Білецький В.С. Тлумачний гірничий словник

Подождите немного. Документ загружается.

ІНДЕКСАЦІЯ, *индексация - проставляння індексу на певних документах, книгах з метою

їх класифікації.

ІНДЕНТОР, ІНДЕНТЕР, *индентор, индентер - наконечник, вдавлюванням якого

виміряють твердість матеріалів.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, *индивидуальная защита - захист гірників від дії

шкідливих умов праці ( захист органів дихання від вугільного пилу, захист від ураження

електрострумом, тощо).

ІНДИВІДУАЛЬНЕ МЕТАЛЕВЕ КРІПЛЕННЯ, *индивидуальная металличес-кая крепь -

конструктивний різновид металевого кріплення очисних виробок, що складається з

окремих, не пов’язаних між собою конструктивно рам чи стояків, які переставляються

слідом за посуванням вибою без застосування засобів механізації.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ, *индивидуальные средства защиты - спеціальні

засоби, що безпосередньо використовуються працюючими для зменшення впливу на

організм шкідливих виробничих факторів.

ІНДИКАТОР, *индикатор - 1) Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію. 2)

Речовина, введення якої в розчин дає змогу провести індикацію.

ІНДИКАТОР МЕТАНУ, *индикатор метана - Див. метану індикатор автоматичний.

ІНДИКАТРОНИЙ, *индикаторный - пов'язаний з індикацією; і - н а д і а г р а м а

графічне зображення залежності тиску пари (газу) в циліндрі поршневої машини від

зайнятого нею об'єму або від положення поршня; і - н а п о т у ж н і с т ь потужність, що

її розвивають гази в циліндрах двигуна; і - н а доза доза радіоактивної речовини, введеної

в об’єкт (наприклад, в організм для дослідження фізіологічних процесів, у вугілля для

його дослідження тощо) методом мічених атомів, або і н д и к а т о р н и м м е т о д о м.

ІНДИКАЦІЯ, *индикация - 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників,

об'єктів. 2) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дають змогу встановити

кінець хімічної реакції або концентрацію водневих йонів за легко помітною ознакою

(зміною кольору тощо).

ІНДИФЕРЕНТНИЙ, *индиферентный - байдужий; і - н і р е ч о в и н и хімічні речовин,

що важко вступають у реакцію; і. е л е к т р о д неактивний електрод, застосовуваний в

електрофізіологічних дослідженнях.

ІНДІЙ, *индий - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи Д.І.Менделєєва, символ

In, ат. н. 49; ат. м. 114,82. Розсіяний рідкісний елемент. Сріблясто-білий м'який метал.

Застосовують для антикорозійних покриттів, у напівпроавідниковій техніці, виробництві

легкоплавких сплавів.

ІНДУКТИВНИЙ, *индуктивный - заснований на індукції, той що користується методом

індукції; і. м е т о д засіб дослідження. при якому від спостереження окремих фактів і

явищ переходять о встановленнязагальних правил і законів; і. з в' я з о к зв'язок між

електричними колами змінного струму, що виникає при взаємодії інших магнітних полів;

і. о п і р те саме, що й індуктано; і. о п і р в а е р о д и н а м і ц і опір рухові літака.

спричинюваний вільними вихорами за його крилом;

і - н а л о г і к а розділ логіки, що вивчає логічні процеси переходу від знання про

одиничне й окреме до знання про загальне.

ІНДУКТИВНІСТЬ, *индуктивность - фізична величина, що характеризує здатність

провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний

струм; дорівнює відношенню потоку магнітної індукції Ф до величини струму І, тобто L =

Ф:І.

ІНДУКТОР, *индуктор - 1) Електрична машина з ручним приводом для одержання

змінного струму. 2) Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл

змінними струмами високої частоти.

ІНДУКЦІЙНИЙ, *индукционный - пов'язаний з індукцією (напр., і-на котушка, і.

регулятор, і. струм).

ІНДУКЦІЙНІ МЕТОДИ ЕЛЕКТРОРОЗВІДКИ, *индукционные методы электроразведки -

група методів електоророзвідки (корисних копалин), в яких змінне електормагнітне поле

збуджується з допомогою незаземлених контурів (чи заземлених ліній), через які

пропускається електричний струм.

ІНДУКЦІЯ, *индукция - 1) Наведення електрики (І. електрична) і магнетизму (І.

магнітна). 2) Величина, що характеризує електричне або магнітне поле. 3) Спосіб

математичних доведень і визначень. 4) Взаємодія процесів збудження і гальмування.

ІНЕРТНИЙ, *инертный - бездіяльний, нерухомий, косний; і - н і г а з и гази, які не

вступають у хімічні реакції (гелій, неон, аргон, криптон, ксенон і радон).

ІНЕРТНИЙ ПИЛ, *инертная пыль - тонкорозмелений негорючий матеріал (вапняк, ґіпс,

глина та ін.), що використовується у шахтах як засіб захисту від вибуху вугільного пилу.

ІНЕРТНІ ГАЗИ, * инертные газы - елементи VIII групи періодичной системи елементів:

гелій - Не, неон - Nе, аргон - Аг, криптон - Кг, ксенон - Хе, радон - Ra,. Інертні гази

виникають під час ядерних процесів.

ІНЕРЦІЯ, *инерция - властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або

спокій, поки зовнішня причина (сила, або дія іншого тіла) не виведе його з цього стану.

Мірою І. тіла щодо поступального руху є маса, а щодо обертального момент інерції.

ІНЕРЦІЙНИЙ УДАРНИК, *инерционный ударник - обертове тіло, яке розбиває гірську

породу ударами, підвішених до нього бивнів за рахунок накопичення кінетичної енергії.

ІНЖЕКТОР, *инжектор - струменевий насос для стискання газів і пари, а також

нагнітання рідини. І-ром рідина, газ або пара нагнітається в посудини з підвищеним

тиском. Дія І. ґрунтується на прискоренні рідини (газу, пари) струменем допоміжної

рідини (газу, пари).

ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ, *инженерная геология - галузь геології, що вивчає геологічні

умови і динаміку верхніх горизонтів земної кори стосовно інженерного будівництва та

господарської діяльності людини. Вивчає прикладні питання геології, пов’язані з

проектуванням, будівництвом і експлуатацією різних споруд.

ІНІЦІЮВАННЯ, *иницирование - 1) Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції

внаслідок зовнішньої дії на систему (напр., удару, світла). 2) Збудження детонації

вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини.

ІНІЦІЮЮЧІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, *инициирующие взрывчатые вещества - ВР, що

детонують від незначного термального або механічного впливу (вогню або іскор, удару

або тертя). Застосовуються для збудження вибухового перетворення інших ВР.

Використовуються в різноманітних засобах висаджування : капсулях-детонаторах,

детонуючих шнурах та ін.

ІНКЛІНОГРАМА, *инклинограмма - проекція осі свердловини на горизонтальну

площину, побудована за даними інклинометричних вимірювань.

ІНКЛІНОМЕТР, *инклинометр - прилад для вимірювання зенітного кута (кута нахилу) та

азимуту осі бурової свердловини.

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД САМОЗАПАЛЮВАННЯ, * инкубационный период

самовозгорания - період часу прихованої стадії процесу самозапалення до переходу у

форму загорання.

ІНСОЛЯЦІЯ, *инсоляция - освітлення сонячним промінням. Впливає на утворення деяких

мінеральних аґреґатів, нальотів.

ІНСПЕКЦІЯ ПРАЦІ ТЕХНІЧНА, *инспекция труда техническая - спеціальний орган, що

здійснює нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю: правил по охороні

праці на підприємствах. Працює при профспілках.

ІНТЕГРАЛ, *интеграл - границя суми нескінченно великої кількості нескінченно малих

величин, одержаних певним способом з відповідної функції.

ІНТЕГРАЛЬНИЙ, *интегральный - пов'язаний з інтегралом; і - н е ч и с л е н н я розділ

математики, в якому вивчають властивості та способи обчислення інтегралів; і - н і р і в н

я н н я рівняння, які зв'язують шукану функцію та інтеграли від неї. Такі рівняння

широко застосовують у багатьох розділах сучасної математики, теоретичної фізики тощо.

ІНТЕГРАТОР, *интегратор - обчислювальний пристрій для інтегрування деяких функцій.

ІНТЕНСИВНІСТЬ, *интенсивность - 1) Ступінь напруження, посилення; 2) Густина

потоку енергії, яка проходить за 1 сек через 1 см2 площини, перпендикулярної до потоку

енергії. 3) І. з в у к у (сила звуку) густина потоку звукової енергії. Найменша І. звуку, яку

ще може сприймати вухо людини (поріг чутності), становить 10-16 вт/см2 .

ІНТЕНСИВНІСТЬ ГАЗОВИДІЛЕННЯ,*интесивность газовыделения - кількість газу, яка

виділяється з грудей вибою або відбитої породи (вугілля) за одиницю часу.

ІНТЕРВАЛ, *интервал - 1) Перерва у (просторі або часі), пауза. 2) Сукупність усіх чисел

(або точок), що містяться між двома даними числами а та b (або точками), яка не включає

їх.

ІНТЕРМЕТАЛІДИ, *интерметалиды - хімічні сполуки металів з металами. Інша назва і н

т е р м е т а л е в і с п о л у к и. Розрізняють І. постійного складу - дальтоніди та змінного

складу - бертоліди. Застосовують як магнітні матеріали, напівпровідники, надпровідники

тощо.

ІНТЕРПОЛЯТОР, *интерполятор - обчислюваний пристрій для інтерполяції функцій.

ІНТЕРПОЛЯЦІЯ, *интерполяция - 1) матем. Спосіб, за допомогою якого за таблицею, що

містить деякі числові дані, можна знайти проміжні результати, яких нема безпосередньо в

таблиці. 2) Неавторські вставки слів, речень або чисел у тексті під час переписування,

опрацювання рукописів, при копіюванні географічних карт тощо.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ, *интерпретация - роз'яснення, тлумачення, розкриття змісту чого-

небудь.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ, *интерференция - взаємне посилення або послаблення хвиль

(пружних, електромагнітних) у разі накладання їх одна на одну.

ІНТЕРФЕРОМЕТР, *интерферометр - прилад, у якому використовують інтерференцію

для вимірювання довжини хвиль світла, показників заломлення прозорих середовищ.

ІНТРОСКОПІЯ, *интероскопия - візуальне спостереження внутрішньої макроструктури

непрозорих речовин і матеріалів; галузь науки, що розглядає проблеми такого

спостереження.

ІНТРУЗИВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *интрузивные горные породы - магматичні гірські

породи, що утворилися внаслідок кристалізації магми в глибинах земної кори.

Формуються в умовах повільного охолодження магми під високим тиском і за активною

участю легких компонентів. Мають повнокристалiчну структуру, текстура порiд звичайно

масивна.

ІНТРУЗІЯ, *интрузия - 1) Процес приникнення магми в товщу земної кори. В результаті І.

утворюються інтрузивні гірські породи. 2) Геологічне тіло, яке утворилося внаслідок

застигання магми в надрах Землі.

ІНФОРМАТИКА, *инфоматика - наука, що вивчає будову й загальні властивості

інформації, а також закономірності її створення, перетворення, передавання й

використання в різних галузях діяльності людини.

ІНФРАСТРУКТУРА, *инфраструктура - сукупність галузей та видів діяльності, що

обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (траспорт, зв'язок,

комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я та ін.).

Розрізняють І. виробничу та невиробничу.

ІРИДІЙ, *иридий - хімічний елемент VIII групи періодичної системи Д.І.Менделєєва;

символ Ir, ат. н. 77; ат. м. 192,22. Належить до металів групи платини. Сріблясто-білий,

дуже твердий та крихкий метал. Застосовують сплави І. з платиною у виробництві

еталонів мір, сплав І. з рутенієм та родієм у виробництві термопар тощо.

ІРИЗАЦІЯ, *иризация, **irisation - яскравий кольоровий полиск на певних гранях і

площинах спайності кристалів при певному положенні їх відносно джерела світла.

Пов’язаний з наявністю субмікроскопічних включень.

ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ, *иррациональный - матем. Несумірний. І - н е р і в н я н н я

рівняння, що містить невідоме під знаком радикала; і-н е ч и с л о число, яке не сумірне з

одиницею і тому не може бути точно виражене ні цілим числом, ні дробом.

ІСКРОБЕЗПЕЧНЕ ШАХТНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ, *искробезопасное шахтное

электрооборудование - різновид вибухозахищеного електроустаткування, в якому

виникаючі при нормальній роботі та при будь-яких пошкодженнях (коротких замиканнях,

обривах кола, виходу з ладу будь-яких елементів та ін.) електричні розряди не в стані

запалити вибухову газоповітряну, пароповітряну або пилогазову суміш. Забезпечується

відповідним вибором електричних параметрів ланцюга — напруги, струму, індуктивності,

ємкості, частоти та ін.

ІСЛАНДСЬКИЙ ШПАТ, *исландский шпат - мінерал класу карбонатів, прозорий

крупнокристалічний різновид кальциту; цінна оптична сировина. Родовища у Сибіру, на

Кавказі, у ПАР, Ісландії. Розробляються відкритим способом з обмеженим застосуванням

вибухових речовин.

ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНА, *история геологическая - галузь геології, що вивчає геологічну

історію розвитку Землі. Досліджує основні етапи формування земної кори, встановлює

послідовність утворення гірських порід, вивчає етапи розвитку органічного світу,

закономірності прояву у часі різних геологічних процесів; умови утворення корисних

копалин тощо.

ІТЕРАЦІЯ, *итерация - 1) Повторне застосування математичної операції (із зміненими

даними) при розв'язанні обчислювальних задач, яке дає можливість поступово

наблизитися до потрібного результату. 2) Результат багаторазового повторення якоїсь

математичної операції.

ІТЕРБІЙ, *итербий - хімічний елемент, символ Yb, ат. н. 70; ат. м. 173,04; сріблясто-сірий

метал, належить до лантаноїдів. Застосовують І. з іншими рідкісноземельними

елементами для легування сталей. Від назви селища Ітербю в Швеції.

ІТРІЙ, *итрий - хімічний елемент, символ Y, ат. н. 39; ат. м. 88, 9059; сірий легкий метал;

належить до рідкісноземельних елементів. Застосовують з іншими рідкісноземельними

елементами для легування алюмінію, модифікації чавуну тощо. Від назви селища Ітербю в

Швеції.

ІФЗАНІТ, *ифзанит - вибухова речовина, до складу якої входить ґранутол і ґранульована

аміачна селітра.

ІХТІО..., *ихтио... - у складних словах означає ―риба‖, ―риб’ячий‖.

ІХТІОҐЛІПТИ, *ихтиоглипты, **ichtyogliptes - кварц з ґранітів і пегматитів, який

знаходиться у зростках з польовим шпатом. Переважно має вигляд веретеноподібних тіл з

дрібною штриховкою, що нагадують риб.

ЙОД, *йод - хімічний елемент VII групи періодичної системи, символ І, ат. н. 53; ат. м.

126,9045. Кристали чорно-сірого кольорору з металевим блиском; належить до галогенів.

Погано розчинний у воді, розчиня.ться у спирті та йодитах. Застосовують Й. та його

сполуки в медицині, аналітичній хімії, фотографії тощо.

ЙОДАТИ, *йодаты, **iodates - мінерали, солі Ca, Pb i Cu йодистої кислоти HJO3.

ЙОДИДИ, *йодиды, ** iodides - хімічні сполуки йоду з іншими елементами (солі

йодистоводневої кислоти), напр. йодистий натрій. Зустрічаються як вторинні мінерали в

зоні окиснення сульфідних родовищ. Застосовують у медицині, фотографії тощо.

ЙОДОМЕТРІЯ, *йодометрия - метод кількісного аналізу, що ґрунтується на реакціях

окиснення відновлення, де основним реаґентом є йод.

ЙОНИ, *иони - електрично заряджені частинки речовини, що утворилися з атомів або

атомних груп внаслідок втрати або приєднання до них електронів. Позитивно заряджені

йони - катіони, неґативно заряджені - аніони. Йони можуть існувати самостійно у всіх

аґреґатних станах речовини, в електричному полі здатні бути переносчинами струму

(катіони міґрурують до неґативного електроду - катоду, аніони - до позитивного, аноду). У

розчинах, зокрема, утворюються в результаті електролітичної дисоціації, при чому

звичайно виникають комплекси йонів з розчинником.

ЙОНІЗАТОР, *ионизатор - 1) Те, що спричиняє йонізацію (ретгенівське проміння, гамма-

проміння тощо). 2)Прилад для йонізації (напр., повітря в приміщенні).

ЙОНІЗАЦІЙНИЙ, *ионизационный - пов'язаний з йонізацією (напр., і-на камера,

манометр).

ЙОНІЗАЦІЯ, *ионизация - 1) утворення електрично заряджених частинок йонів з

електрично нейтральних частинок середовища. 2) Відрив від молекулярної частинки

одного або декількох електронів з утворенням йона. 3) Процес переходу електрона

(електронів) від однієї частинки до іншої з набуттям ними зарядів.

ЙОНІЗУЮЧИЙ, *ионизующий - той, що спричинює йонізацію; і - ч е в и п р о м і н ю в а

н н я потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з

речовиною утворювати в ній йони. До І. В. відносять альфа-, бета-, гама-проміння,

рентгенівське(пулюєве) проміння.

ЙОНІТИ, *иониты - тверді природні або штучні матеріали, здатні до обміну йонами в

розчинах електролітів. Розрізняють к а т і о н і т и та а н і о н і т и. Інша назва й о н о о б

м і н н и к и.

ЙОННИЙ ЗВ’ЯЗОК, *ионная связь - вид хімічного зв’язку, зумовлений перенесенням

валентних електронів з одного атома на інший (з утворенням йонів) і електростатичною

(кулонівською) взаємодією між ними. Характерний для сполук металів з найтиповішими

неметалами.

КАБЕЛЬ, *кабель, **cable - виріб з однієї або кількох ізольованих струмопровідних жил,

вміщених у герметичну захисну оболонку. Застосовується переважно для передавання на

віддаль електричної енергії (силовий кабель) або електричних сигналів (кабель зв’язку).

КАБЕЛЕУКЛАДАЛЬНИК, *кабелеукладчик - пристрій, розташований на конвеєрі з боку

виробленого простору і призначений для автоматичного укладання (при русі гірничої

машини) електричного кабелю та інших комунікацій у спеціальний жолоб.

КАВЕРНА (В ГЕОЛОГІЇ), *каверна - порожнина в гірських породах, що виникає

здебільшого внаслідок вилуговування водою розчинних часток (карст) або застигання

лави, насиченої газовими компонентами.

КАВІТАЦІЯ, *кавитация - утворення порожнин всередені рідини, тобто порушення її

суцільності під час руху відносно інших тіл.

КАДМІЙ, *кадмий - Cd. Хімічний елемент ІІ групи періодичної системи. Ат. н. 48; ат. м.

112,41. Сріблясто-білий метал. Реагує з кислотами. Розчинні сполуки отруйні.

Застосовують в ядерній техніці, для виготовлення легкоплавких сплавів, в лужних

акумуляторах тощо.

КАЇНІТ, *каинит - мінерал класу сульфатів. KMg[SO4] Cl 3H2O. Сингонія моноклінна.

Густина 2,13. Твердість 2-3,5. Жовтувато- або сірувато-білого кольору. Блиск скляний.

Входить до складу калійних солей. Родовище — Калуське в Україні, Штрасфурт у

Німеччині тощо. Руда калію і магнію.

КАЙЛО, *кайло - ручний гірничий інструмент для відколювання кусків гірських порід від

масиву.

КАЙНОЗОЙСЬКА ЕРА, *кайнозойская эра - найновіша ера в геологічній історії Землі.

Настала близько 70 млн. років тому, триває й досі. Кайнозойську еру поділяють на три

періоди: палеогеновий, неогеновий і антропогеновий (четвертинний). У середині

палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У

кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни

зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання

значного розвитку набуло материкове зледеніння. Серед рослин були поширені

покритонасінні, з’явились злакові. Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії,

динозаври, іхтіозаври та ін. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й

акули, з’явились кити, на суходолі — ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві,

людиноподібні мавпи, гризуни, комахи та ін. На початку антропогену з’явилась первісна

людина.

КАЙНОТИПНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *кайнотипные горные породы - незмінені чи частково

змінені вторинними процесами ефузивні та інтрузивні магматичні гірські породи

незалежно від їх віку.

КАЛАВЕРИТ, *калаверит - матеріал класу телуридів. Входить до складу золотих руд.

Блиск металічний. Густина 9,3; твердість 3,5…5. Зусрічається рідко. Утворюється в

гідротермальних золоторудних родовищах.

КАЛАМІН, *каламин, **calamine - Zn4 [Si2O7] (OH)2 H2O. Mінерал класів силікатів,

безбарвного або сіруватого, жовтого та інших кольорів. Будова острівна. Типовий мінерал

зони окиснення свинцево-цинкових родовищ. Руда цинку.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН БУДІВНИЦТВА ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, *календарный

план строительства горного предприятия - документ, що встановлює доцільну та

технологічно обгрунтовану послідовність, строки виконання робіт по будівництву

підприємства.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ ГІРНИЧИХ РОБІТ, *календарный план развития

горных работ - план розвитку гірничих робіт у просторі і часі, представлений графічно в

проекції на горизонтальну або вертикальну площину.

КАЛІ, *кали - гідрат оксиду калію, гідроскопічна, тверда, безбарвна речовина, що роз'їдає

більшість матеріалів, які стикаються з нею. Застосовують у виробництві рідкого мила

тощо. Інша назва к а л і ї д к е.

КАЛІБОРИТ, *калиборит, **kalibotite - KMg2 [B11O19] 9H2O. Важливий мінерал бору.

Зустрічається в соляних родовищах як первинний мінерал з галітом і ангідритом.

КАЛІБРУВАННЯ КАМЕНІВ, *калибровка камней - механічна обробка кам’яних

заготовок для надання їм заданих розмірів.

КАЛІЙ, *калий - хімічний елемент І групи періодичної системи, символ К, ат. н. 19; ат. м.

39, 098. М'який сріюлясто-білий метал. Хіиічно дуже активний, сильний відновник, на

повітрі легко окислюється. Сполуки К. застосовують у сільському господарстві як

добрива, для виготовлення скла, вибухових речовин, медицині, ядерній техніці тощо.

КАЛІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *калийная промышленность - галузь промисловості, що

об’єднує підприємства по видобутку калійних солей та виробництву калійних добрив. В

Україні видобувають калійні солі на Стебницькому та Калуш-Голинському родовищах.

КАЛІФОРНІЙ, *калифорний - штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент,

символ Cf, ат. н. 98; належить до актиноїдів. Препарати К. - джерела нейтронів у

активізаційному аналізі. Від назви місця відкриття штату Каліфорнія (США).

КАЛІШПАТИЗАЦІЯ, *калишпатизация, **kalifeldspatization - процес метасоматичного

заміщення переважно плагіоклазу каіїстим польовим шпатом.

КАЛОРИМЕТР, *калориметр - прилад для вимірювання кількості тепла, що її виділяє або

вбирає тіло.

КАЛОРИМЕТРІЯ, *калориметрия - методи вимірювання теплоємності газів, рідин і

твердих тіл або теплових ефектів різних фізико-хімічних процесів.

КАЛОРИФЕР, *калорифер - пристрій для нагрівання повітря в системах опалення,

вентиляції та сушіння.

КАЛОРІЙНІСТЬ, *калорийность, **calorific power - кількість тепла, що його виділяють

харчові чи кормові речовини, коли вони окиснюються в організмі людини або тварини.

КАЛОРІЯ, *калория - позасистемна одиниця кількості тепла і термодинамічного

потенціалу(внутрішньої енергії, ентальпії, вільної енергії), що дорівнює 4,1868 джоуля (у

термохімії 4,1840 джоуля). Раніше К. вважали кількістю тепла, витрачуваного на

нагрівання 1 г води на 1°С.

КАЛЬКА, *калька - прозорий папір (паперова К.) для знімання копій з кресленників,

малюнків.

КАЛЬКУЛЯЦІЯ, *калькуляция - обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних

робіт та послуг за елементами витрат.

КАЛЬЦИТ (ВАПНЯКОВИЙ ШПАТ) - CaCO3. Мінерал кальцію класу карбонатів.

Сингонія тригональна. Твердість 3…3,5, густина 2,71. Походження мiнералу можливе

бiогенне, хiмiчне, гiдротермальне, метаморфiчне та магматичне. Частіше всього

безбарвний або білий. Може бути також у виглядi зернистих, сталактитоподiбних,

комкуватих або землистих аґреґатiв. Типовий мiнерал осадових порiд. Утворюється при

екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах.

Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які

мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих

вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з

цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом. Застосовують у будівництві, металургійній

промисловості.

КАЛЬЦИНАЦІЯ, *кальцинация - надання речовині нових властивостей шляхом

кальцинування, результат кальцинування.

КАЛЬЦИНУВАННЯ, *кальцинирование - дія, власне прожарювання крейди, вапна, соди,

солей, руд тощо для видалення з них легких речовин, напр. води, вуглекислого газу.

КАЛЬЦИТ, *кальцит - мінерал класу карбонатів, вапняковий шпат. СаСО3. Сингонія

тригональна. Густина 2,71. Твердість 3-3,5. Переважно безбарвний або молочно-білий, з

скляним блиском. Використовують у будівництві, металургійній, хімічній промисловості

та в оптиці.

КАЛЬЦІЙ, *кальций - хімічний елемент ІІ групи періодичної системи, символ Са, ат. н.

20; ат. м. 40,08. Сріблясто-білий м'який метал, входить до складу вапняків, мармуру тощо.

Хімічно активний, легко окиснюється. Використовують у металургії для виготовлення

сплавів і як відновник. Широко застосовують природні солі кальцію.

КАМЕНЕЛОМНІ, *каменоломня - застарілий термін для означення гірничих розробок

ґраніту, вапняку, мармуру, пісковику та інших будівельних матеріалів.

КАМЕНЕОБРОБКА, *камнеобработка - надання природному каменю належних розмірів,

форми і декоративного вигляду (фактури). Полягає у розпилюванні (розколюванні) на

заготовки вирізаних з масиву гірських порід каменів (блоків), обрізуванні цих заготовок за

розмірами (або наданні їм певного профілю) та опоряджуванні лицьової поверхні виробу.

КАМЕНЕРІЗНІ МАШИНИ, *камнерезальные машины - машини, якими з масиву гірських

порід вирізують (випилюють) камені (блоки) правильної форми. Робочі органи

каменерізних машин — дискові або кільцеві фрези та різальні ланцюги з твердосплавними

зубками (бари).

КАМЕРА, *камера, **chamber, room - 1) Підземна гірнича виробка невеликої довжини і

значних розмірів, використовувана для очисних робіт, господарських та інших потреб.

Наприклад, насосна К. 2) Очисна виробка (при камерній та камерно-стовповій системах

розробки корисних копалин) з вибоєм невеликої довжини (5-10 м.), яка обмежена по

бокам масивом або ціликами корисної копалини. 3) Гірнича виробка для розташування ВР

при методі камерних зарядів.

КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ, *камеральные работы - комплекс робіт, що полягає в обробці і

оцінці точності польових вимірювань і складанні графічної документації.

КАМЕРНА РАМА, *камерная рама - кріпильна рама посиленої конструкції, що

встановлюється в місці сполучення двох підземних виробок, закріплених рамним

кріпленням. К. р. бувають дерев'яні, металеві та змішані.

КАМЕРНА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, *камерная система разработки - система розробки

короткими вибоями, суть якої у веденні очисних робіт в межах поверху чи ярусу у

камерах, між якими залишають непогашувані технологічні цілики. Виймання камер

проводять буропідривним або механічним способом. Здебільшого камери не кріпляться

або кріпляться анкерами. Основні параметри камерної системи розробки: ширина камер

4…20 м, довжина — до 300 м, ширина міжкамерних ціликів до 10 м.

КАМЕРНІ ЗАПАСИ, *камерные запасы - запаси корисної копалини, що виймаються з

камер.

КАМЕРНИЙ ЗАРЯД, *камерный заряд - Див. Вибухові роботи.

КАМЕРНО-СТОВПОВА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, *камерно-столбовая система разработки

- це комбінація камерних і стовпових систем. Характерною її рисою є часткове погашення

міжкамерних ціликів. Спочатку прямим ходом проводять камери, якими нарізують

стовпи. Відробляють стовпи (міжкамерні цілики) зворитним ходом. Основні параметри:

похила висота ярусу 150…200 м, ширина камер до 5,5 м, ширина міжкамерного цілика

3,5…7,2 м, ширина цілика між західками 0,6…2 м.

КАМУФЛЕТ, *камуфлет - підземний вибух заряду вибухової речовини без руйнування

ґрунту на поверхні.

КАМ’ЯНА СІЛЬ, *каменная соль - те ж саме, що галіт.

КАМ’ЯНЕ ВУГІЛЛЯ,*каменный уголь - тверда горюча корисна копалина, один з видів

вугілля викопного. Являє собою щільну масу чорного чи сіруватого кольору. Блиск

смоляний або металічний. Складається з вуглецю, водню, кисню, містить 2-48 % летких

речовин. Вологість 1-12 % Теплотворна здатність 7300…8800 кал/кг. Утворюється з

продуктів розкладу решток рослин у надрах землі. В Україні поклади кам’яного вугілля

зосереджені у Донецькому кам’яновугільному басейні та у Львівсько-Волинському

вугільному басейні.

КАМ’ЯНЕ КРІПЛЕННЯ, *каменное крепление - гірниче кріплення із гірських порід чи

штучних матеріалів (цегла, бетонні чи шлакові камені). Застосовують у гірничих виробках

із великим строком служби.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНА СМОЛА, *каменноугольная смола - кам’яновугільний дьоготь —

продукт коксування кам’яного вугілля. В’язка чорна рідина з характерним запахом.

Густина 1120…1250 кгм3. Суміш понад 1000 циклічних і гетероциклічних сполук та їх

похідних: бензолу, толуолу, нафталіну, фенолів, пірідину та його гомологів і т. ін. Відходи

після переробки кам’яновугільної смоли (пек) застосовують на будівництві шляхів, у

будівельній промисловості, як паливо тощо.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ ПЕРІОД, *каменноугольный период - карбон — п’ятий період

палеозойської ери. Настав близько 350 млн. років тому, тривав 65-70 млн. років. У карбоні

відбулися значні гороутворювальні рухи й пов’язані з ними регресії моря, що чергувалися

з обширними трансгресіями. Великого розвитку набула наземна рослинність

(лепідодендрони, сигілярієві, деревовидні папороті тощо). З їхніх решток утворилося