Географія України. 8-9 класи. Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.

РозділI. Україна на карті СвітУ

Тема 1. Географічне положення України. Державний кордон

Економіко-географічне поло-

ження (ЕгП) країни— це розта

швання країни відносно інших

об’єктів,яківпливаютьнарозви

токїїгосподарства.

геополітичне положення (гПП)

країни — це місце країни на по

літичній карті світ відносно до

центрів економічного та політич

ноговплив.

Україна на карті європи

тема 1. географічне положення України. Державний кордон

62

Економіко-географічне положення України

План Характеристика

Географічнеположення,

площа,населення

РозташованаПівнічнійпівклі,наматерикЄвразія,централь

носхіднійчастиніЄвропи.Одназнайбільшихзаплощею

(603,7тис.км

)танаселенням(приблизно48млнчол.)країнЄвропи

Схоптнікордони Маєсхоптнийкордонізсімомакраїнамисвіт:Росією,Білорс



сю,Польщею,Словаччиною,Угорщиною,РмнієютаМолдовою.

(Загальнадовжина—5631км)

Вихіддоморів МаєвихіддоЧорноготаАзовськогоморівієкраїноючорномор



ськогорегіон

Наявністьміжнародних

транспортнихмагістралей

Знаходитьсянаперехрестітранспортнихмагістралей,якіз’єдн

ютьЦентральнтаСхіднЄвроп,ЄвроптаАзію

Рельєфтайоговпливна

розвитокгосподарства

Переважаєрівниннийрельєф

Мінеральніресрси Значнізапасиприродногогаз,залізноїтамарганцевоїрд,кам’я

ноговгіллятощо.Достатнязабезпеченістьводнимиресрсами(за

виключеннямпівденнихрайонів)

висновок.Українамаєвідносновигіднеекономікогеографічнеположення

геополітичне положення України

План Характеристика

оцінка:

позитивна «+»,

негативна «–»

Місцекраїнинаполі

тичнійкартісвіт

РозташованацентральносхіднійчастиніЄвропи +

Розташваннявідносно

економічнихцентрів

ітранспортнихосейін



теграційнихгрповань

Можливістьінтеграціївміжнароднісистемикоопера

тивноїбезпекивЄвропі

СпільнийкордонзкраїнамиОрганізаціїПівнічно

атлантичногодоговор—ПольщеютаУгорщиною,

близькессідствозТреччиною

СпільнийкордонзкраїнамиЄвросоюз

Віддаленістьвідосновнихекономічнихцентрівсвіт

–

Участьвійськовополі



тичнихтаполітикоеко

номічнихорганізаціях

Активначастьмиротворчійдіяльності +

ЧленствовОрганізаціїОб’єднанихНацій,Співдрж



ностінезалежнихдержав,Європейськомбанкрекон

стркціїтарозвитк,Міжнародномвалютномфонді,

ПарламентськійасамблеїЧорноморськогоекономічного

співробітництва,РадіЄвропи,Центральноєвропейській

ініціативі,ЄвропейськомЕкономічномПросторі

Розташваннявідносно



зовнішніхджерелсиро

виниіпродовольства

Розташваннянашляхтранзитприроднихресрсів

зРосії,Казахстан,Азербайджан,Тркменіїтощо

докраїнЗахідноїЄвропи

розділ I. Україна на карті світу

63тема 2. адміністративно-територіальний устрій

Закінчення таблиці

План Характеристика

оцінка:

позитивна «+»,

негативна «–»

Розташваннявіднос

новисокорозвинених

країнтазонполі

тичноїнапрженості

Розташванняпоблиззонзбройнихконфліктів(Пів

нічнийКавказ,Закавказзя,Придністров’я,Балкани,

БлизькийіСереднійСхід)

–

ВідноснаблизкістьдокраїнЗахідноїЄвропи

висновок.Українамаєціломвигіднегеополітичнеположення,аленедостатньовикористо



вєвсійогопереваги

Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій

історія формування території України у ХХ ст.

64

адміністративно-територіальний поділ України

Тема 3. Українські історичні землі

історико-географічні області—

це території, що мають спільні

шляхиісторичногорозвитківми

нломблисвоєріднимидержав

нимитвореннями,авнашчас,як

правило,єадміністративнотерито

ріальнимиодиницямиабоавтоном

нимичастинамидержави.

У межах різних історикогео

графічних областей виділяються

локальніетнографічнірайони,що

відрізняютьсяособливостямикль

трнопобтовихтрадицій.

розділ I. Україна на карті світу

адміністративно-територіаль-

ний поділ—це поділ території

країни на певні частини зметою

організації правління на місцях.

Систем адміністративнотери

торіального поділ України скла

дають:АвтономнаРеспблікаКрим,

області, райони, міста, райони

вмістах,селищаісела.

ДоскладУкраїнивходять24об

ласті,майже490районіві448міст,

томчисліКиївтаСевастополь,

що мають особливий статс міст

державногопідпорядквання.

65тема 3. Українські історичні землі

історико-географічні області України

назва місце розташування Стисла характеристика

Бковина ЗахідначастинаЧернівецької

області

Походитьвідтерміна,щовживавсяXIV—

XVIIст.значенні«бковийліс».Значнийвплив

традиційгорців,рмнів,словаків,чехів,молда

ван,німців,циган

Полісся Простягнлосьіззаходна

східпівнічнійчастиніУкра



їни(північВолинської,Рів



ненської,Житомирської,Київ

ськоїіЧернігівськоїобластей)

Назваозначаєлісистмісцевість.Дляобласті

характерніосвоєннязаболоченихземель,вико

ристаннядлязв’язкводнихшляхів,своєрід

ністьобрядівісімейнихтрадицій,системалік

ваннялікарськимитравами

Галичина ТериторіяЛьвівської,Івано

ФранківськоїйТернопільської

областей(крімпівнічнихчас

тин)

У1786—1849рр.донеїналежалаіБковина.

ПісляпоходівкнязяВолодимирагалицькіземлі

війшлидоскладКиївськоїРсі(981р.).Піс

ляїїрозпадтттворилосяГалицьке(пізніше

ГалицькоВолинське)князівство.Післярозділ

Польщів1772р.Галичинаблавключенадо

складАвстрійськоїімперії.У1939р.Галичина

війшладоскладРадянськоїУкраїни

Західна

Україна

Займаєтериторіюсчасних

Львівської,Тернопільської,

Хмельницької,ІваноФран



ківської,ЧернівецькоїтаЗа

карпатськоїобластей,південь

ВолинськоїйРівненськоїоб

ластей,частинВінницької

області

Урізніісторичніперіодивходиладоскладріз



нихдержав:КиївськоїРсі,ВолодимироВолин



ськогоіГалицькоВолинськогокнязівств.Закар



паттявжеХІст.входилодоскладУгорщини.

ПівденнаБковинаізсерединиXIVст.блапід

владоюМолдови,пізніше—Треччини.УXIVст.

ГаличинзахопилаПольща,аВолинь—Литва.

УXVIст.ВолиньблазахопленаПольщею

Гетьман

щина

ЛівийіправийберегиДніпра СтолицямиврізнічасиблимістаЧигирин,

Гадяч,Батрин,Глхів.Напочатковометапі

існваннятериторіяобмежваласьКиївським,

ЧернігівськимтаБрацлавськимвоєводствами.

1663р.поділиласянаЛівобережн(підконтро

лемРосії)таПравобережн(підконтролемРечі

Посполитої)

Слобожан

щина

(Слобідська

Україна)

ОхоплюєсхіднчастинУкраї

ни:Харківськ,південносхід

нчастинСмської,східн

частинПолтавської,північно

східнДніпропетровської,пів

нічнДонецькоїіЛганської

областей.Прилягаютьпівденні

районніБєлгородськоїтаВоро

незькоїобластей

Територіюблозаселенолюдьмищевдоб

ранньогопалеоліт.ЗкінцяІХст.війшладо

складКиївськоїдержави,зХІст.належаладо

Чернігівського,пізніше—Переяславськогота

НовгородСіверськогокнязівств.ПротягомXV—

першоїполовиниXVIст.цятериторіязновпо

чалазаселятися.Поселення,щоттзасноввали

ся,називалисяслободами

Запоріжжя ОхоплюєсчаснДніпропет

ровськобласть,значнчас

тинЧеркаської,Запорізької

таКіровоградськоїобластей,

частковоХерсонськ,Микола

ївськ,Донецькобласті

Назватериторії,наякійіснвалаЗапорізькаСіч

XVI—XVIIIст.

66

Закінчення таблиці

назва місце розташування Стисла характеристика

Покття Займаєпівденносхідн

частинсчасноїІвано

Франківськоїобласті

НазвазстрічаєтьсявджерелахзXIVст.1919р.землі

ПокттязновзахопилаПольща.1939р.війшлора

зомзіншимизахіднокраїнськимиземлямидосклад

УРСР.Відрізняєтьсятрадиційнимбдівництвом,кера

мікою,безліччюзвичаївіобрядів

Бессарабія СхідначастинаЧерні

вецькоїобласті,Одесь

каобласть,територія

Молдовиміжр.Дністер

ір.Прт

УІХ—Хст.бласкладіКиївськоїдержави,пізні

ше—ГалицькоВолинськогокнязівства.Ізсередини

XIVст.війшладоскладМосковськогокнязівства.

Замирнимдоговором1812р.війшладоскладРосій

ськоїімперії.1918—1940рр.перебвалапідокпацією

Рмнії,з28червня1940р.сталачастиноюУРСР.

Внаслідокжорстокогополітичноготисккраїнське

національнополітичнежиттярозвивалосяслабо

Таврія Кримськийпівострів НазваКримськогопівострова,поширеназXVIст.

УXIX—XXст.такназивалинеКрим,апівнічнчас

тинТаврійськоїгбернії,їїДніпровський,Меліто

польськийіБердянськийповіти

Етнографічні райони України

назва місце розташування Стисла характеристика

Гцльщина Південнігірськірайони

ІваноФранківськоїобласті,

південнозахідначастина

Чернівецькоїобластіта

південносхідначастина

(Рахівськийрайон)Закар

патськоїобласті

Назвапоходитьвідназвинаселенняданогоре

гіон—гцли.Основнимзаняттямнаселення

блотваринництво,зокремавідгонневівчарство.

Переважнонаселеннязаймалосягородництвомта

садівництвом.ЗXIст.розвивалосясолеваріння.

Широкогорозвиткнаблинародніпромисли.

Створилисятрадиційніродиннішколи—різьби

подерев,обробкиметал,виготовленнякераміки

тощо.Основсоціальноправовогожиттястановило

звичаєвеправо

Бойківщина Гірськірайонисчасної

ЛьвівськоїтаІваноФран

ківськоїобластейміжвер

хів’ямир.СяніЛімницята

Закарпатськоїобластіміж

р.УжіТересва

Назвапоходитьвіднайменваннянаселенняоблас

ті—бойків.Особливостікльтриіпобтнасе

леннязмовленітим,щонаБойківщинінебло

кріпосництва.Основнізаняття—землеробство,

тваринництво,лісовіпромисли.Здавнарозвивали

сяремеслаіторгівля.Добрезбереженідавні

пам’яткинародногозвичаєвогоправа

Лемківщина РозташованавУкраїн

ськихКарпатахміжр.Сан

іПопрадмежахсчасної

Польщітанапівнічнийза

хідвідр.УжЗакарпатті

дор.ПопрадСловаччині

Здавнапроживаєетнографічнагрпакраїнців—

лемки.Віддаленерозміщеннякраю,відстність

країнськихмістінаціональноїінтелігенціїзмо

вилислабийнаціональнокльтрнийзв’язокзін

шимикраїнськимиземлями

розділ I. Україна на карті світу

67тема 1. кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

РозділІІ. наСЕлЕння України

Тема 1. Кількість, розміщення й густота населення,

його вікова і статева структура

Природнийприріст(відтворення)

Кількістьнаселення—47,6млнчол.(заданими2003р.)(VмісцевЄвропі,ХХІІІ—світі)

Середнягстотанаселення—78чол./км

,однакцейпоказникзначнозмінюєтьсязарегіонами

НайбільшагстотанаселенняДонецькійобласті,найменша—Чернігівській

Механічнийрхнаселення(міграції)

Демографічна ситуація в Україні

 Першийтипвідтворення(звжений)

 Тривалістьжиття:

чоловіки—63роки,жінки—74роки

Внтрішній

 Ізселамісто



Сезонний

 Маятниковий—

реглярне

зворотно

постпальне

переміщення

населення

зодного

населеного

пнктвінший

нароботчи

навчання

Зовнішній

 Імміграція —

в’їзддокраїни

громадяніншої

державинатрива

лийперіодчи

постійнепрожи

вання

 Еміграція —пере

селеннягромадян

державидоін

шоїкраїнина

тривалийперіод

чипостійне

проживання

«Старіннянації»

Віковастрктра

Статевастрктра(2001р.)

Жінки—53% Чоловіки—47%

Динаміка кількісного складу насе-

лення України

68

Тема 2. Національний та етнічний склад населення

Основнийнарод(країнці,73%)

національний склад населення України

Національніменшини(27%)

Росіяни,євреї,білорси,молдавани,болга



ри,поляки,горці,кримськітатари,рм

ни,греки,гагазитаін.—представники

близько110наційінародностей

Етнографічнігрпи

(кльтра,побт,історія,мовижиття)

 Українськігорці(лемки,бойки,гцли)

 Поліщки,литвини

 Слобожани,подоляни,рсини

населення України за етнографічними районами

Діаспора —розселеннязначноїчастиниетносзамежамикраїничи

етнічноїтериторії.

розділ іі. населення України

Лемківщина Бойківщина Гуцульщина Поділля

Київщина Полтавщина Полісся Слобожанщина

Система розселення — це с

кпністьнаселенихпнктівпевної

території,неоднаковихзакількіс

тюмешканцівіфнкціями,об’єдна

нихрізнимивидамизв’язків.

міська агломерація— скп

ністьміськихнаселенихпнктів.

Урбанізація — зростання ролі

містжиттісспільства,підвищен

ня кількості міського населення.

Субурбанізація—прискорений

розвитокприміськоїзонивеликих

міст.

тема 3. Система розселення і розвиток поселень

Трихвиліеміграції

До1914р.—

економічніпричини

(США,Канада,

Бразилія,Росія)

1914—1941рр.—економічні

таполітичніпричини

(Канада,Аргентина,Бразилія,

Франція,Угорщина,Польща,

Чехословаччина,Росія)

Після1945р.—політичніта

економічніпричини,«відпливмів»

(ВеликаБританія,Бельгія,Франція,

Австралія,Канада,США,Росія)

Українська діаспора

Тема 3. Система розселення і розвиток поселень

Міськіпоселення

Система розселення

Сільськіпоселення

Поселенняміськоготип СелаМіста Міськіагломерації

Закількістю

жителів

 Малі—



до500чол.



(Полісся)

 Середні—

500—

1500чол.

 Великі—

1500—

3000чол.

(Лісостеп,

Степ)

Затипом

 Багатовличноїта

деревовидноїза



бдови(південна,

центральначасти



ниУкраїни)

 Гірськодолинні

(Карпати,Волинь)

 Одновличніви

тягнті(Полісся,

Слобожанщина)

 Шахові(«правиль

ні»)багатовличні

(південначастина

України)

Зафнкціями Залюдністю



Малі—до20тис.чол.

 Середні—20—100тис.чол.

 Великі—100—500тис.чол.

 Джевеликі(Запоріжжя,

Миколаїв,Львів,Кривий

Ріг)

 Мільйонери(Київ,Харків,

Донецьк,Дніпропетровськ,

Одеса)

70

міські агломерації

Моноцентричні(Ки

ївська,Харківська,

Львівська,Одеська)

Поліцентричні(фор

мютьсянаДонбасі)

Біцентричні(ДніпропетровськоДні

продзержинська,ДонецькоМакіїв

ська,ГорлівськоЄнакіївська)

Демографічні проблеми сільського населення

Переважання

часткилюдей

похилоговік

Високітемпи

міграціїдо

міст

Значнескорочення

кількостіжителів

(«мертвісела»)

Висока

смертність

Дженизький

природний

приріст

Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення

трудові ресурси—частинанасе

лення країни, яка має необхідній

для трдової діяльності професіо

нальнийіосвітнійрівнітавідповідні

фізичнийрозвитокістанздоров’я.

Трдоресрсний потенціал Ук

раїни—59,8%сьогонаселення.

Економічно активне населен-

ня — частина населення, яка без

посередньо зайнята сспільно ко

рисною діяльністю, що приносить

дохід.

Зайнятість населення—розпо

ділекономічноактивногонаселення

засферамидіяльності,стпіньзадо

воленняйогопотребпраційзабез

печенняробочимимісцями.

Безробіття — соціально не

сприятливе явище, тимчасоване

зайнятість економічно активного

населення через нестач (відст

ність)робочихмісцьчинедостатню

професіональнпідготовк.

Скрите безробіття —формане

ефективноїзайнятості людей, які

можтьіхочтьпрацювативповн

сил(неповнийробочийтиждень,

скорочений робочий день тощо).

На облік в державній слжбі

зайнятостіна1січня2004р.всього

перебвало1003,7тис.незайнятих

громадян.Середзазначеноїкатего

ріїгромадян98,5%малиофіцій

нийстатсбезробітних.

розділ іі. населення України

трудові ресурси України

Проблеми Шляхи подолання

 Неповназайнятістьтрдовихреср

сів,особливовпромисловійсфері

 Низькийпопитнаробочсил

 Дефіцитробочихмісць

 Низькийпопитна«інтелектальні»

професії

 Відтіквисококваліфікованихспеціа

лістівзакордон

 Створенняновихробочихмісць

 Розробкарядовихпрограм,спрямованихнапідйом

престиж«інтелектальних»професій

 Рестрктризаціяпідприємств

 Конверсіявійськовопромисловихпідприємств

 Визначенняпріоритетнихгалзейгосподарства,що

потребютьпершочерговихдержавнихкапіталовкла

день