Бойко О.А. Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів з дисципліни Гроші та кредит
Подождите немного. Документ загружается.
Міністерство освіти і науки України
Шахтарський технікум Донецького національного університету
економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Спеціальність: Бухгалтерський облік
Навчально-методичний комплекс
для самостійної роботи студентів IV курсу
заочного відділення з дисципліни
“Гроші та кредит”
Підготував:
викладач
Бойко О.А.
2
2007
Зміст
Перелік програмних питань з дисципліни
3
Зміст самостійної роботи
5
Лекції
7
Тестові завдання
44
Перелік нормативно-правових актів та літератури
48
3
Д
Програмні питання
з дисципліни “Гроші та кредит”
Тема 1. “Сутність і функції грошей”
1. Курс „Гроші та кредит”: поняття, метод та методика вивчення; місце в системі економічних
дисциплін.
2. Гроші: сутність, необхідність, еволюція грошових відносин. Історія виникнення грошей.
3. Функції грошей та їх характеристика. Роль грошей у розвитку економіки.
Тема 2. “Грошовий ринок”
1. Визначення ринку грошей
2. Основні складові ринку грошей
3. Попит і пропозиція на ринку грошей
4. Встановлення рівноваги та наслідки змін попиту та пропозиції
Тема 3. “Грошові системи”
1. Грошова система: поняття, види та елементи. Створення і розвиток грошової системи України.
2. Види грошових знаків. Валюта
3. Закон грошового обігу ринкової економіки.
4. Інфляція: поняття; фактори, що впливають на неї.
5. Види інфляції за різними класифікаційними ознаками.
6. Форми та методи стабілізації грошового обігу.
7. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
Тема 4. “Кредит у ринковій економіці”
1. Необхідність та сутність кредиту.
2. Функції кредиту. Методи акумуляції грошових коштів.
3. Форми кредиту та їх загальна характеристика.
4. Методи формування кредитного фонду.
5. Розвиток кредитних відносин в Україні в перехідний період.
6. Види кредиту за різними класифікаційними ознаками та їх характеристика.
7. Економічна сутність відсотку за кредит та фактори які визначають його розмір.
8. Процентна та облікова ставка: поняття, порядок встановлення. Банківська маржа.
Тема 5. “Центральні банки”
1. Структура банківської системи України (БСУ).
2. НБУ, його функції та задачі.
3. Операції які виконує НБУ.
4. Особливості побудови банківської системи в Україні.
Тема 6. “Комерційні банки”
1. Класифікація комерційних банків за різними ознаками. Порядок створення комерційного банку.
2. Економічні нормативи в банківській справі, їх характеристика.
3. Ліцензування діяльності комерційних банків та їхня реєстрація.
4. Економічна характеристика ресурсів комерційного банку.
5. Формування власного капіталу комерційного банку.
6. Основні операції комерційного банку та їх характеристика.
4
7. Управління діяльністю комерційних банків.
8. Контроль за діяльністю комерційних банків в Україні.
9. Припинення діяльності та реорганізація комерційних банків.
10. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.
Тема 7. “Система і організація розрахунків”
1. Види грошового обігу та їх загальна характеристика.
2. Безготівковий грошовий обіг: сутність, переваги та недоліки.
3. Безготівкові розрахунки: поняття, склад та вимоги до їх організації.
4. Організація розрахунків підприємств, організацій, установ.
5. Форми безготівкових розрахунків в залежності від сфери застосування.
6. Форми безготівкових розрахунків в залежності від характеру розрахункових документів.
7. Готівковий грошовий обіг: сутність, переваги та недоліки.
8. Принципи організації обігу готівкових грошей.
Тема 8. “Ощадна справа. Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи”
1. Ощадбанк України: функції і структура.
2. Операції Ощадбанку по окремих видах внесків.
3. Кредитні операції Ощадбанку
4. Необхідність та роль організації спеціалізованих небанківських кредитно-фінансових установ в
сучасних умовах.
5. Страхові компанії та форми їх організації.
6. Інвестиційні компанії і фінансові компанії, напрямки їх кредитної діяльності.
7. Кредитні спілки: призначення, особливості організації і діяльності.
8. Пенсійні фонди: призначення, створення і розвиток. Державне та недержавне пенсійне
забезпечення.
5
р
Зміст самостійної роботи
Кількість годин – 46
Тема. "Сутність і функції грошей”
1. Історія виникнення грошей
2. Роль грошей у розвитку економіки
Тема. “Грошовий ринок”
1.Визначення ринку грошей
2.Основні складові ринку грошей
3.Попит і пропозиція на ринку грошей
4.Встановлення рівноваги та наслідки змін попиту та пропозиції
Тема. "Грошові системи”
1. Види грошових знаків. Валюта
2. Створення і розвиток грошової системи України
3. Особливості проведення грошової реформи в Україні
Тема. “Кредит у ринковій економіці”
1. Розвиток кредитних відносин в Україні в перехідний період
2. Види кредиту за різними класифікаційними ознаками та їх характеристика.
3. Економічна сутність відсотку за кредит та фактори які визначають його розмір.
4. Процентна та облікова ставка: поняття, порядок встановлення. Банківська маржа
Тема. “Центральні банки”
1. Вивчення Закону України „Про Національний банк України”
2. Особливості побудови банківської системи в Україні
Тема. "Комерційні банки”
1. Закон України „Про банки і банківську діяльність”
2. Класифікація комерційних банків за різними ознаками. Порядок створення комерційного банку.
3. Економічні нормативи в банківській справі, їх характеристика.
4. Ліцензування діяльності комерційних банків та їх реєстрація
5. Економічна характеристика ресурсів комерційного банку. Формування власного капіталу
комерційного банку.
6. Основні операції комерційного банку та їх характеристика.
7. Управління діяльністю комерційних банків.
8. Контроль за діяльністю комерційних банків в Україні.
9. Припинення діяльності та реорганізація комерційних банків.
10. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.
Тема. “Система і організація розрахунків”
1. Види грошового обігу та їх загальна характеристика.
2. Безготівковий грошовий обіг: сутність, переваги та недоліки.
3. Безготівкові розрахунки: поняття, склад та вимоги до їх організації.
6
4. Організація розрахунків підприємств, організацій, установ.
5. Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні
6. Форми безготівкових розрахунків в залежності від сфери застосування
7. Форми безготівкових розрахунків в залежності від характеру розрахункових документів
8. Готівковий грошовий обіг: сутність, переваги та недоліки.
9. Принципи організації обігу
Тема. “Ощадна справа. Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи”
1. Організація ощадної справи.
2. Ощадбанк України: функції і структура.
3. Операції Ощадбанку по окремих видах внесків.
4. Кредитні операції Ощадбанку
5. Необхідність та роль організації спеціалізованих небанківських кредитно-фінансових установ в
сучасних умовах.
6. Страхові компанії та форми їх організації.
7. Інвестиційні компанії і фінансові компанії, напрямки їх кредитної діяльності.
8. Кредитні спілки: призначення, особливості організації і діяльності.
9. Пенсійні фонди: призначення, створення і розвиток. Державне та недержавне пенсійне
забезпечення.
7
Тема 1 «Сутність і функції грошей»
Лекція № 1 Сутність і функції грошей
План
1. Курс «Гроші і кредит» у системі наук: поняття, метод і методика вивчення; місце в системі
економічних дисциплін
2. Гроші: сутність, необхідність, еволюція грошових відносин. Історія виникнення грошей
3. Функції грошей і їх характеристика
1. Гроші і кредит – загальнотеоретичний курс, предметом якого є вивчення сутності грошей і
кредиту, їхніх функцій у суспільстві, ролі в процесі становлення ринкової економіки в Україні;
складу кредитної системи нашої країни і функцій її окремих ланок, основ побудови банківської
системи ы операцій банків; а також розгляд актуальних проблем грошового обігу і кредитування в
умовах виходу економіки з кризи.
При розгляді ролі грошей у системі економки більш докладно можна виділити їх мікро- і
макроекономічну роль.
Мікроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає діяльність малих економічних
одиниць: фірм, підприємств, урядових закладів. Усі ці господарські одиниці використовують готівку
і банківські вклади у своїх щоденних ділових операціях.
Макроекономіка являє собою галузь економічної теорії, що вивчає великомасштабні
економічні явища, такі як: інфляція, безробіття та економічний ріст. Тільки «здорова» грошова
система є передумовою створення умов для стабільності цін.
2. Гроші настільки міцно увійшли в наше повсякденне життя, що ми не бачимо в них нічого
незвичайного. А тим часом, це один із самих чудових винаходів людини. Адже не представляючи
самі по собі скільки-небудь значимої цінності (подумати, якісь прості папірці!), вони, проте,
служать мірилом вартості всіх навколишніх нас речей і мають здатність перетворюватися в кожну з
них. Чим же пояснюється ця магічна сила грошей? Для чого, коли і ким вони придумані?
Щоб відповісти на ці питання згадаємо про таке немаловажне економічне поняття, як «товар».
Отже, товар – це продукт людського труда, призначений як для подальшого використання самим
виробником, так і для обміну на інші вироби або для продажу. Здатність товарів задовольняти ті або
інші потреби людини, називають споживчою вартістю (наприклад, сіль використовують для
приготування їжі, пальто – захищає людину від холоду та інш).
Предмет, що не має споживчої вартості, товаром бути не може: адже ніхто не погодиться
придбати марну річ.
Тобто товар – продукт життєво необхідний, він користується більшим або меншим попитом і
тому придатний для обміну.
Кількісне співвідношення, при якому один товар може бути виміняний на іншій, виражає його
мінову вартість. Як же визначається ця сумірність? Наприклад, як установити вартісне
співвідношення між парасолькою і олівцем, кілограмом цукру і друкарською машинкою?
Порівнювати корисність кожного з них не має сенсу, оскільки відмітний характер їхній споживчої
вартості саме і сприяє тому, щоб ці товари могли бути використані для обміну. Тому необхідно
знайти щось загальне, котре з однієї сторони поєднувало б величезну розмаїтість товарних виробів, і
в той же час, з іншого боку, дозволяло б розділити них кількісно. Цим загальним і є людський труд.
Адже усі без винятку товари – продукти труда, що розрізняються друг від друга лише обсягом
фізичної і розумової енергії, витраченої на їхнє виготовлення. Таким чином, якщо один товар
обмінюється на десять інших, то це означає, що на його виготовлення було затрачено в десять разів
більше зусиль. Виходить, він удесятеро дорожче.
8
Ринкові угоди є не чим іншим, як обміном одного виду праці на іншій, хоча самі
товаровласники і не підозрюють про це, оскільки при оцінці продукту не приймається в увагу обсяг
праці кожного окремого виробника. Загальним у всіх товарах є абстрактна людська праця. А
здатність речей матеріально уособлювати людський труд називається вартістю.
На ранніх етапах розвитку людського суспільства, коли товарне виробництво носило
випадковий характер, визначити вартість декількох предметів, призначених для обміну, не складало
якихось зусиль. Удосконалювання знарядь праці й ускладнення її спеціалізації, сприяли розширенню
асортименту виробів. Тепер уже кожному окремому товару, що обертається на ринку, протистояли
сотні, тисячі інших. Тому і виникла необхідність у появі такого товару, який би мав здатність
обмінюватися на будь-який інший і виключив би, наприклад, необхідність у багаторазовому обміні
для одержання необхідного товару.
Але в різних країнах як еквівалент використовувалися різні товари, що заважало розвитку
торгівлі між регіонами. Розширення міжнародної торгівлі й обумовило поступовий перехід до
єдиного для всіх товару, на який можна було б обміняти свою продукцію. У кінцевому рахунку,
таким товаром і стали гроші.
Спочатку гроші виглядали трохи інакше, не такими, якими ми з вами звикли їх бачити.
Так, наприклад, римський імператор Гай Цезар Калігула, до межі виснаживши скарбницю й
упевнений, що будь-яка його примха – закон для усіх, оголосив грішми звичайні черепашки, зібрані
на морському березі. Неможливо передати повний перелік предметів, що у різних народів служили
грішми. От деякі з них: риба – Ісландія (15 в.), перлини – Індія, коров'ячі черепи - острів Борнео, так
називані «свинячі гроші», що представляють собою нанизані на шнур ікла і хвостики свиней, зуби
собак, скляні бусини і раковини. І вже зовсім дивовижні гроші – феї – понині звертаються на острові
Яп. Феї являють собою кола з отвором у центрі, нагадуючи мірошницькі жернова. Діаметр їх досягає
декількох метрів, маса – 1 тонну. Після укладення торговельної угоди продавець позначає фею своїм
знаком і зі спокійною душею залишає її на колишнім місці.
Товаром, що уперше виступив у ролі універсальних грошей, майже у всіх народів була
домашня худоба. Однак, худоба не могла повною мірою задовольнити всі запити ринкового обігу,
оскільки створював деякі незручності: вимагав витрат на своє утримання, був незручний для
транспортування, непридатний для дрібних торговельних угод.
Удосконалення і розширення економічних зв'язків вимагали нових грошей, що мали би такі
якості:
- обмежену, у порівнянні з іншими товарами, споживчу вартість (тобто призначалися б тільки
для купівлі-продажу);
- здатність дробитися на дрібні частки і поєднуватися у великі в будь-яких кількостях при
повному збереженні номінальних своїх якостей;
- компактність, і, як наслідок, зручність для далеких перевезень;
- фізичну довговічність.
Усім цим вимогам відповідають лише метали, особливо шляхетні. Тому вони у виді монет, в
остаточному підсумку і стали ведучими у виконанні ролі грошей і їх уособленням узагалі.
Таким чином, підводячи підсумок про сутність грошей, ми можемо зробити наступний
висновок: гроші – це особливий товар, що виступає загальним еквівалентом, тобто має здатність
обмінюватися на будь-який інший товар. Грішми називають не тільки готівка у виді банкнот і монет,
але і безготівкові гроші на рахунках у банках.
З появою грошей товарний світ розділилася на два полюси: на одному зосередилися всі товари
як певні корисні речі і споживчі вартості, а на іншому – гроші як вираження вартості цих товарів.
3. Поширення і зміцнення металевих грошей супроводжувалося процесом становлення
наступних основних функцій, у яких і виявляється економічна сутність і роль грошей:
1) засобу обігу, що виявляється в ролі посередника при обміні одного товару на іншій.
Коли гроші служать засобом оплати за товари і послуги, ми говоримо, що вони
використовуються як засіб обігу. Гроші як засіб обігу виступають тільки при реалізації товарів за
готівку (коли рух грошей супроводжується зустрічним потоком Т - Г), а гроші виступають як
посередник в обігу, що здійснюється по формулі товар – гроші - товар.
Спочатку функцію засобу обігу золото виконувало в злитках. Щоб не зважувати золото в
кожному акті обміну, спочатку окремі купці, а потім і держава стали додавати невеликим злиткам
9
золота певну стандартну форму і ставити на них відповідний штамп. Золото як гроші одержало
форму монети.
Монета – це грошовий знак, виготовлений з металу (золота, срібла або мідних сплавів; у
даний час – з різних сплавів міді, нікелю, алюмінію). Перший монетний двір був відкритий у
Древньому Римі при храмі богині Юнони-Монети, звідси і термін «монета».
При звертанні монети поступово стиралися, втрачали у своїй вазі. Однак на ринку вони
приймалися як повноцінні гроші, хоча кількість золота в них, поступово зменшувалась. У підсумку
реальний зміст золота в монеті відокремився від її номінального (зазначеного на ній) змісту. Сама
держава стала заміняти повноцінну золоту монету на неповноцінну – викарбуваний срібний або
мідний знак. Ця практика надалі привела до випуску чисто номінальних знаків вартості – паперових
грошей як замінники металевих монет. Цим було доведено, що повноцінні гроші при виконанні ними
функції засобу обігу можна заміняти символами вартості.
2) засобу платежу, що полягає в здатності грошей вступати в оборот незалежно від обігу
товарів.
Гроші як засіб платежу виступають у випадках, коли рух грошей не супроводжується
зустрічними потоками товарів, тобто коли спостерігається однобічний рух грошей і наявність
розриву в часі між передачею товару покупцю і грошей продавцю (наприклад: продаж у кредит,
авансовий платіж)
3) міри вартості, що виявляється в здатності грошей оцінювати будь-який товар через
масштаб цін.
Масштаб цін – вагова кількість золота, прийнята в даній країні за грошову одиницю
(наприклад, на визначеному етапі часу: долар = 0,818513 гр. чистого золота, фунт стерлінгів = 2,1334
гр.). У США масштабом цін до 1971 року був долар, що міг обертатися в золото по офіційному
паритету для центральних банків і іноземних урядів рівному 0,818513 гр. чистого золота. В Росії
грошовою одиницею став карбованець, вагова кількість золота якого в 1897 році була визначена в
0,774254 грама.
Масштаб цін спочатку збігався з ваговим змістом золота. Надалі масштаб цін відокремився,
що було зв'язано, у першу чергу, із псуванням монет, введенням в оборот іноземних грошей. Грошові
одиниці зберігали колишнє найменування вагових одиниць, однак фактично поступово стали містити
значно меншу кількість дорогоцінного металу. Нині золотий зміст валют офіційно скасовано взагалі.
4) засобу нагромадження – полягає в утворенні грошових запасів, що тимчасово не беруть
участь у обігу.
Люди можуть зберігати своє багатство у виді коштовностей, золотих і срібних злитків, творів
мистецтва, нерухомості, цінних паперів і в інших формах. Однак гроші більше підходять для
виконання цієї функції, оскільки їм властива абсолютна ліквідність.
5) світові гроші – золоті і срібні злитки, що виступають як засіб платежу при міжнародних
розрахунках.
Будь-яка держава має власну систему грошового обігу, дія якої обмежена межами даної
держави. Жодна держава ніякими економічними методами не може змусити приймати на сплату за
свої товари і послуги свої національні грошові знаки, якщо того не побажає інша країна.
У міжнародному обміні грішми виступають метали – золото і срібло, але при цьому вони
скидають свою монетну форму («національний мундир») і перетворюються в звичайні злитки. У
міжнародних розрахунках монети оцінюються по кількості дорогоцінного металу, що утримується в
них, а не по їх назві.
В даний час у функціях світових грошей відбулися такі зміни:
- як світові гроші широко використовуються конвертовані (розмінні на іноземну валюту)
національні кредитні гроші і міжнародні рахункові грошові одиниці (СДР) і євро;
- золото використовується лише в крайніх випадках для погашення сальдо платіжного балансу
й опосередковано шляхом попереднього продажу на національні валюти, у яких виражені міжнародні
зобов'язання.
Однак валюта, що представляє світові гроші і різні засоби розрахунків, повинна вільно
обертатися в золото. Коли така оборотність припиняється, настає криза платіжного обороту.
10
Тема 2 «Грошовий ринок»
Лекція № 2. “Грошовий ринок”
План
1. Визначення ринку грошей
2. Основні складові ринку грошей
3. Попит і пропозиція на ринку грошей
4. Встановлення рівноваги та наслідки змін попиту та пропозиції
1. Ринок грошей - сектор або частина ринку боргових капіталів, де здійснюються
короткострокові депозитно-боргові операції (строком до 1 року), який обумовлює рух оборотних
коштів підприємств і організацій, короткострокових коштів банків, установ, держави і населення.
Ринок грошей - це ринок, на якому попит на гроші і пропозицію грошей визначають
процентну ставку або рівень процентних ставок.
Ринок грошей - є мережа спеціальних (банківсько-фінансових) інститутів, які забезпечують
взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар.
Під ринком грошей розуміють ринок високоліквідних активів.
2. Ринок грошей має складний механізм функціонування. Його суб'єктами є:
- комерційні банки;
- облікові будинки;
- брокерські і дилерські фірми.
Об'єктом купівлі-продажу на ринку грошей є тимчасово вільні грошові кошти.
Інструментами грошового ринку є комерційні векселі, депозитні сертифікати, банківські
акцепти та ін.
Ціною "товару" (грошей), який продається і купується на ринку, є позиковий відсоток. Рівень
відсотка на ринку грошей є базовим для визначення відсотка на всьому ринку позикових капіталів. З
економічної точки зору, на ринку грошей відбувається взаємозв'язок таких понять:
- грошова маса;
- дохід;
- норма відсотка.
Основні позичальники: фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення.
3. Ключовими функціями грошового ринку є збалансування попиту і пропозиції грошей і
формування ринкового рівня відсотка як ціни грошей. У зв'язку з цим особливе значення набуває
розуміння механізмів формування попиту і пропозиції грошей і рівня відсотка.
Попит на гроші - економічний агрегат, рівний реальному обсягу національного виробництва,
який готові купити споживачі при будь-якому можливому рівні цін.
Сьогодні економісти визначають тільки чинники, що спонукають людей володіти грошима:
- досконала ліквідність грошей;
- гроші виконують ряд найважливіших функцій, зокрема виступають як засіб платежу;
- вся система обліку і вся ринкова інформація базуються на грошових вимірниках;
- гроші виступають як засіб заощадження.
Виходячи з перерахованого можна говорити про попит на запас грошей на певний фінансовий
момент часу.