Диссертация - Устименко-Косоріч О.А. Масова музика як атрибут молодіжної культури середини XX століття

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УСТИМЕНКО – КОСОРІЧ ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 78.03

МАСОВА МУЗИКА ЯК АТРИБУТ МОЛОДІЖНОЇ КУЛЬТУРИ

СЕРЕДИНИ XX СТОЛІТТЯ

26.00.01 – теорія й історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник

Баканурський Анатолій Григорович,

доктор мистецтвознавства, професор

Одеса – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. Молодіжна культура та особливості оновлюючих процесів у

музичному мистецтві середини XX століття…………………………….

1.1. Методологічні основи дослідження……………………… 11

1.2. Розвиток культури й музичного мистецтва середини XX

століття в сучасній науковій літературі…………………………………..

1.3. Засоби масової інформації та їх роль у формуванні

художніх напрямків молодіжної культури…………………………………..

1.4. Молодіжний рух середини XX століття та особливості

культурних процесів…………………………………………………………..

1.5. Музичні настанови молодіжної культури…………………. 71

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ I …………………………………..……………. 80

РОЗДІЛ 2. Мас-культура та музичні жанри середини XX століття………. 85

2.1. „Актуальний фольклор” у музичному мистецтві середини

XX століття…………………………………………………………………….

2.2. Масова музика в контексті культури 1950 − 1960-х років

XX століття…………………………………………………………………….

2.3. Рок-музика як складова молодіжної культури…………….. 103

2.4. Явище самодіяльної пісні в контексті мас-культурних

стильових новацій середини XX століття…………………………………..

122

2.5. Популярний народно-інструментальний жанр у музичній

культурі середини XX століття……………………………………………..

129

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II ……….…………………………………….. 138

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 143

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 154

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розбудова молодої суверенної

держави, якою є сучасна Україна, аналіз проблем і труднощів, які виникають на

шляху політичного, економічного й культурного поступу країни, закономірно

викликають потребу в дослідженні соціально-культурних чинників

формування українського соціуму в його сьогоденні й перспективі. У цьому

сенсі чи не найбільший інтерес, як і занепокоєння, викликає, зрозуміло,

якісний стан молодого покоління українських громадян – його світоглядні

орієнтири, цінності, уподобання, культура взагалі. Адже сьогодні є

очевидним, що сучасна модель молодіжної культури вже протягом кількох

десятиліть суттєво впливає на характер і якість суспільства в цілому, а

отже, заслуговує на пильну увагу. Помітним також є те, що серед чинників,

які визначають характер сучасної молодіжної культури, надзвичайно велику

роль відіграє масова музика, яка у середині XX століття й дотепер де факто

стає чи не „найголовнішим з мистецтв”. Вона стає невід’ємною частиною,

власне атрибутом молодіжної культури останніх часів.

Свій початок молодіжна культура сучасного типу бере з середини XX

століття. Саме у 1950–1960-ті роки на авансцену культурного процесу

виходить і масова музика в сучасному її розумінні. Феномен масової музики

вже тоді вийшов за межі власне музичної культури, став формувати моду,

стиль, сценічний дизайн, образ мислення й поведінки. Тому вивчення

вказаного феномена має непересічне значення не тільки для історії культури,

але й для розуміння сучасних соціокультурних процесів.

Поняття „масова музика” увійшло до музичного наукового обігу в

середині минулого століття й зафіксувало процес демократизації музичного

життя, який почав формуватися, на думку А. Сохора, ще у XIX столітті й

набув стрімкого розвитку в XX столітті у зв’язку з виникненням і швидким

розповсюдженням засобів масової інформації (грамзапису, радіо, кіно,

телебачення). За час існування й розвитку масова музика сформувала велику

кількість напрямків та течій, що дозволяє вважати її складним, самодостатнім,

але суперечливим явищем культури середини XX століття.

Особливості масової музики на сьогодні є достатньо вивченими та

розглянуті на рівні функціонування, сприйняття, змістовності, музичної форми,

засобів музичної виразності тощо. Наукові дослідження цієї проблематики

здійснювались у працях таких авторів, як А. Сохор, А. Цукер, Г. Ашин,

А. Мідлер, Л. Мархасєв, А. Попов, С. Можнягун, Є. Рум’янцев, В. Конен,

К. Акопян, А. Захаров, С. Кагарлицька, Н. Саркітов, Ю. Божко,

Н. Корихалова, Т. Чередниченко, О. Маркова та ін. Але в сучасній науковій

літературі не є достатньо вивченими питання взаємозв’язку масової музики з

молодіжним рухом, молодіжною культурою 1950–1960-х років XX століття.

Адже під впливом молодіжного руху в середині XX століття стрімкого

розвитку набули жанри масової музики: рок, мистецтво вітчизняних бардів,

популярний народно-інструментальний шар у вигляді баянно-акордеонних

змагань музикантів-непрофесіоналів, які набули подальшого розвитку в

музичному мистецтві сучасності. У сучасній науковій літературі дослідники

аналізують масову музику з двох протилежних позицій. З одного боку,

дослідники розглядають масову музику та її складові як культурний та

соціальний феномен, який відображає морально-психологічні, емоційні,

соціальні настанови свого часу (І. Набок, В. Ткаченко, Г. Кнабе, С. Фріс,

Н. Саркітов і Ю. Божко), прихильники протилежної думки (В. Семенов,

А. Попов) указують на руйнівні функції цього музичного явища в

суспільному й культурному середовищі. Така позиція, на наш погляд, не є

достатньо обґрунтованою,адже вперше основною ідеєю молодіжної

культури став „рух у ритмі”, тобто молодіжний рух 1950–1960-х років

регулювався музичними метроритмічними настановами, які виступали в ролі

головного орієнтира акцій та дій. Тому масова музика є показником

соціально-культурних особливостей свого часу, яка суттєво впливала й

продовжує впливати на культуру сучасності, що й зумовило вибір теми

дослідження – „Масова музика як атрибут молодіжної культури середини

XX століття”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в межах державної комплексної

програми Міністерства культури і туризму України (№ 0107 U 009539

„Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України”). Тема

дисертації затверджена на засіданні вченої ради гуманітарного факультету

Одеського національного політехнічного університету (протокол № 4 від

18.10.2003 р.).

Мета дисертаційного дослідження – визначення характерних ознак та

форм соціокультурного функціонування масової музики як невідיємної

складової, атрибуту молодіжної культури середини XX століття.

Реалізація мети обумовила такі завдання дисертаційного дослідження:

- проаналізувати історіографію та джерельну базу дослідження;

- виявити художні та соціальні особливості масової музики;

- розглянути культурно-історичні умови та процес формування явища

молодіжної культури;

- визначити характерні особливості молодіжної культури середини XX

століття;

- зיясувати музичні настанови молодіжної субкультури в контексті

культурних процесів молодіжного руху 1950-1960-х років XX століття;

- охарактеризувати явище „актуального фольклору” в контексті музичної

культури середини XX століття;

- дослідити ґенезу та жанрові особливості рок-музики;

- дати характеристику явищам самодіяльної пісні та популярного

народно-інструментального жанру в контексті стильових мас-культурних

тенденцій середини XX століття.

Об’єктом дослідження є молодіжна культура середини XX століття.

Предмет дослідження – характерні ознаки та форми побутування

масової музики як атрибуту молодіжної культури середини XX століття.

Методи дослідження. У дисертації під час вирішення визначених

завдань використано комплексний науковий підXIд, відповідно до якого

вивчення матеріалу базувалось на використанні таких методів: синтетичного

– для узагальнення вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень у галузі

масової музики та молодіжної культури; історичного – для аналізу

виникнення та розвитку масової музики та її складових; музикознавчого – для

характеристики жанрових показників та музично-виразних засобів масової

музики; культурологічного – для визначення соціокультурних функцій

масової музики середини XX століття; системного – для узагальнення

складових елементів масової музики; класифікаційного – для структурування

й систематизації досліджуваного матеріалу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше:

- проаналізовано історіографію та джерельну базу дослідження. До

наукового обігу введено нові відомості з історії вітчизняного та

сXIдноєвропейського молодіжного руху й музичної практики;

- визначені характерні особливості молодіжної культури середини XX

століття у взаємозв’язку з розвитком масової музики;

- з’ясовано музично-естетичні настановлення молодіжної субкультури

в контексті культурних процесів молодіжного руху 1950-1960-х років та

культурно-історичних умов того часу;

- подано характеристику явища „актуальний фольклор” як феномена

музичної культури середини XX століття;

- здійснено аналіз процесу виникнення та розповсюдження рок-

музики;

- охарактеризовано явища самодіяльної пісні та популярного народно-

інструментального шару як масових жанрів музичного мистецтва.

Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в

поглибленні та розширенні існуючих у сучасній науці поглядів на

виникнення, художньо-стилістичну, естетичну та соціальну ознаки

молодіжної мас-культури, які знаходять вияв у різних галузях мистецтва

сучасності.

Питання проведеного дисертаційного дослідження, які вирішуються

сучасною теорією та історією культури, визначаються необXIдністю

подальшого глибокого вивчення й усебічного узагальнення історичного

феномена 1950-1960-х років XX століття. Сформульовані в дисертації

висновки і пропозиції можуть бути використані в лекційних курсах з

культурології, історії музики в навчальних закладах, які випускають діячів

мистецтв культурно-освітніх організацій і суспільств, представників

гуманітарної сфери в системі масової освіти, а також у курсах теорії та історії

культури.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки

дослідження оприлюднені в доповідях та повідомленнях на Всеукраїнських

конференціях: „Мистецька освіта” (Луганськ, 2003 р.), „Виконавська

інтерпретація у сучасному навчальному процесі” (Луганськ, 2006 р.),

„Мистецька освіта на Україні: традиції, сучасність, перспективи” (Луганськ,

2007 р.) та Міжнародних наукових конференціях: „Трансформація музичної

освіти: культура й сучасність” (Одеса, 2002 р.), „Південна пальміра” (Одеса,

2002 р.), „Культура і цивілізація СXIд-ЗаXIд” (Одеса, 2004 р.),

„Трансформація музичної освіти: культура та сучасність” (Одеса, 2004 р.),

„СXIд-ЗаXIд: культура та музика” (Одеса, 2005 р.), „Трансформація музичної

освіти й культури на Україні”, присвячена пам’яті К.Д. Данькевича (Одеса,

2006 р.), „Трансформація музичної освіти й культури на Україні” (Одеса,

2006 р.). Основні положення та висновки дисертаційного дослідження

апробовані автором у курсах лекцій з історії музики Одеської державної

академії музики ім. А.В. Нежданової, на кафедрі культурології та

мистецтвознавства Одеського національного політехнічного університету, а

також у курсах лекцій з теорії мистецтв на факультеті музичного мистецтва

Луганського державного інституту культури та мистецтв.

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в шести

одноосібних статтях автора, з яких п’ять надруковано у виданнях,

затверджених ВАК України як фахові з мистецтвознавства, а також тезах

доповідей на наукових конференціях:

1. Устименко-Косоріч О.А. Філософсько-магічні установки кельтської

традиції в стильовому відновленні світового мистецтва 1950-х років /

О.А. Устименко-Косоріч // Проблеми сучасності : культура, мистецтво,

педагогіка : зб. наук. праць. – Х.−Луганськ : СтильІздат, 2004. – Вип.2. –

С. 205-211.

2. Устименко-Косоріч О.А. Стильове оновлення мистецтва в 1950-і

роки і його культурно-парадигматичний зміст / О.А. Устименко-Косорич //

Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : зб. наук. праць. –

Х. : ХДАДМ, 2004. – №8. – С. 106-115.

3. Устименко-Косорич Е.А. Актуальный фольклор в культуре и

искусстве 1950-х годов / Е.А. Устименко-Косорич // Проблеми сучасності :

культура, мистецтво, педагогіка : Зб. наук. праць. – Х.−Луганськ : СтильІздат,

2005.– Вип.3. – С. 315-325.

4. Устименко-Косорич Е.А. Научно-технический прогресс в контексте

масс-культурных музыкальных стилевых новаций / Е.А. Устименко-Косорич

// Проблеми сучасності : культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. праць.–

Х. − Луганськ: СтильІздат, 2007. – Вип.8. – С. 267-276.

5. Устименко-Косорич Е.А. Популярное баянно-акордеонное искусство

как автономный музыкальный жанр культуры 50-60-х годов XX столетия /

Е.А. Устименко-Косорич // Материалы Всеукраинской научно-практической

конференции „Творческое образование в Украине : традиции, современность,

перспективы”. – Луганск, 2007. – С. 456-459.

6. Устименко-Косорич Е.А. „Кельтский ренессанс” в культуре 1950-60-

х гг. XX столетия / Е.А. Устименко-Косорич // Проблеми сучасності:

культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. праць. – Х.−Луганськ : СтильІздат,

2007.– Вип.7. – Ч. 2. – С. 147-159.

Структура роботи зумовлена загальною концепцією й завданнями

дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів,

висновків до розділів, висновків та списку використаних джерел загальною

кількістю 224 найменування. Загальний обсяг дисертації становить 171

сторінку, основний зміст викладено на 153 сторінках.

Основна частина роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовується

актуальність обраної теми дослідження, визначається його основна

проблематика, мета, завдання, методологічна основа, об’єкт та предмет,

характеризується наукова новизна та практичне значення здобутих

результатів У першому розділі розглядаються найпоширеніші визначення

поняття „масова культура” та її складові. Розглянуто та проаналізовано

наукові роботи відомих дослідників (О. Кукаркіна, О. Маркової, В. Конен,

А. Сохора, А. Цукера, Е. Шилза, Х. Ортега-і-Гасет, М. Маклюена тощо), які

доводять позитивні та негативні аспекти масової культури та її складових.

Визначено особливості функціонування засобів масової інформації та їх роль

у формуванні культурно-художніх смаків та запитів суспільства середини XX

століття. Охарактеризовано настановлення молодіжної культури та стильові

показники музичного мистецтва як найбільш показового для періоду

середини XX століття. Виявлено та проаналізовано особливості молодіжного

руху, які сформували нову систему принципів культурно-художнього

мислення та уявлень, у тому числі етичних норм та суспільних відносин, що

зумовило відповідні зміни в соціальній психології загалом, у музичній

зокрема.

У другому розділі наведено типології систематики явищ масової музики

В. Конен, А. Цукера, Л. Мархасєва, Г. Бесселера, А. Сохора, які

диференціювали жанри масової музики за тематикою та походженням,

особливостями функціонування, жанровими та видовими межами, рівнем

сприйняття тощо. Доведено, що масова музика є складним утворенням, що не

може бути вичерпно розглянуто за допомогою жодного (функціонального,

історичного, тематичного, жанрового підходів). У зв’язку з цим у роботі

застосовано комплексний підXIд, який дозволяє охарактеризувати жанри

масової музики за рівнем сприйняття, побутуванням, функціонуванням,

тематикою, формоутворенням, музично-виражальними засобами тощо.

Розкрито та проаналізовано найбільш показові для середини XX століття

жанри масової музики (рок, мистецтво вітчизняних бардів, популярний

народно-інструментальний шар). У другому розділі наведено особливості

соціального функціонування масової музики, її музичні витоки та жанрово-

стилістичні показники як складові молодіжної культури середини XX

століття.