Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

571

водовідливів застосовуються високовольтні вибухозахищені

електродвигуни серії ВАО потужністю від 250 до 1200 кВт на

1500 об/хв та типу АЗМВ потужністю 800, 1000 та 1200 кВт

на 3000 об/хв.

Вибухозахищене електрообладнання низької напруги

представлене:

- автоматичними вимикачами в РВ-виконанні АВ-400ДО,

АВ-250ДО, АВ-400Р та в РН-виконанні ВРН-200 та ВРН-100;

- магнітними пускачами в РВ-виконанні – ПВИ32÷ПВИ-

320, ПРВИ32÷ПРВИ160, ПРВИ250÷ПРВИ400, ПВР-250/315Р,

ПВИР-63 та ін. і в РН-виконанні – ПРН-63, ПРН125;

- комплектними пристроями керування в РВ-виконанні

– СУВ-350АВ, КУУВ-350, КУУВМ-400, КУУВК-400, КУУВ-

500, КУУВ-ВСП;

- вибухозахищеними джерелами живлення ИПШ-2;

- штепсельними з’єднувачами СНВ-63÷СНВ-320, вибухо-

захищеними постами керування, кабельними ящиками, пус-

ковими пристроями та ін.;

- електродвигунами потужністю 0,37 – 315 кВт серій АИУ,

АИУМ, ВР, 2В, ВРП, ВАО, ЕДКОФ, ВАОК, ЕКВ, ЕДКО та ін.

Застосування Р.е. дозволяє застосовувати електроенергію

в небезпечних умовах експлуатації і забезпечує високу надій-

ність, безпеку та економічність його роботи.

В Україні головною організацією по координації, прове-

денню досліджень для розробки, а також сертифікації Р.е.

є Макіївський державний науково-дослідний інститут з

безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ). Основна

організація, яка займається розробкою вибухозахищеного та

рудникового електрообладнання, а також сертифікацією ви-

бухозахищеного електрообладнання, призначеного для всіх

галузей промисловості, крім вугільної, є Український науко-

во-дослідний та проектно-конструкторський і технологічний

інститут вибухозахищеного і рудникового електрообладнання

(УкрНДІВЕ), який має дослідно-експериментальне виробни-

цтво (м.Донецьк). Нормативно-технічною основою розробки

та сертифікації рудникового електрообладнання є державні

стандарти, що діють в Україні, які в основному узгоджені

з Європейськими нормами (EN) та нормами Міжнародної

електротехнічної комісії (МЕК). Дозвіл на допуск Р.е. для

експлуатації в шахтах України видається органами Держна-

глядохоронпраці України. Рудникове електрообладнання, яке

виготовляється в Україні на експорт, сертифікується на пред-

мет відповідності нормам EN та МЕК.

Вітчизняні заводи-виготівники рудникового електрообла-

днання: Торезький електротехнічний завод, Дослідно-експе-

риметальний завод УкрНДІВЕ. Провідні зарубіжні фірми-ви-

робники: Befra (Чехія), Apator (Польща), Bartec (Німеччина).

“Кузбаселектромотор”(РФ). В.М.Савицький.

РУДНИКОВЕ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ

НАДІЙНОСТІ ПРОТИ ВИБУХУ, -ого, -…, с. * р. руднич-

ное электрооборудование повышенной надежности против

взрыва, а. mine explosion-proof electrical equipment of improved

reliability, н. elektrische Bergbauausrüstung f mit erhöhter Ex-

plosionssicherheit – рудникове вибухозахищене електрооб-

ладнання, в якому вибухозахист забезпечується тільки у ви-

знаному нормальним режимові роботи. Нормальний режим

електрообладнання – режим роботи електрообладнання, при

якому значення його параметрів дорівнюють номінальним.

Рудникове електрообладнання у виконанні підвищеної надій-

ності призначається для застосування в стаціонарних устано-

вках в основних та відкатних виробках шахт небезпечних за

газом та пилом, що омиваються свіжою струминою повітря за

рахунок загальношахтної депресії за виключенням виробок з

суфлярним виділенням метану, або коли шахта віднесена до

небезпечної за раптовими викидами. В.М.Савицький.

РУДНИКОВЕ НОРМАЛЬНЕ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ,

-ого, -ого, -…, с. * р. рудничное нормальное электрообору-

дование, а. standard mine electrical equipment, н. normale elek-

trische Bergbauausrüstung f – рудникове електрообладнання,

яке не має елементів вибухозахисту, але облаштоване всіма

видами захисту, які забезпечують надійність і безпеку його

ÒðàíñÑâè÷ òèïó ÒÑ 1243 (1250 êÂÀ; 5000-6000 Â/3450Â àáî 10000

Â/1050 Â) ì³æíàö³îíàëüíî¿ êîðïîðàö³¿ ENDIS.

Òðàíñôîðìàòîð ÒÅÊ 1225 ç êîìïàêòíîþ ïóñêîâîþ ñòàíö³ºþ ÏÁÅ

3002 (1000 êÂÀ; 6000 Â/3450 Â) ì³æíàðîäíî¿ êîðïîðàö³¿ ENDIS.

Øòåïñåëüíèé ç’ºäíóâà÷ ÑÍÂ-250Ë.

Ïóñêà÷ òèïó ÏÍØ â ðóäíèêîâîìó íîðìàëüíîìó âèêîíàíí³. Â³ò÷èç-

íÿíà ðîçðîáêà.

РУД — РУД

572

експлуатації. Р.н.е. призначене для експлуатації в різних га-

лузях промисловості в підземних виробках рудників та шахт,

безпечних за вибухами газу, парів або(та) пилу, а також на сві-

жій струмині в стовбурах, пристовбурних виробках зі свіжим

струменем повітря і камерах стаціонарних установок, які

провітрюються свіжим струменем повітря за рахунок зага-

льношахтної депресії шахт, небезпечних за газом або пилом,

за винятком випадків, коли поблизу цих виробок є постійне

виділення метану (суфляр) або коли шахта віднесена до не-

безпечної за раптовими викидами вугілля, породи та газу. В

рудниковому нормальному виконанні для рудників та шахт

випускаються трансформатори, автоматичні вимикачі, пуска-

чі, електродвигуни, ліхтарі, апаратура управління, сигналіза-

ції та зв’язку і т.д. В.М.Савицький.

РУДНИКОВЕ ОСОБЛИВОВИБУХОБЕЗПЕЧНЕ ЕЛЕКТ-

РООБЛАДНАННЯ, -ого, -ого, -…, с. * р. рудничное особо

взрывобезопасное электрооборудование, а. special mine explo-

sion-proof electrical equipment; н. besonders schlagwettersiche-

re elektrische Bergbauausrüstung f – рудникове вибухозахищене

електрообладнання, в якому по відношенню до рудникового

вибухобезпечного електрообладнання прийняті додаткові за-

ходи електрозахисту, які передбачені стандартами на види

вибухозахисту. Р.о.е. призначене для застосування в очисних

та підготовчих виробках крутих пластів, небезпечних за рап-

товими викидами вугілля, породи та газу, у виробках з низхід-

ним струменем повітря з таких пластів, а також загазованому

середовищі будь-яких шахт, небезпечних за газом та пилом.

В.М.Савицький.

РУДНИКОВИЙ ГАЗ, -ого, -у, ч. * р. рудничный газ, а. damp,

mine gas; н. Grubengas n – горючий газ без кольору і смаку,

переважно без запаху, що виділяється з пластів кам’яного ву-

гілля або тріщин прилеглих порід. Основною складовою його

є метан (утворює з повітрям вибухову суміш) з домішками

діоксиду вуглецю та азоту, іноді водню, етану, важких вуг-

леводнів. Осн. заходи боротьби з Р.г. – вентиляція гірничих

виробок і дегазація .

РУДНИКОВИЙ ПІДЙОМ, -ого, -у, ч. * р. рудничный подъем,

а. mine hoisting, winding; н. Schachtförderung f – сукупність

засобів для переміщення (підйому, спуску) вантажів і людей

між пристовбурним двором шахти і земною поверхнею. Ос-

нова рудникового підйому – підіймальна установка зі скіпами

(клітями). Інша назва – шахтний підйом.

РУДНИКОВИЙ ТРАНСПОРТ, -ого, -у, ч. * р. рудничный

транспорт, а. mine transport, mine haulage; н. Förderbetrieb

m, Abförderung f, Förderung f, Grubenförderung f – сукупність

транспортних засобів, які використовуються в підземних ви-

робках та на поверхні для транспортування корисних копалин,

породи, інших вантажів та перевезення людей. Довжина ви-

робок, якими транспортуються вантажі, досягає декількох,

а інколи і десятків кілометрів. Специфічні відмінності Р.т.

зумовлені обмеженістю простору гірничих виробок, періоди-

чним пересуванням привибійного та ін. обладнання шахт і

рудників. Р.т. забезпечує переміщення вантажу (г.ч. насипних

матеріалів) у горизонтальному, вертикальному напрямку або

під кутом до вертикалі (по уклонах). За способом дії Р.т. по-

діляють на безперервний та періодичної дії. За конструкти-

вними ознаками транспортні установки поділяють на вісім

основних груп: конвеєрні, скреперні, пневматичні та гідравлі-

чні, установки канатної відкатки, локомотивний транспорт,

установки для самоскидного руху вагонеток, канатно-підвісні

дороги, автомобільний та тракторний вантажний транспорт

на відкритих розробках, а також транспорт самохідними без-

рейковими вагонетками. Основний вид підземного транспор-

ту – конвеєрний та рейковий, а в рудній промисловості також

скреперний. В.В.Ададуров.

РУДНИКОВІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. рудничные воды, а.

mine water; н. Grubenwasser n – підземні, іноді поверхне-

ві води, що надходять у гірничі виробки (рудники, шахти,

кар’єри) і ускладнюють умови розкриття й добування корис-

них копалин. Видалення і відведення рудникових вод при роз-

робці корисних копалин здійснюють за допомогою водовідві-

дних споруд і спеціальних механізмів. Часто вживана назва

– шахтні води. В.Г.Суярко.

РУДНІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. рудные воды, а. ore waters;

н. Erzwasser n – підземні води, що циркулюють у тріщинах і

порах рудних тіл при відсутності порушення останніх гірни-

чими виробками. Відрізняються від оточуючих (фонових) вод

аномальним геохімічним типом, мінералізацією, величинами

рН і Еh, мікроелементним і газовим складом. У них в ано-

мально-підвищених кількостях присутні рудні хім. елементи,

що характеризують к.к. в породах. В Україні Р.в. широко роз-

винені на залізорудних (Кр. Ріг), ртутних (Микитівка, Дон-

бас) та ін. родовищах. В.Г.Суярко.

РУДНІ ГОРИ (нім. Erzgebirge, чеш. Krusne hory) – велике

підняття, що охоплює систему гірських хребтів у прикордон-

ному р-ні Німеччини і Чехії. Видобуток руд ведеться давно.

Перші згадки про видобуток олова і срібла в р-ні м. Фрайберґ

належать до 1168 р. Розробка олово-рудного родов. Альтен-

берґ велася з 1440 р. Довжина Р.г. бл. 150 км, висота до 1244

м. Присутні родов. руд вольфраму, олова, бісмуту, цинку, ура-

ну, термальні води.

РУДНІ ЕЛЕМЕНТИ, -их, -ів, мн. * р. рудные элементы, а. ore

chemical elements; н. Erzgrundstoffe m pl – хімічні елементи,

що є основним компонентом рудотвірних мінералів. Накопи-

чуються на геохімічних бар’єрах, вивільнюючись з мобільних

середовищ (магматичних розплавів, гідротермальних газів,

підземних і поверхневих вод).

РУДНІ МІНЕРАЛИ, -их, -ів, мн. * р. рудные минералы, а. ore

(metallic) minerals, н. Erzmineralien n pl – мінерали, до складу

яких входять метали, що звичайно застосовуються в промис-

ловості й одержуються металургійним способом. Р.м. – один з

трьох класів промислових мінералів (рудні мінерали, нерудні

мінерали та мінеральне паливо). Відомо понад 300 Р.м. Біль-

шість з них представлена сульфідами та сульфосолями (60%),

25% припадає на оксиди, 10% – на самородні елементи.

Перші спроби використання Р.м. датуються VI тис. до н.е.,

коли почали видобувати мідь з окиснених мідних руд. Дещо

пізніше з мідної руди і каситериту почали виплавляти брон-

зу. Близько 2500 р. до н.е. відмічені спроби одержання срібла

і свинцю з ґаленіту. Тоді ж у невеликих кількостях з руд поча-

ли добувати залізо.

РУДНІ РОДОВИЩА, -их, -вищ, мн. * р. рудные месторож-

дения, а. ore deposits, metalliferous deposits; н. Erzlagerstätten

f pl, Erzvorkommen n pl – ділянки земної кори, в надрах або на

поверхні яких є рудні поклади, за своїми розмірами, якістю і

умовами залягання придатні для промисл. розробки. Р.р. мо-

жуть складатися з одного або дек. рудних тіл.

Виділяється вісім гол. епох рудоутворення – архейська,

ранньопротерозойська, середньопротерозойська, ранньори-

фейська, пізньорифейська, каледонська, герцинська і альпій-

ська (див. металогенічні епохи). Р.р. відомі серед утворень

седиментогенної, магматогенної і метаморфогенної серій ко-

рисних копалин.

Серед Р.р. виділяють родов. чорних металів, легких, ко-

льорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів, а

також розсіяних і рідкісноземельних елементів. До родов. руд

чорних металів належать родов. руд заліза, манґану, хрому,

РУД — РУД

573

титану і ванадію. Родов. руд легких металів представлені

родов. алюмінієвих руд; кольорових металів – родов. руд міді,

свинцю і цинку, нікелю, стибію; рідкісних металів – родов.

руд олова, вольфраму, молібдену, ртуті, берилію, літію, тан-

талу і ніобію. Р.р. благородних металів представлені родов.

руд золота, платиноїдів і срібла; радіоактивних руд – родов.

руд урану, торію і радію. Р.р. розсіяних елементів (актиній,

гафній, ґалій, ґерманій, індій, кадмій, протактиній, реній, ру-

бідій, селен, скандій, талій, телур, цезій і ін.) представлені

родов. седиментогенної, магматогенної і метаморфогенної

серій. Родов. руд рідкісноземельних елементів церієвої та іт-

рієвої груп самостійно не існують. Л.В.Шпильовий.

РУДНІ ФОРМАЦІЇ, -их, -ій, мн. * р. рудные формации, а.

ore formations, н. Erzformationen f pl – групи рудних родовищ

близької за складом мінеральної сировини, утворені в схо-

жих геологічних і фізико-хімічних умовах на поверхні або

в глибинних частинах Землі. Серед мінеральних асоціацій

виділяються три групи: перша – типоморфна група стійких

мінералів; друга – мінлива група мінералів, характерна тільки

для визначення рудних р-нів; третя – чужа група, накладена на

типоморфну при додаткових процесах рудоутворення. При-

кладами Р.ф. можуть служити формації магматичної групи,

до складу яких входять хромітова, титаномагнетитова, апа-

тит-магнетитова, апатитова, лопаритова, піротин-халькопі-

рит-пентландитова і алмазна Р.ф.

РУДОЗНАВЕЦЬ, -ця, ч. * р. знаток рудного дела, а. con-

noisseur of ore business, н. Erzkenner m, Bergmann m – знавець

рудної справи, розвідувач корисних копалин.

РУДОКОНТРОЛЮЮЧА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. рудо-

контролирующая структура; а. ore-tectonic fold or rupture,

featuring the mineralization structure; н. Erzkontrollestruktur f –

тектонічна розривна або складчаста (частіше антиклінальна)

структура, в межах якої відбувалися процеси рудоутворення.

Характеризується розвитком розгалуженої мережі тріщин,

які є каналами циркуляції розчинів рудоносних.

РУДОКОП, -а, ч. * р. рудокоп, а. miner, н. Bergmann m, Berg-

arbeiter m – робітник рудника. Термін широко застосовувався

у старину.

РУДОНОСНИЙ, * р. рудоносный, а. ore-bearing, н. erzfüh-

rend, erzhalting, erzreich – той, що містить поклади руди. Ру-

доносна площа – площа з підвищеною рудоносністю, об’єкт

металогенічних досліджень. Виділяють Р.п. різного масштабу

– від ділянки родовища до планетарного металогенічного по-

яса.

РУДОНОСНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -ої, -и, ж. * р. рудоносные

горные породы; а. ore-bearing rocks, н. Еrzgesteine n pl, Erzge-

birge n pl – гірські породи з вкрапленнями рудних мінералів.

РУДОПІДГОТОВКА, -и, ж. * р. рудоподготовка, а. ore

dressing (pretreatment), н. Erzaufbereitung f – сукупність про-

цесів обробки руди різноманітними методами для отримання

ґранулометричного та якісного складів, що визначаються ви-

могами наступних переробок чи нормативами на готову про-

дукцію. Така обробка досягається дробленням і грохоченням,

подрібненням і класифікацією, збагаченням і грудкуванням, а

також шихтовкою.

РУДОПРОЯВ, -у, ч. * р. рудопроявление, а. ore show; ore

manifestation; н. Erzauftreten n – природне скупчення руди не-

великих або нез’ясованих розмірів. При позитивних резуль-

татах наступної розвідки Р. може бути переведено в розряд

родовища.

РУДОРОЗБІРКА, -и, ж. * р. рудоразборка, а. hand ore pick-

ing; н. Erzklauben n, Klauben n, Klaubarbeit f, Scheidearbeit f

– ручний спосіб збагачення крупногрудкової руди за зовні-

шнім виглядом (кольором, блиском, формою) її компонен-

тів. Здійснюється шляхом відбору шматків руди крупністю

25–300 мм, або пустої породи, або шкідливих домішок з ру-

дної маси, що сортується. Р. проводилася безпосередньо при

видобутку під землею, на старих відвалах, з гірничої маси,

що надходить з підготовчих виробок, а також із загальної руд-

ної маси на збагачувальних фабриках як перша збагачувальна

операція. У наш час Р. через високу трудомісткість майже не

застосовується і повсюдно замінена механізованими проце-

сами розділення. Може здійснюватися при дуже малих обся-

гах виробництва або в одноразовому порядку з метою дослі-

дження. Відоме використання Р. при старательських методах

видобутку і переробки сировини, а також при сортуванні до-

рогоцінних каменів. Син. – ручне сортування. В.О.Смирнов,

В.С.Білецький.

РУДОСКАТ, -у, ч. * р. рудоскат, а. ore chute; н. Erzrolle f, Erz-

rollloch n – відкрита крутонахилена гірнича виробка, пройде-

на по укосу уступу або узгір’я і призначена для переміщення

руди під дією власної ваги. Аналогічна виробка для транспо-

ртування гірської породи називається породоскат. Викорис-

товуються в нагірних кар’єрах, виконуються відкритими або

закритими. Р. армують сталевими листами або плитами. Для

уникнення розлітання шматків гірничої маси Р. зверху пере-

кривають металевою сіткою. Закриті Р. обладнують трубами

великого діаметра, що періодично перевертаються (поверта-

ються на певний кут) для рівномірного зносу їх стінок. Для

гасіння швидкості переміщення гірничої маси по Р. його трасу

роблять ламаною. При невеликих довжинах транспортування

Р. в ниж. частині обладнуються бункером із завантажуваль-

ним пристроєм. При використанні Р. на узгір’ях з невеликими

кутами укосу застосовують т. зв. каскадне переміщення гірни-

чої маси. При цьому транспортна траса має похилі і горизон-

тальні ділянки.

Приклад успішного застосування Р. для транспортування

корисних копалин – англійський ґранітний кар’єр “Тревор”,

де переміщення надрешітного продукту розсіву гірничої маси

здійснюють під дією сили ваги у жолобах зі спеціального

надміцного бетону. Син. – породоскат. А.Ю.Дриженко.

РУДОСПУСК, -у, ч. * р. рудоспуск, а. ore pass, ore chute, muck

raise; н. Erzrollloch n, Rollloch n – похила або вертикальна

підземна гірнича виробка, призначена для перепуску руди

під дією власної ваги. Застосовується на рудних шахтах,

кар’єрах, а також при комбінованій розробці родов. корисних

копалин (підземним і відкритим способами) або розкритті

Ðèñ. Åëåìåíòè ðóäîñêàòó: 1, 2, 3 – âåðõíÿ, ñåðåäíÿ ³ íèæíÿ ÷àñòè-

íè ðóäîñêàòó; 4 – áóíêåð; 5 – ãîðèçîíòàëüíà ñõîäèíêà; 6 – â³áðî-

æèâèëüíèêè; 7 – ï³äï³ðíà ñò³íêà; 8 – òðàíñïîðòíèé ïðèñòð³é;

9 – ðóäîñïóñê.

РУД — РУД

574

кар’єрних полів підземними гірничими виробками (вертика-

льними і похилими стовбурами, тунелями). Розташовують

Р. у контурі кар’єрного поля (напр., Алтин-Топканський, Ка-

джаранський, Расвумчорр-Цирк та ін. кар’єри) або поза ним

(кар’єри Каула, Хайдарканський, Маркона Нань-Фінь та ін.).

Розрізнюють вертикальні, похилі (схил звичайно 45–60 °),

ступінчасті і ламані (ступінчасто-похилі) Р. Рудоспуски всіх

видів не кріплять. Форма поперечного перетину вертикаль-

них Р. кругла. Діаметр виробки вибирається з умов вільного

транспортування гірничої маси, продуктивності і глибини Р.

– не менше за 4–5-кратний макс. розмір грудок гірничої маси.

У ниж. частині Р. влаштовуються похиле днище, що армуєть-

ся зносостійким металом, і вантажні люки (при конвеєрному

транспортуванні в підземній гірничій виробці днище Р. облад-

нується пластинчатим живильником або віброживильником).

На рис. показано схему розкриття кар’єру Каула (Мурман-

ська обл., Росія), розташованого на схилі гірського хребта.

Після подрібнення руда стрічковим конвеєром подається до

рудоспуску, який пройдено під кутом 65 °, і по ньому пере-

дається на горизонт капітальної штольні з електровозною

відкаткою. У міру поглиблення кар’єру горизонт з дробар-

кою і конвеєром переноситься униз, а рудоспуски гасяться.

А.Ю.Дриженко.

РУДОУПРАВЛІННЯ, -…, с. * р. рудоуправление, а. ore min-

ing and processing company, н. Bergverwaltung f, Erzgruben-

verwaltung f – підприємствo по видобутку і переробці руд

корисних копалин (залізних руд, манґанових руд і т.д.), глин,

щебеню тощо.

Р. мали місце г.ч. до реформування гірничої галузі в 1990-х

роках. Напр., у складі об’єднання “Кривбасруда”, що у Кри-

ворізькому залізорудному басейні, розташованому у Дніпро-

петровській області України, було:

1) Р. ім. ХХ партз’їзду – дві шахти. Глибина розробки 1100

м. Запаси руди 130 млн т. Вміст заліза 56,6 %. Річний видо-

буток 3,4 млн т.

2) Р. ім. Ф.Дзержинського – чотири шахти, кар’єр. Гли-

бина гірничих робіт 700–800 м. Запаси 500 млн т із вмістом

заліза 32,5 % та 28 млн т із вмістом заліза 46–69 %. Річний

видобуток 5,5 млн т.

3) Р. ім. С. Кірова – чотири шахти, кар’єр. Глибина розро-

бки 900 м. Запаси руди 280 млн т. Вміст заліза 55,6 %. Річний

видобуток 9,3 млн т.

4) Р. ім. Комінтерну – три шахти. Глибина шахт 1000 м.

Запаси руди 100 млн т. Вміст заліза 61,1 %. Річний видобуток

2,3 млн т.

5) Р. ім. В.Леніна – дві шахти. Глибина розробки 1200 м.

Запаси руди 100 млн т із вмістом заліза 57 % та 280 млн т із

вмістом заліза 37,3 %. Річний видобуток 3,7 млн т.

6) Р. ім. К. Лібкнехта – одна шахта. Глибина розробки

1300 м. Запаси руди 140 млн т із вмістом заліза 58 % та 620

млн т із вмістом заліза 32,8 %. Річний видобуток 2,6 млн т.

7) Р. ім. Р. Люксембург – три шахти. Глибина розробки

1100 м. Запаси руди 80 млн т. Вміст заліза 59,2 %. Річний ви-

добуток 2,6 млн т.

8) Р. ім. М. Фрунзе – одна шахта. Запаси руди 50 млн т.

Вміст заліза 58,3 %. Річний видобуток 2,1 млн т. Сьогодні на

основі багатьох Р. створено холдингові компанії.

РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, -…, с. * р. разрушение

горной породы, а. rock breaking, rock failure, н. Gesteinszer-

störung f – порушення суцільності природних структур гір-

ських порід (мінеральних аґреґатів, масивів гірських порід)

під дією природних і штучних сил. Здійснюється, як правило,

з метою відділення гірської породи від масиву і наступного

переміщення до призначеного місця. Р.г.п. – складний фізи-

чний або фізико-хімічний процес, характер розвитку якого

залежить від величини і швидкості прикладення навантажен-

ня, напруженого стану об’єкта, його міцності і структурних

властивостей. У відповідності з цим Р.г.п. може протікати

на мікро- і макрорівнях. Мікроскопічне Р.г.п. (розміри зони

руйнування до 1 мм) виникає в місці контакту руйнуючого

елемента з породою і супроводжується розривом зв’язків між

зернами або порушенням хім. зв’язків у кристалі, мікротрі-

щинами, зсувом вздовж поверхонь ковзання. Макроскопічне

Р.г.п. (розміри зони руйнування 1 см і більше) характеризу-

ється розвитком однієї або багатьох тріщин, що порушують

суцільність масивів у значних обсягах. У всіх випадках Р.г.п.

починається з процесу на мікроскопічному рівні.

Природне Р.г.п. відбувається внаслідок гравітаційних (об-

вали, осідання ґрунтів, осип), вулканічних, глибинних тек-

тонічних процесів, вивітрювання, ін. природних процесів і

явищ.

На гірничих об’єктах Р.г.п. – основний процес технології

видобування твердих корисних копалин, що полягає у відді-

ленні від масиву шматків гірської породи і дробленні їх до

кондиційної крупності. Р.г.п. може здійснюватися різномані-

тними способами. У гірничодобувній промисловості найча-

стіше застосовується механічний та підривний (вибуховий)

способи руйнування. Механічне руйнування гірських порід

здійснюють за допомогою твердих (металевих) інструментів.

Для механічного та вибухового способів руйнування харак-

терна наявність двох зон – активного руйнування (або зони

дроблення) і розвалу, причому питоме значення другої зони у

загальному обсязі руйнування досягає інколи 90% і більше.

У деяких випадках при вийманні залізних руд дістав прак-

тичне застосування спосіб термічного руйнування. При роз-

робці вугілля і слабких порід іноді також застосовується гідра-

влічний спосіб (див. гідравлічне руйнування гірських порід).

Останнім часом починають застосовуватися комбіновані

способи руйнування порід. Зокрема це стосується способів

буріння. Процес руйнування породи буровим долотом до-

сяг своєї межі. Найбільш перспективним способом інтенси-

фікації руйнування породи при бурінні є штучне утворення

кавітації для пульсаційного промивання вибою свердловини

(Р.С.Яремійчук, 1996). Експериментальними дослідженнями

встановлено (2006), що амплітуда коливань тиску при бурінні

сягає 1,5–2,5 МПа з частотою 1–5 МГц. Промисловими ви-

пробовуваннями підтверджена можливість істотної інтенси-

фікації процесу буріння (проходка на долото зростає у 2–3

рази). В.С.Білецький, А.Ю.Дриженко.

Ðèñ. Ñõåìà ðîçêðèòòÿ êàð’ºðó Êàóëà ç âèêîðèñòàííÿì ðóäîñïóñê³â.

РУД — РУЙ

575

РУКАВ ГІДРАВЛІЧНИЙ, -а, -ого, ч. * р. рукав гидравличес-

кий, а. hydraulic hose, н. hydraulischer Schlauch m – гнучкий

транспортний елемент гідравлічної установки, переважно

нестаціонарної. Використовується у складних технологічних

умовах для передачі пульпи, піни, водних розчинів тощо.

РУЛЕТКА ВИМІРЮВАЛЬНА, -и, -ої, ж. * р. рулетка изме-

рительная, а. tape-measure, retractable pocket rule, н. Messband

n, Bandmass n – вузька метале-

ва, полотняна або клейончаста

(цератова) стрічка з поділками,

згорнута в рулон у футлярі; при-

значена для вимірювання не-

великих відстаней. Стандартна

довжина Р.в. – 1, 2, 5, 10, 20, 30,

50, 100 м.

Сьогодні, крім звичайної Р.в.,

використовуються лазерні мірні

рулетки (див. кольорову вкла-

дку). Приклади лазерних руле-

ткок: Фірма Leica, модифікації

рулеток: DISTO-A3 ш DISTO-

A5. Діапазон відстаней – 0–200

м. Точність ± 2–3 мм. Забезпечу-

ється запам'ятовування 20 остан-

ніх вимірювань. В.В.Мирний.

РУМЕНІТ, -у, ч. * р. руменит, а. rumänite, н. Rumänit m – міне-

рал, викопна смола (різновид бурштину (янтарю)) з Румунії.

Містить (%): С – 81,64; Н – 9,65; О – 7,55; S – 1,15. Густина

1,03-1,1. Тв. 2,5-3,0. Колір буро-жовтий до бурого і чорного.

Дуже крихкий. Злам плоско-раковистий. Знайдений у глинис-

тих сланцях. За назвою країни Румунії (O.Helm, 1891).

РУТЕНІЙ, -ю, ч. * р. рутений, а. ruthenium, н. Ruthenium n

– хімічний елемент. Символ Ru, ат. н. 44; ат. м. 101,07. Срі-

блясто-сірий дуже крихкий метал. Належить до платинових

металів. У природі існує 7 стабільних ізотопів з мас. числами

96, 98–102, 104. Відкритий К.К.Клаусом у 1844 р. Густина

при 20°С 12370 кг/м

. Парамагнітний. Хімічно пасивний, не

реаґує навіть з “царською горілкою”. Р. – рідкісний і дуже

розсіяний елемент, сер. вміст Р. в земній корі 5·10

—7

% (мас).

Існує один мінерал, утворений в осн. Р. – лаурит (RuS

2). Крім

того, міститься у мінералах: рутенистому сисертськіті (міс-

тить до 19% Ru), рутенистому нев’янськіті (до 14% Ru), ауро-

сміриді (різновид нев’янськіту, Ir, Os, Au), осрутині (Ru, Os),

як ізоморфна домішка присутній у самородній платині і міне-

ралах сульфідних мідно-нікелевих руд. У мінералах платини

Р. утворює невпорядковані тверді розчини, його атоми стати-

стично розподілені в структурі платини. Добувають Р. у осн.

з платинових руд. Застосовують як каталізатор і для вигото-

влення твердих сплавів, для нанесення захисних покривів на

ел. контакти, титанові електроди, декоративних покривів на

ювелірні вироби, а також як компонент сплавів з Pt i Rh. Від

латинської назви Київської Руси-України – Рутенія.

РУТИЛ, -у, ч. * р. рутил, а. rutile, н. Rutil m – мінерал класу

оксидів та гідрооксидів; діоксид титану ланцюжкової будо-

ви. Формула: ТіО

2. Містить (%): Ті – 60,0; О2 – 40,0. Ізоморфні

домішки: Cr, Nb, Та, V, Sn. Різновиди Р.: стрюверит – містить

домішку Ta

2O5 до 47%; ільменорутил Nb2О5 до 42%; нігрин

– залізистий рутил. Сингонія тетрагональна. Дитетрагональ-

но-дипірамідальний вид. Густина 4,3. Тв. 6,0-6,75. Бурого або

червоного кольору. Блиск алмазний, металічний. Прозорий у

невеликих уламках. Риса жовта, бура. Кристали призматичні,

стовпчасті до голчатих. Грані призми покриті вертикальною

штриховкою. Звичайні двійники. Утворює епітаксичні зро-

стки з магнетитом, гематитом, ільменітом, голчастими і

волосоподібними вростками в кварці (“стріли Амура”, “во-

лосся Венери”), ґранаті. Тонкозернистий аґреґат Р. входить

до складу псевдоморфоз по мінералах Ti (лейкоксен). Зустрі-

чається найчастіше в метаморфічних породах, бідних на

СаО, та у метасоматичних утвореннях і вивержених породах

як акцесорний мінерал. Інколи зустрічається у пегматитах

і деяких гідротермальних родовищах разом з кварцом. Руда

титану. Є в метаморфічних породах, жилах, розсипищах.

З титано-цирконієвих руд розсипів Р. вилучається гравітац.

методами. Доводка – магнітною й електричною сепарацією,

збагаченням на концентраційних столах; флотацією. Розпо-

всюдження: альпійські райони Австрії та Швейцарії, пегма-

тити Уралу (РФ), шт. Півн. Кароліна, Флорида (США), чорні

піски Нового Півд. Уельсу, південь Квінсленду (Австралія).

В Україні є у Придніпров’ї, на Волині. Назва – від лат. rutilus

– червонуватий (A.G.Werner, 1803). Син. – ґалітциніт, кажуе-

літ, кахуеліт, каюеліт, руда титанова, титаншерл, едісоніт.

Розрізняють: Р. голчастий, Р. залізистий (нігрин), Р. залізний (різ-

новид Р., який містить до 11% Fe2O3), Р. ніобіїстий (різновид Р., який

містить до 5% ніобію і дещо менше танталу), рутилогематит (суміш

оксидів заліза і титану), Р. танталистий (різновид Р., який містить

15,44% Ta2O5 i 8,64% Nb2O5), Р. штучний (одержаний синтетично).

РУХЛИВИЙ ПОЯС, -ого, -у, ч. * р. подвижный пояс, а. mo-

bile belt; н. mobiler Gürtel m, bewegliche Zone f, Erdbebengürtel

m – видовжена, досить широка ділянка земної кори, у межах

якої встановлені тривалі (протягом десятків млн років) давні

і сучасні рухи значної швидкості й амплітуди. Характеризу-

ється інтенсивнішою у порівнянні з оточуючими ділянками

магматичною діяльністю. На відміну від суміжних менш ру-

хливих ділянок – платформ, Р.п. властиві геосинклінальний,

рифтогенний і орогенний тектонічні режими. Розрізняють

Р.п. геосинклінальні (окраїнно-материкові та міжматерикові),

епігеосинклінальні, епіплатформні орогенні (внутрішньома-

терикові), серединно-океанічні (серединно-океанічні хребти).

На тер. України орогени Карпатської покривно-складчастої

споруди і Криму гірського складчасто-брилової споруди,

передгірні Передкарпатський прогин та Індоло-Кубанський

прогин, частина міжгірної Паннонської западини – Закарпат-

ський прогин, а також Чорноморська западина є частиною

Середземноморського геосинклінального пояса, який простя-

гається між Африкою, Європою та Азією у вигляді гірських

пасм, внутрішніх та окраїнних морів і є наслідком альпійсь-

кого геотектонічного циклу. Син. – мобільний пояс. Див. та-

кож геосинклінальний пояс.

РУХОМИЙ СКЛАД (КАР’ЄРНОГО ТРАНСПОРТУ), -ого, -

у, ч. * р. подвижной состав (карьерного транспорта), а. roll-

ing stock (of quarry / mine transport), н. mobiler Wagenpark m

(der Tagebauförderung) – тягові машини (аґреґати) і транспо-

ртні посудини, призначені для перевезення гірничої маси, ма-

теріалів і ін. у кар’єрі і на його технологічній поверхні. Див.

кар’єрний транспорт.

РУХОМІСТЬ БАГАТОФАЗНОЇ СИСТЕМИ, -ості, -…, ж. *

р. движимость многофазной системы; а. mobility of a multif-

hase system, н. Mobilität f des Mehrphasensystems – для кожної

фази – відношення коефіцієнта фазової проникності даної

фази до її динамічного коефіцієнта в’язкості при пласто-

вих умовах; для системи в цілому – сума рухомостей кожної

фази.

РУХОМІСТЬ НАФТИ (ГАЗУ, ВОДИ), * р. движимость

нефти (газа, воды); а. mobility of oil (gas, water); н. Erdöl–

(Erdgas–, Wasser–)mobilität f – відношення коефіцієнта ефе-

ктивної проникності пласта в початковий (безводний) період

експлуатації до динамічного коефіцієнта в’язкості нафти

(газу, води) в пластових умовах.

Ðèñ. Ðóëåòêà âèì³ðþâàëüíà.

РУК — РУХ

576

РУЧНА ВИБІРКА, -ої, -и, ж. * р. ручная выборка, а. hand

sorting, н. manuelle Aussortierung f – вибірка руками шматків

вугілля або породи, якість яких визначається зовнішнім вигля-

дом. Див. рудорозбірка, породовибірка.

РУШІЙ, -я, ч.* р. движитель; а. driver, mover, propeller, н. Be-

wegungsantrieb m, Antriebsvorrichtung f, Triebwerk n, Antrieb

m – 1) Пристрій для надання руху певному транспортному

засобу, двигун, мотор. 2) Сила, що спонукає до чогось, спри-

яє росту, розвиткові.

РУШІЙ ҐВИНТОВИЙ КЕРОВАНИЙ, -я, -ого, -ого, ч.* р.

движитель винтовой управляемый; а. steerable screw propel-

ler, н. Propellermotor m, steuerbare Vortriebsschraube f, steu-

erbarer Propellerantrieb m – рушій у вигляді ґвинта з керу-

ванням, який установлюють на напівзануреному буровому

устаткованні, трубоукладальній баржі чи іншому судні;

може повертатися на 360°.

РЬОМЕРИТ, РОМЕРИТ, РЕМЕРИТ, -у, ч. * р. рёмерит, а.

roemerite; н. Römerit m – мінерал, водний сульфат окисного

та закисного заліза. Формула: Fe

Fe2

[SO4]4·14H2O. Містить

(%): Fe

2O3 – 19,90; FeO – 8,95; SO3 – 39,80; H2O – 31,35. До-

мішки: Zn. Сингонія триклінна. Таблитчасті кристали, а та-

кож зернисті і масивні аґреґати, сталактити. Спайність

досконала. Густина 2,17-2,20. Тв. 3,0-3,75. Колір жовтий до

буро-червоного, а також фіолетово-коричневий. У шліфах

жовто-коричневий. Злам нерівний. Гостро-солоний на смак.

Зустрічається з іншими сульфатами заліза як продукт оки-

снення піриту. Рідкісний. Знахідки: Гарц, Баварія (ФРН),

Півд. Урал (РФ), шт. Арізона, Каліфорнія (США). На честь

нім. геогога Ф.А.Рьомера (F.A.Römer), J.Grailich, 1858. Син.

– бюкінгіт.

Розрізняють: Р. алюмініїстий (різновид Р., який містить понад

1,45% Al2O3), Р. залізистий (зайва назва Р.), Р. цинковистий (різновид

Р. з Раммельсберґа, Гарц, ФРН, який містить 3,06% ZnO).

РЮПЕЛЬСЬКИЙ ЯРУС, -ого, -у, ч. * р. рюпельский ярус,

а. Rupelian, н. Rupel(ian) n, Rupelium n – перший знизу ярус

олігоцену Зах. Європи. Відповідає відкладам нижнього-сере-

днього олігоцену. Від назви р. Рюпель у Бельгії. Син. – Ста-

мпійський ярус.

РЯД ІДІОБЛАСТОВИЙ, -у, -ого, ч. * р. ряд идиобластовый,

а. idioblastic series, н. Idioblastenreihe f, idioblastische Reihe f

– розміщення мінералів у метаморфічних гірських породах у

порядку зменшення кристалізаційної сили.

РЯД ІЗОМОРФНИЙ, -у, -ого, ч. * р. ряд изоморфный, а.

isomorphous series, н. isomorphe Reihe f – 1) в геохімії – ряд

хімічних елементів, здатних ізоморфно заміщати один одного

у сполуках з утворенням змішаних кристалів; ряд йонів, які

мають здатність заміщувати один одного при різних термоди-

намічних умовах процесів мінералоутворення. Див. ізомор-

фізм. 2) в мінералогії – ряди (серії) мінералів, які утворюють

неперервні або перервні ізоморфні суміші двох, або більше

членів.

РЯД МАГМАТОГЕННИЙ, -у, -ого, ч. * р. ряд магматоген-

ный, а. magmatogenic series; н. magmatogene Reihe f – пара-

генезиси мінералів, які утворилися внаслідок закономірних

послідовних перетворень, що відбуваються при піднятті та

застиганні ювенільно-магматичних розплавів або розплавів,

які виникли під час переплавлення гірських порід на глибині.

РЯД ПАРАГЕНЕТИЧНИЙ, -у, -ого, ч. * р. ряд парагене-

тический, а. paragenic series; н. paragenetische Reihe f – ряд

мінералів, який утворився внаслідок певних парагенетичних

співвідношень. Звичайно пов’язаний з певною стадією міне-

ралізації.

РЯДОВА РУДА, -ої, -и, ж. – те ж саме, що й руда сира.

РЯДОВЕ ВУГІЛЛЯ, -ого, -…, с. * р. рядовой уголь, а. run-

of-mine coal, as-received coal, raw coal, н. Förderkohle f – 1)

Видобуте, не оброблене вугілля, сировина для збагачення. 2)

Вугілля (в т.ч. антрацит), яке відвантажується на ТЕС, для

ін. теплоенергетичних потреб без розсівання на сорти за кру-

пністю, але з можливим обмеженням верхньої границі кру-

пності, напр., 0–100 мм, а також з попереднім видаленням

крупних шматків породи. В.О.Смирнов.

РУЧ — РЯД

Зміст додатків

Нафтові, газові та газоконденсатні родовища України 579

Співвідношення термінів з категоріями ресурсів і запасів СРСР, РФ та США

для твердих корисних копалин 616

Співвідношення термінів з категоріями ресурсів і запасів СРСР та США

для нафти і газу 617

Табл. 1. Неметричні одиниці вимірів, що застосовуються

в США і Великобританії 618

Табл. 2. Середній вміст хімічних елементів у головних типах гірських порід

та метеоритах (масова концентрація, %) (за О.П. Виноградовим) 621

Табл. 3. Вміст металів у рудах 623

Табл. 4. Густина і твердість мінералів, розділюваних

гравітаційними процесами 623

Табл. 5. Питома магнітна сприйнятливість деяких мінералів 625

Табл. 6. Електричні властивості деяких мінералів 626

Табл. 7. Характеристики асинхронних електродвигунів 627

Табл. 8. Основні характеристики гідромашин підсистем переміщення

очисних комбайнів 628

Табл. 9. Технічні характеристики очисних комбайнів 629

Табл. 10. Технічні характеристики прохідницьких комбайнів 1ГПКС, КСП22, КСП32, П110 і П220 629

Табл. 11. Технічні характеристики прохідницьких комбайнів серій КП і КСП 630

Табл. 12. Особливості структурних рішень і технічні характеристики стругових установок (СУ)

з різними типами виконавчих органів (ВО) 631

Табл. 13. Технічні характеристики механізованого кріплення (МК) у складі очисних комплексів 632

Табл. 14. Технічна характеристика бульдозерів для відкритих гірничих робіт 633

Табл. 15. Технічна характеристика скреперів 633

Табл. 16. Технічна характеристика фронтальних навантажувачів 634

Табл. 17. Технічна характеристика малогабаритних одноковшових екскаваторів 634

Табл. 18. Технічна характеристика потужних гусеничних одноковшових прямих механічних лопат 635

Табл. 19. Технічна характеристика гідравлічних екскаваторів 635

Табл. 20. Технічна характеристика кар’єрних механічних лопат фірми Гарнішфігер Корп. (США) 636

Табл. 21. Технічна характеристика потужних крокуючих драґлайнів 636

Табл. 22. Технічна характеристика ланцюгових екскаваторів малої потужності виробництва ФРН 637

Табл. 23. Технічна характеристика ланцюгових екскаваторів середньої потужності виробництва ФРН 638

Табл. 24. Технічна характеристика транспортно-відвальних мостів на відкритих розробках України 639

Табл. 25.Технічна характеристика гусеничних роторних екскаваторів малої потужності 640

Табл. 26. Технічна характеристика гусеничних роторних екскаваторів середньої потужності 641

Табл. 27. Технічна характеристика потужних роторних екскаваторів 642

Табл. 28. Технічна характеристика компактних гусеничних роторних екскаваторів 643

Табл. 29. Технічна характеристика вітчизняних гусеничних перевантажувачів малої потужності 643

Табл. 30. Технічна характеристика гусеничних перевантажувачів середньої потужності 644

Табл. 31. Технічна характеристика перевантажувачів великої потужності 644

579 ДОДАТКИ

ПІВДЕННИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ РЕГІОН УКРАЇНИ – охоплює Зах. та Півн. Причорномор’я,

Півн. Приазов’я, Крим, укр. зони Чорного і Азовського м. Адміністративно П.Н.Р.У. включає Одесь-

ку, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку і частково Донецьку області та Автономну Республіку Крим.

Площа – 290,6 тис. км

, в т.ч. акваторій – 123, 5 тис. км

. Виявлено 39 родов.: 10 нафтових, 7 газоконде-

нсатних, 22 газових. В П.Н.Р.У. виділяють Переддобрудзьку (2 родов.), Причорноморсько-Кримську (21

родов.), Азовсько-Березанську (2 родов.), Індоло-Кубанську (14 родов.) та Чорноморську (перспектив-

ну) нафтогазоносні області. Нафтогазоносними є г.п. силурійсько-кам’яновугільного комплексу (Пере-

ддобрудзька обл.), породи від нижньої крейди до міоцену, зокрема тріщинуваті органогенно-детритові

вапняки палеоцену, пачки піщано-алевролітових порід (Причорноморсько-Кримська обл.), майкопська

товща, рідше нижньокрейдові, еоценові та неогенові відклади (Азовсько-Березанська обл.), еоценові та

майкопські г.п. (Індоло-Кубанська обл.). Перспективними в Чорноморській обл. вважаються неогенові

г.п. до глибин 5 – 7 км. Початкові сумарні ресурси П.Н.Р.У. становлять бл. 1813 млн т умовного палива

(1994), в т.ч. на суші 281 млн т і на акваторіях 1532

млн т. З них загальні запа- си нафти становлять 7,5%,

конденсату – 7,8%, інше – газ. Розподіл ресурсів

такий (млн т умовного па- лива): Зах. Причорномор’я

– 78,3%; Півн. Причорно- мор’я – 23,0; Півн. Крим

– 54,0; Керченський п-рів – 128,7%; півн.-зах. шельф

Чорного м. – 604,1; конти- нентальний схил і глибо-

ководна западина Чорно- го м. – 346,0; прикерчен-

ський шельф Чорного м. 257,0; шельф Азовського

м. – 324,8. Переважна час- тина ресурсів вуглеводнів

шельфу припадає на глиби- ни до 100 м. Промисловий

видобуток газу в П.Н.Р.У. розпочато в 1966 р., нафти

– в 50-і роки ХХ ст. З поча- тку розробки видобуто бл.

0,07 млн т нафти, понад 17 млрд м

газу і 0,25 млн т

– газового конденсату.

Нафтогазоносні регіони України

Південний нафтогазоносний регіон України:

Переддобрудзька нафтогазоносна область • Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область •

Азовсько-Березанська нафтогазоносна область • Індоло-Кубанська нафтогазоносна область

Східний нафтогазоносний регіон України:

Монастирищенсько-Софіївський нафтоносний район • Талалаївсько-Рибальський нафтогазоносний

район • Глинсько-Солохівський газонафтоносний район • Антонівсько-Білоцерківський нафтогазо-

носний район • Рябухинсько-Північно-Голубівський газоносний район • Машівсько-Шебелинський

газоносний район • Руденківсько-Пролетарський нафтогазоносний район • Співаківський газоносний

район • Кальміус-Бахмутський газоносний район • Красноріцький газоносний район • Північного бор-

ту нафтогазоносний район

Західний нафтогазоносний регіон України:

Волино-Подільська нафтогазоносна область • Передкарпатська нафтогазоносна область

• Більче-Волицький нафтогазоносний район • Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район •

Карпатська нафтогазоносна область • Закарпатська газоносна область

Нафтові, газові та

газоконденсатні

родовища України

580ДОДАТКИ

Східно-Саратське нафтове родовище – розташоване на

Одещині (Саратський р-н). Приурочене до Саратсько-Балаба-

нівської зони складок, що простежується на крайньому півн.-

сх. північного борту Переддобрудзького прогину. Виявлене в

1972 р. Нафтоносні відклади середнього та верхнього девону.

Колектори – порово-тріщинуваті і кавернозні перекристалі-

зовані вапняки і доломіти. Продуктивна товща представлена

шарами ангідритів та доломітів з проверстками вапняків. Ан-

гідрити відіграють роль перемичок. Сумарна товщина трьох

продуктивних пачок 291,8 – 331,6 м. Максимальний одержа-

ний дебіт з однієї свердловини – 15 – 20 м

/добу. Запаси поча-

ткові видобувні категорій А+В+С

1 – 1739 тис.т. Густина дегаз.

нафти 832 – 859 кг/м

Жовтоярське нафтове родовище – розташоване на Оде-

щині (Татарбунарський р-н). Виявлене в 1970 р. Приурочене

до Тузлівської депресії Переддобрудзького прогину. Нафто-

носні верхньодевонські сульфатно-карбонатні відклади, га-

зоносні також г.п. ранньо- і середньодевонського віку. Про-

дуктивною є пачка франського яруса верхнього девону, яка

розкрита свердловинами на глибинах 3141 – 3234 м. Продук-

тивна товщина пачки 10 – 13 м. Колектори порово-тріщинно-

го типу, представлені вапняками та доломітами. Поклад на-

фти пластовий, склепінчастий. Режим водонапірний. Запаси

початкові видобувні категорій А+В+С

1 – 500 тис.т. Густина

дегаз. нафти 862,3 кг/м

Переддобрудзька нафтогазоносна область

включає Східно-Саратське та Жовтоярське нафтові родовища.

Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область

включає Одеське газове, Голицинське газоконденсатне, Південно-Голицинське газове, Шмідтівське га-

зове, Штормове газоконденсатне, Архангельське газове, Кримське газове, Оленівське газоконденсатне,

Чорноморське газоконденсатне, Краснополянське газоконденсатне, Західно-Октябрське газоконденса-

тне, Октябрське нафтове, Кіровське газове, Глібовське газоконденсатне, Карлавське газоконденсатне,

Ярилгацьке газове, Задорненське газове, Серебрянське нафтове, Тетянівське газоконденсатне, Джан-

койське газове, Приазовське газове, Безіменне газове родовища.

Одеське газове родовище – розташоване на півн.-зах. ше-

льфі Чорного м. Приурочене до центрикліналі Каркінітсько-

Північно-Кримського прогину. Виявлене в 1986 – 1987 рр. Га-

зоносні палеоценові вапняки та пісковики (в інт. 1408 – 1436

м та 1570 – 1594 м). Колектори порові та тріщинно-порові.

Поклади газу пластові склепінчасті, тектонічно екрановані.

Режим водонапірний. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1 – 11199 млн. м

Голицинське газоконденсатне родовище – розташоване

на шельфі Чорного м. (на глиб. бл. 30 м) в Південно-Каркі-

нітській тектонічній зоні Каркінітсько-Північно-Кримського

прогину. Відкрите в 1975 р. Виявлено три майкопських про-

дуктивних горизонти. Родовище приурочене до антикліналі

(30х3,5 км), ускладненої 2 склепіннями і подовжнім пору-

шенням. Виявлено 6 покладів, у т.ч. 4 газові в теригенних

відкладах сер. майкопу (олігоцен) і 2 газоконденсатні в кар-

бонатних г.п. ниж. палеоцену. Тип покладів пластовий скле-

пінчастий, у палеоцені – масивно-пластовий і пластовий,

тектонічно екранований. Колектори – пісковики, піски, але-

вроліти і вапняки порового і порово-тріщинного (палеоцен)

типу. Основні запаси сконцентровані в органогенно-детри-

тових вапняках. Режим покладів газовий і пружноводонапі-

рний. Глибина залягання осн. покладів 2126 м, ГВК на від-

мітці – 2208 м, висота покладу 99 м. Поч. пластовий тиск

35 МПа, т-ра пласта 101 °С. Газ містить 91,3% метану, 7,2%

важких вуглеводнів, 71 г/м

конденсату. Газоконденсатний

поклад майже вичерпано, при цьому видобуто 6562 млн м

газу і 213 тис.т конденсату. Запаси майкопських горизонтів

складають бл. 2372 млн м

газу. Видобуто бл. 25% запасів.

Запаси початкові видобувні категорій А+В+С

1: газу – 11896

млн м

; конденсату – 330 тис.т.

Південно-Голицинське газове родовище – розташоване

на шельфі Чорного м. в Південно-Каркінітській тектонічній

зоні Каркінітсько-Північно-Кримського прогину. Виявлене і

розвідане в 1979 – 1981 рр. Газоносні два піщано-алевритові

горизонти у верхній частині середнього майкопу. Порові і по-

рово-тріщинні колектори представлені пісками, алевритами

та алевролітами. Поклади пластові склепінчасті. Запаси поча-

ткові видобувні категорій А+В+С

1 – 1850 млн м

Шмідтівське газове родовище – розташоване на шельфі

Чорного м. в Південно-Каркінітській тектонічній зоні Кар-

кінітсько-Північно-Кримського прогину. Виявлене в 1962

– 1964 рр. Газоносні три піщано-алевритові горизонти у вер-

хній частині середнього майкопу. Родовище багатопластове.

Поклади пластові склепінчасті. Режим покладів газовий і

пружноводонапірний. Колектори порові і порово-тріщинні.

Газоконденсатні скупчення належать до нижнього палеоцену

та маастрихту і пов’язані з тріщинно-поровими карбонатни-

ми колекторами масивно-пластового типу. Запаси початкові

видобувні категорій А+В+С

1 – 2729 млн м

Штормове газоконденсатне родовище – розташова-

не на шельфі Чорного м. в Північно-Кримській тектонічній

зоні Каркінітсько-Північно-Кримського прогину. Структура

виявлена в 1978 р., пошуково-розвідувальне буріння – 1981

– 1994 рр. Продуктивними є мікрокристалічні тріщинуваті

вапняки нижнього палеоцену. Тип покладу – масивно-плас-

товий, склепінчастий. Режим покладу пружноводонапірний.

Дослідно-промислова розробка родовища розпочата в 1993

р. з морської стаціонарної платформи. Середній робочий де-

біт свердловин 200 тис. м

/добу при депресіях 7 – 11 МПа.

Планується розробка родовища 16-ма свердловинами з двох

морських платформ. Запаси початкові видобувні категорій

А+В+С

1: газу – 16574 млн м

; конденсату – 1272 тис.т.

Архангельське газове родовище – розташоване на шельфі

Чорного м. в Північно-Кримській тектонічній зоні Каркініт-

сько-Північно-Кримського прогину. Газоносними є майкоп-

ські та неогенові г.п. Породи-колектори – піщано-алевритові

пачки у глинистій товщі майкопу і карбонатно-теригенні по-

роди сер. міоцену. Родовище багатопластове. Виявлено три

продуктивних горизонти (інтервали 855 – 891 м, 806 – 812 м,

613,5 – 626 м). Крім того, газоносним є інтервал 2973 – 3117 м

у палеоценових утвореннях. Поклади пластові, склепінчасті.

Розробляється з 1992 р. Видобуто 85 млн м

газу. Запаси поча-

ткові видобувні категорій А+В+С

1 – 5413 млн м