Бутинець Ф.Ф. (ред.) та ін. Контроль і ревізія. Підручник

Подождите немного. Документ загружается.

„ Контроль і ревізія _.

аналіз господарської діяльності, бухгалтерська експертиза, кримінологія та

криміналістика, тобто сукупність знань, які отримано в результаті спеціальної

підготовки.

Систему контролю можна вважати ефективною тільки тоді, коли вона

забезпечує при найменших витратах досягнення намічених цілей. Ефективність

контролю залежить від: точного визначення його завдань; правильного

планування роботи; участі в ньому усіх служб управління; від використання в

комплексі різних видів, форм та методів контролю; систематичного підвищення

ділової кваліфікації кадрів; чітко налагодженої інформації про чинність

законодавчих актів; правильної взаємодії контролюючих та правоохоронних

органів; налагодження зв'язків відомчих контролерів з органами КРУ; дійового

контролю за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами контролю;

постійного вивчення передового досвіду організації ревізійної роботи і її

розповсюдження; удосконалення методики здійснення контролю.

Критеріями ефективності контролю є також фактори, які призначені для

визначення ступеня досягнення поставлених цілей: а) витрати

:г

часу на

здійснення контролю (чим менше витрачається суспільно корисної праці, тим

більш ефективним вважається контроль); б) витрати коштів на здійснення

контролю (вони повинні бути мінімальними); в) організаційні витрати, які

характеризуються кількістю людей, яких відривають від продуктивної праці для

здійснення контролю (чим менше засідань, рад, зборів витрачається на контроль,

тим він ефективніший); г) кількість та цінність інформації для потреб

управління, яка отримується в результаті контролю.

Поряд з визначенням загальної ефективності контрольно-ревізійної

діяльності можна оцінювати ефективність проведених ревізій за допомогою

такої моделі: а) чи усунено виявлені раніше господарські порушення; б) чи

притягнуто порушників до відповідальності; в) чи відшкодовано нанесену

підприємству матеріальну шкоду; г) чи вжито заходи з попередження виявлених

порушень. В найбільш загальному вигляді ефективність проведених ревізій

можна представити як співвідношення правильно і неправильно проведених

ревізій. Використання такого показника вимагає перевірки та оцінки кожного

акту проведеної ревізії.

Критерієм оцінки того, що робить ревізія, є характеристика того, що вона

зробила, чого досягла. Критерієм ефективності ревізії є її вплив на

' 500 '''

Глава 15. Узагальнення та оформлення контрольно - ревізійної інформації

ліквідацію крадіжок, недостач та безгосподарності, а у більш широкому

розумінні - повне забезпечення та збереження майна підприємств. Ці показники

характеризують соціальну ефективність ревізії. Профілактична діяльність

ревізора визначається метою попередження порушень та безгосподарності,

направлена на виявлення та усунення обставин, що сприяють їх здійсненню, а

також підвищення правосвідомості ревізуємих. Ефективність (виховну функцію)

проведеної ревізії можна оцінювати за такими формулами:

ПМ, ІІІ! - Ш

" "пм '.." ш

де Е

- ефективність ревізії; ПМ! - посадові та матеріально відповідальні

особи, які брали участь в підведенні підсумків ревізії; ПМ -посадові та

матеріально відповідальні особи, які працювали на підприємстві, на які була

розрахована інформація про підсумки ревізії; Е

- якісна характеристика

ефективності; Ш

- шкода виявлена, відповідно, попередньою і поточною

ревізією. Ефективність ревізії характеризується зниженням шкоди в

теперішньому періоді в порівнянні з попереднім. Чим ближче коефіцієнт до

нуля, тим вища якість ревізії, тобто її вплив на забезпечення збереження майна.

Уявимо, що 100 посадових і матеріально відповідальних осіб були залучені для

підведення підсумків ревізії у минулому році. В ході теперішньої ревізії 10

працівників все ж таки допустили господарські порушення. По відношенню до

90 працівників з точки зору ефективності досягнення ревізійної мети можна

сказати, що ревізія поряд з іншими фактами дала можливість отримати

позитивний ефект. Коефіцієнт ефективності в цьому випадку буде дорівнювати

0,9.

Ефективність використання робочого часу ревізора визначається

відношенням фактично використаного фонду робочого часу до максимально

можливого. Коефіцієнт зайнятості ревізорів на ревізіях визначається як

відношення фактичних витрат часу тільки на проведення ревізії до максимально

можливого фонду робочого часу, що відводиться на ревізію. Чим ближче

коефіцієнт до одиниці, тим вища ефективність використання ревізорського часу.

Ефективність ревізорської праці, поряд з її продуктивністю, характеризує якість

ревізійних робіт, їх складність, своєчасність виконання та реалізації матеріалів

ревізії. Ефективність праці ревізорів рекомендується визначати: витратами праці

або чисельністю зайнятих на ревізії працівників; якістю проведеної ревізії.

501

Контроль і ревізія

Глава 16

Загальна характеристика контрольно-ревізійної

діяльності

16.1. Кадрове забезпечення контрольної-ревізійної діяльності

16.2. Етика ревізора

16.3. Професійна культура ревізора

fct

16.1. Кадрове забезпечення контрольно-ревізійної

діяльності

В умовах ринкових відносин нові завдання

контролю в правовій державі на перше місце

висувають кадрову проблему.

Кадри контролю - це працівники апарату управління, які

виконують

функцію контролю. Успіх діяльності ревізійної ланки, стиль її роботи

значною мірою залежать від складу співробітників.

До кадрів, які виконують функції господарського контролю, відносяться:

►працівники апарату управління, які здійснюють керівництво і,

відповідно, контроль як його обов'язковий елемент;

►особи, які виконують функцію контролю поряд з іншими функціями

управління;

► особи, які спеціалізуються на виконанні тільки функцій контролю.

Оскільки контроль здійснює широке коло працівників, то в курсі

"Контроль і ревізія" розглядаються лише кадри, які спеціалізуються на

виконанні контрольних функцій.

Кадрове забезпечення контрольно-ревізійних служб залежить від багатьох

умов: правильності визначення штатної чисельності, укомплектованості штатів,

професійної підготовки ревізорів, підвищення їх кваліфікації тощо.

Контрольна діяльність в умовах ринкових відносин набуває зовсім іншого

характеру - із необхідності виявляти, знаходити недоліки та невідповідність

діяльності підконтрольного об'єкта чітким вказівкам та

502

Поняття

ревізорської

кваліфікації'

^, Глава 16. Загальна характеристика контрольно - ревізійної діяльності , _,

рішенням керівництва, вона перетворюється на роботу з вивчення, аналізу,

порівняння інформації, що сприяє підвищенню якості діяльності того чи іншого

господарюючого суб'єкта, його дій в межах закону.

Кваліфікацією ревізора називають ступінь його вміння і придатності до

виконання контрольно-ревізійної роботи. її визначають набутими знаннями,

вміннями, досвідченістю і професійними навичками. При виконанні різних

контрольних функцій до ревізорів висуваються і різні вимоги щодо обсягу

знань, вмінь і навичок в роботі. Наприклад, різними будуть вимоги до ревізора,

старшого ревізора, керівника ревізійного відділу або управління. Рівень знань

повинен бути вищий у тих ревізорів, які обіймають вищу посаду в контрольно-

ревізійному апараті.

В основу визначення ревізорської кваліфікації покладено принцип

розподілу виконання ревізорами робіт за певними ознаками. Для цього всі

сумісні в ревізорській діяльності роботи розбивають на три групи залежно від:

1) рівнів складності та достовірності; 2) відповідальності; 3) умов виконання.

Чим вища складність роботи, що визначається кількістю різного роду

ревізорських процедур, які входять до неї, і потрібна при її виконанні

достовірність, чим відповідальніша робота і важчі умови, за яких вона

виконується, тим вища група цієї роботи і тим вища повинна бути кваліфікація

ревізора, оскільки точніші, складніші та відповідальніші контрольні процедури

вимагають від ревізора більшого обсягу знань, вмінь, професійного досвіду

тощо.

Деталізований перелік і опис всіх контрольно-ревізійних дій, що

зустрічаються в практиці, з поділом їх на групи, залежно від вказаних вище

ознак і з характеристикою вимог, яким повинен відповідати ревізор на даній

конкретній посаді, носить назву кваліфікаційної характеристики працівника

контрольно-ревізійної служби.

Рівень кваліфікації ревізора повинен визначатися тим, наскільки його

підготовка проявляється в діяльності, як застосовуються отримані ним знання в

ході проведення ревізій. Велике значення для діяльності ревізора має рівень

бухгалтерських, економічних і правових знань. Головною передумовою

досягнення ревізором належної професійної кваліфікації є отримання ним

бухгалтерської освіти та наявність схильності до контрольно-

503

Контроль і ревізія

ревізійної діяльності. Навряд чи можливо серйозно говорити про якість ревізій,

що проводяться особами, які не можуть очолювати облікову роботу на

підприємствах, що ними ревізуються.

Набуття ревізором відповідної кваліфікації залежить від терміну роботи на

цій посаді, деякою мірою від видів виконуваної контрольно-ревізійної роботи,

освіти і характеру попередньої роботи. Спостерігається певний зв'язок між

освітою, характером попередніх занять і ступенем інтенсивності набуття

ревізорами професійної кваліфікації.

Високий рівень кваліфікації поступово переходить в майстерність, яка

характеризує досконалість в здійсненні ревізорської діяльності. Майстерність

передбачає таке володіння вміннями і навичками застосування законів,

інструкцій, положень і наказів, таку їх "відпрацьованість", яка поєднує процес

з'ясування цілей вивчення операцій та документів і швидкий підбір способів і

прийомів їх досягнення. Майстерність - це високий рівень кваліфікації, пізнання

не того, що лежить на поверхні, а проникнення в суть досліджуваних явищ, в

глибинні господарські процеси, це швидка і точна обліково-правова і економічна

оцінка явищ, що підлягають перевірці.

фський аспект

Навички - система регулятивних процесів, то склалася в

індивідуальному досвіді суб'єкта, що забезпечує стійке і стандартне ТУ

виконання дії (Т. З, с 528).

Оволодіння вміннями і навичками повинно спрямовуватись на формування

ревізорської майстерності, удосконалення професійної діяльності. В міру

збільшення стажу роботи підвищується рівень ревізорської кваліфікації, а

найкращі результати від проведених ревізій слід очікувати від ревізорів, що

мають 8-10 років стажу роботи. Проте, інколи, робота окремих ревізорів, що

мають значний стаж роботи, оцінюється негативно. Це говорить про те, що

отримання високої кваліфікації пов'язане з великою кількістю інших факторів,

серед яких стаж не завжди відіграє вирішальну роль. Ще зустрічаються такі

недоліки в діяльності ревізорів, як недбалість, невпевненість, повільність,

неврівноваженість, грубість, а також недоліки в організації роботи з проведення

ревізії - порушення порядку підготовки до ревізії і принципів

504

— Гла ва 16. Загальна характеристика контрольно -ревізійної діяльності

її організації, неякісне вивчення фактів, недбалість у складанні

ревізорських документів, проведення ревізій при відсутності зацікавлених

осіб тощо.

Швидкому набуванню досвіду і майстерності інколи заважає різка

невідповідність умов попередньої професії тим умовам, в яких

здійснюється ревізорська діяльність. Наприклад, коли особа працювала

декілька років бухгалтером або економістом, тобто як виконавець, на

ревізорській посаді вона стає нездатною самостійно приймати рішення.

Для ревізора важливим є не просто загальний стаж роботи, хоча це теж

необхідно, а досвід, що формує систему його поглядів. Це особливо

важливо у зв'язку з самостійним характером діяльності ревізора.

Професія ревізора не належить до числа тих, які

передбачають необхідність певних особливих

властивостей або природних якостей людини. Проте, особи, які

здійснюють ревізію, повинні задовольняти певним вимогам, що

випливають з особливостей цієї професії.

Розробка професіограми ревізора необхідна для вирішення багатьох

актуальних задач. В світлі зростаючих вимог до ревізорських служб

необхідно на науковій основі вирішувати питання підбору і розстановки

кадрів. Це неможливо Здійснити без відповідної профорієнтації та

профвідбору, що проводяться на науковій основі.

Професіограма ревізора - це складна ієрархічна структура, в якій всі

аспекти професійної діяльності,,а також особисті якості, навички і вміння

взаємопов'язані. Основними аспектами професіограми ревізора є пошуковий,

соціальний, реконструктивний, комунікативний, організаційний та

засвідчувальний характер. Розглянемо кожний з них (табл. 16.1).

Таблиця 16.1. Особисті якості ревізора

№

з/п

Сфера

діяльності

Якості ревізора

Позитивні

Негативні

Пошуково-

пізнавальна

Спостережливість

(цілеспрямоване сприйняття

предметів та явищ через призму

професійно-ревізійної діяльності);

уважність (увага у психічній

діяльності до певних об'єктів)

Неуважність, відсутність

пошукової домінанти

(ревізійного азарту)

505

Професіограм

а ревізора

•

Контроль і

ревізія

1 2 3 4

Реконструктивна Вміння всебічно аналізувати

отриману інформацію,

формулювати гіпотези; творчий,

оригінальний підхід до розв'язання

завдань; проникливість

Низький рівень інтелекту,

стереотипність і

консервативність мислення

3 Організаційна

Самодисциплінованість,

цілеспрямованість, наполегливість;

організаторські здібності

Нецілеспрямованість,

відсутність організаційних

здібностей

4 Засвідчувальна

Розвинута письмова мова; вміння

швидко узагальнювати

інформацію; вміння письмово

описувати факти

Недбалість, невміння швидко

передавати усну мову

письмово

5 Комунікативна

Емоційна врівноваженість;

тактовність; вміння чітко

формулювати свої думки

Імпульсивність, надмірна

сором'язливість, брутальна

поведінка

6 Соціальна

Намагання встановити істину,

справедливість; гуманізм;

чесність

Цинізм, нечесність,

владолюбство, жорстокість,

авантюризм

В основі професіограми ревізора лежить пошуковий аспект його

діяльності, що полягаєу реалізації намагання ревізора виявити порушення і

проявляється у збиранні ревізором необхідної інформації для вирішення

професійних завдань.

Особливе значення пошуковий аспект діяльності ревізора має під час

вивчення документів і записів. Сутність цього аспекту полягає у відокремленні з

навколишнього середовища важливої інформації для ревізії, що дає можливість

достовірно відтворити факти.

Оглядаючи документи, ревізор шукає відповіді на побудовані ним версії.

Для правильного розв'язання таких завдань важливе значення мають особисті

якості ревізора: насамперед здібності пошуковця, знання бухгалтерського

обліку, професійний та життєвий досвід. Ефективність вивчення фактів значною

мірою залежить від знань ревізора про інформаційні якості різних об'єктів

вивчення, від його індивідуального інформаційного запасу.

Мислення ревізора повинно бути об'єктивним, всебічним і конкретним;

інтуїція та уява беруть участь тільки при оцінюванні інформації на початкових

етапах дослідження доказів.

Реконструктивний характер полягає в пошуку, творчому мисленні,

орієнтації в обставинах діяльності, відтворенні картини подій, розробці

506

„ Глава 16. Загальна характеристика контрольно - ревізійної діяльності

основних версій щодо порушень, і складанні плану, спрямованого на

успішне проведення ревізії.

Ревізор відіграє також роль організатора проведення ревізії. Приймаючи

відповідні рішення, він намагається їх реалізувати, при цьому організовує

діяльність людей, які беруть участь у ревізії. В цій діяльності відокремлюють

два аспекти: самоорганізованість ревізора та керівництва всіма особами, які

беруть участь у ревізійному процесі. Практична робота вимагає від нього

зібраності, точності, цілеспрямованості, наполегливості та організованості.

Засвідчувальна діяльність впливає на професіограму ревізора й спрямована

на подання отриманої під час ревізії інформації у спеціально передбачених

формах (наприклад, актах, протоколах, довідках, висновках).

Для цього ревізор повинен вміти письмово передавати фактичний

матеріал, власну точку зору.

Комунікативний аспект діяльності полягає в тому, що ревізору слід

отримати необхідну інформацію для з'ясування фактів від людей шляхом

спілкування з ними. При отриманні пояснень ревізору допомагають спеціальні

наукові знання у сфері психології і тактики спілкування, а також майстерність,

яка проявляється у професійному вмінні та навичках отримання пояснень. При

цьому реалізуються такі особисті якості ревізорів, як чуйність, емоційна

врівноваженість, вміння слухати, говорити. Ревізор повинен вміти

організовувати власний психічний стан. Професійний ревізор вміє управляти

власним вольовим і емоціональним станом. Важливе значення при цьому має

інтелект ревізора, пам'ять, уява, аналітичне і синтетичне мислення, інтуїція.

Сучасний ревізор повинен знати багато: законодавство, бухгалтерський облік,

психологію, економіку, фінанси. І це ще не повний перелік наукових дисциплін,

на які спирається інтелект ревізора під час опрацювання початкової інформації,

розгляду гіпотез, версій та розробки планів ревізії.

Комунікативний і засвідчувальний аспекти діяльності ревізора нерозривно

пов'язані з використанням мовлення в його основних формах - усного та

письмового. Для ревізора важливо вміти передавати свої думки так само, як і

вміти мислити, слухати, чути, а також говорити. Ревізор повинен виявляти

неабиякі вольові якості; його професійна діяльність часто потребує особистої

ініціативи, наполегливості, цілеспрямованості та організаційних здібностей.

507

Контроль і ревізія - _

Завершує структуру професіограми соціальний аспект, коли ревізор є

організатором усунення порушень на підприємстві, що ревізується.

Найважливішим в усуненні порушень для ревізора є з'ясування їх причин і умов,

а також здійснення заходів для їх ліквідації.

Ревізор повинен не тільки правильно, згідно із законом вивчати виявлені

порушення, а й максимально використовувати ревізійну практику проведення

ревізій з метою запобігання появі порушень в майбутньому. Він одночасно

виконує і виховну функцію. Для ревізора з великим досвідом роботи характерні

принциповість, високий рівень відповідальності за власні дії та прийняті рішення.

Він постійно перебуває в центрі уваги учасників контрольно-ревізійного процесу.

Будь-яке його зауваження привертає увагу й високо оцінюється учасниками.

Досвідченого ревізора відрізняють також витримка і неупередженість.

Проблема професійної придатності й її критеріїв щодо професії ревізора є

досить складною і, на жаль, нерозробленою. В чинних законодавчих актах .

немає вказівок на умови, що забезпечують відповідність посади ревізора з

урахуванням специфіки його діяльності.

Професіограма ревізора повинна передусім передбачати, яким обсягом

знань повинен володіти ревізор, щоб кваліфіковано розв'язувати задачі,

покладені на контрольно-ревізійні органи.

Професійна придатність ревізора передбачає вивчення багатьох питань для

виявлення тих індивідуальних рис особистості, знань та вмінь, що відповідають

вимогам цієї професії. Це необхідно для того, щоб орієнтуватися при підборі

ревізорських кадрів, професійній орієнтації осіб, що навчаються в економічних

навчальних закладах, проводити перепідготовку ревізорів і формувати у них

професійну майстерність.

Вивчення динаміки оволодіння багатьма особами професією ревізора

засвідчує те, що деякі протипоказання придатності особи до цієї професії

проявляються незалежно від освіти, віку і стажу роботи, мають стійкий характер

і деякою мірою пов'язані з природними властивостями особи.

Найслабшими є ревізори, які прийшли на цю роботу не за бажанням.

Ревізори для заняття ревізорською діяльністю повинні мати професійне

покликання. Воно є лише результатом спеціальної підготовки осіб в сфері обліку

і контролю та наслідком їх ревізійної роботи. Покликання

508

,_, Глава 16. Загальна характеристика контрольно - ревізійної діяльності „

нерозривно пов'язано з цілою сукупністю людських почуттів, навиків,

особливостей розуму, емоційних процесів.

Під покликанням слід розуміти потяг, схильність особи до ревізійної

діяльності при переконанні, що вона йому під силу. При цьому не можна

забувати, що потяг є результатом ґрунтовних знань про професію.

Разом з тим досягти високої майстерності в роботі може і ревізор, який до

моменту призначення його на посаду не відчував її своїм покликанням. Однак,

тільки за умов, коли особа має схильність до професії, знає її позитивні сторони

і труднощі, постійно прагне удосконалювати свою діяльність і досягає в ній

добрих результатів, можна говорити про пйкликання особи бути ревізором за

професією.

До особливо важливих якостей особистості ревізора належать:

цілеспрямованість, творча уява, зібраність, винахідливість і самостіііпісіь.

Емоційно-вольовий образ ревізора повинен характеризуватися такими

професійними якостями, як принциповість, рішучість, організованість,

наполегливість, ініціативність і любов до своєї професії.

Ідеологічна діяльність ревізора пов'язана з найважливішим принципом

ревізії - його виховним впливом, що передбачає наявність у ревізора високого

рівня світогляду та свідомості. Для ревізора, як вихователя, протипоказані

упередженість, підозрілість, пихатість, зазнайство, дратівливість, різкість,

необ'єктивність і байдужість. В той же час ревізору, як вихователю, необхідно

вміти зрозуміло і чітко висловлювати свої думки, не проявляти свого особистого

ставлення до фактів, що вивчаються. Ревізору належить доброзичливо ставитись

до всіх зацікавлених в результатах ревізії осіб, ввічливо поводитись з ними.

Тому такими якостями, як "людяність, чуттєвість, уважність, об'єктивність,

привабливість і ввічливість обов'язково повинен володіти кожен ревізор.

Серед інтелектуальних якостей ревізора важливе місце повинні займати

знання, навички і вміння, пам'ять і уява, мова і мовлення. Зосередженість і

спостережливість важливі ревізорські якості, які сприяють виявленню в обліку

всього того, що може мати значення для ревізії, вмілому застосуванню прийомів

вивчення документальної інформації. Важливими є також такі якості, як

рівень розвитку, що

509