Дискретна математика
притаманні специфічні властивості, які відсутні у натуральних чисел.
Наприклад, якщо будь-яке число помножити на нуль, то одержимо
нуль. Для інших натуральних чисел це не так.
Хоча, зрештою, і одиниця, з якої починається натуральний ряд,
має деякі властивості, відмінні від інших чисел натурального ряду.
Так, якщо помножити одиницю на будь-яке число, то отримаємо те ж
саме число. Щодо других чисел таке твердження не є справедливим.
Тому не випадково визначний філософ і математик XVII століття
Лейбніц вважав одиницю і нуль особливими числами. Одиниця була
для нього божественним началом і початком усього існуючого, а
нуль - небуттям усього. Але одиниця все ж таки належить до
натурального ряду, а нуль ні. Цс пов'язане з історією створення цього
ряду, який до надання йому сучасного вигляду, як нескінченної
послідовності цілих чисел, створювався не одну тисячу років.
При створенні цього ряду розглядались лише ті множини, які не
були порожніми, і тому потреби в нулі, який би відображав кількість
елементів у порожній множині, не було. Відповідно до цих
непорожніх множин рахування теж починалося з одиниці, а не з нуля.
Потреба в нулі виникла лише тоді, коли рівень абстрактного мислення
людини дозволив усвідомити існування порожньої множини. Отже,
з'явилась необхідність певним чином позначити кількість елементів у
цій множині. Такою позначкою став нуль.
Множину, що утворюється шляхом приєднання до множини
натуральних чисел нуля, називають множиною цілих невід'ємних
чисел. Нуль у цій множині ставлять перед числом 1, тобто маємо таку
впорядковану множину невід'ємних чисел - 0, 1, 2, 3, ... . Множині
цих чисел притаманні всі властивості натурального ряду чисел, тобто
вона упорядкована, дискретна й нескінченна, але відрізняється від
нього тим, що починається з нуля, а не одиниці.
5. Аксіома лічби
Зазначені вище дві теорії кардинальних і порядкових чисел
певним чином використовуються, крім кодування чисел, ще і для
лічби елементів у множинах, тобто для їх підрахунку шляхом
послідовного перебирання.
Лічба відіграє особливу роль при кодуванні чисел, оскільки саме
з її допомогою можна одночасно визначити як порядок розташування
елементів у множинах, так і їх кількість. При цьому результат лічби не
залежить ні від порядку, в якому вона відбувається, ні від системи
нумерації предметів. Важливо лише, щоб під час лічби не був
161