Говоруха В.В., Даник Ю.Г., Труш О.О. Концептуальні засади взаємодії політики та управління

Подождите немного. Документ загружается.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра європейської та євроатлантичної інтеграції і

національної безпеки

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІТИКИ ТА

УПРАВЛІННЯ

Частина ІІ

Методичні вказівки

для слухачів заочної форми навчання

за спеціальністю “Державне управління”

Харків

Видавництво ХарРІ НАДУ

“Магістр”

2005

Укладачі Віктор Володимирович ГОВОРУХА, канд. держ.

упр., доцент кафедри європейської та євроатлантичної

інтеграції і національної безпеки ХарРІ НАДУ,

проректор-директор ХарРІ НАДУ,

Юрій Григорович ДАНИК, д-р. техн. наук, проф.,

професор кафедри європейської та євроатлантичної

інтеграції і національної безпеки ХарРІ НАДУ,

заслужений діяч науки і техніки України;

Олександр Олегович ТРУШ, канд. держ. упр.,

доцент, завідувач кафедри європейської та

євроатлантичної інтеграції і національної безпеки

ХарРІ НАДУ

Рецензент Микола Іванович ШПУРА, канд. військ. наук, с.н.с.,

начальник Національного науково-дослідного центру

оборонних технологій і воєнної безпеки України

Відповідальний

за випуск

Володимир Юрійович СТРЕЛЬЦОВ, канд. держ. упр,

доцент кафедри європейської та євроатлантичної

інтеграції і національної безпеки ХарРІ НАДУ

Видання затверджено кафедрою європейської та євроатлантичної

інтеграції і національної безпеки ХарРІ НАДУ 11 жовтня 2005 р.,

протокол № 2

Концептуальні засади взаємодії політики та управління. Частина ІІ:

Метод. вказівки для слухачів заочної форми навчання за спеціальністю

“Державне управління”/ Укл. В.В. Говоруха, Ю.Г. Даник, О.О.Труш – Х.: Вид-

во ХарРІ НАДУ«Магістр», 2005. – 24 с.

 В.В.Говоруха, Ю.Г.Даник, О.О.Труш,

укладання, 2005

 ХарРІ НАДУ, 2005

ВСТУП

Забезпечення безпеки держави має величезне значення для будь-яких

людських спільнот. Це пов’язано з тим, що для їхнього існування необхідно

попереджувати та ліквідувати загрози, які можуть позбавити людей

матеріальних і духовних цінностей, а в деяких випадках і життя. В умовах

становлення української державності, демократизації суспільного життя та

формування цивілізованої ринкової системи господарювання особливої

актуальності набуває проблема забезпечення національної безпеки держави.

Національна безпека України – це засіб самозбереження народу України,

який досяг рівня організації та національного буття у формі незалежної

держави. Це один із чинників, що забезпечують її державно-організоване

існування, вільний саморозвиток, надійний захист інтересів від зовнішніх і

внутрішніх загроз. У цілому національна безпека визначається як

захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина,

суспільства і держави, що гарантує сталий розвиток суспільства, своєчасне

виявлення, запобігання та нейтралізацію реальних і потенційних загроз

національним інтересам, тобто життєво важливим матеріальним,

інтелектуальним і духовним цінностям Українського народу як носія

суверенітету та єдиного джерела влади в Україні; визначальним потребам

суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет

України та її прогресивний розвиток. Тому кожен державний службовець

повинен знати зміст та основні засади національної безпеки держави, а

також яким чином вони впроваджуються на практиці.

Мета даного навчального модуля – удосконалення базових знань

слухачів щодо походження та змісту національної безпеки України, засад

державної політики в цій галузі, моделей, засобів, форм і методів її

реалізації. З огляду на це слухачі повинні опанувати відповідні вміння та

навички, а саме:

– творчо застосовувати у практичній діяльності основні положення

нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів

державної влади у сфері національної безпеки;

– використовувати понятійно-категорійний апарат при аналізі

політичної, воєнної, економічної та інших функціональних сфер

національної безпеки, при виборі та реалізації концептуальних підходів

щодо забезпечення національної безпеки;

– здійснювати аналіз загроз національній безпеці України;

– засвоїти зміст, принципи та механізми забезпечення основних складових

національної безпеки України, шляхи досягнення їхнього збалансованого стану;

– готувати обґрунтовані пропозиції в проекти управлінських рішень,

спрямованих на адекватну відповідь загрозам національним інтересам

країни;

- пропонувати організаційно-правові засоби підвищення ефективності

діяльності управлінських структур, у тому числі воєнної організації держави;

– застосовувати методи державного управління як сукупність прийомів

та засобів управління в умовах загроз національній безпеці України;

– оволодіти сучасними методами пошуку інформації, навичками комплексного

аналізу державної політики в цій галузі, критичного аналізу зарубіжного досвіду;

- сформувати уявлення стосовно особливостей державного управління

системою національної безпеки.

Методи викладання та навчання. Формування у слухачів знань і

навичок, визначених метою цього модуля, забезпечується шляхом

поєднання лекційних і практичних занять, самостійної роботи слухачів з

інформаційними джерелами, дискусій, виконання експертних оцінок

стану національної безпеки України, інших активних форм навчання.

Ключовим елементом стратегії є виконання самостійної роботи та

індивідуальних завдань для підготовки до практичних занять, обміну

думками, а також фіксовані доповіді.

Методи оцінювання, форми контролю, критерії оцінювання (із

зазначенням питомої ваги в підсумковій оцінці):

– поточний контроль участі у практичних заняттях (семінарах,

“круглих столах”) – 30%;

– самостійна творча робота (аналітичний огляд сучасних політичних

процесів в Україні) обсягом 750-1000 слів – 20%;

– контрольне випробовування через тестування – 50%.

Підсумковий контроль знань здійснюється після вивчення всієї

програми і проведення консультацій шляхом тестування. На заключному

етапі оцінюються:

а) знання концепції національної безпеки та законодавства України

про національну безпеку;

б) уміння користуватися нормативними актами України про

національну безпеку, відпрацьовувати пропозиції і заходи щодо

забезпечення безпеки України на міжнародному, загальнодержавному,

регіональному рівнях;

в) самостійно аналізувати стан і тенденції внутрішнього і зовнішнього

розвитку держави та на цій основі сприяти найбільш ефективній реалізації

принципів і завдань концепції національної безпеки України;

г) уміння прогнозувати соціальні процеси в Україні та за її межами на

предмет загрози національній безпеці.

Загальна оцінка складається з суми оцінок за участь у практичних

(семінарських) заняттях, результатів письмових робіт та тестування за

матеріалами курсу.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛЯ

№

з/п Тема заняття Вид навчання, год.

Л С СР

1 Концептуальні засади міжнародної і

національної безпеки

2 2 2

2 Організаційно-правові засади

забезпечення національної безпеки

2 2

3 Безпека суспільства та людини в умовах

формування громадянського суспільства

8 4 2

Усього 10 6 8

* Л – лекції; С – семінарські заняття; СР – самостійна робота.

ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1. Концептуальні засади міжнародної і національної безпеки

Ключові питання

1. Предмет і завдання модуля. Огляд структури модуля.

2. Взаємозв'язок із комплексом дисциплін, що попередньо вивчалися.

3. Теоретико-методологічні засади міжнародної і національної

безпеки.

4. Норми міжнародного права і міжнародної безпеки.

5. Міжнародні конфлікти, їхня класифікація та засоби розв’язання.

6. Тероризм як явище та загрози, джерелом яких він є.

7. Основні інститути в системі міжнародної безпеки.

8. Державна безпека і державний суверенітет.

9. Існуючі підходи щодо забезпечення національної безпеки.

Методичні вказівки

На початку слід розглянути визначення предмета і завдань модуля,

провести взаємозв'язок з комплексом дисциплін, що попередньо

вивчалися, та огляд структури модуля в цілому. Особливу увагу слід

приділити основам міжнародної і національної безпеки як

фундаментальним явищам. Розглянути сутність концепції міжнародної і

національної безпеки, базові категорії теорії національної безпеки –

“національні інтереси”, “національна безпека”, “загрози національній

безпеці”; об'єкти і суб'єкти, принципи і функції безпеки; існуючі загрози

національним інтересам та напрями державної політики у сфері

національної безпеки; складові (основні елементи) національної безпеки

України. Необхідно визначити та охарактеризувати особливості

внутрішніх і зовнішніх компонентів національної безпеки та факторів її

забезпечення. Необхідно розкрити співвідношення політичних і

військових засобів забезпечення національної безпеки.

Слід варто зупинитися на проблемі тероризму та тих загрозах

національній безпеці України та міжнародній безпеці, джерелом яких він

є. Доцільно надати інформацію про походження та типологію тероризму,

відмінності між державним терором (репресіями) і політичним

(релігійним) та кримінальним тероризмом, а також про виникнення

сучасного міжнародного тероризму. Показати участь України в боротьбі з

цим явищем. Зазначити роль, місце та завдання Антитерористичного

центру при Службі безпеки України.

Охарактеризувати статус міжнародних організацій та їхні статутні

завдання з питань міжнародної безпеки. Розглянути основні органи та їхні

повноваження: Організації Об’єднаних Націй, Організації

Північноатлантичного договору (НАТО), європейських міждержавних

організацій (ЄС, ОБСЄ, РЄ, ЗЄС, ЦЄІ, ОЧЕС), об’єднань держав на

пострадянському просторі (СНД, ГУУАМ).

Проаналізувати стратегічні напрямки забезпечення національної безпеки., а

також загальні засади державного управління в галузі національної безпеки.

Тема 2. Організаційно-правові засади забезпечення

національної безпеки

Ключові питання

1. Нормативно-правова основа забезпечення національної безпеки.

2. Система національної безпеки.

3. Рада національної безпеки і оборони України та її роль у забезпеченні

національної безпеки.

4. Місце і роль Служби безпеки України, Збройних Сил України,

Прикордонних військ України, прокуратури та міліції України в

забезпеченні її національної безпеки.

5. Проблема вдосконалення цивільно-військових відносин.

Методичні вказівки

Розгляд матеріалів даної теми слід розпочати з обґрунтування

необхідності концептуалізації державної політики національної безпеки та

законодавства України про національну безпеку. Проаналізувати первинні та

похідні документи з питань національної безпеки. Закон України “Про

основи національної безпеки України”. Показати шляхи вдосконалення

вітчизняних концептуальних документів у сфері національної безпеки.

Потрібно навести докладну характеристику консультативно-

координаційних органів з питань національної безпеки і оборони

іноземних держав. Зазначити принципи поєднання державного та воєнно-

політичного керівництва. Звернути увагу на трансформацію структури

управління у сфері національної безпеки незалежної України. Розглянути

правовий статус, склад та повноваження Ради національної безпеки і

оборони України; Положення Конституції України про Раду національної

безпеки і оборони України; Закон України “Про Раду національної

безпеки і оборони України”. Апарат РНБОУ. Результати та ефективність

діяльності РНБОУ.

Далі необхідно навести характеристику суб’єктів забезпечення

національної безпеки, надати характеристику місця і ролі Служби безпеки

України, Збройних Сил України, Прикордонних військ України,

прокуратури та міліції України в забезпеченні її національної безпеки.

Закінчити тему слід розглядом шляхів удосконалення цивільно-

військових відносин.

Тема 3. Безпека суспільства та людини в умовах формування

громадянського суспільства

Ключові питання

1. Основні напрямки національної безпеки.

2. Поняття та загальна характеристика політичної безпеки.

3. Зовнішня (міжнародна) безпека України. Основні пріоритети

сучасної зовнішньої політики України та зовнішньополітичне

забезпечення національної безпеки держави.

4. Теоретичні основи економічної безпеки держави.

Міжнародна економічна та зовнішньоекономічна безпека України.

5. Природа сучасних війн та збройних конфліктів. Соціальне,

економічне та духовне насильство у внутрішній та зовнішній політиці

сучасних держав.

6. Державна політика України у сфері оборони і воєнного будівництва.

7. Воєнна доктрина України та її зв'язок зі стратегією національної безпеки.

8. Екологічна безпека: загальні проблеми.

9. Демографічна безпека. Складові частини та основні загрози.

10. Інформаційна безпека та її місце в системі національної безпеки України.

11. Сучасні інформаційні впливи та інформаційні операції.

Інформаційна зброя: принципи дії, основні види, захист.

12. Використання ЗМІ з метою управління громадською думкою.

13. Науково-технологічна безпека України.

14. Особиста безпека людини і національна безпека держави.

Методичні вказівки

Вивчення цієї теми слід розпочати з розгляду поняття та загальної

характеристики основних напрямків національної безпеки.

Перший напрямок – політична безпека як вид національної безпеки.

Особливу увагу слід звернути на внутрішню політичну безпеку та її

зв'язок з політичної системою суспільства, а також на загрози в галузі

внутрішньої політичної безпеки та їхню характеристику. Далі доцільно

розглянути політичні конфлікти, міжнаціональні (міжетнічні) конфлікти

та принципи і засоби їхнього врегулювання. Потрібно також приділити

увагу законодавчим основам внутрішньополітичної безпеки. Окремого

розгляду, в рамках теми, що вивчається, потребує суспільний феномен

української національної ідеї та сучасної релігійної ситуації й

міжконфесійних відносин в Україні. Потім треба проаналізувати шляхи

вдосконалення політичної системи держави.

Характеризуючи зовнішню (міжнародну) безпеку України та

принципи міжнародного права і міжнародної безпеки доцільно

розглянути поняття міжнародних суперечок і головні засоби їхнього

регулювання, місце України в геополітичному просторі Європи та

світу, геополітичну стратегію України. Проаналізувати основні

пріоритети сучасної зовнішньої політики України та

зовнішньополітичне забезпечення національної безпеки нашої

держави. Надати інформацію про міжнародні та регіональні організації

(НАТО, ЄС, ОБСЄ, РЄ, ЗЄС, ЦЄІ, ОЧЕС), об’єднань держав на

пострадянському просторі (СНД, ГУУАМ), їхній статус та роль у

забезпеченні політичної безпеки України, структуру та статутні

завдання з питань міжнародної безпеки. Далі розглянути такі питання:

Україна в Організації Об’єднаних Націй; особливе партнерство з

НАТО та перспектива євроатлантичної інтеграції; членство в Раді

Європи, в Організації з безпеки та співробітництва в Європі;

співробітництво з Європейським Союзом у контексті стратегічного

курсу України на євроінтеграцію; участь України в пострадянських

міждержавних об’єднаннях.

Характеризуючи економічну безпеку держави слід розпочинати з

розгляду поняття і значення економічної безпеки як виду національної

безпеки. Розгляд логічно продовжити аналізом економічної безпеки як

комплексної системи. Акцентувати увагу на відгалуженнях економічної

безпеки: харчовій, ресурсній, питноводній, енергетичній, ціновій, фінансово-

грошовій, кримінальній, медичній безпеках та надати їхні характеристики.

Особливу увагу слід звернути на стратегію та тактику забезпечення

економічної безпеки держави. Також зупинитися на міжнародній економічній

безпеці та її зв’язку з економічною безпекою України. Розглянути принципи

та положення і можливі загрози міжнародній економічній безпеці.

Підсумовуючи, доцільно охарактеризувати особливості реформування

вітчизняної економіки й забезпечення зовнішньоекономічної безпеки

України та її основні складові – експортну та імпортну безпеки і надати

інформацію про законодавчі основи економічної безпеки України.

Іншою складовою національної безпеки є воєнна безпека. На початку

треба приділити увагу розгляду природи сучасних війн та збройних

конфліктів. Доцільно охарактеризувати соціальне, економічне та духовне

насильство у внутрішній та зовнішній політиці сучасних держав. Надати

співвідношення політики і війни. Навести статистику збройних конфліктів

останнього десятиліття. Розглянути існуючі гіпотези стосовно причин,

характеру та масштабів війн ХХІ ст. Проаналізувати сучасні засоби

враження людського середовища, які можуть бути використані у війнах

майбутнього. Далі приділити увагу законодавчим основам воєнної безпеки

та безпеки у сфері охорони державного кордону України.

Доцільно звернути увагу на цивільно-військові відносини в

демократичних державах та ефективність цивільного управління сферою

воєнної безпеки. Зазначити основні положення Закону України "Про

демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і

правоохоронними органами держави".

Також зупинитися на розгляді Воєнної доктрини України та показати її

зв'язок зі стратегією національної безпеки й сутність її базових принципів

(без'ядерність, нейтралітет, позаблоковість тощо) і наголосити на її значенні

для національної безпеки. Розглянути завдання та структуру Збройних Сил

України, інших військових формувань держави, що є складовими Воєнної

організації держави. Вивчення теми доцільно продовжити розглядом

Державної програма реформування та розвитку Збройних Сил України на

період до 2005 р., принципів їхнього будівництва і використання,

Стратегічного оборонного бюлетеня, правових засад діяльності органів

державної влади та управління стосовно забезпечення Збройних Сил

України, міжнародних аспектів воєнної політики України.

Розглядаючи екологічну безпеку України слід зазначити, що вона є

однією із найважливіших складових національної безпеки. Необхідно

показати стан навколишнього природного середовища України. Звернути

увагу на проблематику використання природних ресурсів та стійкість

екосистем. Варто окремо зупинитись на економічних проблемах екологічної

безпеки України. Провести аналіз взаємозв’язків між екологічною безпекою і

станом здоров'я громадян України. Особливу увагу слід приділити

екологічним конфліктам та соціально-психологічному напруженню в

суспільстві. Вивчення теми слід продовжити розглядом національної

політика України в галузі охорони довкілля, використання природних

ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Далі слід розглянути

законодавчі основи екологічної безпеки та приділити увагу державній