встановлюється на конкретний вид роботи, або на відпочинок в абсолютних
величинах залежно від конкретних умов виробництва. Трудові нормативи
носять, як правило, рекомендаційний характер.
Нормативні матеріали – це комплекс довідкової інформації, необхідної
для визначення норм затрат праці аналітично-розрахунковим методом.
Практичне значення нормативних матеріалів:
високоякісні нормативні матеріали полегшують роботу нормувальників;
сприяють зменшенню трудомісткості нормувальних робіт;
дають можливість розраховувати на їх підставі більш-менш
рівнонапружені норми.
Класифікація нормативів праці:
1. Серед основних видів нормативних матеріалів розрізняють нормативи:
режимів роботи устаткування - це кількісні характеристики
технологічних можливостей металорізальних верстатів: глибини різання;
величини подачі; швидкості різання; числа обертів шпинделя тощо).
Використовуються для правильного розрахунку норми часу основної роботи у
процесі виконання операцій на різних верстатах;
часу - використовують нормативи: підготовчо-завершального часу;
основного; допоміжного часу; часу обслуговування робочого місця; часу
перерв на відпочинок та особисті потреби;
режимів роботи устаткування - це кількісні характеристики
технологічних можливостей металорізальних верстатів: глибини різання;
величини подачі; швидкості різання; числа обертань шпинделя тощо.
Застосовуються для нормування чисельності багатоверстатників, наладників
устаткування, ремонтного персоналу, прибиральників тощо;
підлеглості - визначають співвідношення між кількістю керівників та
підлеглих їм працівників. Використовуються здебільшого для визначення
кількості бригадирів, майстрів та старших майстрів;
чисельності - нормативи чисельності робітників, службовців,
допоміжного персоналу. Використовуються для визначення кількості
працівників, необхідних для якісного виконання певного обсягу робіт або
функцій.
2. За призначенням і сферою використання нормативи поділяються на:
загальнопромислові (міжгалузеві) - призначені для нормування
однакових трудових процесів на підприємствах різних галузей виробництва;
галузеві - призначені для нормування виробничих процесів на
підприємствах однієї галузі виробництва;
місцеві - якщо на підприємстві виконуються специфічні роботи, на які
немає ні галузевих, ні загальнопромислових нормативів, то фахівці
підприємства можуть створити місцеві (заводські) нормативи.
3. За ступенем укрупнення виділяють дві групи нормативів:
диференційовані (елементні) - забезпечують установлення норм затрат
праці на виконання окремих трудових прийомів, дій та рухів за умов масового і
великосерійного виробництва, коли окремі працівники виконують одну-дві
короткочасні операції, для цього необхідно детально розчленовувати трудовий
процес і встановлювати тривалість кожного його елемента;
укрупнені - це регламентовані витрати часу на виконання сталого
комплексу трудових прийомів.
4. За формою подання нормативні матеріали поділяють на:
аналітичні - у вигляді математичної залежності;
табличні - найпоширеніші, вони доступні для розуміння розрахунків не
лише спеціалістами з нормування, а й робітниками.
графічні - мають вигляд графіків та номограм.
Нормативи, за якими можна визначати норми часу на виконання окремих
трудових рухів, називають мікроелементними нормативами.
Мікроелементі нормативи можуть використовуватися для:
проектування методів і прийомів праці;
організації робочого місця;
установлення норм на операції;
розроблення нормативів вищогоступеня укрупнення .