Денисенко М.П., Левковець П.Р., Михайлова Л.І. та ін. Організація та проектування логістичних систем

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 7

ПРОЕКТУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

181

Всі розглянуті методи визначення кількості, часу та періодичності за-

купівлі мають свої переваги та недоліки з точки зору точності, затрат часу,

вартості послуг або визначення потреб в матеріалах.

Вибір методу формування ланцюга вартості підприємства. Вибір

методу залежить від складності кінцевого продукту, від складу комплекту-

ючих виробів і матеріалів. Основними методами є:

1. Оптові закупівлі.

2. Регулярні закупівлі малими партіями.

3. Щоденні (щомісячні) закупівлі за відомостями котувань.

4. Закупівлі за потребою та різноманітні комбінації перерахованих методів.

5. Закупівля товару з одночасною передачею.

Кожний метод має свої переваги та недоліки, які потрібно враховува-

ти для збереження часу та скорочення витрат.

1. Оптові закупівлі (або закупівлі однією партією). Метод передбачає

постачання товарів великою партією (оптові закупівлі).

Переваги:

• нескладність оформлення документів;

• гарантія поставки всієї партії;

• підвищенні торговельні знижки.

Недоліки:

• велика потреба в складських приміщеннях;

• сповільнений обіг капіталу.

2. Регулярні закупівлі малими партіями.

Покупець замовляє потрібну кількість товарів, яка постачається йому

партіями протягом певного часу.

Переваги:

• прискорюється оборот капіталу;

• досягається економія складських приміщень;

• скорочуються затрати на документоване оформлення поставок, в

т. ч. одне замовлення на все постачання.

Недоліки:

• ймовірність замовлення товару з надлишковою кількістю;

• необхідність оплати всієї кількості, зазначено в замовленні.

3. Щоденні (щомісячні) закупівлі за відомостями котирування.

Зазначений метод широко використовується при закупівлі товарів

дешевших та таких, що швидко використовуються. Відомості котиру-

вання складаються щоденно (щомісячно) та містять такі дані:

За ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Левковця, проф. Л. І. Михайлової

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

182

• повний список товарів;

• кількість товару наявного на складі;

• потрібна кількість товарів.

Переваги методу:

• прискорення оборотності капіталу;

• зниження затрат на складування;

• своєчасність поставок.

4. Отримання товару за необхідністю.

Цей метод подібний на регулярне постачання товарів, але характери-

зується деякими особливостями:

• кількість не встановлюється, а визначається приблизно;

• постачальники перед виконанням кожного замовлення зв’язу-

ються із замовником;

• оплачується лише доставлена кількість товару;

• після закінчення строку контракту замовник не повинен прийма-

ти та оплачувати товари, які ще повинні бути поставлені.

Переваги методу:

• відсутність чітких обов’язків по закупівлі певної кількості;

• прискорення обороту капіталу;

• мінімум роботи для оформлення документів.

5. Закупівля товару з одночасною передачею.

Сфера застосування цього методу — закупівля товарів, які нечасто

використовуються, коли неможливо отримувати їх в міру необхідності.

Товар замовляється тоді, коли він потрібний та вивозиться зі складів поста-

чальників.

Недолік:

• збільшення витрат, які пов’язані із необхідністю детального оформ-

лення документів для кожного замовлення;

• подрібненням замовлень;

• множинність постачальників.

При плануванні постачання після визначення потреби та розрахунку

кількості часто виникає необхідність прийняти рішення: чи закуповувати ті

чи інші матеріали, комплектуючі вироби, деталі або виготовляти на влас-

ному підприємстві.

Для прийняття такого рішення потрібно порівняти затрати на закупів-

лю та на власне виготовлення.

Розділ 7

ПРОЕКТУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

183

Затрати на закупівлю визначаються ціною постачальника, враховуючи

затрати на замовлення, транспортування, страхування, та упакування, скла-

дування, обробку, персонал у сфері закупівлі.

Затрати на виробництво: вартість сировини, енергії, робочої сили,

складування та накладні витрати.

Порівнюючи затрати на власне виробництво кожного матеріалу із

затратами на його закупівлю, можна прийняти рішення на користь вироб-

ництва (може бути прийнято і без допомоги розрахунків) якщо є впевне-

ність, що підприємство ефективно використає власні фонди та персонал.

7.4. Характристика системи поставок

Отримання та оцінка пропозицій. Процес отримання та оцінки про-

позицій від потенційних постачальників може бути організований по–різ-

ному. Найбільш поширеними та ефективними є [5, 6]:

1. Конкурсні торги.

2. Письмові переговори між постачальником і споживачем.

Конкурсні торги (тендери) — поширена форма пошуку потенційних

постачальників їх проводять у випадку, коли планується закупити сирови-

ну, матеріали, комплектуючі на велику суму або передбачається налаго-

дити довгострокові зв’язки між постачальником і споживачем. Конкурсні

торги вигідні як постачальнику, так і споживачеві. Постачальник отримує

чітке уявлення про умови роботи. Споживач поєднує рішення проблем

отримання потрібної пропозиції та вибір оптимального постачальника.

Етапи тендера:

1. Реклама.

2. Розробка тендерної документації.

3. Публікація оголошення про проведення тендеру.

4. Надходження та розкриття тендерних пропозицій.

5. Підтвердження кваліфікації учасників торгів.

6. Оцінка тендерних пропозицій.

7. Пропозиція та підписання контракту.

8. Публікація оголошення про результати тендеру.

Тендерна документація досить велика за обсягом та виконує ряд важ-

ливих функцій:

За ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Левковця, проф. Л. І. Михайлової

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

184

• інформує учасників торгів про процедуру торгів;

• дає опис товарів або послуг;

• встановлює критерії для оцінки пропозиції;

• визначає умови майбутнього контракту.

Оцінка тендерних пропозицій базується на правилах процедури оцінки:

1. Попереднє призначення членів тендерного комітету, які проводять

оцінку пропозицій.

2. Розгляд лише тих пропозицій, які відповідають вимогам, викладеним

в документації.

3. Безумовне дотримання процедур оцінки оголошених у тендерній до-

кументації.

4. Відсутність будь–яких переговорів із учасниками торгів.

Тендерний комітет складає звіт про оцінку тендерних пропозицій, в

якому повинно бути висвітлено, як оцінювались тендерні пропозиції, об-

грунтовані причини відмови від пропозицій, певні рекомендації по укла-

денню контракту.

Переможцем конкурсних торгів визнається той учасник, який подав

найвигіднішу пропозицію, що відповідає кваліфікаційним вимогам тендер-

ної пропозиції.

Письмові переговори між постачальником і споживачем — споживач

отримує офіційну пропозицію на постачання товарів від потенційного по-

стачальника. Це організовується двома способами:

Перший спосіб:

Ініціатива вступу в переговори походить від продавця товару.

Він розсилає потенційним покупцям своєї продукції власні пропозиції

(оферти). Ці документи аналогічні пропозиціям у проведенні конкурсних

торгів. Відмінність полягає в тому, що оферти у випадку письмових пере-

говорів можуть мати різну форму та зміст, включаючи:

• найменування товару;

• кількість і якість товару;

• ціну;

• умови та строки поставки;

• умови платежу;

• характеристику тари та упакування;

• порядок прийому–передачі.

Розділ 7

ПРОЕКТУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

185

Оферти поділяються на тверді та вільні (ініціативні).

Тверда оферта надсилається лише одному споживачу із зазначенням

строку дії оферти, протягом якого продавець не може змінити свої умови.

Якщо покупець приймає пропозицію, то він надсилає продавцю в ме-

жах строку оферти підтвердження про прийняття пропозиції. Продавцю

можуть бути надіслані також контр–умови.

Тверді оферти насилаються, як правило, традиційним партнерам.

Вільна оферта не включає в себе ніяких зобов’язань продавця щодо

покупця. Вона може висилатися в необмеженій кількості споживачам і

включати, як перераховані дані, так і рекламно–інформаційні матеріали.

Другий спосіб:

Ініціатива вступу в переговори надходить від покупця.

Він надсилає потенційним постачальникам комерційний лист або за-

пит, основною метою якого є отримання оферти. У запиті зазначається:

• найменування товару;

• потрібна кількість;

• умови поставки та строки;

• умови платежу;

• інше.

Основні вимоги до вибору постачальника. Існує два основних кри-

терії вибору постачальника:

1. Вартість закупівлі продукції або послуг:

• ціна продукції або послуг;

• вартість, яка не має грошового вираження (імідж фірми, соціаль-

на значимість і т. д.).

2. Якість обслуговування:

• якість продукції або послуги;

• надійність обслуговування. Надійність можна оцінювати через

ймовірність відсутності відмови у задоволенні замовлення спо-

живача.

Існують й інші критерії вибору постачальника, до них належать:

• віддаленість постачальника від споживача;

• строки виконання поточних і термінових замовлень;

• наявність у постачальника резервних потужностей;

• організація управління якістю продукції у постачальника;

• психологічний клімат у трудовому колективі постачальника;

За ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Левковця, проф. Л. І. Михайлової

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

186

• ризик страйків постачальника;

• здатність постачальника забезпечити поставку комплектуючих частин

протягом всього строку служби поставленого обладнання, кредито-

спроможність та фінансовий стан постачальників та ін.

Для отримання достатньої інформації використовують наступні дже-

рела: власні дослідження, місцеві джерела (офіційні органи), банки та фі-

нансові інститути, конкуренти потенційного постачальника, торгівельні

асоціації, державні джерела (реєстраційні відділи, податкова, ліцензійна

служби) та ін.

Правові основи закупівлі. Підписання договору — це основа закупі-

влі, постачання товарів та їх оплати. Основні елементи договору:

1. Пропозиція та прийняття пропозиції

Договір оформляється у випадку, якщо одна сторона пропонує певну

партію товарів по відповідній ціні та на певних умовах поставки, а ін-

ша сторона приймає цю пропозицію. Договори бувають письмові та

усні. Але у випадку застосування усної домовленості існує великий

ризик невиконання зобов’язань, неможливість доведення домовленос-

ті в судових інстанціях.

2. Фінансові умови

Договір повинен мати вартість, тобто він має юридичну силу, коли в

ньому обумовлені фінансові умови.

3. Право на укладання договору

Таке право мають лише певні посадові особи, уповноважені підпри-

ємством та які діють від його імені.

4. Законність

Договір повинен бути законним, тобто повністю відповідати юридич-

ним нормам країни.

5. Структура договору

• Нумерація договору

• Дата та визначення юридичних сторін контракту

• Предмет договору

• Кількість товару

• Якість товару

• Сума контракту та порядок розрахунків

• Упакування та маркування

• Умови поставки

Розділ 7

ПРОЕКТУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

187

• Порядок прийому товару

• Форс–мажор

• Відповідальність сторін

• Вирішення суперечностей

• Інші умови

• Юридичні адреси та реквізити сторін

• Дата та підписи

Оплата поставок. Сторони договору можуть обрати та встановити

будь–яку із зазначених нижче форм розрахунків.

1. Розрахунки платіжними дорученнями.

При зазначеній формі розрахунку банк зобов’язується за дорученням

платника, за рахунок коштів, які є на його рахунку, перерахувати по-

трібну грошову суму на рахунок зазначеного платника–особи в цьому

ж або іншому банку в строк, встановлений законом, якщо більш коро-

ткий строк не передбачений договором банківського рахунку.

2. Розрахунки за акредитивом.

При застосуванні даної форми банк, який діє за дорученням платника,

про відкриття акредитиву та відповідно до його вказівок (банк–

емітент), зобов’язується провести оплати отримувачу засобів або

оплатити, акцептувати або врахувати перевідний вексель або дати

повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити оплату

отримувачу засобів або оплатити, акцептувати або перевести перевід-

ний вексель.

3. Розрахунки по інкасо.

При розрахунках по інкасо (банк–емітент) зобов’язується за доручен-

ням клієнта здійснити за його рахунок по отриманню від платника

оплати і (або) акцепти оплати.

4. Оплата чеками.

Чеком визнається цінний папір, який містить нічим необумовлене

розпорядження чековласника банку, провести оплату вказаної в ньо-

му суми пред’явнику чека.

Чек повинен містити:

• найменування «чек», яке включене в текст документа;

• доручення платіжнику виплатити певну грошову суму;

• назва платіжника і зазначено рахунок, з якого повинна проводи-

тись оплата;

За ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Левковця, проф. Л. І. Михайлової

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

188

• зазначення валюти;

• зазначення дати та місця заповнення чека;

• підпис власника чека.

Контрольні питання

1. Яка мета проектування ланцюгів створення вартості?

2. Які ринки товарів досліджуються у сфері формування ланцю*

гів вартості?

3. Зазначте методи проектування ланцюгів створення вартос*

ті підприємства.

4. Які види розрахунків застосовуються для аналізу закупівель*

них цін на товари?

5. Як здійснюється вибір оптимального постачальника?

6. Які чинники враховуються в процесі планування првцесу по*

стачання?

7. Як здійснюється традиційна система організації матеріаль*

но–технічного забезпечення?

8. Які недоліки схеми проходження документів, яка характерна

для типової організації постачання підприємства?

9. Зазначте основні статті витрат на утримання запасів та

складів.

10. Дайте характеристику системі договорів з фірмами–посеред*

никами у сфері матеріально–технічного постачання, яку

застосовують у закордонних країнах.

11. Дайте визначення термінам брутто–потреба та нетто–

потреба.

12. В чому полягає зміст детермінованих методів визначення по*

треби в матеріалах?

13. Зазначте основні складові елементи договору про поставку.

Навести практичний приклад.

14. Назвіть, які форми оплати поставок застосовують, та оха*

рактеризуйте їх.

Розділ 7

ПРОЕКТУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

189

Література

1. Неруш Ю. М. Коммерческая логистика. Учебник для вузов. —

М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 271 с.

2. Крикавський Є. В. Логістика. Основи теорії: Підручник — 2–е

вид., доп. і перероб. — Львів: Національний університет «Львів*

ська політехніка», «Інтелект–Захід», 2006. — 456 с.

3. Bock K. L., Handelshauser sind zu kooperationen mit ingustrie und

speditionen bereit, Handelsbatt, Nr 2002, 1993.

4. Глогусь О. Логістика: Навчальний посібник. — тернопіль. Еко*

номічна думка, 1998. — 230 с.

5. Лукинский В. С. Логистика в примерах и задачах: Учебн. пособ. —

М.: Финансы и статистика. 2007. — 288 с.

6. Костоглотов Д. Д. Распределительная логистика. — Ростов:

Экспертное бюро, 1997.

За ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Левковця, проф. Л. І. Михайлової

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

190

8.1. Визначення проблем і планування проекту

Економічні зміни вимагають від логістики відповідної адаптації, яка

полягає в зміні ринків, попиту, витрат, що пов’язані з цим, та вимог до рів-

ня сервісу, як належну реакцію на поведінку споживачів і конкурентів.

Внаслідок цього слід визначити: потрібну кількість розподільчих центрів,

оптимальне співвідношення між обсягом запасів і рівнем сервісу для кож-

ного центру, вид транспортування та його тривалість, обґрунтування нових

технологій і вантажопереробки.

Для вирішення перелічених задач менеджерам з логістики необхідна

велика за обсягом кількість інформації. Складність обумовлена тим, що на

величину загальних логістичних витрат впливає широке коло чинників, а

рішення доводиться обирати з безлічі альтернатив. Для оцінки логістичних

альтернатив потрібен великий масив даних. Типовий аналіз інформації по-

винен охоплювати альтернативні форми обслуговування, характеристики

витрат, технології. Аналіз, націлений на вирішення логістичних проблем,

вимагає ретельної структуризації і вибору найбільш відповідних методів

дослідження. Загальна схема дослідницького процесу, що використовуєть-

ся для аналізу і проектування більшості логістичних систем представлена

на рис. 8.1 [3] та можна виділити три етапи: визначення проблем і плану-

вання шляхів вирішення, збір і аналіз даних, вироблення рекомендацій і

плану реалізації проекту. Нижче розглянемо детально кожен з етапів

процесу [1].

Етап 1 «планування і проектування логістичної системи» є основою

для всього проекту перетворень та вимагає ретельного і документованого

визначення проблем і складання плану їх вирішення.

Розділ 8

ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ

ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ