47
верхнього горизонту. Часто процес заболочування розпочинається
на місцях лісних вирубок, лісових пожеж. Заболочуватись можуть і
ділянки біля схилу річкової долини, де виклинюються грунтові
води, а також мілкі впадини, що утворюються, як правило, в місцях
винесення грунтовими водами розчинених солей та
дрібнозернистих пісків. Заболочення прирічкових рівнинних
ділянок має також місце в результаті
підняття рівня води в річці
внаслідок побудови греблі.
Площа боліт і перезволожених земель в Україні становить
більше 4190 тис. га (приблизно 1,7% території республіки). Із них
власне боліт - 61З тис. га, заболочених земель - 745 тис. га. і
перезволожених земель 2834 тис. га.
За ступенем заболоченості і характером боліт в Україні
виділяють п’ять характерних
регіонів: Полісся, Мале Полісся,
Лісостеп, Степ, Карпати з Прикарпаттям.
2.5.9. Класифікація боліт
В основу класифікації боліт покладені три основні ознаки, що
визначають їхній водний режим: 1) геоморфологічні умови
залягання і зв’язані з ними умови водного живлення болотних
масивів; 2) рельєф поверхні болотних масивів, що визначає умови
стікання води і ступінь їхньої проточності
; З) рослинний покрив і
закономірності його розподілу по території болотних масивів.
За комплексом умов водного і пов’язаного з ним мінерального
живлення, характером рослинності та висотного розташування по
відношенню до оточуючої місцевості, розрізняють три основні типи
боліт:
1) Низинні болота, в живленні яких, крім атмосферних опадів,
приймають участь поверхневі та грунтові
води. На низинних
болотах поширена вимоглива до умов мінерального живлення
евтрофна рослинність Тому їх ще називають евтрофними або
трав’яними. болотами.
2) Верхові болота, живлення яких здійснюються лише за
рахунок атмосферних опадів. На цих болотах проростає
оліготрофна рослинність, мало вимоглива до вмісту поживних
речовин в грунті. Верхові болота мають випуклу форму
поверхні, їх
ще називають оліготрофними або моховими болотами.
3) Перехідні болота змішаного живлення з мезотрофною