
рішення, віддаючи голос за ту чи іншу альтернативу, а отже,
ризикує. Про це свідчать коливання рейтингу депутатів за ре
зультатами поіменного голосування у країнах з розвиненою
демократією. Проте при будьякому ступені демократизації
суспільства є сфера компетенції саме одноособових глобаль
них рішень (наприклад, право вето президента США), де ри
зик є величезним.
Важливість фактора ризику зумовила перетворення його на
товар; створився потужний ринок ризику. Диференціація умов
господарювання та прийняття рішень щодо об'єктів ризику, а
також різне ставлення до ризику в суб'єктів викликають не
обхідність обміну ризиками. Потужними споживачами ризику
є страхові компанії, фірми, організації, фонди (ситуація 8). Во
ни отримують ризик від багатьох суб'єктів і за деяку винагоро
ду повертають їм певні гарантії. Іноді ризик бажаний для
суб'єктів, тому він створюється штучно (гральний бізнес).
Отже, ризик — це об'єктивна необхідність, він органічно
пов'язаний з фундаментальними інститутами сучасного
суспільства. Джерела ризику досить різноманітні: науково
технічний прогрес, кон'юнктура ринку, внутрішня та
зовнішня політична ситуація, погодні умови, наявність корис
них копалин, природа людини та багато інших.
Підприємницька діяльність – це інноваційна ризикова
діяльність. Застосовуючи нові технології, нову техніку, нові
методи організації праці, виробництва, інноваційний марке
тинг, менеджмент і т. д., підприємець, звичайно, ризикує
понести збитки, втратити частину чи повністю ресурси. Проте
він розраховує не на втрати, а на отримання підприємницько
го доходу. І, як свідчить практика, у багатьох випадках отри
мує його. Ось чому фірми інноваційного типу мають більш ви
соку рентабельність і більш високий рівень конкурентоспро
можності порівняно з тими, які здійснюють процес відтворен
ня з використанням традиційних технологій, методів ор
ганізації та управління.
139
Розділ 6. Підприємницький ризик