10
(гляціологію). Вивченням підземних вод займається окрема наука -
гідрогеологія.
Як й інші природничі науки, гідрологія в своїх дослідженнях
використовує методи описання, вимірювання, аналізу та
узагальнення. Залежно від методів дослідження, гідрологію
поділяють на: гідрографію, завданням якої є вивчення і описання
конкретних водних об’єктів з характеристикою положення,
розмірів, режиму і місцевих умов;
гідрометрію, яка вивчає методи
вимірювань і спостережень, що використовуються для вивчення
режиму річок, водосховищ, озер; загальну гідрологію, котра вивчає
фізичну суть і закономірності гідрологічних явищ; інженерну
гідрологію, яка розробляє методи гідрологічних розрахунків і
прогнозів.
Гідрологія вивчає фізичні явища, котрі протікають в
гідросфері, а тому за своїм змістом вона тісно пов'язана
з
метеорологією, кліматологією, геологією, геоморфологією,
географією й іншими науками.
Гідрологія відносно молода наука. Вважають, що початок
“сучасної” гідрології закладений в XVII столітті, коли зусиллями
таких корифеїв науки як Перро і Маріотт був підрахований водний
баланс річки Сени. Було показано, що опади за своєю величиною
співрозмірні з річковим стоком. Але це не
значить, що раніше
ніяких досліджень в області гідрології не проводилось. Практичне
вирішення різних інженерних гідрологічних задач мало місце ще в
прадавні часи. Так, перші дані про гідрометричні спостереження за
рівнем води на р. Ніл відносять до 4000 р. до н.е.
Перші відомості про катастрофічні повені та посухи на
території України,
наведених в часописах Київської держави,
відносяться до початку Х ст. Роботи по спостереженню та
дослідженню режиму річок розвиваються в більш пізній період.
Так, у роботі невідомого автора “Книга Большому чертежу или
древняя карта российского государства”, написаній у XVII ст.,
значна увага приділяється описанню річок Дніпровського басейну.
В цей же час проводились роботи
зі збирання відомостей про інші
річки: Південний Буг, Десну тощо. У XVIII ст. для потреб
судноплавства неодноразово проводились дослідження Десни та
Дніпра. На початку XIXст. на річках уже організовувались постійні
спостереження для вивчення їхнього гідрологічного режиму.