Горлач М.І., Кремень В.Г. Політологія: наука про політику

Подождите немного. Документ загружается.

831

Політичні засоби забезпечення безпеки

Формування концепцій політичного мислення, засно-

ваних на ідеї переходу до ненасильницького миру, неминуче ви-

кликало радикальну переоцінку поглядів на роль воєнної сили в

суспільному розвитку. Відбулася переоцінка політичних засобів

забезпечення безпеки. Iдея ненасильницького миру, по суті, в

конкретній реалізації і допускає використання саме політичних

засобів забезпечення безпеки. Політичні засоби забезпечення

міжнародної та національної безпеки — сукупність діяльності

держави, що дозволяє без використання воєнно-насильницьких

засобів забезпечити міцний і надійний мир, вирішити завдання

відвернення війни і створення мирних умов для розвитку держави.

Структура політичних засобів складна і різноманітна. Iснує

система політичних засобів, що охоплює, по-перше, гуманістич-

ність і прогресивність характеру панівних у масовій суспільній

свідомості цінностей збереження миру і засобів досягнення без-

пеки. Гуманність, як один із складових елементів системи полі-

тичних засобів, допускає не тільки формування ідеалу захисту

миру, але й формування комплексу науково обґрунтованих шля-

хів відвернення війн.

По-друге, загальнополітична ситуація в світі, характер систе-

ми міжнародних відносин, глобальна розстановка і співвідно-

шення політичних сил, визначальні організаційно-економічні,

політичні (воєнно-політичні), науково-технічні, духовно-

ідеологічні і гуманітарні відносини. Досягнутий рівень співвід-

ношення сил в інтересах захисту миру формує основи певного

політико-правового, морально-психологічного, організаційного

механізму блокування війни. Об’єктивні умови визначають хара-

ктер і результати будь-якої діяльності, що включені в систему

політичних засобів.

По-третє, власне політичні засоби, що виражаються в зовніш-

ній політиці та дипломатії. Це ті конкретні засоби, методи, спо-

соби, що забезпечують розв’язання без використання насильства

проблем у взаємовідносинах держав з приводу забезпечення ми-

ру і безпеки. Допускається формування міжнародно-правових

норм, концепцій і конкретних програм боротьби за мир і роззбро-

єння; укладання договорів і угод; політичні консультації та осо-

бисті контакти лідерів; конкретні практичні заходи із роззброєн-

ня, встановлення контактів і взаємного контролю за ходом

процесу роззброєння, який сприяє відкритості і встановленню

довіри у воєнній сфері.

832

Особливе місце належить народній дипломатії. В структурі

політичних факторів забезпечення безпеки виділяються: по-

перше, характер, спрямування і результативність зовнішньополі-

тичної діяльності; по-друге, політична вага, місце і авторитет

держави в системі міжнародного співтовариства. Політичні засо-

би забезпечення міжнародної та національної безпеки мають пе-

вну специфіку: широкі можливості їх ефективного використання

для вирішення найскладніших проблем; складність, гнучкість і

різноманітність застосування; діапазон політичних засобів надто

широкий — від встановлення політичних контактів до глобальної

зміни характеру політичної ситуації по всій системі світового

співтовариства; інтегруючий і структурно-організуючий, віднос-

но інших засобів, характер; підвищення їх ролі в міжнародних

відносинах, що виражаються в тому, що знаходять дедалі більше

прихильників серед широких мас громадськості, впливових полі-

тичних сил. Структурно-змістовні особливості сучасної концеп-

ції безпеки прямо впливають на виявлення характеру взаємо-

зв’язку політичних і військових засобів.

В сучасних умовах діалектика політичних і військових засобів

має особливості. По-перше, пріоритет ненасильницьких засобів не

виключає, а допускає використання в сучасних умовах військових

засобів і військового механізму блокування війни; по-друге, успіх

використання політичних і військових засобів залежить від їх ком-

плексного застосування; по-третє, успіх реалізації військових за-

собів переважно залежить від збройних сил. Збройні сили миро-

любних держав — могутнє знаряддя відвернення війни. В

збереженні миру є їх функція і основна соціальна роль. I поки іс-

нує воєнна небезпека, збройні сили, розвиваючись в напрямку

оборонної достатності, безпосередньо братимуть участь у підтри-

манні необхідних умов для розгортання сучасної моделі безпеки. З

урахуванням географічного становища України вирішується і про-

блема міжнародної і національної безпеки в Європі. В сучасних

умовах ще немає єдиної системи європейської безпеки. Водночас в

Європі сформувалися і реально можуть служити основою регіона-

льної безпеки три інститути — Європейський Союз, Організація

безпеки та співробітництва Європи і НАТО. В сучасних умовах ці

структури мають різний потенціал, відрізняються складом учасни-

ків і суттєвістю головної мети і напрямків діяльності.

Створення нової системи європейської безпеки — завдання,

повністю здійсненне. В Європі за безпеку мають відповідати єв-

ропейці! Багато позитивних тенденцій сучасного цілісного світу

свідчать про те, що обороноздатність країни зміцнюється не

833

шляхом нарощування воєнної могутності, а внаслідок формуван-

ня системи воєнно-політичних відносин, що виключають можли-

вість застосування засобів збройного насильства. Сучасний світ

дедалі більш наполегливо диктує категоричний імператив, що

національна безпека не може бути повною і реальною поза сис-

темою міжнародної безпеки.

ІТЕРАТУРА

Жомини Г. Очерки военного искусства в 2-х томах. — М.,

1939.

Стратегия в трудах военных классиков, т. 11. — М., 1926.

Клаузевиц К. О войне, т. 1. — М., 1941.

Кингстон Маккори Э. Военная политика и стратегия. — М.,

1968.

Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. — М., 1990.

Лазарев И. А. К созданию общей теории безопасности // Во-

енная мысль. — 1992. — № 11.

Армия и общество // Общ. ред. Н. А. Чалдымова и А. И.

Черкасенко. — М., 1990.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

♦ Що таке воєнна політика? Що таке воєнна доктрина: суть

і зміст?

♦ Армія — знаряддя воєнної політики. Які типи армій є в

сучасних умовах?

♦ Перспективи розвитку Збройних Сил України.

♦ Що таке національна безпека?

♦ Структура національної безпеки.

♦ В чому суть концепції воєнної безпеки?

834

ВИСНОВКИ

НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ

В сучасних умовах в будь-якому демократичному сус-

пільстві існує політична освіта. З історією демократії, з проце-

сом модернізації суспільства нерозривно зв’язана й історія полі-

тичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові

держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували полі-

тичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало

повне відсторонення населення від політики. I досить було за-

своїти традиції і норми свого стану для соціального спілкування

простому народу, та й взагалі вищим верствам суспільства. Лю-

дьми здебільшого стихійно засвоювалися елементарні правила і

норми взаємостосунків підданих з державою. Звичаї, страх перед

владою, а також церква і підтримували лояльність громадян до

держави. Не вимагалися і спеціальні інститути для політичної

освіти населення. Але індустріалізація і урбанізація суспільства,

ускладнення його організації, розвиток комунікаційних систем,

підвищення соціальної мобільності населення та інших факторів

зробили недостатніми традиційні, обмежені за впливом на насе-

лення, сімейні, общинно-станові та церковні форми політичної

соціалізації, привели до їх ослаблення або навіть руйнування.

В сучасних умовах переборюється думка про те, що мета по-

літичної освіти зводиться здебільшого лише до поширення серед

населення етики обов’язку, формування пієтету (тобто глибокої

поваги) до держави та її законів, готовності виконувати грома-

дянські обов’язки. Такий підхід, що враховує, насамперед, лише

потреби держави, переважав аж до 60-х років XX століття у кон-

тинентальній Європі, тоді як в США вже багато десятиріч до-

мінує прагматична особиста орієнтація політичної освіти, що

допускає навчання громадян вирішувати свої життєві проблеми

в цивілізованому співробітництві з іншими людьми, йти на комп-

роміси для відносно безболісного врегулювання різноманітного

835

роду конфліктів. У сучасних умовах система політичної освіти в

Україні та інших демократичних державах Співдружності нама-

гається синтезувати європейську і американську традиції, гармо-

нійно враховувати запити окремої особистості та всієї держави.

Демократична політична освіта покликана надати політиці

людський вимір, стримувати прояви в політичних діях егоцент-

ричної (тобто егоїстичної та індивідуалістської) мотивації,

нетерпимості та емоційної неврівноваженості, а також ідео-

логічного класового або національного традиціоналізму, що ви-

ступає нерідко під стягом боротьби за тотальну раціоналізацію

суспільства. Наука про політику ставить за мету виробити у гро-

мадян стійкий імунітет або хоча б зважене, критичне ставлення

до різноманітних радикалістських ідеологій, ворожих демократи-

чному ладу і таких, що прагнуть нав’язати суспільству ту або ін-

шу соціальну утопію. Складність і багатогранність політики як

специфічного об’єкта людського інтересу неминуче відобража-

ється в настільки ж багатому за змістом політичному знанні. Та і

в такій сукупності уявлень важливо виділити ті погляди й пере-

конання, що концентрують всю гаму політичних почуттів, оці-

нок, ідей. З висот сучасності можна побачити, як у течії століть

викристалізувались теоретичні підходи, що володіли чітко сфор-

мульованою спроможністю до цілісного і специфічного опису

суттєвості та природи політики. У країнах з нещодавнім тоталі-

тарним минулим, охоплених гострою економічною і соціальною

кризою, небезпека руйнівного впливу радикалістських ідеологій

надто велика. Відсутність у населення України достатньої демок-

ратичної культури, стійких орієнтацій на загальнолюдські цінно-

сті, посттоталітарна масова ментальність, що доповнюються на-

півжебрацьким існуванням більшості населення, гострими

соціальними і національними конфліктами, можуть привести і

вже приводять багатьох людей в обійми ідеології з новим, націо-

налістичним і релігійно-екстремістським забарвленням, пану-

вання яких може бути не менш руйнівним, аніж вплив офіційного

марксизму.

Розуміння необхідності та важливості спільного розв’язування

економічних, екологічних, енергетичних, транспортних та інших

європейських проблем має загальноконтинентальний характер.

Органічно складовою нового підходу до встановлення світового

порядку є уявлення про світ як єдиний, цілісний, загальносвіто-

вий організм. Незважаючи на соціальну, політичну, економічну

неоднорідність, сучасний світ сприймається як єдине ціле,

об’єднане загальнолюдськими інтересами. Цільність сучасного

836

світу проглядається і в наполегливій необхідності об’єднання зу-

силь людства для вирішення глобальних проблем: енергетичної,

демографічної, продовольчої тощо. Визнання пріоритету загаль-

нолюдських цінностей аж ніяк не означає «відміни» класових ін-

тересів, відміни соціального прогресу. Майбутнє людини — це

поприще реалізації тих можливостей, що вже існують в сучасно-

му світі, а також тих, що з часом з’являться. Люди неспроможні

змінити своє минуле, тому що свобода, якою володіли минулі

покоління, вже перетворилася для наступних поколінь в реальну

дійсність, в історичну необхідність.

Майбутнє — це сфера реальних можливостей. Саме від свідо-

мої і активної діяльності людей залежить формування майбут-

нього. I тут наука про політику відіграє важливу роль, озброюю-

чи знанням політичних, соціально-економічних процесів, явищ і

подій. Гуманістична місія соціального прогнозування і полягає в

тому, щоб відкрити простір для майбутнього людства. Від науко-

вого передбачення і свідомої діяльності народних мас в багато

чому залежить, як уникнути зиґзаґів, відхилень в розвитку. Коли

ж свідомий розвиток суспільства запанує над стихійними соціа-

льними процесами, а сама людина перестане протиставляти себе

природі й вступить з нею в гармонійні відносини, тоді на Землі

запанують розумні відносини між людьми, між особистістю і

суспільством, між суспільством і навколишнім середовищем,

тоді запанують рівність, висока моральність, гуманізм і соціа-

льна справедливість.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Микола Іванович ГОРЛАЧ

Василь Григорович КРЕМЕНЬ

ПОЛІТОЛОГІЯ:

наука про політику

ПІДРУЧНИК

Керівник видавничих проектів – Б. А. Сладкевич

Дизайн обкладинки – Б. В. Борисов

Коректор — С. С. Савченко

Підписано до друку 06.10.2008. Формат 60x84 1/16.

Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC.

Умовн. друк. арк. 47,25.

Наклад 1000 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури»

вул. Електриків, 23

м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63

8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)

e-mail: office@uabook.com

сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК № 2458 від 30.03.2006