Географія України. 8-9 класи. Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.

131

машинобудівний завод «Номінал», Городоцьке вер

статобудівнеоб’єднання,цукровізаводивШепетівці,

Теофіполі,Старокостянтинові,Деражні.

Головним джерелом енергопостачання облас



ті єХмельницька АеС, що розміщена на півночі,

вм.Нетішин.

Натериторіїобластіможнавиділититрипромис



ловівузли:Хмельницький(галузіспеціалізації—ма



шинобудування,харчова,легкаібудівельнихматеріа



лівпромисловість),Кам’янецьПодільський(харчова,

машинобудівнаіметалообробна,легкаібудівельних

матеріалівпромисловість),ШепетівськоСлавутський

(електроенергетика,машинобудування,будівельних

матеріалів,легкаіхарчовапромисловість).

Сільськегосподарствоспеціалізуєтьсянарослинни



цтвізерновобуряківничогоітваринництвім’ясомолоч



ногонапрямів.Рослинництводещопереважає.Головні

культури:зернові—озимапшениця,ячмінь;техніч



ні— цукрові буряки, тютюн; кормові — кукурудза

насилос,люцерна,конюшина.Розвинутісадівництво

іягідництво.Провіднігалузітваринництва—скотар



ствоісвинарство.Важливезначеннятакожмаютьпта



хівництво,вівчарство,бджільництво,рибництво.

Провідну роль у перевезенні вантажів і пасажи



рів відіграють залізничний і автомобільний тран



спорт. Найбільші залізничні вузли: Хмельницький,

Шепетівка, Гречани. Головні магістралі: Шепетів



ка—Коростень,Хмельницький—Тернопіль,Греча



ни—Кам’янецьПодільський.Внутрішніперевезення

забезпечуєавтомобільнийтранспорт.Головніавтомагі



стралі:НовоградВолинський—Шепетівка—Хмель



ницький—Кам’янецьПодільський—Хотин,лети



чів—Хмельницький—Волочиськ—Тернопіль.

Черкаська область

ОбластьрозташованавцентральнійчастиніУкраїни,

вбасейнісередньоїтечіїДніпра.Площа20,9тис.км

Поверхняобластівціломурівнинна.Більша,пра



вобережна частина лежить на Придніпровській ви



сочині,менша,лівобережна,—наПридніпровській

низовині.Абсолютнівисотиправобережноїчастини

досягають266м.Поверхняїїпорізанадолинамирі



чок,ярами,балками.ВздовждолиниДніпрасмугою

завдовжки понад 70 км простягаються Канівські

гори(висотидо253м).лівобережначастинаобласті

низовинна, подекуди заболочена. Взаплаві Дніпра

багатоозер,трапляютьсяпіщаніпасма.Висотитут

неперевищують150м.

Зкориснихкопалиннайважливішимиєбуреву



гілля,торф,бентонітовіглини,каолін,гранітирізних

типів,лабрадорити,пісковики,гнейси.

Клімат області помірно континентальний. Зима

м’яказчастимивідлигами,літотепле.Середнятем



пературасічня–5,9

°C,липня+20,0°C.Тривалість

періоду з температурами понад +10

°C становить

160–170днів.Опадівбуває400–520мм,основнаїх

частинавипадаєвтеплийперіодроку.

РічкиобластіналежатьдобасейнівДніпраіПів



денногоБугу.ПритокиДніпра—Рось,Вільшанка,

Тясмин,Сула,Супій.ПритокиПівденногоБугу—

ГірськийТікичіГнилийТікич.Набагатьохрічках

єневеликіпороги.Умежахобласті—частинаКа



нівськоговодосховища.

Ґрунтовий покрив області утворюють опідзолені

чорноземитатиповісередньогумуснічорноземи.На

підвищенихділянкахтрапляються сірі таясносірі

опідзоленіґрунти.

Областьлежитьулісостеповійзоні.Підлісами

знаходиться15%території.Степивсірозорані.При



роднарослинністьзберегласятількивбалкахтана

схилахрічковихдолин.Найбільшимоб’єктомпри



роднозаповідного фонду єКанівський природний

заповідник. Відомий також дендропарк Софіївка

вУмані.

Черкаська область — індустріальноаграрна.

Основні напрями спеціалізації — харчова (особли



воцукрова), хімічна промисловість, випуск машин

для харчової і легкої промисловості, виробництво

зерна, м’яса і молока. Промисловість у сукупній

валовій продукції господарства області становить

близько 66%. Черкащина дає країні устаткування

для харчової, текстильної, хімічної промисловості,

баштові крани, тракторніпричепи, телефонну апа



ратуру, верстати. Найбільші підприємства: заводи

«Строммашина», «Фотоприлад», «імпульс», при



ладобудівний, наукововиробниче об’єднання «Ро



тор» (Черкаси), виробниче об’єднання «Оризон»

(Черкаси),»Уманьферммаш», заводи «Мегомметр»

і оптикомеханічний (Умань), машинобудівний,

електромеханічний (Сміла), виробничі об’єднан



ня «Азот» та «хімволокно» (Черкаси). В області

24цукрових заводи (Верхнянський, Шполянський

та ін.), два великих м’ясокомбінати (Черкаський

і Ватутінський), інші підприємства харчової про



мисловості.Єпідприємствабудівельнихматеріалів,

легкоїпромисловості(Черкаськийшовковийкомбі



нат та ін.).

енергетичнегосподарствообластіпредставленеКа



нівськоюіКременчуцькоюГеС,ЧеркаськоюТеЦ.

Вобластіможнавиділитидвапромисловівузли:

Черкаський (галузі спеціалізації— хімічна, маши



нобудівна, легка і харчова промисловість), Звени



городськоВатутінський (виробництво вогнетривів,

паливна і харчова, промисловість). Окремими про



мисловими центрами є Смілянський, Кам’янський

іУманський.

У сільському господарстві частки тваринництва

ірослинництвамайжеоднакові.Провіднакультура

середзернових—озимапшениця,технічних—цук

ровібурякиісоняшник.Середгалузейтваринництва

виділяєтьсяскотарствомолочном’ясногонапряму.

Провідну роль в області відіграє автомобільний

транспорт.Надругомумісцізалізничний.Найбільші

залізничнівузли: Черкаси, Христинівка, Цвіткове,

ім. Т. Г. Шевченка та ін. Загальна довжина авто



мобільнихшляхівзтвердимпокриттям5,7тис.км.

ВЧеркасах—річковийпорт,аеропорт.Потериторії

областіпроходитьгазопровід«Союз».

Ïðиðода та гоñïодаðñтâо àР Êðиì та оáлаñтеé Óкðа¿ни

132

Чернівецька область

Область розташована на заході країни в межах

ПередкарпаттятасхідноїчастиниКарпат.Виходить

додержавногокордонуУкраїнизРумунієюіМолдо



вою.Площа8,1тис.км

Поверхняобластіскладна.Південнозахіднучас



тинузаймаютьУкраїнськіКарпати,щоскладаються

з низки паралельних хребтів до 1400м заввишки,

розділенихпоздовжнімидолинами.Напівнічнийсхід

відКарпатпростягаютьсяпередгір’я,щоявляютьсо



боюпогорбованумісцевість.Північнучастинуобласті

займаєПрут–Дністровськемежиріччя,всереднійчас



тиніякоголежитьХотинськависочиназнайвищою

вершиною рівнинної України — г.Бердою (515м).

Тутповерхнярозчленованаканьйоноподібнимидоли



намирічок,ярамиібалками.Назаходітрапляється

карст.

Зкориснихкопалинвідоміфосфорити,гіпс,квар



цовііглауконітовіпіски, глини, вапняки,мармур,

графіт,буревугілля.Ємінеральніджерелаталіку



вальнігрязі.

Клімат області помірно континентальний. літо

прохолоднеівологе,зимапомірнохолодна.Середня

температурасічнянарівнині–4,8...–5,0

°С,впередгі

р’ї–4,8...–5,5

°С,вгорах–6...–10°С,липнявідповід

но+18,8...+19,5

°С,+16,2…+19,0°С,+13...+16°С.

Тривалість періоду з температурами понад +10

°С

становить95днівугорахі156–162днівнарівнині.

Річна кількість опадів: 500–600 мм — на рівнині,

800–1200мм—угорах,переважновлітку.

Головнірічки:ДністертапритокиДунаю—Прут

зЧеремошеміСерет.

Ґрунтовийпокриврізноманітний.Нарівниніпере



важаютьчорноземиопідзолені,темносіріопідзолені,

впередгір’ях—дерновопідзолисті,вгорах—бурі

гірськолісовіідерновобуроземні.

ліси займають близько 32% площі області. На

рівнині— це букові і буководубові ліси, в горах

простежуються висотні пояси від букових лісів до

субальпійськихлук.Зоб’єктівприроднозаповідного

фондунайбільшимєВижницькийприроднийнаціо



нальнийпарк.

За вартістю валової продукції промисловість

перевершуєсільськегосподарство.Провіднігалузі

промисловості—легкаіхарчова.Машинобудуван



няобластівипускаєапаратурудлянафтопереробної

промисловості,засобиобчислювальноїтехніки,тех



нологічнеустаткуваннядлялегкоїпромисловості,

машини для тваринництва і кормовиробництва

(Чернівці). Згалузей легкої промисловості роз



винута текстильна (Чернівці), швейна (Чернівці,

Новоселиця,Герца),трикотажна,хутрова,шкіря



новзуттєва(Чернівці,Хотин,Вижниця,Путила).

Харчова промисловість представлена цукровою,

молочною, м’ясною, маслосироробною та іншими

галузями. В області сім лісокомбінатів, меблевий

комбінатімеблевафабрика.

Сільське господарство спеціалізується на м’ясо

молочномутваринництвіірослинництвізерновобу



ряківнихнапрямів.Основнізерновікультури:озима

пшениця, кукурудза, ячмінь; технічні — цукрові

буряки, льондовгунець. В горах вирощують кор



мовікультури.Розвинутіовочівництво,садівництво

ягідництво.Тваринництвопредставленескотарством,

свинарство, вівчарством, птахівництвом,бджільни



цтвом.

Дістали розвиток художні промисли: фабрики

текстильнохудожніх виробів, художніх сувенірних

виробів«Буковина»,художніхвиробівім.Ю.Федь



ковича.

Головнийвиробникелектроенергіївобласті—Дні



стровськаГеС(насході,всмтНоводністровську).

Умежахобластіможнавиділитидвапромислові

вузли: Чернівецький (спеціалізується на продукції

машинобудування,легкоїіхарчової,деревообробної

ібудівельнихматеріалівпромисловості)таНоводні



стровський(енергетичнегосподарство).

Провіднурольвідіграєзалізничнийіавтомобіль



ний транспорт. Найбільший залізничний вузол—

Чернівці.Автошляхівзтвердимпокриттям3тис.км.

Чернівцізв’язанізалізницеюзіваноФранківськом,

Заліщиками,іззакордоннимимістамивРумуніїта

Молдові.УЧернівцяхєаеропорт.

Чернігівська область

Область розташована на півночі лівобережної

України,вбасейніДесни.Виходитьдо державного

кордонузРосієюіБілоруссю.Площа31,9тис.км

Територія області лежить переважно в межах

Придніпровської та Поліської низовин. Поверх



ня— здебільшого рівнинна з загальним нахилом

зпівнічногосходунапівденнийзахід.Напівденному

заходівмежіобластізаходитьПолтавськарівнина.

Пересічнівисоти120–200м.Поверхнядужепорізана

ярамиібалками,трапляєтьсякарст.

З корисних копалин найважливіше значення

мають поклади нафти і природного газу в півден



носхіднихрайонах.Єторф,вапняки,гіпси,піски,

глини,мергелі.

Клімат області помірно континентальний. Зима

помірнохолодна,літопомірнотепле.Середнятемпе



ратурасічня–6…–8

°С,липня+18,0...+19,5°С.Три

валістьперіодузтемпературамипонад+10

°Сстано

вить 155 днів. Річна кількість опадів 550–580мм,

переважновтеплийперіодроку.

Річки області належать до басейну Дніпра, що

протікаєвздовжзахідноїмежіобласті.Головнаріч



ка—Десна,щомаєпритокиУбідь,Мена,Снов,Сейм,

Доч,Остер.Напівдні—УдайіСула.

Вґрунтовому покриві північної частиниобласті

переважаютьдерновопідзолистіґрунти,напівдні—

чорноземи вилуговані та опідзолені. Трапляються

ясносірілісові, темносірі та іншіґрунти. Область

лежить у зонах мішаних лісів і лісостеповій. ліси

займають близько 20% території. Північносхідна

частинаобластізабрудненарадіонуклідамивнаслідок

катастрофинаЧорнобильськійАеС.Єбагатотерито



рійіоб’єктівприроднозаповідногофонду.

Регіональні додатки

133

Основну сучасного господарства області станов

лять промисловість, агропромисловий комплекс,

транспорт.Провідніланки промисловості— легка,

машинобудівна, харчова. Чернігівщина дає країні

зерно, цукор, картоплю, продукцію машинобуду



вання, кордові тканини,хімічне волокно, ланолін,

будматеріали.

Найбільші підприємства: виробничі об’єднан



ня «Пожмашина» (смтладан), «Хімволокно»,

«Чернігівмеблі», наукововиробниче об’єднання

«Хімтекстильмаш» (Чернігів), заводи «Будмаш»,

«Прилуктваринмаш»,пластмас(Прилуки),«Ніжин



сільмаш», механічний, побутової хімії та гумових

виробів(Ніжин),хімічногомашинобудування(Бах

мач),поліграфічнафабрика(Корюківка).Працюють

такожфабрикипервинноїобробкивовни(Чернігів),

бавовноткацька та ін. Згалузей харчової промис



ловостірозвинутіцукрова,спиртова,кондитерська,

ефіроолійна,тютюнова.

Паливноенергетичне господарство області базу



ється на місцевій нафті і природному газі, торфі,

довізномудонецькомувугіллі.електроенергіювиро



бляютьЧернігівськаТеЦтаелектростанціїменшої

потужностіврізнихрайонахобласті.

Натериторіїобластіможнавиділититрипромис



лові вузли: Чернігівський (хімічна, легка, харчова

промисловість),Прилуцький(видобутокіпереробка

нафтиігазу,переробкасільськогосподарськоїсирови



ни)іНіжинський(машинобудування,харчова,легка

промисловість).

У галузевій структурі сільського господарства

переважає рослинництво. Головні культури: зерно



ві—озимапшениця,жито,ячмінь,овес,кукурудза,

гречка;технічні—льондовгунець,цукровібуряки;

кормові—кукурудзанасилосізеленийкорм,лю



церна,конюшина;овочеві —морква,капуста, сто



ловібуряки,огірки,томати.Розвинутісадівництво

іягідництво.Галузітваринництва—м’ясомолочне

скотарство,свинарство,атакожрибництво,бджіль



ництво.

Транспорт області представлений залізничним,

автомобільним,річковимітрубопровіднимвидами.

Залізничні вузли: Чернігів, Бахмач, Ніжин, При



луки.Черезтериторію областіпролягаютьзалізни



ці на Гомель (Білорусь), Москву (Росія). Довжина

автомобільнихшляхівзтвердимпокриттямблизько

6тис.км.Територієюобластіпроходитьнафтопровід

Гнідинці—Кременчук.

Ïðиðода та гоñïодаðñтâо àР Êðиì та оáлаñтеé Óкðа¿ни

134

Абразія26

Агропромисловийкомплекс93

Адміністративнотериторіальний

поділ8,64

Азовськеморе50,51

Акліматизація41

Акумуляція25

Альбедо30

Антициклон28

Артезіанськіводи36

Базисерозії31

Басейни

 артезіанські36

 вугільні25

 залізорудні24

 рудні25

Безробіття70,71

Болота34,40

 типи35

Валовийвнутрішнійпродукт

(ВВП)74,75

Валовийнаціональнийпродукт

(ВНП)74

Вантажообіг96



структура97

Вивітрювання26

Випаровуваність30

Висотнапоясність37

Височини15,17

Витративодиврічці31

Вікгірськихпорід



абсолютний21



відносний21

Внутрішніводи31

Воднийбаланс36

Водніресурси36

 особливості37

Водоємність78

Водосховища35

Географічнаінформація



джерела9

Географічнакарта9



види9

Географічнеположення8

ГеографічнийцентрУкраїни8

Геологічнабудова20

Геоеколонічнаситуація52

Геологія20

Геоморфологія26

Геополітичнеположення



країни61



України62

Геохронологічнатаблиця21

Глобальніпроблеми112,113

ГосподарствоУкраїни72



структура73

Ґрунт



властивості37



характеристика37,38

Ґрунтоутворення37

Демографічнаситуація67

Демпінговіціни91

Денудація26

Діаспора68,69

Довкілля

забруднення53,54

 охорона55

 раціональневикористання55

ДослідженнятериторіїУкраїни



давнічаси11



XVII—XXст.12

ДослідникиУкраїни13

екологічнакриза52,53

економіка72

економікогеографічне

положення

 країни61

 України62

економічнагеографія60

 своєїобласті114,115,



116—133

економічнаінтеграція98

економічнийпотенціал74

економічнийрайон100

 Донецький103

 Карпатський109

 ПівнічноЗахідний108

 ПівнічноСхідний101

 Подільський107

 Придніпровський104

 Причорноморський102

 Столичний105

 Центральний106

економічнісистеми72

економічноактивненаселен



ня70

експорт98

електроенергетика80

 виробництвоелектроенергії81

 екологічніпроблеми82

 структуракомплексу81

ендемічнівиди42

енергоємність78

ерозія26

етнографічні

 групи68

 райони66

Зайнятістьнаселення70,71

Земельніресурси38,39

Землеволодіння92

Зовнішньоекономічнізв’язки

України98

Зовнішняторгівля98

Зоналісостепу47,48

Зонамішанихлісів47,48

Зонастепу47,48

імпорт98

інвестиції98

інфраструктура

 виробнича73

 соціальна73,92

історикогеографічні



області64—66

Каботаж96

Канали35

КартиУкраїни11

Картографічніпроекції9

 види10

Клімат27

Кліматичніресурси30

Кліматотвірнічинники28

Коефіціентзволоження30

Конверсіявійськовоговиробни



цтва112

Кориснікопалини23,24

КрайніточкиУкраїни8

Кримськігори15,39,49,50

ландшафти

антропогенний44,110

ÏРåäìåòíèé ÏîÊàжчèÊ

Ïðедìетниé ïокажчик

135

 класифікація45

 природний44,110

легкапромисловість

 структура89

 характеристикагалузей90

лимани34

ліси40

лісоваідеревообробнапромис



ловість

 структура86

 характеристикагалузей87

луки40

Матеріаломісткість78

Машинобудування

 структура83

 характеристикагалузей84

Меліорація38

 видитазаходи39

Металургійнапромисловість

 структура82

 характеристикагалу



зей82,83

Міжгалузевийкомплекс73

Мінеральносировинніресурси

 нерудні24

 паливні23

 рудні23

Міськаагломерація69,70

Моніторинг55

НаселенняУкраїни

 густота67

 механічнийрух67

 кількість67

 склад68

 структура67

Наукоємність78

Національнийгосподарський

комплекс73

Національнийдохід74

Несприятливі

 метеорологічніявища30

 природніпроцеси43

Низовини15,16,17

Озера33

 типи34

Падіннярічки31

Палеогеографічніумови21

Паливнапромисловість

 сировиннабаза79

 структура80,81

Пасажирообіг96

 структура97

Підземніводи36

Платформа18

Плита18

Повітрянімаси28,29

Погода28

Поселення

 міські69

 сільські69

Похилрічки31

Природнозаповіднийфонд



України

 біосфернізаповідники54

 заказники55

 національніприродніпар



ки55

 пам’яткиприроди55

 природнізаповідники54

Природнотериторіальнікомп



лекси44

 гірські45,49,50

 морські50,51

 рівнинні45,47,48

Промисловість76

 виробництвопродукції77

 класифікація77

Промисловістьбудівельнихмате



ріалів

 структура88

 характеристикагалузей88

Природокористування110

 види110

 раціональне110

Природоохороннадіяльність

 види111

Реакліматизація41

Рельєф15

 великіформи16

 невеликіформи27

 України15

Річки

 режим31

 типи32

 графікгідрограф32,33

Річнийстік31

Рослинництво

 характеристикагалузей94

Рослиннеугруповання39

Світовегосподарство98

Синоптичнакарта30

Системарозселення69

Сільськегосподарство92

 зональнаспеціалізація96

 структура92

Сонячнарадіація28

Соціальнагеографія60

 своєїобласті114,115,



116—133

Субурбанізація69

Сферапослуг92

Тваринництво

 характеристикагалузей95

Твердийстік31

Тектоніка18

ТектонічнабудоваУкраїни20

Тектонічні

 (горотворчі)епохи21,22

 структури18

Територіальнийподілпраці100

Топографічнікарти8

Торговесальдо98

Транзит96

Транспорт96

 види97

 функції97

Транспортнікоридори96

Трудовіресурси70

Трудомісткість78

Урбанізація69

УкраїнськіКарпати15,39,49,50

Фауністичнийкомплекс41

Фізикогеографічне

 положенняУкраїни8

 районуванняУкраїни45,46

Фізичнагеографія

 України6

 своєїобласті56,116—133

ФормуваннятериторіїУкраїни

 етапи6

 ХХст.63

Характерпідстилаючоїповерх



ні28

Харчовапромисловість

 структура91

 характеристикагалузей91

Хімічнапромисловість

 сировиннабаза85

 структура85

 характеристикагалу



зей85,86

Художніпромисли89,90

Циклон28

Циркуляціяатмосфери28

ЧервонакнигаУкраїни42

Четвертинні(антропогенові)від



клади22

Чинникирозміщеннявиробни



цтва78

Чорнеморе50,51

Широтназональність37

Штучніводойми35,36

Щит18

Ïðедìетниé ïокажчик