Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

601 ДОДАТКИ

Поклади пластові і масивно-пластові, склепінчасті, тектоні-

чно екрановані. Експлуатується з 1976 р. Режим газоконден-

сатних покладів – газовий, нафтових – водонапірний. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 450 тис. т;

розчиненого газу – 94 млн м

; газу – 1950 млн м

; конденсату

– 402 тис. т. Густина дегаз. нафти 784 – 831 кг/м

. Вміст сірки

у нафті 0,047 – 0,153 мас.%.

Рясківське газоконденсатне родовище – розташоване в

Дніпропетровській обл. на відстані 25 км від м. Магдалині-

вка. Знаходиться в півд.-сх. частині півд. прибортової зони

Дніпровсько-Донецької западини. Підняття виявлене в 1974

– 1976 рр. У турнейських відкладах структура являє собою

брахіантикліналь півн.-сх. простягання, поховану під моно-

клінально залягаючими породами нижньовізейського ком-

плексу. Вона розбита різноорієнтованими скидами ампліту-

дою 25 – 50 м та має розміри по ізогіпсі – 5050 м 2,8х1,0 км,

амплітуда 70 м. Перший промисл. приплив газу і конденсату

отримано з відкладів турнейського яруса з інт. 5121 – 5188 м у

1990 р. Поклад масивно-пластовий тектонічно екранований.

Режим покладу газовий. Запаси початкові видобувні катего-

рій А+В+С

1: газу – 1680 млн м

Виноградівське газоконденсатне родовище – розта-

шоване в Дніпропетровській обл. на відстані 13 км від смт

Перещепине. Знаходиться в півд. прибортовій зоні Дніпров-

сько-Донецької западини в межах Зачепилівсько-Левенцівсь-

кого структурного валу. Структура виявлена в 1965 р. і являє

собою видовжену сх. перикліналь Кременівського підняття.

Вона простягається на 10 км з півн. заходу на півд. схід. До

складу структури входять два безкореневих склепіння, роз-

ташованих на різних стратиграфічних рівнях. Це – півн.-зах.

структура розмірами 2,0х1,3 км і амплітудою 60 м та півд.-сх.

структура розмірами 3,5х2,0 км, амплітудою 100 м. Перший

промисл. приплив газу отримано з відкладів верхнього візе

з інт. 2525 – 2537 м у 1971 р. Поклади пластові, тектонічно

екрановані та літологічно обмежені. Колектори – пісковики.

Експлуатується з 1976 р. Режим покладів газовий та пружно-

водонапірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

газу – 713 млн м

; конденсату – 32 тис. т.

Новоселівське газоконденсатне родовище – розташова-

не в Дніпропетровській обл. на відстані 65 км від м. Дніпропе-

тровська. Знаходиться в півд. прибортовій зоні Дніпровсько-

Донецької западини в межах Зачепилівсько-Левенцівського

структурного валу. Підняття виявлене в 1951 р. Структура

являє собою асиметричну брахіантикліналь, яка простягаєть-

ся вздовж крайового розлому. Її сх. перикліналь витягнута,

зах. – коротка. Розміри підняття по ізогіпсі – 1840 м 4,7х1,8

км, амплітуда понад 60 м. Перший промисл. приплив газу

отримано з інт. 2700 – 2770 м у 1968 р. Поклади пластові,

склепінчасті, декотрі літологічно обмежені. Колектори – піс-

ковики. Експлуатується з 1976 р. Режим покладів газовий та

водонапірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

газу – 1798 млн м

; конденсату – 85 тис. т.

Східно-Новоселівське нафтогазоконденсатне родо-

вище – розташоване в Дніпропетровській обл. на відстані

18 км від м. Магдалинівка. Знаходиться в півд. прибортовій

зоні Дніпровсько-Донецької западини в межах Зачепилівсь-

ко-Левенцівського валу. Підняття виявлене в 1965 – 1967 рр.

У нижньокам’яновугільних відкладах структура являє собою

асиметричну брахіантикліналь, витягнуту вздовж крайового

розлому. Кулісоподібно через неглибокий прогин на півн. за-

ході вона з’єднується з Новоселівською, а на півд. сході – з

Пролетарською структурами. Розміри складки 3,8х1,2 км, ам-

плітуда бл. 60 м. Перший промисл. приплив газу отримано з

башкирських відкладів з інт. 1430 – 1445 м у 1970 р. Поклади

пов’язані з пластовими, склепінчастими, тектонічно екрано-

ваними та літологічно обмеженими пастками. Експлуатується

з 1975 р. Режим покладів пружноводонапірний. Запаси почат-

кові видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 28 тис. т; розчине-

ного газу – 5 млн м

; газу – 5905 млн м

; конденсату – 345 тис.

т. Густина дегаз. нафти 830 кг/м

. Вміст сірки у нафті 0,068

мас.%.

Личківське нафтогазоконденсатне родовище – розта-

шоване в Дніпропетровській обл. на відстані 20 км від м. Ма-

гдалинівка. Знаходиться в півд.-сх. частині півд. прибортової

зони Дніпровсько-Донецької западини. Структура виявлена в

1972 р. і являє собою у відкладах девону брахіантикліналь

півн.-зах. простягання розмірами 2,0х1,2 км, амплітуда 150 м.

У турнейських та візейських утвореннях це структурний ніс,

розкритий до півд. заходу. Складка порушена розгалуженою

системою розломів амплітудою 20 – 100 м. Перший промисл.

приплив газоконденсатної суміші отримано з девонських

відкладів з інт. 3775 – 3816 м у 1985 р. Поклади пов’язані

з пластовими, склепінчастими, тектонічно екранованими та

літологічно обмеженими пастками. Режим нафтових покла-

дів – розчиненого газу, газоконденсатних – газовий. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 2498 млн м

;

конденсату – 488 тис. т. Густина дегаз. нафти 803 – 819 кг/м

Вміст сірки у нафті 0,01 – 0,016 мас.%.

Пролетарське газоконденсатне родовище – розташо-

ване в Дніпропетровській обл. на відстані 20 км від м. Ма-

гдалинівка. Підняття знаходиться в півд.-сх. частині півд.

прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини в межах

Зачепилівсько-Левенцівського структурного валу. Складка

виявлена в 1965 р. По покрівлях башкирського яруса піднят-

тя має вигляд майже симетричної брахіантикліналі півн.-зах.

простягання розмірами 4,8х1,5 км, амплітуда понад 60 м. У

1966 р. з серпуховських відкладів з інт. 2700 – 2721 м отри-

мано фонтан газу дебітом 89,1 тис. м

/добу через діафрагму

діаметром 11,05 мм. Поклади пластові, склепінчасті, в ниж-

ньому карбоні також літологічно обмежені. Колектори – піс-

ковики. Експлуатується з 1968 р. Режим покладів газовий та

водонапірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

газу – 6650 млн м

; конденсату – 597 тис. т.

Перещепинське газоконденсатне родовище – розташо-

ване в Дніпропетровській обл. на відстані 40 км від м. Ново-

московськ. Знаходиться в півд.-сх. частині півд. прибортової

зони Дніпровсько-Донецької западини. Підняття виявлене в

1955 р. і являє собою брахіантикліналь півн.-сх. простяган-

ня. Її півн.-сх. перикліналь опущена по площині поперечно-

го скиду на 200 м. Розміри складки в башкирських утворен-

нях 7,5х4,6 км. Перші промислові припливи газу отримано

з відкладів башкирського та серпуховського ярусів у 1963 р.

Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, деякі

також літологічно обмежені. Експлуатується з 1965 р. Режим

покладів газовий та пружноводонапірний. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: газу – 5260 млн м

; конденсату

– 380 тис. т.

Голубівське нафтогазове родовище – розташоване в

Дніпропетровській обл. на відстані 35 км від м. Новомос-

ковська. Знаходиться в півд. прибортовій зоні Дніпровсько-

Донецької западини в межах Зачепилівсько-Левенцівського

структурного валу. Структура виявлена в 1951 р. і являє со-

бою у нижньокам’яновугільних відкладах брахіантикліналь

півн.-зах. простягання розмірами 5,0х3,5 км з крутими кри-

лами, ускладнену скидовими порушеннями. В 1961 р. отри-

мано фонтан газу вільним дебітом 396 тис. м

/добу. Поклади

пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, деякі також лі-

тологічно обмежені. Експлуатується з 1967 р. Режим покладів

602ДОДАТКИ

змішаний – газової шапки та водонапірний. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 565 тис. т; розчиненого

газу – 96 млн м

; газу – 257 млн м

. Густина дегаз. нафти 844

кг/м

. Вміст сірки у нафті 0,077 мас.%.

Багатойське газоконденсатне родовище – розташоване в

Дніпропетровській обл. на відстані 8 км від селища Переще-

пине. Знаходиться в півд.-сх. частині півд. прибортової зони

Дніпровсько-Донецької западини. Структура виявлена в 1955

р. і являє собою по поверхні девону брахіантикліналь півн.

простягання розмірами 2,7х1,7 км, амплітуда 50 м. У турней-

ському розрізі її амплітуда зменшується до 25 м, а у відкла-

дах нижнього візе фіксується лише структурний ніс. Перший

промисловий приплив газу отримано з карбонатних порід

турнейського яруса з інт. 4520 – 4567 м у 1973 р. Поклади

пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані та літологічно

обмежені. Режим покладів газовий. Запаси початкові видобу-

вні категорій А+В+С

1: газу – 10970 млн м

Левенцівське газоконденсатне родовище – розташоване

в Дніпропетровській обл. на відстані 30 км від м. Павлограда.

Знаходиться на півд.-сх. півд. прибортової зони Дніпровсько-

Донецької западини в межах сх. закінчання Зачепилівсько-

Левенцівського структурного валу. Підняття виявлене в 1958

р. У кам’яновугільних відкладах структура являє собою бра-

хіантикліналь зах. простягання розмірами по ізогіпсі – 1050

м 5,1х2,6 км, амплітуда 150 м. Перший промисловий приплив

газу отримано з відкладів нижньосерпуховського під’яруса з

інт. 1400 – 1411 м у 1963 р. Поклади пластові, склепінчасті,

деякі також літологічно обмежені. Колектори – пісковики. Ре-

жим покладів газовий та газоводонапірний. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: газу – 836 млн м

; конденсату

– 4 тис. т.

Співаківський газоносний район

включає Миролюбівське, Співаківське, Дробишівське родовища.

Співаківське газове родовище – розташоване в Хар-

ківській обл. на відстані 10 км від м. Ізюм. Знаходиться на

півд.-сх. приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини в

межах Співаківсько-Червонооскольського структурного валу.

Структура виявлена в 1951 р. і являє собою в пермських від-

кладах асиметричну брахіантикліналь субширотного простя-

гання розмірами по ізогіпсі – 440 м 7,5х3,0 км, ускладнену

скидовими порушеннями амплітудою 40 – 80 м. У 1958 р. з

пермських відкладів з глибини 641 – 652 м отримано фонтан

газу абсолютно вільним дебітом 31,5 тис. м

/добу. Поклади

масивно-пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані. Коле-

ктори – пісковики. Режим покладів газовий. Експлуатується

з 1961 р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 1745 млн м

Кальміус-Бахмутський газоносний район

включає Лаврентіївське газове родовище.

Лаврентіївське газове родовище – розташоване в Пів-

денно-Донбаському районі, Донецька область. Приурочене

до склепінчастої частини Кальміус-Донецької улоговини в

районі Лаврентіївської брахіантикліналі. Колектори – перева-

жно пісковики з ефективною пористістю від 1,0 до 21%. Про-

никність від 0,001 до 689 мілідарсі. Експлуатувалося у 1990-х

роках. Початковий дебіт складав дек.сотень млн. м. куб. газу.

Родовище практично вичерпане.

Красноріцький газоносний район

включає Червонопопівське, Борівське, Муратівське, Капітанівське, Лобачівське, Слов’яносербське,

Вергунське родовища.

Червонопопівське газове родовище – розташоване в Лу-

ганській обл. на відстані 12 км від м. Кремінна. Знаходиться

на межі півн. прибортової зони Дніпровсько-Донецької за-

падини з перехідною зоною складчастого Донбасу та схилу

Воронезької антеклізи, в межах півн.-сх. закінчення Торсь-

ко-Дробишівського структурного валу. Підняття виявлене в

1939 р. В утвореннях тріасу структура являє собою брахіа-

нтикліналь півн.-зах. простягання розмірами 10,0х4,0 км з

двома склепіннями. Серією розривних порушень структура

розмежована на блоки. У кам’яновугільному комплексі порід

головними порушеннями є Північно-Донецький (амплітуда

600 – 1500 м) та Червонопопівський (амплітуда 70 – 600 м)

насуви. Перший промисловий приплив газу отримано з баш-

кирського продуктивного горизонту з інт. 132 – 1142 м у 1961

р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані,

деякі також літологічно обмежені. Експлуатується з 1965 р.

Режим покладів газовий та водонапірний. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: газу – 1524 млн м

Борівське газоконденсатне родовище – розташоване в

Луганській обл. на відстані 12 км від м. Сєверодонецьк. Зна-

ходиться в межах низки піднять, які прилягають до Красно-

ріцького скиду в перехідній зоні від схилу Воронезької ан-

теклізи до складчастого Донбасу. Структура виявлена в 1931

р. В утвореннях середнього карбону підняття є невеликою

брахіантиклінальною складкою розмірами по ізогіпсі – 1380

м 5,7х1,4 км, амплітудою 34 м, похованою під моноклінально

залягаючими мезокайнозойськими г.п. Перший промисловий

приплив газу отримано з інт. 1726 – 1910 м у 1964 р. Поклади

пластові, склепінчасті. Режим покладів газовий. Експлуату-

ється з 1967 р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

газу – 1881 млн м

; запаси конденсату не підраховувались.

Капітанівське газоконденсатне родовище – розташова-

не в Луганській обл. на відстані 24 км від смт Новоайдар. Зна-

ходиться в півд.-сх. частині Дніпровсько-Донецької западини

на границі зчленування її зі складчастим Донбасом у межах

Красноріцького скиду. Підняття виявлене в 1964 р. У відкла-

дах палеозою структура являє собою антикліналь півн.-зах.

простягання розмірами по ізогіпсі – 1570 м 3,5х2,0 км, амплі-

туда 35 м. Півн.-сх. крило антикліналі порушене Красноріць-

ким скидом. Перший промисловий приплив газоконденсатної

суміші отримано з відкладів башкирського яруса з інт. 2097

– 2116 м у 1974 р. Поклади пластові склепінчасті. Колектори

– пісковики. Режим покладів газовий. Експлуатується з 1982

р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 2044

млн м

; конденсату – 68 тис. т.

Лобачівське газоконденсатне родовище – розташоване

в Луганській обл. на відстані 15 км від смт Слов’яносербськ.

Знаходиться в перехідній зоні між складчастим Донбасом та

схилом Воронезького красталічного масиву, поблизу Красно-

ріцького скиду. Підняття виявлене в 1966 р. У башкирських

603 ДОДАТКИ

відкладах структура являє собою брахіантикліналь, витя-

гнену в півн.-зах. напрямку, розмірами по ізогіпсі – 1870 м

7,0х1,7 км, амплітуда 55 м. Півн.-сх. крило підняття усклад-

нене Красноріцьким скидом амплітудою 100 – 150 м. Перший

промисловий приплив газу отримано з відкладів башкирсь-

кого яруса з інт. 1906 – 1937 м у 1970 р. Поклади пов’язані з

пластовими, склепінчастими, іноді тектонічно екранованими

та літологічно обмеженими пастками. Колектори – пісковики.

Режим покладів газовий та газоводонапірний. Експлуатуєть-

ся з 1978 р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

газу – 4100 млн м

; конденсату – 112 тис. т.

Слов’яносербське газове родовище – розташоване в

Луганській обл. на відстані 16 км від смт Слов’яносербськ.

Знаходиться в крайній півд.-сх. частині Дніпровсько-Донець-

кої западини в межах перехідної зони між складчастим Дон-

басом та схилом Воронезької антеклізи. Складка розмірами

7,5х2,5 км виявлена в 1947 р. і являє собою брахіантикліналь

з видовженою півн.-зах. перикліналлю. З півн. та півд. під-

няття обмежене поздовжніми скидами амплітудою 150 – 350

м, а також ускладнене поперечними порушеннями в прискле-

пінчастій зоні. Перший промисловий приплив газу отримано

з відкладів башкирського яруса з інт. 2152 – 2400 м у 1963 р.

Режим покладів газовий. На 01.01.1994 р. розробка родовища

не проводилася; єдина свердловина була ліквідована.

Вергунське газоконденсатне родовище – розташоване

в Луганській обл. на відстані 10 км від м. Луганськ. Знахо-

диться в перхідній зоні між складчастим Донбасом та схилом

Воронезької антеклізи. Підняття виявлене в 1961 – 1963 рр. і

в московських відкладах являє собою брахіантикліналь півн.-

зах. простягання розмірами по ізогіпсі – 1100 м 6,9х2,3 км,

амплітудою понад 50 м. Її півн.-сх. крило порушене Краснорі-

цьким скидом амплітудою 50 – 200 м. Перший промисловий

приплив газу отримано з відкладів середнього карбону з інт.

1798 – 1807 м у 1965 р. Поклади пластові, склепінчасті, деякі

також літологічно обмежені. Режим покладів газовий та водо-

напірний. Експлуатується з 1970 р. Запаси початкові видобув-

ні категорій А+В+С

1: газу – 3799 млн м

Північного борту нафтогазоносний район

включає Турутинське, Володимирівське, Хухрянське, Прокопенківське, Скворцівське, Юліївське,

Наріжнянське, Огульцівське, Островерхівське, Безлюдівське, Платівське, Ртищівське, Коробочкинське,

Леб’язьке, Дружелюбівське, Зайцівське, Макіївське, Путилинське, Кондрашівське, Вільхове родовища.

Турутинське нафтове родовище – розташоване в Сумсь-

кій обл. на відстані 18 км від м. Ромни. Знаходиться в межах

півн. борту півн.-зах. частини Дніпровсько-Донецької запа-

дини. Структура виявлена в 1977 р. У відкладах верхнього

візе складка є асиметричною брахіантикліналлю півн.-зах.

простягання з більш пологим півн.-сх. крилом і відносно кру-

тим – півд.-зах. Розміри підняття по ізогіпсі – 2280 м 2,3х0,9

км. Перший промисловий приплив нафти отримано з утво-

рень візейського яруса з інт. 2436 – 2444 м у 1981 р. Поклад

пластовий, склепінчастий. Колектори – пісковики. Режим по-

кладу пружноводонапірний. Експлуатується з 1986 р. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 140 тис. т;

розчиненого газу – 14 млн м

. Густина дегаз. нафти 787 кг/м

Вміст сірки у нафті 0,11 мас.%.

Хухрянське нафтогазоконденсатне родовище – розта-

шоване в Сумській обл. на відстані 10 км від смт Охтирка.

Знаходиться в центр. частині півн. борту Дніпровсько-Доне-

цької западини. Підняття виявлене в 1974 – 1976 рр. Поклади

пов’язані з структурним носом розмірами 11,7х5,7 км, вісь

якого занурюється в півд.-сх. напрямку. Крім півн. заходу

структурний ніс скрізь обмежений тектонічними порушен-

нями амплітудою 10 – 45 м. Перший промисловий приплив

нафти отримано з інт. 3266 – 3291 м у 1976 р. У 1985 р. з

інт. 3200 – 3280 м отримано фонтан газу дебітом 103 тис. м

та конденсату 69 т на добу через штуцер діаметром 12 мм.

Поклади пластові або масивно-пластові, склепінчасті, текто-

нічно екрановані та літологічно обмежені. Колектори – піско-

вики. Режим покладів розчиненого газу. Запаси початкові ви-

добувні категорій А+В+С

1: нафти – 1721 тис. т. Густина дегаз.

нафти 835 кг/м

. Вміст сірки у нафті 0,3 мас.%.

Прокопенківське нафтове родовище – розташоване в

Сумській обл. на відстані 40 км від м. Суми. Знаходиться в ме-

жах півн. борту Дніпровсько-Донецької западини. Структура

виявлена в 1968 – 1972 рр. і являє собою невелику малоамп-

літудну куполоподібну складку розмірами по ізогіпсі – 2400

м 2,5х2,1 км, порушену скидами. В 1976 р. з інт. 2516 – 2523

м отримано фонтан нафти дебітом 85 т/добу через штуцер ді-

аметром 6 мм. Свердловинами розкрито товщу осадових ка-

рбонатно-теригенних порід від четвертинних до візейських,

а також кристалічні утворення докембрійського фундаменту.

Поклад пластовий, склепінчастий, тектонічно екранований.

Колектори – пісковики. Режим покладів пружноводонапір-

ний. Експлуатується з 1976 р. На 1.01.1994 р. вилучено 213

тис. т нафти, або 93% початкових запасів. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 230 тис. т. Вміст сірки

у нафті 0,8 мас.%.

Скворцівське нафтогазоконденсатне родовище – роз-

ташоване в Харківській обл. на відстані 16 км від м. Бого-

духів. Знаходиться в центр. частині півн. борту Дніпровсько-

Донецької западини. Структура виявлена в 1983 – 1988 рр.

Родовище пов’язане з низкою блоків та невеликих піднять

(Киянівське, Західно-Скворцівське, Скворцівське) півн.-зах.

простягання, ускладнених системою тектонічних порушень.

У відкладах нижнього карбону півд.-зах. крила структур по-

логі та протяжні, півн.-сх. – короткі та порушені незгідним

скидом. Мезокайнозойські утворення залягають монокліна-

льно. Перший промисловий приплив газу та конденсату отри-

мано з відкладів верхнього візе з інт. 2994 – 3036 м у 1992 р.

Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані. Коле-

ктори – пісковики. Режим нафтового покладу – розчиненого

газу, газоконденсатного – газовий. Експлуатується з 1993 р.

Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 440

тис. т; газу – 560 млн м

; конденсату – 43 тис. т. Густина дегаз.

нафти 840 кг/м

Юліївське нафтогазоконденсатне родовище – розташо-

ване в Харківській обл. на відстані 16 км від м. Валки. Стру-

ктура виявлена в 1982 р. Поклади пов’язані з невеликими

брахіантикліналями та тектонічними блоками, що простяга-

ються з зах. на сх. вздовж субширотного скиду амплітудою

100 – 200 м: Мерчиківською, Оліївською, Добропільською,

Золочівською та Караванівською структурами. Загальні роз-

міри площі, в межах якої встановлені поклади нафти та га-

зоконденсату, становлять 12,2х2,0 км. Перший промисловий

приплив газу та конденсату отримано з інт. 3630 – 3800 м у

1986 р., всього пробурено 23 свердловини, якими розкриті

утворення кристалічного фундаменту, палеозою, мезозою та

кайнозою. Поклади пластові, тектонічно екрановані та літо-

логічно обмежені. Колектори – пісковики. Режим нафтових

604ДОДАТКИ

покладів – розчиненого газу, газоконденсатних – газовий. За-

паси початкові видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 360 тис.

т; газу – 20900 млн м

; конденсату – 1420 тис. т. Вміст сірки у

нафті 0,02 – 0,032 мас.%.

Наріжнянське газоконденсатне родовище – розташо-

ване в Харківській обл. на відстані 15 км від м. Валки. Зна-

ходиться на півн. борту Дніпровсько-Донецької западини

безпосеродньо біля крайового розлому. Структура виявлена

в 1979 р. і являє собою по покрівлях серпуховського яруса

брахіантикліналь асиметричної будови субширотного про-

стягання розмірами по ізогіпсі – 3350 м 2,1х1,0 км. Обидва

її крила зрізані поздовжніми скидами. Перший промисловий

приплив газу отримано з відкладів серпуховського яруса з інт.

3573 – 3582 м у 1984 р. Поклади пластові, склепінчасті, текто-

нічно екрановані. Режим покладів газовий. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: газу – 1880 млн м

Огульцівське газоконденсатне родовище – розташоване

в Харківській обл. на відстані 8 км від м. Люботин. Знахо-

диться в півд.-сх. частині півн. бортової зони Дніпровсько-

Донецької западини в межах Прокопенківсько-Наріжнянсь-

кого структурного валу. Структура виявлена в 1984 р. і являє

собою монокліналь зах. простягання, що занурюється в півд.

напрямку та порушена незгідними скидами на блоки. Розмі-

ри площі газоносності 4,6х1,4 км. Перший промисловий при-

плив газу отримано з інт. 4020 – 4041 м у 1989 р. На 1.01.1994

р. на площі було пробурено 3 свердловини, які розкрили ка-

рбонатно-теригенний комплекс г.п. від четвертинних до ни-

жньокам’яновугільних, а також утворення протерозойського

кристалічного фундаменту. Поклади пластові, тектонічно ек-

рановані, деякі також літологічно обмежені. Колектори – пі-

сковики. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 770 млн м

; конденсату – 14 тис. т.

Островерхівське газоконденсатне родовище – розташо-

ване в Харківській обл. на відстані 4 км від м. Мерефа. Зна-

ходиться на півн. борту півд.-сх. частини Дніпровсько-Доне-

цької западини. Структура виявлена в 1983 р. і являє собою

у відкладах нижнього карбону геміантикліналь півд.-сх. про-

стягання, розрізану з півн. зворотним скидом. Перший проми-

словий приплив газоконденсатної суміші отримано з візейсь-

ких відкладів з інт. 4433 – 4605 м у 1990 р. Поклади пластові,

склепінчасті, тектонічно екрановані. Режим покладів газовий.

Колектори – пісковики. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: газу – 2180 млн м

; конденсату – 166 тис. т.

Безлюдівське газоконденсатне родовище – розташоване

в Харківській обл. на відстані 14 км від м. Харків. Знаходить-

ся в півд.-сх. частині півн. борту Дніпровсько-Донецької запа-

дини. Структура виявлена в 1980 р. В утвореннях візейського

яруса складка являє собою брахіантикліналь субширотно-

го простягання розміром 2,0х1,0 км. Перший промисловий

приплив газу отримано з відкладів верхньосерпуховського

під’яруса з інт. 2910 – 2922 м у 1988 р. Поклади пластові,

склепінчасті, деякі також літологічно обмежені. Режим по-

кладів – газоводонапірний. Колектори – пісковики. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 2310 млн м

;

конденсату – 49 тис. т.

Платівське газове родовище – розташоване в Харківсь-

кій обл. на відстані 18 км від м. Зміїв. Знаходиться в півд.-сх.

частині півн. бортової зони Дніпровсько-Донецької западини.

Структура виявлена в 1987 р. Єдиний газовий поклад, розта-

шований у межах монокліналі, має форму субширотно витя-

гнутої смуги розмірами 2,8х0,5 км; він пов’язаний з окремим

тектонічним блоком, який знаходиться в зоні півн. крайово-

го розлому. Пастку екранують скиди амплітудою 25 – 200

м. Перший промисловий приплив газу отримано з відкладів

нижньосерпуховського під’яруса в 1991 р. Поклад пласто-

вий тектонічно екранований. Режим покладу – газовий. На

01.01.1994 р. родовище знаходилось у розвідці.

Ртищівське газоконденсатне родовище – розташоване в

Харківській обл. на відстані 15 км від м. Чугуїв. Знаходиться в

півд.-сх. частині півн. борту Дніпровсько-Донецької западини

в межах Харківської структурної затоки. Структура виявлена

в 1974 р. Складка являє собою брахіантикліналь субширотно-

го простягання розмірами по ізогіпсі – 3450 м 3,5х1,8 км, ам-

плітуда бл. 200 м. Її півн. крило та зах. перикліналь порушені

скидом амплітудою 150 м. Складка розчленована на 3 блоки.

В 1979 р. з відкладів верхньовізейського під’яруса з інт. 3385

– 3392 та 3399 – 3407 м отримано фонтан газу і конденсату

дебітом 344 тис. м

і 15,2 т на добу відповідно через штуцер

діаметром 10 мм. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно

екрановані та літологічно обмежені. Режим покладів – газо-

вий. Колектори – пісковики. Експлуатується з 1992 р. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 1002 млн м

;

конденсату – 32 тис. т.

Коробочкинське газоконденсатне родовище – розта-

шоване в Харківській обл. на відстані 15 км від м. Чугуїв.

Знаходиться на півн. борту півд.-сх. частини Дніпровсько-До-

нецької западини. Структура виявлена в 1976 р. У відкладах

верхнього візе підняття являє собою брахіантикліналь суб-

широтного простягання з крутим півд. та пологим, зрізаним

поздовжнім порушенням, півн. крилом. Також структура по-

рушена поперечними скидами. Візейська брахіантикліналь

похована під верхньокрейдяною осадовою товщею. Розміри

підняття по ізогіпсі – 3050 м 4,5х2,0 км, амплітуда до 200 м.

У 1979 р. з відкладів візейського яруса з інт. 3050 – 3072 м

отримано фонтан газу дебітом 95,9 тис. м

/добу через діафра-

гму діаметром 5 мм. Поклади склепінчасті або масивно-пла-

стові, тектонічно екрановані. Колектори – карбонатні поро-

ди. Режим покладів газовий. Експлуатується з 1990 р. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 2929 млн м

;

конденсату – 90 тис. т.

Дружелюбівське нафтогазоконденсатне родовище

– розташоване в Харківській обл. на відстані 4 км від смт

Борова. Знаходиться в півд.-сх. частині півн. борту Дніп-

ровсько-Донецької западини. Підняття виявлене в 1972 р. У

відкладах палеозою структура являє собою брахіантикліналь

півн.-зах. простягання розмірами по ізогіпсі –2180 м 3,4х1,6

км, півд.-зах. крило якої порушене скидом амплітудою бл.

180 м. У 1975 р. з відкладів башкирського яруса з інт. 2168

– 2284 м отримано фонтан газоконденсатної суміші дебітом

602 тис. м

/добу. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно

екрановані та літологічно обмежені. Режим газоконденсатних

покладів – газовий, нафтових – водонапірний та газової шап-

ки з водонапірним. Експлуатується з 1979 р. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 215 тис. т; розчиненого

газу – 32 млн м

; газу – 10556 млн м

; конденсату – 396 тис. т.

Густина дегаз. нафти 799 – 802 кг/м

. Вміст сірки у нафті 0,03

– 0,071 мас.%.

Кондрашівське газоконденсатне родовище – розта-

шоване в Луганській обл. на відстані 15 км від м. Луганськ.

Знаходиться на півд. схилі Воронезької антеклізи в межах

Старобільсько-Міллерівської монокліналі. Підняття виявле-

не в 1967 р. У відкладах башкирського яруса структура являє

собою симетричну брахіантикліналь субширотного простя-

гання розмірами по ізогіпсі –1550 м 3,2х1,7 км, амплітудою

понад 50 м, поховану під мезозойськими відкладами. З півн.

вона порушена Веселогорівським конседиментаційним ски-

дом амплітудою 200 – 250 м. Перший промисловий приплив

газу отримано з відкладів башкирського продуктивного гори-

605 ДОДАТКИ

зонту з інт. 1910 – 1920 м у 1970 р. Поклади пластові, склепі-

нчасті, деякі літологічно обмежені. Колектори – пісковики та

алевроліти. Режим покладів – газовий. Експлуатується з 1979

р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 2436

млн м

; конденсату – 19 тис. т.

Вільхове газоконденсатне родовище – розташоване в

Луганській обл. на відстані 25 км від м. Луганськ. Знаходить-

ся на схилі Воронезької антеклізи поблизу Красноріцького

скиду. Структура виявлена в 1963 – 1966 рр. У її геологічній

будові беруть участь переважно теригенні утворення ниж-

нього, середнього та верхнього карбону, крейди, палеогену.

Підняття являє собою брахіантикліналь півн.-зах. простяган-

ня розмірами по ізогіпсі – 990 м 6,4х1,6 км, амплітудою 30

м, поховану під мезозойськими утвореннями. Її півн. крило

ускладнене Веселогорівським скидом амплітудою 105 – 250

м. Перші промислові припливи газу отримано з шести про-

дуктивних горизонтів в інт. 530 – 1705 м у 1967 р. Поклади

пластові, склепінчасті, деякі літологічно обмежені. Режим по-

кладів газовий. Експлуатується з 1975 р. На 01.01.1994 р. ро-

довище знаходилось на завершальній стадії розробки. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 6055 млн м

ЗАХІДНИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ РЕГІОН УКРАЇНИ включає Волино-Подільську (2 газових

родов.), Передкарпатську (83 родов. – 29 нафтових,

4 нафтогазових, 6 наф- тогазоконденсатних, 38

газових, 6 газоконден- сатних), Карпатську (2

нафтових родов.), За- карпатську (4 газових

родов.) нафтогазонос- ні області. Передкар-

патська нафтогазоносна область поділяється на

Більче-Волицький та Бо- риславсько-Покутський

нафтогазоносні райони. У адміністративному

відношенні регіон вклю- чає Закарпатську, Львів-

ську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Волинську,

Тернопільську та Рівнен- ську області. Загалом з

91 родовища регіону 21 нафтове, 4 нафтогазові, 6

нафтогазоконденсатні, 44 газові, 6 газоконденсатні.

Волино-Подільська нафтогазоносна область

включає Локачинське та Великомостівське газові родовища.

Локачинське газове родовище – розташоване у Волинсь-

кій обл. на відстані 4 км від смт Локачі. Приурочене до зов-

нішньої зони (сх. борту) Львівського палеозойського прогину

Східно-Європейської платформи. Підняття півн.-сх. простя-

гання, ускладнене брахіантикліналями, виявлене в 1977 р.

Локачинська структура розмірами 11,0х3,5 км та висотою 75

– 100 м простежується в розрізі від рифею до крейди. Склад-

ка асиметрична з більш крутим півд.-сх. крилом і пологішим

протилежним. У 1979 р. в результаті аварійного газоводяного

фонтана встановлена промислова газоносність девонських

відкладів. Поклади пластові, склепінчасті, верхньострутин-

ський також літологічно обмежений. Режим покладів га-

зовий. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 6972 млн м

Передкарпатська нафтогазоносна область.

Розташована на південному заході України, у межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької

областей. Площа 14.8 тис. км

. У геотектонічному відношенні пов’язана з Передкарпатським проги-

ном. Поклади нафти – палеогенових, газу – верхньоюрських, верхньокрейдових і міоценових відкла-

дів. Глибина залягання нафтових родовищ 500 – 4800 м, газових – 100 – 4800 м. В області відкрито

й досліджено 59 родовищ, у т. ч. 22 нафтових (основні з них Бориславське, Орів-Уличнянське), 29

газових (Угерське, Більче-Волицьке, Рудківське, Ходновицьке та ін.) і газоконденсатних, 8 нафтових.

Промислове видобування нафти розпочато з 1881 року, газу – з 1920 року.

Більче-Волицький нафтогазоносний район

включає Свидницьке, Коханівське, Вижомлянське, Вишнянське, Никловицьке, Макунівське, Хідно-

вицьке, Садковицьке, Пинянське, Залужанське, Новосілківське, Рудківське, Майницьке, Сусолівське,

Грушівське, Східно-Довгівське, Південно-Грабинське, Меденицьке, Малогорожанське, Опарське,

Летнянське, Грудівське, Більче-Волицьке, Гайське, Кавське, Глинківське, Угерське, Південно-Угерсь-

ке, Дашавське, Кадобнянське, Гринівське, Богородчанське, Черемхівсько-Струпківське, Пилипівське,

Дебеславицьке, Яблунівське, Косівське, Ковалівське, Чорногузьке, Шереметівське, Красноїльське,

Лопушнянське, Тинівське, Городоцьке родовища.

606ДОДАТКИ

Свидницьке газове родовище – розташоване у Львівській

обл. на відстані 10 км від м. Яворів. Приурочене до півн.-зах.

частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони.

Свидницька структура виявлена в 1956 р. і являє собою анти-

клінальну складку розмірами по ізогіпсі – 480 м 16,0х4,4 км.

У присклепінчастій частині Свидницької структури прохо-

дить поздовжнє тектонічне Судово-Вишнянське порушення,

що екранує газові поклади, які до нього прилягають. Перші

промислові припливи газу отримано у 1956 р. з інт. 444 – 454,

381 – 396, 337 – 350 м. Поклади пластові, склепінчасті, текто-

нічно екрановані та літологічно обмежені. Експлуатується з

1964 р. Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні

категорій А+В+С

1: газу – 6901 млн м

Коханівське нафтове родовище – розташоване у Львів-

ській обл. на відстані 10 км від м. Яворів. Приурочене до

півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Во-

лицької зони. Структура розмірами в межах продуктивних

блоків 7,0х2,3 – 4,0 км та амплітудою 250 м виявлена в 1954

р. Вона складена верхньоюрськими карбонатними поро-

дами, перекритими теригенними баденськими та нижньо-

сарматськими. Ці породи утворюють структурний ніс, що

занурюється в півд.-сх. напрямку. Два поздовжні тектонічні

порушення надають йому по юрському комплексу форму

горсту, який розбитий поперечними скидами на три блоки.

Перший промисловий приплив нафти отримано з верхньо-

юрської товщі з інт. 1117 – 1154 м у 1958 р. Колектор поро-

во-тріщинного кавернозного типу. Експлуатується з 1957 р.

Поклад масивний. Режим покладу пружний та розчиненого

газу. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: нафти

– 997 тис. т. Густина дегаз. нафти 982 кг/м

. Вміст сірки у

нафті 5,14 мас.%.

Вижомлянське газове родовище – розташоване у Львів-

ській обл. на відстані 2 км від м. Яворів. Приурочене до півн.-

зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької

зони. Структура розмірами 10,0х5,0 км виявлена в 1987 р.

Вижомлянська складка являє собою структурний ніс, зануре-

ний на півд. схід. Поздовжнім Судово-Вишнянським скидом

амплітудою 270 – 450 м він розбитий на два блоки. Перший

промисловий приплив газу отримано з інт. 1218 – 1303 м у

1989 р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрано-

вані, деякі також літологічно обмежені. Режим покладів га-

зовий. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 4731 млн м

Вишнянське газове родовище – розташоване у Львівсь-

кій обл. на відстані 10 км від м. Яворів. Пов’язане з півн.-

зах. частиною Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької

зони. Судово-Вишнянське підняття виявлене в 1940 р. Виш-

нянська структура розмірами по ізогіпсі –500 м 8,0х3,0 км,

висотою 20 м, складена баденськими та нижньосарматськи-

ми утвореннями, які облягають ерозійний виступ верхньо-

юрських вапняків, місцями перекритих гельветськими піско-

виками. По гіпсоангідритовому горизонту вона являє собою

брахіантикліналь півн.-зах. простягання, розбиту поздовж-

німи та поперечними порушеннями на три блоки. Перший

промисловий приплив газу отримано з відкладів верхньода-

шавської підсвіти нижнього сармату з інт. 810 – 860 м у 1967

р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані. Ре-

жим покладів газовий. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: газу – 1565 млн м

Никловицьке газове родовище – розташоване у Львів-

ській обл. на відстані 18 км від м. Мостиська. Приурочене до

смуги Краковецького розлому, що розмежовує Крукеницьку

та Косівсько-Угерську підзони Більче-Волицької зони. Стру-

ктура виявлена в 1973 – 1979 рр. і являє собою у нижньо-

сарматських відкладах антикліналь півн.-зах. простягання,

розбиту поздовжніми та поперечними тектонічними пору-

шеннями на 8 блоків. Розміри структури 7,0х4,0 км, висота

понад 100 м. Перший промисловий приплив газу отримано

з нижньосарматських відкладів з інт. 1176 – 1200 м у 1979

р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані. Ре-

жим покладів газовий. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: газу – 3035 млн м

Хідновицьке газове родовище – розташоване у Львів-

ській обл. на відстані 15 км від м. Мостиська. Приурочене

до Крукеницької підзони Більче-Волицької зони. Структура

виявлена в 1935 р. У сарматських відкладах Хідновицьке під-

няття являє собою крайню півн.-зах. структурну антикліналь-

ну лінію, на якій далі на півд. схід знаходяться Садковицька,

Пинянська та Залужанська. Ця система складок тягнеться

вздовж насуву Самбірської зони на Більче-Волицьку. Хідно-

вицька складка – це півд.-сх. перикліналь єдиної структури

Хідновичі – Пшемисль – Мацьковіце. Її розмір по ізогіпсі

– 950 м 30х20 км, висота 250 м. Перший промисловий при-

плив газу отримано з глибини 1800 м у 1939 р. На 1.01.1994

р. родовище знаходилось на завершальній стадії розробки.

Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані. Ре-

жим покладів газовий. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: газу – 17018 млн м

Садковицьке газове родовище – розташоване у Львівсь-

кій обл. на відстані 15 км від м. Самбір. Пов’язане з Крукени-

цькою підзоною Більче-Волицької зони. Структура виявлена

в 1965 р. і являє собою брахіантикліналь розмірами по ізо-

гіпсі – 1025 м 8,0х3,5 км, висота 100 м. Поперечними тек-

тонічними порушеннями амплітудою 5 – 25 м вона розбита

на два блоки. Перший промисловий приплив газу отримано з

інт. 770 – 818, 845 – 880 м у 1965 р. Експлуатується з 1974 р.

Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один

з покладів – пластовий, склепінчастий, літологічно обмеже-

ний. Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні ка-

тегорій А+В+С

1: газу – 2307 млн м

Пинянське газове родовище – розташоване у Львівській

обл. на відстані 10 км від м. Самбір. Приурочене до Крукени-

цької підзони Більче-Волицької зони. Структура виявлена в

1965 р. Вона розташована між Залужнянською та Садковиць-

кою структурами, які разом з Хідновицькою утворюють одну

лінію антиклінальних складок. По сарматських горизонтах

Пинянська структура являє собою слабко виражений структу-

рний ніс, вісь якого підіймається в півн.-зах. напрямку. В се-

редині носу виділяють невелику антиклінальну складку, яка

обмежується замкнутою ізогіпсою – 1420 м. Перший проми-

словий приплив газу отримано з інт. 1942 – 1948 м у 1967 р.

Експлуатується з 1968 р. Поклади пластові, склепінчасті, тек-

тонічно екрановані та літологічно обмежені. Режим покладів

газовий. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 15612 млн м

Залужанське газоконденсатне родовище – розташоване

у Львівській обл. на відстані 16 км від м. Самбір. Знаходить-

ся в Крукеницькій підзоні Більче-Волицької зони. Структура

виявлена в 1966 р. У сарматських та баденських утвореннях

вона є найбільш зануреною на антиклінальній лінії складок,

що простягається вздовж насуву Самбірської зони. Підняття

являє собою брахіантикліналь розмірами по горизонту НД-5

по ізогіпсі –1450 м 4,9х2,35 км, висота 25 м, а по горизонту

НД-15 її розміри по ізогіпсі становлять – 3060 м 5,3х2,6 км,

висота 60 м. Перший промисловий приплив газу отримано

з відкладів нижнього сармату з інт. 2135 – 2190 м у 1969 р.

Поклади пластові, склепінчасті, деякі також літологічно об-

межені. Експлуатується з 1975 р. Режим покладів газовий.

607 ДОДАТКИ

Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 27938

млн м

; конденсату – 159 тис. т.

Новосілківське газове родовище – розташоване у Львів-

ській обл. на відстані 25 км від м. Самбір. Приурочене до

півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Воли-

цької зони. Новосілківська структура виявлена в 1962 р. Вона

складена баденськими та нижньосарматськими утворення-

ми. По гіпсоангідритовому горизонту структура являє собою

монокліналь з півд.-зах. зануренням, яка з горизонту НД-9

трансформується в напівантикліналь півн.-зах. простягання,

яка на півд. заході прилягає до Краковецького розлому. Її роз-

міри по ізогіпсі – 830 м 3,4х1,2 км, амплітуда 25 м. Перший

промисловий приплив газу отримано з інт. 1935 – 1978 м у

1970 р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрано-

вані та літологічно обмежені. Режим покладів газовий. На

01.01.1994 р. видобуток газу припинено у зв’язку з незначни-

ми дебітами. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

газу – 702 млн м

Рудківське газове родовище – розташоване у Львівській

обл. на відстані 30 км від м. Самбір. Приурочене до півн.-

зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької

зони. Підняття виявлене в 1941 р. Рудківська структура яв-

ляє собою великий ерозійний виступ вапняків верхньої юри,

розміром 18х10 км, висотою 200 м, розбитий поздовжніми

тектонічними порушеннями на 4 блоки. Тектонічні пору-

шення мають брахіантиклінальну форму. Розміри структу-

ри по ізогіпсі – 77 м горизонту НД-9 8,5х3,5 км

. Перший

промисловий приплив газу отримано з юрських відкладів з

інт. 1515 – 1525 м у 1953 р. Поклади пластові склепінчасті.

Експлуатується з 1957 р. Режим покладів газовий та водона-

пірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 32824 млн м

Майницьке газове родовище (Майницький блок Залу-

жанського газоконденсатного родовища) – розташоване у

Львівській обл. на відстані 22 км від м. Самбір. Пов’язане з

Крукеницькою підзоною Більче-Волицької зони. Майницька

структура виявлена в 1972 р. Вона складена нижньосарматсь-

кими та баденськими утвореннями, які в межах блоку монок-

лінально занурюються на півд. на 200 м. Розмір блоку 3,5х1,3

км. Перший промисловий приплив газу отримано з відкладів

нижнього сармату з інт. 3120 – 3215 м у 1979 р. Поклад пла-

стовий, тектонічно екранований. Режим покладу газовий. На

01.01.1994 р. родовище знаходилось у розвідці. Запаси почат-

кові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 1000 млн м

Сусолівське газове родовище (Сусолівський блок Гру-

шівського родовища) – розташоване у Львівській обл. на

відстані 26 км від м. Самбір. Приурочене до системи Крако-

вецького розлому, який розділяє Косівсько-Угерську та Кру-

кеницьку підзони Більче-Волицької зони. Структура виявлена

в 1975 р. Вона складена нижньосарматськими утвореннями,

які виповнюють один з поздовжніх тектонічних блоків систе-

ми Краковецького розлому. На півн. сході блок прилягає до

основного розлому цієї системи. Нижньосарматські відкла-

ди занурюються на півд. захід на 300 м. Розмір блоку 3,5х1,0

км. Перший промисловий приплив газу отримано з інт. 2495

– 2530 м у 1978 р. Поклади пластові тектонічно екрановані.

Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні катего-

рій А+В+С

1: газу – 1100 млн м

Грушівське газоконденсатне родовище – розташоване у

Львівській обл. на відстані 15 км від м. Дрогобич. Приуро-

чене до півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Біль-

че-Волицької зони. Структура розмірами по ізогіпсі – 1800

м 9х4 км, висотою 320 м виявлена у 1970 р. Вона складена

баденськими та нижньосарматськими г.п., які залягають на

розмитій поверхні верхньоюрських утворень. Структура є

асиметричною антикліналлю з коротким півн.-сх. та протяж-

ним півд.-зах. крилами, розбитою поперечними тектонічними

порушеннями на 2 блоки. Перший промисловий приплив газу

отримано з г.п. нижньодашавської підсвіти нижнього сармату

з інт. 1585 – 1610 м у 1973 р. Експлуатується з 1981 р. Покла-

ди пластові, тектонічно екрановані та літологічно обмежені.

Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні катего-

рій А+В+С

1: газу – 4001 млн м

Східно-Довгівське газове родовище – розташоване у

Львівській обл. на відстані 15 км від м. Дрогобич. Приуро-

чене до півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Біль-

че-Волицької зони. Східно-Довгівська структура виявлена в

1987 р. Вона складена юрськими, гельветськими, баденсь-

кими та сарматськими утвореннями і являє собою систему

трьох блоків, які прилягають на півд. заході до регіонального

Краковецького розлому, а з півн. сходу обмежені поздовжнім

порушенням. Блоки мають розміри 2,0х1,5; 2,2х1,7 та 1,3х1,0

км і висоту відповідно 90; 80 та 60 м. Перший промисловий

приплив газу отримано з інт. 1709 – 1716 м у 1987 р. Колек-

тори – пісковики. Поклади пластові, тектонічно екрановані,

деякі також літологічно обмежені. Режим покладів газовий та

водонапірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

газу – 723 млн м

Меденицьке газове родовище – розташоване у Львівсь-

кій обл. на відстані 20 км від м. Дрогобич. Пов’язане з півн.-

зах. частиною Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької

зони. Меденицька структура виявлена в 1959 р. та являє со-

бою ерозійний виступ верхньокрейдових утворень у вигля-

ді брахіантиклінальної складки, розбитої на 2 блоки. Розмір

структури 5х5 км, висота 60 м. У присклепінчастій частині

структури сенонські та гельветські пісковики стратиграфіч-

но виклинюються. На півд. сході родовища розвинутий один

пласт сенонського пісковику площею 3,5х1,5 – 2,0 км. Пер-

ший промисловий приплив газу з конденсатом отримано з

гельветських та сенонських відкладів з інт. 1361 – 1360 м у

1960 р. Один поклад масивний, літологічно обмежений, дру-

гий – пластовий, тектонічно екранований та стратиграфічно

обмежений. Режим покладів водонапірний. Експлуатується з

1964 р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 2770 млн м

Малогорожанське газове родовище – розташоване у

Львівській обл. на відстані 10 км від м. Миколаїв. Приуроче-

не до півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-

Волицької зони. Структура виявлена в 1950 р. і являє собою

ерозійний виступ верхньокрейдових г.п., які перекриваються

гельветськими, баденськими та сарматськими відкладами.

По гіпсангідритовому горизонту структура є брахіантикліна-

льною складкою півн.-зах. простягання розмірами по ізогіпсі

– 300 м 5,5х2,5 км, висота 150 м. Перший промисловий при-

плив газу отримано з гельветських відкладів з інт. 465 – 490

м у 1952 р. Поклади пластові, тектонічно екрановані, один з

них також літологічно обмежений. Експлуатується з 1970 р.

Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні катего-

рій А+В+С

1: газу – 1272 млн м

Опарське газове родовище – розташоване у Львівській

обл. на відстані 16 км від м. Дрогобич. Приурочене до півн.-

зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької

зони. Родовище відкрите в 1940 р. Опарська структура являє

собою брахіантикліналь півн.-зах. простягання. Розміри стру-

ктури по ізогіпсі – 280 м 8,0х3,5 км, висота 60 м. Півн.-зах.

крило брахіантикліналі частково зрізане насувом Самбірської

зони, півд.-сх. перикліналь ускладнена поперечним тектоніч-

ним порушенням амплітудою 20 – 40 м. Перший промисло-

608ДОДАТКИ

вий приплив газу отримано з нижньодашавської підсвіти ни-

жнього сармату при вибої 393,5 м у 1940 р. Поклади пластові,

склепінчасті, тектонічно екрановані, деякі також літологічно

обмежені. Експлуатується з 1940 р. Режим покладів газовий.

На 01.01.1994 р. родовище знаходилось на кінцевій стадії

розробки. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 12657 млн м

Летнянське газоконденсатне родовище – розташоване у

Львівській обл. на відстані 15 км від м. Стрий. Приурочене

до півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Во-

лицької зони. Летнянська структура виявлена в 1981 р. Вона

складена гельветськими, баденськими та сарматськими утво-

реннями, які значною мірою облягають розмиту поверхню

юрських та крейдяних порід. По гіпсоангідритовому горизо-

нту вона розбита поперечними тектонічними порушеннями

амплітудою 20 – 70 м на 4 блоки: Опарський, Летнянський,

Ланівський та Нежухівський. Перший промисловий приплив

газу та конденсату отримано з гельветських та мезозойських

г.п. з інт. 1659 – 1700 м у 1984 р. Колектори – пісковики та

алевроліти. Поклади пластові, склепінчасті або масивно-пла-

стові, тектонічно екрановані. Експлуатується з 1987 р. Режим

покладів газовий та водонапірний. Запаси початкові видобу-

вні категорій А+В+С

1: газу – 15160 млн м

; конденсату – 50

тис. т.

Грудівське газове родовище – розташоване у Львівсь-

кій обл. на відстані 20 км від м. Дрогобич. Приурочене до

півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Воли-

цької зони. Грудівська структура виявлена в 1986 р. Родовище

пов’язане з двома поздовжніми блоками півн.-зах. простяган-

ня, розділеними грабенами з амплітудою тектонічних пору-

шень 50 – 150 м. По поверхні гіпсоангідритового горизонту та

по нижній частині дашавської світи в півн.-сх. блоці виділя-

ється Грудівська структура амплітудою 80 м. Розмір системи

блоків 5х5 км. Перший промисловий приплив газу отримано

з гельветсько-мезозойських відкладів з інт. 1062 – 1095 м у

1988 р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екранова-

ні, деякі літологічно обмежені або масивні, тектонічно екра-

новані. Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні

категорій А+В+С

1: газу – 2045 млн м

Більче-Волицьке газове родовище – розташоване у

Львівській обл. на відстані 20 км від м. Стрий. Приурочене

до півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-

Волицької зони. Ряд структур, серед яких була і Більче-Во-

лицька (Пісочнянська), виявлено в 1942 – 1944 рр. Більче-

Волицька структура розмірами по ізогіпсі –800 м 12,0х6,5

км, амплітудою 130 м, являє собою ерозійний виступ сенон-

ських відкладів, перекритих гельветськими, баденськими

та нижньосарматськими утвореннями. Виступ має форму

антиклінальної складки півн.-зах. простягання, розбитої

поздовжніми тектонічними порушеннями, амплітудою 10

– 150 м, на 3 блоки. В непорушеній частині сенонського роз-

різу структура має форму брахіантикліналі розміром 8х4 км,

амплітудою 50 м. Перший промисловий приплив газу отри-

мано з гельветсько-сенонських відкладів з інт. 1013 – 1054

м у 1949 р. Поклади пластові або масивно-пластові, скле-

пінчасті, літологічно обмежені або тектонічно екрановані.

Експлуатується з 1950 р. Режим покладів газовий та водона-

пірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 40797 млн м

Гайське газоконденсатне родовище – розташоване у

Львівській обл. на відстані 20 км від м. Дрогобич. Приуро-

чене до Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони.

Структура виявлена в 1980 – 1981 рр. Гайська складка зна-

ходиться на півд.-зах. крилі Летнянської структури і вираже-

на по розмитій поверхні мезозою, у гельветсько-баденських

та нижньосарматських утвореннях. Гельветсько-баденський

структурний поверх та відклади сарматського яруса розбиті

поздовжніми та поперечними порушеннями на 5 блоків. Роз-

міри системи блоків 9,0х3,5 км. У верхній частині горизонту

НД-13 та в більш молодих утвореннях сформувалась брахіа-

нтиклінальна складка. Перший промисловий приплив газу з

конденсатом отримано з інт. 1674 – 1690 м у 1987 р. Поклади

пластові, тектонічно екрановані, один з них склепінчастий.

Експлуатується з 1997 р. Режим покладів газовий. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 3374 млн. м

;

конденсату – 110 тис. т.

Кавське газове родовище – розташоване у Львівській обл.

на відстані 10 км від м. Стрий. Пов’язане з півн.-зах. час-

тиною Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони.

Кавська структура виявлена в 1958 р. і являє собою в ниж-

ньосарматських відкладах брахіантиклінальну складку, а

по гіпсоангідритовому горизонту – структурний ніс. Розмір

структури по ізогіпсі – 550 м 6,0х3,6 км, висота 130 м. Пер-

ший промисловий приплив газу отримано з інт. 807 – 834 м у

1962 р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екранова-

ні. Експлуатується з 1966 р. Режим покладів газовий. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 1309 млн м

Глинківське газове родовище – розташоване у Львівській

обл. на відстані 12 км від м. Стрий. Приурочене до півн.-зах.

частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони.

Структура виявлена в 1981 р. і являє собою брахіантикліналь

півн.-зах. простягання, розмірами по ізогіпсі – 950 м 4,5х1,4

км, висота 40 м. Вона обмежена двома поздовжніми та двома

поперечними тектонічними порушеннями амплітудою до 25

м. Перший промисловий приплив газу отримано з інт. 1192

– 1222 м у 1990 р. Поклад пластовий, склепінчастий, текто-

нічно екранований. Режим покладу газовий. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: газу – 536 млн м

Угерське газове родовище – розташоване у Львівській

обл. на відстані 10 км від м. Стрий. Приурочене до півн.-зах.

частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони.

Ряд структур, у складі якого була й Угерська, виявлено в 1942

– 1944 рр. Угерська структура являє собою ерозійний виступ

сенонських відкладів, які облягаються гельветськими, баден-

ськими та нижньосарматськими. Виступ має форму антиклі-

нальної складки півн.-зах. простягання, розбитої поздовжні-

ми тектонічними порушеннями амплітудою 20 – 200 м на 4

блоки. Розмір структури в межах родовища по розмитій по-

верхні гельвету-сенону 13,0х1,5 – 3,5 км, висота 190 м. Вище

горизонту НД-9 структура має форму брахіантиклінальної

складки розміром по ізогіпсі – 120 м 8х3 км, амплітудою 60

м. Перший промисловий приплив газу отримано з відкладів

гіпсоангідритового горизонту з інт. 938 – 947 м у 1944 р. По-

клади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з

них – масивно-пластовий, тектонічно екранований. Експлуа-

тується з 1946 р. Режим покладів газовий та водонапірний. На

1.01.1994 р. родовище було на завершальній стадії розробки.

Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 42269

млн м

Південно-Угерське газове родовище – розташоване у

Львівській обл. на відстані 8 км від м. Стрий. Приурочене

до півн.-зах. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-

Волицької зони. Структура виявлена в 1958 р. і являє собою

ерозійний виступ сенонських відкладів, які облягаються гель-

ветськими, баденськими та нижньосарматськими г.п. Він має

форму напівантикліналі півн.-зах. простягання, розбитої по-

здовжніми тектонічними порушеннями амплітудою 20 – 150

м на 2 блоки. Розмір структури по розмитій поверхні гельвет-

609 ДОДАТКИ

сько-сенонських відкладів 4,0х1,5 – 1,8 км, висота 100 м. По

непорушеній частині нижньосарматського розрізу структура

має форму брахіантикліналі розміром 2,3х1,0 км, висотою 40

м. Перший промисловий приплив газу отримано з гельветсь-

ких відкладів з інт. 1166 – 1175 м у 1962 р. Поклади пластові

або масивно-пластові, склепінчасті, літологічно обмежені або

тектонічно екрановані. Експлуатується з 1963 р. Режим по-

кладів газовий та водонапірний. Запаси початкові видобувні

категорій А+В+С1: газу – 1642 млн м

Дашавське газове родовище – розташоване у Львівській

обл. на відстані 15 км від м. Стрий. Приурочене до півн.-зах.

частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони.

Родовище відкрите в 1920 р. Дашавська структура складена

породами дашавської світи нижнього сармату і являє собою

брахіантикліналь півн.-зах. простягання розміром 9х6 км,

амплітудою 140 м. На структурі виділяються 2 куполи. Си-

стемою тектонічних порушень амплітудою 10 – 40 м по го-

ризонтах НД-5 – НД-9 вона розбита на блоки. Промисловий

приплив газу отримано з нижньосарматських відкладів при

глибині 395 м у 1920 р. Поклади пластові, склепінчасті, те-

ктонічно екрановані та літологічно обмежені. Родовище вве-

дене в розробку в 1924 р. першим в Україні. Режим покладів

газовий. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу

– 12320 млн м

Кадобнянське газове родовище – розташоване в Івано-

Франківській обл. на відстані 12 км від м. Калуш. Приуроче-

не до центр. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Во-

лицької зони. Кадобнянська структура була виявлена в 1940

р. і являє собою куполовидну ізометричну складку, побудова-

ну сарматськими та баденськими утвореннями. Розмір стру-

ктури по ізогіпсі – 500 м 7х7 км, амплітуда 160 м. Перший

промисловий приплив газу отримано з відкладів нижнього

сармату з інт. 717 – 725 м у 1953 р. Поклади пластові або ма-

сивно-пластові, літологічно обмежені. Експлуатується з 1955

р. Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні кате-

горій А+В+С

1: газу – 1013 млн м

Гринівське газове родовище – розташоване в Івано-Фра-

нківській обл. на відстані 5 км від м. Калуш. Приурочене до

центр. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької

зони. Структура виявлена в 1912 р. У межах родовища виділя-

ються 3 структурні елементи: Гринівська і Калуська складки

та півд.-сх. перикліналь Кадобнянської складки. Гринівська

складка – брахіантикліналь півн.-зах. простягання розмірами

по ізогіпсі –800 м 15х5 – 6 км, висота 120 м. Калуська стру-

ктура – куполоподібна складка розмірами по ізогіпсі – 800 м

5х3 км, висота 70 м. У 1912 р. при глибині вибою 600 м стався

газовий викид. Експлуатується з 1933 р. Більшість покладів

пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані та літологічно

обмежені, решта – пластові, склепінчасті, тектонічно екра-

новані. Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні

категорій А+В+С

1: газу – 3849 млн м

Богородчанське газове родовище – розташоване в Іва-

но-Франківській обл. на відстані 5 км від смт Богородчани.

Приурочене до півд.-сх. частини Косівсько-Угерської під-

зони Більче-Волицької зони. Структура виявлена в 1952 р. і

являє собою брахіантикліналь півн.-зах. простягання з двома

куполами. Складена вона г.п. косівської світи. Розмір стру-

ктури по ізогіпсі – 900 м 6х1 – 4 км, висота 150 м. Перший

промисловий приплив газу отримано з відкладів косівської

світи верхнього бадену з інт. 1160 – 1190 м у 1967 р. Покла-

ди пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них

– пластовий, літологічно обмежений. Експлуатується з 1969

р. Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні кате-

горій А+В+С

1: газу – 2319 млн м

Яблунівське газове родовище – розташоване в Івано-

Франківській обл. на відстані 14 км від м. Косів. Приурочене

до півд.-сх. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Во-

лицької зони. Структура виявлена в 1965 – 1967 рр. і являє

собою брахіантикліналь півн.-зах. простягання, розміром по

ізогіпсі – 1000 м 7,5х2,5 км, висота 100 м. Складена структура

г.п. косівської світи верхнього бадену та нижнього сармату.

Перший промисловий приплив газу отримано з відкладів ко-

сівської світи верхнього бадену з інт. 1265 – 1277 м у 1973 р.

Поклади пластові, склепінчасті, літологічно обмежені. Екс-

плуатується з 1980 р. Режим покладів газовий. Запаси почат-

кові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 2640 млн м

Косівське газове родовище – розташоване в Івано-Фра-

нківській обл. на відстані 6 км від м. Косів. Приурочене до

півд.-сх. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волиць-

кої зони. Структура виявлена в 1925 – 1926 рр. і являє собою

по продуктивних відкладах сармату та бадену вузьку анти-

клінальну складку півн.-зах. простягання, розміром 16,0х2,5

км, висотою до 50 м. Перший промисловий приплив газу

отримано в 1933 р. Поклади пластові, склепінчасті або пла-

стові, літологічно обмежені. Експлуатується з 1958 р. Режим

покладів газовий. На 01.01 1994 р. родовище знаходилось на

завершальній стадії розробки. Запаси початкові видобувні ка-

тегорій А+В+С

1: газу – 519 млн м

Ковалівське газове родовище – розташоване в Івано-

Франківській обл., м. Косів знаходиться в межах родовища.

Приурочене до півд.-сх. частини Косівсько-Угерської підзони

Більче-Волицької зони. Структура виявлена в 1965 – 1967 рр.

Родовище пов’язане з трьома антиклінальними структурами,

які розташовані на одній лінії вздовж тектонічного порушен-

ня. Також виділяють 3 поперечні та 1 поздовжній розрив.

Загальна довжина антиклінальної лінії 9 км. Розміри локаль-

них структур по гіпсоангідритовому горизонту: Пістинської

– 3х1 км, висота 10 м; Старокосівської – 2х1 км, висота 50

м; Вижницької – 3х1 км, висота 150 м. Амплітуди тектоніч-

них порушень 50 – 500 м. Перший промисловий приплив газу

отримано з баденських відкладів з інт.1995 – 2005 м у 1970

р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані або

пластові, літологічно обмежені. Експлуатується з 1971 р. Ре-

жим покладів газовий. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: газу – 750 млн м

Чорногузьке газове родовище – розташоване в Черні-

вецькій обл. на відстані 2 км від м. Вижниця. Приурочене

до півд.-сх. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Во-

лицької зони. Чорногузька структура виявлена в 1970 р. У

межах родовища виділяються 3 локальні структури субме-

ридіального та півн.-зах. простягання, складені баденськими

та сарматськими утвореннями. Півн.-зах. з них – Чорногу-

зька складка. З півн. боку вона обмежена поперечним ски-

дом. Інші структури являють собою 2 куполи на одній ан-

тиклінальній лінії. Загальний розмір системи структур 12х4

км, амплітуда 100 м. Перший промисловий приплив газу

отримано з баденських відкладів з інт. 903 – 910 м у 1982

р. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані або

пластові, літологічно обмежені. Експлуатується з 1983 р. Ре-

жим покладів газовий. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: газу – 593 млн м

Лопушнянське нафтове родовище – розташоване в Чер-

нівецькій обл. на відстані 20 км від м. Вижниця. Приурочене

до Лопушнянської підзони Більче-Волицької зони. Лопуш-

нянська структура виявлена в 1972 р. Вона виражена в авто-

610ДОДАТКИ

Старосамбірське нафтове родовище – розташоване у

Старосамбірському районі Львівської обл. на відстані 17 км

від м. Самбір. Знаходиться в півн.-зах. частині Бориславсь-

ко-Покутської зони. Старосамбірська структура виявлена в

1959 р. Вона являє собою антикліналь півн.-зах. простягання.

Розміри складки по покрівлі ямненської світи 3,6х1,4 км, ви-

сота 420 м. Структура повністю перекрита насувом Берегової

скиби Карпат. Поклади виявлені в ямненській світі палеоцену

та вигодській – еоцену. Перший промисловий приплив нафти

отримано при випробуванні пісковиків ямненської світи (інт.

3458 – 3520 м) у 1969 р. Поклади пластові, склепінчасті, тек-

тонічно екрановані. Режим покладів пружний. Експлуатуєть-

ся з 1969 р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

нафти – 3719 тис. т; розчиненого газу – 440 млн м

. Густина

дегаз. нафти 846 – 850 кг/м

. Вміст сірки у нафті 0,33 – 1,75

мас.%.

Південно-Монастирське нафтове родовище – розташо-

ване у Старосамбірському районі Львівської обл. на відстані

16 км від м. Самбір. Знаходиться в півн.-зах. частині Борис-

лавсько-Покутської зони, пов’язане з Сушицькою складкою

другого ярусу структур. Сушицька структура виявлена в 1972

р. Це антикліналь півн.-зах. простягання, розмірами 5х3 км,

висотою 1200 м. Перший промисловий приплив нафти отри-

мано при випробуванні підроговикових пісковиків та рогови-

кового горизонту менілітової світи (інт. 4945 – 4962 м) у 1980

р. Поклад пластовий, склепінчастий, тектонічно екранований.

Режим покладу пружний та розчиненого газу. Експлуатується

з 1982 р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: наф-

ти – 350 тис. т; розчиненого газу – 29 млн м

. Густина дегаз.

нафти 860 кг/м

. Вміст сірки у нафті 0,36 мас.%.

Блажівське нафтове родовище – розташоване у Старо-

самбірському районі Львівської обл. на відстані 10 км від м.

Старий Самбір. Приурочене до першого ярусу складок півн.-

зах. частини Бориславсько-Покутської зони. Виявлене в 1955

– 1956 рр. Блажівська складка є фронтальною структурою

першого яруса. По покрівлі ямненської світи – це вузька на-

півантикліналь півд.-сх. простягання розміром 4,7х2,5 км та

висотою 1100 м. Півд.-сх. перикліналь обмежена Волянським

розломом. Півд.-зах. крило ускладнене підкидом амплітудою

бл. 300 м, яким структура ділиться на півн.-сх. та півд.-зах.

блоки. З півд.-зах. боку на структуру насунута Монастирець-

ка складка. Перший приплив нафти отримано з ямненських

пісковиків опущеної присклепінчастої частини Блажівської

складки (інт. 3348 – 3370 м) у 1991 р. Поклади пластові, скле-

пінчасті, тектонічно екрановані. Режим покладів пружний

та розчиненого газу. Колектори – товстошаруваті та масивні

дрібно- і середньозернисті пісковики ямненської світи. Екс-

плуатується з 1993 р. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: нафти – 1016 тис. т. Густина дегаз. нафти 841 – 876

кг/м

. Вміст сірки у нафті 2,0 – 2,32 мас.%. Розвідка родовища

продовжується.

Бориславське нафтогазоконденсатне родовище – розта-

шоване у Дрогобицькому районі Львівської обл. на відстані

12 км від м. Дрогобич. Приурочене до першого та другого

ярусів складок півн.-зах. частини Бориславсько-Покутської

зони та до Орівської і Берегової скиб Складчастих Карпат.

Відомі спроби промислового використання родовища ще в

1910 – 1917 рр. У 1947 та 1965 рр. межі нафтоносності Гли-

бинної складки були розширені за рахунок Помірківського

та Попельського блоків. Загальна кількість свердловин усіх

категорій на Бориславському родовищі становить бл. 3 тис.

У геол. будові родовища беруть участь теригенні флішеві від-

клади верхньої крейди, палеоцену, еоцену, олігоцену та мо-

ласові утворення неогену. Промислово нафтогазоносними є

пісковики та алевроліти всього розрізу від воротищенської до

стрийської світи включно. Основною серед структур є Гли-

бинна (82,7% всіх запасів). Поклади пластові, склепінчасті,

тектонічно екрановані, деякі також літологічно обмежені. Ре-

жим покладів пружний та розчиненого газу. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1: нафти – 39292 тис. т; розчине-

ного газу – 16112 млн м

; газу – 1083 млн м

; конденсату – 88

тис. т. Густина дегаз. нафти 837 – 872 кг/м

. Вміст сірки у

нафті до 0,78 мас.%.

Новосхідницьке нафтове родовище – розташоване у

Дрогобицькому районі Львівської обл. на відстані 18 км від

м. Дрогобич. Приурочене до другого яруса складок півн.-зах.

частини Бориславсько-Покутської зони. Район відомий з ХІХ

ст. Район родовища має покривно-лусковий стиль тектоніки.

Складки являють собою антикліналі півн.-зах. простягання.

Довжина новосхідницької структури 7, Кропивницької та Пі-

вденно-Кропивницької понад 11 км, ширина 2 – 2,3, 0,9 – 2,3,

1,5 – 2,0 км, висота 600, 1000 та 800 м відповідно. У 1976 р.

структуру підготовлено до глибокого буріння. Перший про-

мисловий приплив нафти отримано в 1980 р. з нижньоменілі-

тових утворень Кропивницької складки з інт. 4860 – 4909 м.

Всього пробурено 16 свердловин. Поклади пластові, склепін-

Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район

включає Старосамбірське, Південно-Монастирецьке, Блажівське, Бориславське, Новосхідницьке,

Іваниківське, Орів-Уличнянське, Соколовецьке, Заводівське, Південно-Стинавське, Мельничанське,

Стинавське, Семигинівське, Танявське, Янківське, Північно-Долинське, Долинське, Вигодсько-Витви-

цьке, Чечвинське, Струтинське, Спаське, Рожнятівське, Спаське-Глибинне, Ріпнянське, Підлісівське,

Луквинське, Рудавецьке, Росільнянське, Космацьке, Монастирчанське, Пнівське, Гвіздецьке, Південно-

Гвіздецьке, Пасічнянське, Битків-Бабчинське, Довбушанське, Бистрицьке, Микуличинське, Страшеви-

цьке родовища.

хтонних мезозойських, палеогенових та неогенових відкладах

Більче-Волицької зони, на які насунені стебницькі та флішеві

утворення структур Максимця, Плоского і Брусного системи

Покутських складок та Скибової зони. По покрівлі юрських

відкладів структура являє собою брахіантикліналь загально-

карпатського простягання розміром 6х3 км, амплітуда 150 м.

Поздовжніми та поперечними порушеннями вона розбита на

7 блоків. Перший промисловий приплив нафти отримано з

альбсько-сеноманських утворень з інт. 4180 – 4199 м у 1984

р. Палеогеновий поклад пластовий, літологічно обмежений,

альбсько-сеноманський – пластовий, склепінчастий, текто-

нічно екранований, юрський – масивний. Колектори – піско-

вики та карбонати. Експлуатується з 1986 р. Режим покладів

пружний та розчиненого газу. Запаси початкові видобувні ка-

тегорій А+В+С

1: нафти – 6401 тис. т; розчиненого газу – 1162

млн м

. Густина дегаз. нафти 822 – 840 кг/м

. Вміст сірки у

нафті 0,13 – 0,35 мас.%.