Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

391

П.г. додатній, якщо напірна лінія падає (опускається) за течією

(що завжди характерно при усталеному русі). В.С.Бойко.

ПОХИЛ П’ЄЗОМЕТРИЧНИЙ (АБО П’ЄЗОМЕТРИЧНИЙ

ҐРАДІЄНТ), -у, -ого, ч. * р. наклон пьезометрический (или

пьезометрический градиент); а. piezometric gradient; н. pie-

zometrische Neigung f (oder piezometrischer Gradient m) – 1)

Спад потенціального напору на одиницю довжини, яка від-

мірена вздовж лінії току або вздовж потоку. 2) Взята з обе-

рненим знаком похідна від потенціального напору (в даній

точці лінії току або в даному живому перерізі) по координаті

l, напрямленій за течією:

або ,

де І

е′ , Іе – належить відповідно до лінії течії і до потоку рі-

дини. Значина п’єзометричного похилу вважається додатною,

якщо п’єзометрична лінія спадає (опускається) за течією. При

рівномірному русі п’єзометричний похил дорівнює гідравлі-

чному. В.С.Бойко.

ПОХИЛ РЕЙКОВОЇ КОЛІЇ, -у, -…, ч. * р. уклон рельсового

пути, а. railway track gradient, н. Neigung f der Schienenbahn

– тангенс кута нахилу колії (рейки) до горизонту. Величина

П.р.к. визначається відношенням перевищення кінців відріз-

ка колії до довжини цього відрізка і виражається десятковим

дробом, напр., похил 0,005 характеризує перевищення колії в

5 см на відрізку 10 м. М.Д.Мухопад.

ПОХИЛ РІВНОГО ОПОРУ, -у, -…, ч. * р. уклон равного со-

противления, а. equal resistance dip, н. Neigung f des gleichen

Widerstandes – кут нахилу повздовжнього профілю рейкового

шляху на головних відкаточних виробках у бік приствольного

двору, при якому сила опору руху порожнього складу на під-

йом дорівнює силі опору при русі навантаженого складу під

ухил до ствола. М.Д.Мухопад.

ПОХИЛ ТЕРТЯ, -у, -…, ч. * р. наклон трения; а. friction gra-

dient; н. Reibungsneigung f – гідравлічний уклон (похил) у ви-

падку рівномірного або плавнозмінного руху (звичайно, без-

напірного при відсутності місцевих втрат напору).

ПОХИЛА ВИСОТА ПОВЕРХУ (ДОВЖИНА ПОВЕРХУ ЗА

ПАДІННЯМ), -ої, -и, -…, ж. (-и, -…, ж.) * р. наклонная вы-

сота этажа (длина этажа по падению); а. length of the ﬂ oor

on dip; н. Sohlenabstand m im Einfallen, ﬂ acher Sohlenabstand

m – відстань за лінією падіння між верхньою та нижньою

межами поверху. Встановлюється в процесі проектування і

планування гірничих робіт шляхом техніко-економічних роз-

рахунків.

ПОХИЛОМІР, -у, ч. * р. уклономер, а. inclinometer, н. Nei-

gungsmessgerät n – маятниковий, рівневий або гідростатич-

ний малогабаритний прилад для керування прохідницькими

комбайнами і щитами при проходці виробок під заданим

похилом і для контролю за креном цих аґреґатів. Основою

маятникового й рівневого П. є відповідно фізичний маятник

і циліндричний рівень. Найпростіший маятниковий П. скон-

струйовано по типу ватерпаса. У рівневому П. циліндричний

рівень розташовано на плоскій підставці з можливістю під-

йому одного з кінців оправи, яка несе покажчик. Установка

рівня на заданий похил виконується або по секторній шкалі

похилів, нанесеній на вертикальній пластинці, скріпленій з

підставкою, або за допомогою мікрометрового ґвинта. Ви-

мірювання і контроль бічного крену здійснюється другим

рівнем, розташованим перпендикулярно до першого. П. гід-

ростатичний являє собою гідростатичний рівень з постійною

базою між двома сполученими посудинами різного діаметра.

У посудину з меншим діаметром поміщено шкалу, градуйо-

вану в тисячних похилу вгору і вниз від нульового штриха.

Система заповнюється машинним маслом так, щоб при гори-

зонтальному положенні бази меніск рідини в судині зі шка-

лою, яка виконує роль покажчика, знаходився на нульовому

штриху шкали. В.В.Мирний.

ПОХІДНІ КРЕСЛЕННЯ, -их, -лень, мн. * р. производные

чертежи, а. derived drawings, н. ausführende Zeichnungen f pl

– копії і репродукції з вихідних креслень, доповнені при не-

обхідності спеціальним змістом і призначені для вирішення

поточних задач гірничого виробництва.

ПОХОВАНА ТЕРАСА, -ої, -и, ж. – Див. тераса похована.

ПОХОВАНИЙ ЛІД, -ого, льоду, ч. * р. погребённый лёд, а.

buried ice, fossil ice; н. begrabenes Eis n, eingebettetes Eis n

– лід, утворений спочатку на земній поверхні, а потім похова-

ний під осадовими породами. Найбільші масиви – так званий

“мертвий лід”.

ПОХОВАНИЙ РЕЛЬЄФ, -ого, -у, ч. * р. погребённый рель-

еф, а. buried relief, buried topography,; н. begrabenes Relief n

– рельєф, перекритий товщею більш пізніх осадових або вул-

каногенних відкладів. Якщо форма рельєфу складена тверди-

ми г.п., а покривні відклади пухкі, то цей рельєф може бути

препарований денудацією з утворенням нового “відкопаного”

рельєфу. Син. – викопний рельєф.

ПОХОВАНІ ВОДИ, -их, -вод, мн. * р. погребенные воды, а.

buried waters; н. verdecktes Wasser n – поверхневі і підземні

води, поховані в процесі літогенезу на довгий геологічний

час під водонепроникними товщами гірських порід.

Розрізняють: 1. Сингенетичні П.в., утворені одночасно з

відкладами, які ці води вміщають. 2. Епігенетичні П.в. – води,

які проникли з земної поверхні в раніше сформовані гірські

породи. Див. також седиментогенні води. В.Г.Суярко.

ПОХОВАНІ РОЗСИПИ, -их, -ів, мн. * р. погребенные рос-

сыпи, а. buried placers; н. verdeckte Seifen f pl – розсипи, пе-

рекриті після свого формування більш молодими осадовими

або вулканогенними породами. Причини поховання розсипів

різноманітні: диференційні переміщення блоків земної кори,

зміни клімату, внутрішньодолинні перебудови гідромережі і

т.п. Розробляються П.р. г.ч. підземним способом. Самостійне

промислове значення мають алювіальні і морські П.р., інші

генетичні типи (елювіальні, делювіальні) розробляються по-

путно.

ПОХОВАННЯ ВІДХОДІВ, -…, с. * р. захоронение отходов;

а. waste burial, waste disposal, landﬁ ll,; н. Endlagerung f der

Abprodukte, unterirdische Endlagerung f industrieller Abfallpro-

dukte – ізолювання промислових і побутових відходів (най-

частіше токсичних) шляхом їх розміщення в надрах Землі і

морських глибинах.

Загальний обсяг відходів у світі сягає майже 800 млрд т,

з них твердих відходів понад 300 млрд т. Гірничовидобувна

галузь виробляє щорічно близько 30 млн т твердих відходів,

причому при первинній переробці руд у хвости відходить 60–

95% усього об’єму переробленої гірської маси. Лише 45–65%

твердих відходів від їх загального об’єму в гірничовидобув-

ній промисловості використовують для засипання відпрацьо-

ваних кар’єрів, провалів, тріщин від гірничих робіт, близько

1% – як закладання виробленого простору і майже 5% хова-

ють у морських глибинах. Поховання відходів (твердих) під

землею зменшує забруднення поверхні, зменшує площу від-

чужених земель, але несе в собі небезпеку забруднення підзе-

мних вод, надр, у т.ч. родовищ корисних копалин. Близько 50%

промислових рідких відходів у світі скидають у відкриті водо-

ймища без очищення. Напр., у США втрати від забруднення

водоймищ рідкими відходами оцінюється в $ 7,5–11 млрд на

рік. Поховання промислових відходів у надрах здійснюється

в гірничих виробках законсервованих шахт (затверділі рідкі

відходи), спеціальних підземних спорудах і природних пус-

ПОХ — ПОХ

392

тотах гірських порід. Гірничі виробки шахт використовують

при відсутності припливу в них підземних і поверхневих вод;

непроникними для підземних вод є виробки соляних шахт, які

найвигідніші і найбезпечніші для поховання радіоактивних

відходів. Спеціальними підземними сховищами служать шту-

чні пустоти, одержані буровибуховим способом, старі підзем-

ні схрони (газові, нафтові). Ефективним є заховання відходів

у гідрогеологічних структурах. За об’ємами заховання рідких

відходів у поглинаючих горизонтах розрізняють сховища:

малі – до 100, середні – 100–1000, великі – 1000–10000, ду-

же великі – понад 10 тис. м

/доб.

Морське середовище використовується для поховання

ґрунтів, видобутих при заглибленні акваторій портів і

судноплавних каналів, осадів стічних вод, промислових

відходів, будівельного сміття, радіоактивних відходів з

низькою питомою активністю (в спец. упаковці). Об’єм

світових відходів, які заховуються в морі, сягає 10% від суми

відходів, із них скидання ґрунту займає приблизно 80%. Як

правило, таке скидання здійснюється поблизу берегів на

невеликих глибинах (10–100 м), і тільки радіоактивні відходи

заховують на ложе океанів на глибині понад 4000 м. Скидання

відходів у прибережні води може викликати збільшення

мутності води, вивільнення у воду біогенних речовин,

металів, нафтопродуктів та інших сполук, які містяться у

матеріалах скидання. Однак завдяки швидкому осадженню

суспензії на малих глибинах і процесам розсіювання і

розведення негативні наслідки скидання у товщі води при

одноразових операціях досить скоро (від декількох годин

до доби) зникають. Проте, осівши на дні морів, матеріали

скидань залишаються джерелом надходження у придонні

шари води забруднюючих речовин, які можуть шкідливо

діяти на донні організми. При похованні відходів керуються

положеннями 3-ї Конференції ООН з морського права (1983).

В.С.Білецький.

ПОШТОВХ, -у, ч. * р. толчок, а. shock; н. Stoss m – миттєве

крихке руйнування вугілля в глибині масиву без подальшого

винесення у виробку (гірничий удар внутрішньої дії). Іноді

– раптове висування частини масиву у виробку без видимого

його руйнування. Супроводжується глухим звуком, струсом

масиву. На газових пластах може супроводжуватися попут-

ним газовиділенням. Типові умови виникнення – ті ж, що й

при гірничих ударах, наявність розвиненої зони вугілля, що

перейшло в гранично напружений стан. Розвиток явища ви-

значає напружений стан масиву гірських порід, високі міцні-

сні і пружні властивості вугілля і бічних порід. Попереджува-

льних ознак не помічено. В.І.Саранчук.

ПОШУКИ ГЕОЛОГІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. поиски геологичес-

кие, а. geological prospecting; mineral prospecting; н. Schürfen

n, Prospektion f, Prospektieren n – сукупність геологічних,

геохімічних, геофізичних та гірничо-бурових робіт по вияв-

ленню родовищ к.к. Синонімічний вираз – пошуки родовищ

корисних копалин.

ПОШУКИ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -ів, -…, мн.

* р. поиски месторождений полезных ископаемых, а. mineral

deposits prospecting; н. Suchen n, Aufsuchen n, Erschürfen n,

Prospektieren n der Lagerstätten von Bodenschätzen – комплекс

геологорозвідувальних робіт, направлених на виявлення про-

мислово цінних скупчень як можливих джерел мінеральної

сировини для потреб економіки. Включають буріння карту-

вальних, пошукових і пошуково-розвідувальних свердловин,

проходження гірничих виробок з комплексом геол.-мінерало-

гічних, геофізичних, геохімічних та ін. досліджень.

ПОШУКОВА МЕРЕЖА, -ої, -і, ж. * р. поисковая сеть, а.

prospecting net, н. Prospektionsnetz n – система раціонально

розташованих точок опробування (свердловин, джерел, коло-

дязів тощо) при гідрогеохімічних пошуках корисних копалин.

Див. пошукові роботи.

ПОШУКОВІ ОЗНАКИ, -их, -нак, мн. * р. поисковые призна-

ки, а. prospecting characteristics, н. Suchmerkmale n pl – міне-

ралогічні, геохімічні, геофізичні чинники (аномалії), які пря-

мо або непрямо вказують на наявність корисних копалин в ме-

жах певних площ або ділянок. Прямі П.о.: вияви в оголеннях

(виходи корисних копалин), в гірничих виробках або в керні

бурових свердловин; потоки і ореоли мінералів або хім. елеме-

нтів (напр., золота, каситериту і олова, шеєліту і вольфра-

му, кіноварі і ртуті) в алювії, в схилових пухких відкладах, в

корінних породах; магнітні аномалії високої інтенсивності у

зв’язку з магнетитовими рудами і ін. Непрямі (побічні) П.о.:

потоки і ореоли мінералів і хім. елементів-супутників корис-

них компонентів, напр., для золоторудних родовищ – пото-

ки і ореоли піриту, халькопіриту, ґаленіту, сфалериту (міді,

свинцю, цинку, срібла), для родовищ олова – шеєліту, вольф-

раміту (вольфраму) або сульфідів свинцю, цинку, бісмуту і

ін.; геофізичні аномалії, зумовлені метасоматитами, ореолами

мінералів-супутників сульфідного зруденіння, рудоконтролю-

ючими структурами. Див. ознаки газонафтоносні, ознаки на-

фтоносності.

ПОШУКОВІ РОБОТИ, -их, -іт, мн. * р. поисковые работы,

а. prospecting, exploration; н. Prospektionsarbeiten f pl – само-

стійна стадія геологорозвідувальних робіт на тверді корисні

копалини. Направлені на виявлення ділянок потенційних ро-

довищ в межах відомих і потенційних рудних полів і басейни

осадових корисних копалин. Проводяться на площах, перспе-

ктивність яких підтверджена наявністю прямих пошукових

ознак корисних копалин. Масштаб П.р. визначається щіль-

ністю мережі пошукових спостережень (пошукової мережі),

залежить від видів і складності геол. будови територій і змі-

нюється в межах від 1:25000 до 1:5000. При пошуках біль-

шості рудних родовищ використовується масштаб 1:10000.

П.р. включають комплекси геологічних і геохімічних методів

з проходкою поверхневих гірничих виробок і з бурінням пошу-

кових свердловин.

ПОЯС, -у, ч. * р. пояс, а. belt, н. Gürtel m – у загальному

значенні – те, що має вигляд смуги. Напр., смуга однорідних

фізичних об’єктів: гір, озер, гірських порід тощо. Вулканіч-

ний пояс – група вулканів, розташованих у вигляді смуги. Зо-

лоторудний пояс – смуга золотоносних порід. Пояс радіації

– смуга підвищеної радіації і т.п. Див. також рухливий пояс,

геосинклінальний пояс.

“ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ”, -вил,

-…, мн. * р. ”Правила безопасности в угольных шахтах”, а.

“Safety Rules in Coal Mines”, н. “Sicherheitsregeln f pl in den

Kohlengruben“ – нормативний акт про охорону праці у вугі-

льній промисловості України. Затверджений наказом Мініс-

терства праці та соціальної політики України від 22.08.2000,

№ 215; зареєстрований в Міністерстві юстиції України

17.10.2000, № 715/4936. Правила розроблені Державним де-

партаментом з нагляду за охороною праці Міністерства праці

та соціальної політики України, Міністерством палива та ене-

ргетики України. Правила поширюються на всі підприємства

та організації, що здійснюють діяльність на вугільній шахті,

незалежно від форм власності.

Вимоги Правил є обов’язковими для всіх працівників, які

беруть участь у проектуванні, будівництві та експлуатації гір-

ничих виробок, будівель, споруд, машин, устаткування, при-

ладів і матеріалів, а також для осіб, чия робота або навчання

пов’язані з відвідуванням шахт.

ПОШ — ПРА

393

Правила складаються з 8 підрозділів, що регламентують:

- загальні вимоги безпеки (основні положення, вимоги до

матеріалів, устаткування, технологій, вимоги до персоналу

шахт і обов’язки працівників); - правила ведення гірничих

робіт (влаштування виходів з гірничих виробок, проведення,

утримання і ліквідації гірничих виробок та шахт, додаткові

вимоги безпеки при розробці пластів, схильних до газодина-

мічних явищ); - вимоги до провітрювання підземних виробок

та пилогазового режиму; вимоги до рудникового транспорту,

підіймальних установок, електротехнічного господарства,

компресорних установок, засобів зв’язку та сигналізації, ру-

дникового освітлення; - правила безпеки щодо попередження

і гасіння пожеж, запобігання затопленню гірничих виробок;

- вимоги до виробничої санітарії та підтримання належного

екологічного стану шахт і захисту довкілля.

Правила доповнюються додатками – інструкціями, які по-

яснюють способи та методи виконання деяких складних по-

ложень Правил. Правила змінюються і доповнюються залеж-

но від змін технології вуглевидобування. Ф.К.Красуцький.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ СПОРУД, -вил, -…, мн. * р. правила

охраны сооружений, а. structures conservation regulations, н.

Bestimmungen f pl (Vorschriften f pl) für Anlagenschutz – доку-

мент, який зокрема регламентує допустимі умови підробки

споруд та заходи щодо їх охорони. П.о.с. розробляються для

окремих родовищ, басейнів або в цілому для галузі.

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ, -вил, -…, мн. * р. правила

техники безопасности, а. safety rules, preventive regulations,

safety regulations, н. Sicherheitsregeln f pl, Sicherheitsvorschrif-

ten f pl – правові норми, що передбачають заходи по забез-

печенню безпечних і нешкідливих умов праці. Вміщують

обов’язкові вимоги, яким повинні задовольняти підприєм-

ства в цілому, виробничі приміщення, всі види обладнання

й технологічні процеси з точки зору безпеки праці. За сфе-

рою застосування розрізняють єдині (міжгалузеві) правила,

напр., Єдині правила безпеки при підривних (вибухових) робо-

тах, та галузеві, напр., Правила безпеки у вугільних та сла-

нцевих шахтах. Є також система стандартів з безпеки праці.

Ф.К.Красуцький.

ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ, -вил, -…, мн. * р.

правила технической эксплуатации, а. operating rules, engi-

neering instruction, н. Betriebsregeln f pl, Betriebsvorschriften f

pl – в гірничодобувній промисловості – нормативно-технічні

документи про заходи, положення та норми, що визначають

напрямки технічного розвитку гірничодобувних галузей і

встановлюють основні принципи й параметри прогресивно-

го, технічно правильного та економічно ефективного ведення

робіт і управління виробництвом. Є міжгалузеві, напр., “Пра-

вила технічної експлуатації електроустановок споживачів”,

та галузеві, напр., “Правила технічної експлуатації вугільних

та сланцевих шахт”. Ф.К.Красуцький.

ПРАВИЛО БІО, -а, …, с. * р. правило Био, а. Biot’s rule, н.

Biotsche Regel f – у мінералогії – правило, за яким кварц обе-

ртає площину поляризації світла, що проходить паралельно

оптичній осі, в правий, або в лівий бік (правобічний і лівобі-

чний кварц).

ПРАВИЛО ВЕЙСА, -а, …, с. * р. правило Вейсcа, а. Weiss’s

rule, н. Weisssche Regel f – у мінералогії – правило морфологі-

чного розпізнавання енантіоморфних форм кварцу за наявні-

стю грані трапецоедра.

ПРАВИЛО КОРНЮ, -а, …, с. * р. правило Корню, а. Cornu’s

rule, н. Cornussche Regel f – у мінералогії – правило, яке пояс-

нює послідовність утворення цеолітів у зворотній залежності

між вмістом води і температурними умовами. У природі час-

то спостерігаються відхилення від цього правила.

ПРАВИЛО ОСТВАЛЬДА, -а, …, с. * р. правило Остваль-

да, а. Ostwald rule, н. Ostwald-Regel f – правило послідовних

реакцій, яке пояснює утворення мінералів шляхом поступо-

вих переходів через проміжні стадії від найменш до найбільш

стабільних. Особливе значення має при мінералоутворенні у

корі вивітрювання і при постмагматичних процесах.

ПРАВИЛО ФАЗ МІНЕРАЛОГІЧНЕ, -а, …, -ого, с. * р. пра-

вило фаз минералогическое, а. mineralogical phase rule; н. mi-

neralogische Phasenregel f – 1) Закономірність утворення та

існування мінералів, за якою кількість мінералів, що співіс-

нують у стані стійкої рівноваги, дорівнює числу компонентів

системи, до якої вони входять, тобто в системі з N компоне-

нтів може існувати N мінералів. (V.M.Goldschmidt, 1911). 2)

Максимальне число мінералів у певній системі, яке дорівнює

числу компонентів, зменшеному на число рухомих компонен-

тів і число компонентів домішок. (Д.С.Коржинський, 1936).

ПРАЗЕОДИМ, -у, ч. * р. празеодим, а. praseodymium, н. Pra-

seodym n – хімічний елемент, належить до лантаноїдів. Си-

мвол Рr, ат. н. 59, ат. м. 140,9077. Відкритий К.Ауером фон

Вельсбахом у 1885 р. у вигляді празеодимової “землі” – ок-

сиду Рr. У вільному стані сірий з жовтим відтінком метал.

Густина 6769 кг/м

; tплав 932 °С; tкип 3510 °С. При т-рі нижчій

за 796°С існує у вигляді α-Рr, який має щільну гексагональну

кристалічну ґратку, при вищій т-рі – у вигляді β-Рr з кубічною

ґраткою. Швидко окиснюється. Кларк в земній корі 7-9·10

-4

% (мас). Разом з ін. рідкісноземельними елементами входить

до складу мінералів – монациту, лопариту, самарскіту і ін.

Одержують П. кальцієтермічним відновленням трифториду

або трихлориду, а також електролізом розплаву трихлориду.

Застосовується як компонент мішметалу і сплавів магнію з

нікелем і кобальтом.

ПРАЙДЕРИТ, -у, ч. * р. прайдерит, a. priderite, н. Priderit m

– мінерал, складний оксид калію, барію, титану і заліза лан-

цюжкової будови. Формула: 1. За Є.Лазаренком: (K, Ba)

1,33 (Ti,

)8O16. 2. За “Fleischer’s Glossary” (2004): (K,Ba)(Ti,Fe)8O16.

Склад у % (з плато Кімберлі): K

2O – 5,6; BaO – 6,7; TiO2 – 70,6;

2O3 – 12,4. Домішки: Al2O3 (2,3); Na2O (0,6). Сингонія тетра-

гональна. Дрібні призматичні кристали. Густина 3,78-3,94.

Колір від червоно-коричневого до чорного. Блиск алмазний.

Риса сіра. Спайність досконала. Акцесорний мінерал лей-

цитових порід плато Кімберлі (Західна Австралія); є у Хібін-

ському масиві (РФ). За прізв. австрал. геолога P. Т.Прайдера

(R.T. Prider), K.Norish, 1951.

Розрізняють: прайдерит баріїстий (штучний безкалієвий прайде-

рит); прайдерит калієвий (штучний безбарієвий прайдерит).

ПРЕВЕНТОР, -а, ч. * р. превентор; а. preventor; н. Preventer

m, Sicherheitsschieber m, Bohrlochsicherung f, Absperrschieber

m – пристрій, що встановлю-

ється на гирлі свердловини для

герметизації і попередження

викиду з неї рідини або газу

(фонтанування) при бурінні

чи капітальному ремонті.

Має металевий корпус, все-

редині якого переміщаються

плашки з ущільненнями для

бурового стовбура або су-

цільні для перекриття всієї

площі перетину свердловини.

Універсальний превентор

(рис. 1) і плашковий превен-

тор ППГ (рис. 2) призначені

для герметизації гирла сверд-

ловини при наявності або від-

Ðèñ. 1. Óí³âåðñàëüíèé ïðåâåíòîð

òèïó GK (êîìïàí³ÿ „Hydril”):

1 – ´âèíòîâà êðèøêà êîðïóñà;

2 – óù³ëüíþâà÷; 3 – ïëóíæåð;

4 – êàìåðà â³äêðèòòÿ; 5 – êàìå-

ðà çàêðèòòÿ; 6 – êîðïóñ.

ПРА — ПРЕ

394

сутності колони труб

у свердловині. Уні-

версальні превенто-

ри також дозволяють

провертати бурильну

колону і протягува-

ти труби з муфтами і

бурильними замками,

зберігаючи гермети-

чність. Обертовий

превентор (рис. 3)

призначений для гер-

метизації кільцевого

зазору між гирлом

свердловини і буриль-

ною колоною, а також

для забезпечення мо-

жливості обертання

бурильної колони при

герметизованому гир-

лі. В.С.Бойко.

ПРЕВЕНТИВНИЙ,

* р. превентивный, а.

preventive, н. zuvor-

kommend, vorbeugend

– запобіжний, напр.,

превентивні заходи в системі протипожежної боротьби.

ПРЕДАЦИТ, -у, ч. * р. предаццит, а. predazzite, н. Predazzit

m – 1. Мінерал, гідромагнезит, який утворюється при зміні

бруситу в периклазових мармурах. 2. Біла мармуроподіб-

на контактово-метаморфічна порода. За назвою місцевості

Предацціо, Тіроль (Австрія), A.Petzholdt, 1843.

ПРЕНІТ, -у, ч. * р. пренит, а. prehnite, н. Prehnit m – по-

родоутворювальний мінерал підкласу шаруватих силіка-

тів, гідроксилвмісний алюмосилікат кальцію. Формула:

Са

2Al[АlSi3О10]·(ОН)2. Містить: CaO – 27,1; Al2O3 – 24,8; SiO2

– 43,7; H

2O – 4,4. Домішки: FeO (до 1 %) і Fе2O3 (до 10,6%).

Сингонія ромбічна. Кристалічна структура субкаркасна,

шарувата. Характерна мозаїчна будова виділень. Звичайні

сфероліти, радіально-променисті аґреґати, кірки, суціль-

на маса, прожилки, псевдоморфози за алюмосилікатами Са

і Na. Спайність ясна в одному напрямку. Густина 2,9±0,1.

Тв. 6,5-6,75. Колір жовтуватий, зеленуватий, жовто-зелений,

білий, сірий. Іноді прозорий. Блиск скляний. Крихкий. Злам

нерівний. Утворюється при гідротермальних змінах різних,

перев. основних і лужних вивержених г.п., де розвивається

по плагіоклазу і ін. алюмосилікатах. У областях активного

вулканізму П. – типовий мінерал мигдалин у лавах основно-

го складу. Часто зустрічається в зеленокам’яних породах і

пропілітах, а також в колчеданних рудах (напр., Уралу), іноді

разом з цеолітами, кальцитом, епідотом. Розповсюдження:

Вейнгейм, поблизу Дрездена (Саксонія) – ФРН, Арендаль і

Крагерьо (Норвегія), Фалун (Швеція), шт. Нью-Джерсі, Вір-

джинія (США), Дорос (Намібія), Урал, Сибір (РФ). Названий

на честь полковника фон Прена (C.Prehn), який вперше зібрав

зразки мінералу на мисі Доброї Надії (A.G.Werner, 1789). Син.

– хілтоніт (гілтоніт), джексоніт, тріфаншпат.

Розрізняють преніт залізний (різновид преніту з родовищ Кана-

ди, який містить 4 % Fe2O3).

ПРЕНІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. пренитизация, а. prehnitization,

н. Prehnitisation f, Prehnitisierung f – процес перетворення де-

яких мінералів, зокрема польового шпату, плагіоклазу в пре-

ніт.

ПРЕОБРАЖЕНСЬКІТ, -у, ч. * р. преображенскит, a.

preobrazhenskite, н. Preobraschenskit m – мінерал, водний бо-

рат магнію. Формула: 1. За Є.Лазаренком: Mg

3[B10O14|(OH)8]

·0,5H

2O. 2. За “Fleischer’s Glossary” (2004): Mg3B11O15(OH)9.

Склад у % (з Індерського родов., Казахстан): MgO – 20,82;

2O3 – 60,91; H2O – 14,50. Домішки: Cl (0,82); K (0,25); Na

(0,38); SiO

2 (0,13); R2O3 (0,11); CaO (0,01). Сингонія ромбічна.

Ромбодипірамідальний вид. Утворює дрібні кристали, табли-

тчасті по (100) та видовжені по (001), голчасті включення в

галіті. Часто зі штриховкою, паралельною видовженню. Тв.

4,5 - 5,5. Колір лимонно-жовтий, коричнюватий, темно-сірий.

Знайдений у кернах свердловин соленосної товщі Індерського

родов. разом з борацитом. Рідкісний. За прізв. рад. дослід-

ника соляних родовищ П.І.Преображенського (Я.Я.Яржемсь-

кий, 1956).

ПРЕПАРУВАТИ, * р. препарировать, а. prepare, н. präparie-

ren – обробляти, переробляти що-небудь певним чином, на-

давати якомусь матеріалу, зразку певної форми, відповідного

вигляду, необхідного, напр., для його дослідження.

ПРЕС, -а, ч. * р. пресс, а. press, н. Presse f – машина статичної

(неударної) дії для обробки матеріалів тиском. Зусилля стиску

в тілах, які пресуються, створюються з метою: а) зміни форми

(напр., штампувальні П.); б) грудкування дрібнодисперсних

та порошкоподібних матеріалів (напр., за допомогою брикет-

них пресів); в) зменшення об’єму пухких речовин (напр., па-

кетувальні преси); г) розділення тіл, які знаходяться в різних

аґреґатних станах (напр., зневоднювальні фільтр-преси); д)

з’єднання деталей під великим тиском (складальні операції);

е) механічних випробувань металів, кристалів і т.п.

Для П. характерне поступове наростання робочого тиску

і жорстке з’єднання робочого органу з приводом. За способом

приведення в дію розрізняють гідравлічні, механічні та гід-

ромеханічні П. Зусилля, які розвиваються найпотужнішими

П., досягають бл. 750 МН. Див. брикетний прес, фільтр-прес.

В.С.Білецький.

ПРЕЦЕСІЯ, -ії, ж. * р. прецессия, а. precession, н. Präzes-

sion f – 1) Рух осі власного обертання твердого тіла по ко-

ловій конічній поверхні. 2) Повільний рух осі гірокомпаса у

площині, перпендикулярній дії моменту прикладеної сили.

В.В.Мирний.

Ðèñ. 2. Ñõåìà ïëàøêîâîãî ïðåâåíòîðà ÏÏÃ:

1, 6 – êðèøêè; 2 – êîðïóñ ïðåâåíòîðà; 3 – êîðïóñ ïëàøêè; 4 – óù³-

ëüíåííÿ ïëàøêè; 5 – ´âèíòè; 7- ã³äðàâë³÷íèé öèë³íäð; 8 – ïîðøåíü;

9, 13, 14 – ãóìîâ³ óù³ëüíþþ÷³ ê³ëüöÿ; 10 – øë³öüîâèé âàëèê; 11

– âèëêà; 12 – ïðîì³æíà ð³çüáîâà âòóëêà; 15 – ïàðîïðîâîäè; 16

– ´óìîâèé óù³ëüíþâà÷; 17 – êàðêàñ ïëàøêè.

Ðèñ. 3. Ñõåìà îáåðòîâîãî ïðåâåíòîðà

àìåðèêàíñüêî¿ êîìïàí³¿ „N.L.Shaffer”:

1 – êîðïóñ; 2 – çàìîê øâèäêîçí³ìíî¿

êðèøêè; 3 – øâèäêîçí³ìíà êðèøêà;

4 – ìàíæåòíå óù³ëüíåííÿ; 5 – îáåðòîâèé

âóçîë; 6 – îáåðòîâà âòóëêà; 7 – ïàòðîí

ï³ä ðîáî÷ó òðóáó; 8 – ïîäâ³éíèé ðîëèêî-

âèé ï³äøèïíèê; 9 – â³äâ³äíèé ïàòðóáîê

äëÿ áóðîâîãî ðîç÷èíó; 10 – ç’ºäíàííÿ äëÿ

ë³í³¿ äîëèâó; 11 – óù³ëüíþâà÷³.

ПРЕ — ПРЕ

395

ПРЖЕВАЛЬСЬКІТ, -у, ч. * р. пржевальскит, а. przhevalskite,

н. Przewalskit m – мінерал, водний уранофосфат свинцю. Фор-

мула: Pb(UO

2)2[PO4]2·4H2O. Склад у % (із зон окиснення суль-

фідних родовищ): PbO – 21,06; UO3 – 46,55; P2O5 – 11,47; H2O

– 6,69. Домішки: SiO

2 (4,10); Al2O3 (3,48); нерозчинний зали-

шок (1,99). Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид.

Утворює таблитчасті кристали, лускуваті аґреґати. Колір

світло-жовтий. Зустрічається разом з торбернітом, отені-

том, дюмонтитом у верхній частині зони окиснення сульфід-

них родовищ. Знайдений у Сер. Азії. За прізв. рос. дослідника

М.М.Пржевальського (В.Г.Круглова, 1946).

ПРЖИДОЛЬСЬКИЙ ЯРУС, -ого, -у, ч. * р. пржидольский

ярус, а. Pridolian, Přidolian, н. Pridolien n, Přidolien n – верх-

ній ярус силурійської системи Чехії та Словаччини. Приблиз-

но відповідає даунтонському ярусу. Від назви селища Прши-

долі (Чехія).

ПРИАЗОВІТ, -у, ч. * р. приазовит, a. priazovite, н. Priazovit

m – мінерал, подібний до бетафіту, від якого відрізняється

вмістом ніобію, танталу, алюмінію, урану та ін. За іншими

джерелами – аналог пірохлору. Недостатньо вивчений. За на-

звою р-ну Приазов’я, Україна (Ю.Ю.Юрк, 1941).

ПРИАЗОВСЬКА ВИСОЧИНА, -ої, -и, ж. – височина у ме-

жах Донецької і Запорізької областей. Поверхня хвиляста. Пе-

ресічні висоти 100–300 м, макс. – 324 м (г. Бельмак-Могила).

У геоструктурному відношенні відповідає півд.-сх. виступу

Українського щита. Укладена ґранітами, ґнейсами, мігма-

титами, сієнітами, каолінами, каолінізованими пісками та

лесовидними суглинками. Корисні копалини: каолін, залізна

руда, графіт, нефеліновий сієніт, будматеріали.

ПРИАЗОВСЬКА НИЗОВИНА, -ої, -и, ж. – пологохвиляста

низовина на півд. сх. України в межах Донецької і Запорізької

областей. На зах. межує з Причорноморською низовиною, на

півн. – з Приазовською височиною, на півн. сх. – з відрога-

ми Донецької височини, на півдні обривається до Азовсько-

го моря. Ширина П.н. 20–100 км. Пересічні висоти 70–80

м, макс. – 120 м. У геоструктурному відношенні відповідає

півд.-сх. схилу Приазовського виступу Українського щита.

Укладена кристалічними породами – ґранітами, ґнейсами,

мігматитами, сієнітами, які перекриті вапняками, піщано-

глинистими відкладами та лесами.

ПРИАЗОВСЬКИЙ ТЕКТОНІЧНИЙ БЛОК, -ого, -ого, -у,

ч. – геол. структура на крайньому півд. сході. Українського

щита в межах Дніпропетровської, Запорізької і Донецької

областей. Площа 25 тис. км

У геол. будові блоку беруть участь глибинні г.п. кристаліч-

ного фундаменту. У структурі фундаменту домінують анти-

клінорії, що складені ґранітоїдами. Вони розділені смугами

метаморфічних порід архейської західно-приазовської серії

(ґнейси, амфіболіти, чарнокіоїди) та нижньопротерозойської

центральноприазовської серії (ґнейси, кварцити, мармури).

Біля західної межі блоку виявлено найдавніші на Східно-Єв-

ропейській платформі породи віком бл. 3,7 млрд років. П.т.б.

сформувався, в основному, в археї, значно перебудований у

ранньому протерозої, його межі остаточно визначилися у

кайнозої.

У рельєфі відповідає Приазовській височині. Містить ро-

дов. каолінів, вогнетривких глин, марганцевих руд, буд. мате-

ріалів, графіту, залізистих кварцитів, апатиту, пегматитів,

рідкісних металів.

ПРИБЕРЕЖНО-МОРСЬКІ РОЗСИПИ, -…-их, -ів, мн. * р.

прибрежно-морские россыпи, а. coastal and marine placers; н.

Meerküstenseifen f pl – велика група розсипів сучасної і дре-

вніх берегових зон озер, морів і океанів. Серед них розріз-

нюють: дельтові розсипи, лагунні розсипи, морські розсипи, а

також еолові розсипи ільменіту, рутилу, циркону, монациту,

золота, каситериту, алмазів, бурштину і ін. корисних міне-

ралів, принесених річками з внутр. частин континенту або

тих, що надійшли в розсип внаслідок розмиву джерел жив-

лення, розташованих в береговій зоні.

ПРИБОРТОВИЙ МАСИВ, -ого, -у, ч. * р. прибортовой мас-

сив, а. pit edge massif (block); н. Tagebaustossmassiv n – части-

на масиву гірських порід, яка міститься між бортом кар’єру

та лінією, що обмежує область можливих мікрозрушень у ма-

сиві в період прихованої стадії розвитку зсуву (обвалення).

ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ВІД ОСНОВНОЇ ДІЯЛЬ-

НОСТІ, -у, -…., ч. * р. доход предприятия от основной де-

ятельности; а. operating revenue of a company, н. Betriebs-

einkommen n von der Grundtätigkeit – різниця між виручкою

від реалізації товарної продукцiї i собiвартiстю реалiзованої

продукцiї:

де П – прибуток вiд реалiзацiї товарної продукцiї; Q – обсяг

реалiзованої продукцiї; Ц – цiна одиницi вимiру продукцiї; С

– собiвартiсть одиницi вимiру продукцiї.

Якщо цiни в межах певного часового періоду на корисні

копалини вважати незмiнними, то для пiдвищення прибутку

необхiдно збiльшити накопичений видобуток та зменшити

його собiвартість.

Напр., збiльшення накопиченого видобутку нафти i

газу можна забезпечити: 1) пiдвищенням середньодобового

дебiту дiючого фонду свердловин або дебiтiв кожної свер-

дловини; 2) збiльшенням коефiцiєнта використання фонду

свердловин (рiвнозначно зменшенням фонду недiючих сверд-

ловин); 3) збiльшенням коефiцiєнта експлуатацiї свердловин

(рiвнозначно зменшенням тривалостi простоїв свердловин у

дiючому фондi із-за очiкування ремонту, в ходi ремонту, iз-за

вiдсутностi обладнання). Iнтенсивнiсть вiдбору нафти i газу

характеризують дебiти свердловин:

а) середньодобовий дебi т сверд-

ловин (одної або групи) – це вiдношення загального

видобутку нафти (газу) до кількості свердловино-дiб,

вiдпрацьованих свердловиною (або групою) за один i той

же перiод часу;

б) середньомi сячний дебi т на

свердловино- м i сяць в i дпрацьова-

ний – вiдношення загального видобутку нафти (газу) до

кількості вiдпрацьованих свердловино-мiсяцiв за один i той

же час.

Собi вартi сть продукцi ї являє собою ви-

трати пiдприємства на видобування та реалiзацiю продукцiї.

Серед них є витрати на капiтальний ремонт та на поточний

ремонт їх наземного i пiдземного обладнання. Витрати на ре-

монти включають заробiтну плату, витрати на експлуатацiю

пiдіймачів, на матерiали, транспортнi витрати i т.д. Знижен-

ня собiвартостi можна досягнути зменшенням вартостi ре-

монтiв свердловин за рахунок скорочення кількості i трива-

лостi ремонтiв, вiдсутностi перевитрат матерiалiв, пального

тощо. В.С.Бойко.

ПРИВЕДЕНІ ВИТРАТИ, -их, -рат, мн. * р. приведенные рас-

ходы, а. adjusted expenditures; н. diskontierter Geldaufwand m

– економічна категорія, що відображає величину (у вартісно-

му вираженні) повних витрат суспільної праці на виробниц-

тво продукції.

ПРИВИБІЙНА ЗОНА, -ої, -и, ж. * р. призабойная зона, а.

borehole zone, critical area of a formation, bottomhole formation

zone, н. Stossnähe f, Stossbereich m; bohrlochnahe (sondennahe)

Zone f – при нафто- і газовидобутку – ділянка пласта, що

ПРЖ — ПРИ

396

примикає до стовбура свердловини, в межах якої змінюються

фільтраційні характеристики продуктивного пласта в період

будівництва, експлуатації або ремонту свердловини.

Причини, що приводять до зміни фільтраційних характе-

ристик пласта: перерозподіл напружень у приствольній ча-

стині свердловини, гідродинамічний і фіз.-хім. вплив бурово-

го розчину або ін. технологічних рідин на породу і пластові

флюїди, фіз.-хім. процеси, викликані технологією і режимами

експлуатації.

Конфігурація, розміри і гідродинамічні характеристики

П.з. змінюються протягом всього терміну існування сверд-

ловини. Вони визначають гідравлічний зв’язок свердловини з

пластом та істотно впливають на її продуктивність. Конфі-

гурація зони із зміненими гідродинамічними характеристика-

ми пласта в приствольній частині свердловини не має якоїсь

суворої геом. форми, і її морфологія, особливо в тріщинних і

тріщинно-порових колекторах, складна і різноманітна.

Впливаючи на П.з. різними способами (кислотне оброб-

ляння, гідророзрив пласта тощо), відновлюють або підвищу-

ють її фільтраційні характеристики. Найбільший ефект дося-

гається комплексним впливом на П.з. В.С.Бойко.

ПРИВИБІЙНИЙ ПРОСТІР, -ого, -у, ч. * р. призабойное про-

странство, а. face space, face area, working area, н. Vorortraum

m, abbaunaher Raum m, Strebraum m – 1) П.п. в усіх гірничих

виробках (окрім дов-

гих очисних) – простір

всередині гірничої ви-

робки (на довжині до

декількох десятків ме-

трів), що примикає до

вибою виробки і в яко-

му знаходяться вибій-

не електромеханічне

обладнання та обслу-

говуючий його персо-

нал. Виняток можуть

складати прохідницькі

вентилятори, котрі, як

і розподільні пристрої

електроенергії, як пра-

вило, знаходяться не в

П.п., а на відстані до

декількох сотень мет-

рів від вибою.

2) П.п. довгої очи-

сної виробки (лави)

– простір всередині

очисної виробки між

вибоєм та спеціальним

кріпленням, що огоро-

джує очисну виробку

від виробленого прос-

тору. Служить для розміщення виймальних машин, засобів

доставки, вибійного кріплення та людей, що працюють у лаві,

а також для руху потоку рудникового повітря. В залежності

від гірничогеологічних умов та прийнятої технології вийман-

ня вугілля ширина П.п. може знаходитися у межах від 1,5 до 4

– 5 м, а інколи й більше. В.С.Білецький, І.Г.Манець.

ПРИВОД, -а, ч. * р. привод, а. drive, н. Antrieb m, Trieb m,

Triebwerk n, Steuerung f, Umsteuerung f – пристрій для при-

ведення в дію від двигуна різних технологічних машин. За

енергією, яка використовується, розрізняють П.: механічний

(зубчата, фрикційна, ланцюгова, ремінна передача), гідра-

влічний, пневматичний та електричний. За характером роз-

поділу енергії механічний

П. буває: трансмісійний,

груповий, одиничний (ін-

дивідуальний). У гірничій

справі використовуються

практично всі види при-

водів, найчастіше – елек-

тропривод. В.С.Білецький,

І.Г.Манець.

ПРИВ’ЯЗКА ДО ШАХТ-

НИХ ВИСКІВ, -…, с. * р.

примыкание к шахтным

отвесам, а. referencing to

mine plummets (plumbs),

н. Anschluss m an die

Grubenrichtschnüre – ком-

плекс кутових і лінійних вимірювань, які виконуються при

з’єднувальній зйомці для визначення на земній поверхні, і на

горизонті гірничих робіт дирекційного кута і координат по-

чаткової точки сторони, яка є вихідною для підземних мереж.

Найбільш розповсюджений спосіб примикання сполучним

трикутником (див. зйомка з’єднувальна, знімання з’єднуваль-

не (орієнтування)). В.В.Мирний.

ПРИДНІПРОВСЬКА ВИСОЧИНА, -ої, -и, ж. – височина

на Правобережжі Дніпра у межах Житомирської, Вінницької,

Київської, Черкаської, Кіровоградської і Дніпропетровської

областей. З півн. обмежена Поліською низовиною, з півд.

– Причорноморською низовиною, зі сх. – Придніпровською

низовиною, із зах. – Волинською та Подільською височинами.

Пересічні висоти 150–240 м, макс. – 323 м. У геоструктурно-

му відношенні відповідає Українському щиту. Укладена пе-

реважно ґранітами, ґнейсами, магматитами, кварцитами.

Корисні копалини: залізні (Криворізький залізорудний бас.),

марганцеві (Нікопольський марганцевий бас.) руди, ґраніт,

лабрадорити, графіт, буре вугілля, каолін, буд. матеріали

тощо. Поверхня П.в. плоска, хвиляста, подекуди горбиста.

ПРИДНІПРОВСЬКА НИЗОВИНА, -ої, -и, ж. – низовина на

Лівобережжі Дніпра у межах Чернігівської, Сумської, Полта-

вської та частково Київської, Черкаської, Дніпропетровської

і Харківської областей. Зі сх. обмежена відрогами Середньо-

російської височини, на півдні межує з Донецькою та При-

азовською височинами і Причорноморською низовиною, а на

півд.-зах. – з Придніпровською височиною. Пересічні висоти

50–170 м, макс. – 236 м. Геоструктурно відповідає Дніпров-

сько-Донецькій западині. Родовища нафти і газу (Дніпровсь-

ко-Донецька нафтогазоносна область), кам’яної солі та буд.

матеріалів.

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ТЕКТОНІЧНИЙ БЛОК, -ого, -ого, -

у, ч. – Див. Середньопридніпровський тектонічний блок.

Ïðèâèá³éíèé (î÷èñíèé) ïðîñò³ð ëàâè.

Ïðèâîäíà ñåêö³ÿ øàõòíèõ ñòð³÷êî-

âèõ êîíâåºð³â êîíñòðóêö³¿ «Äîíä³-

ïðîâóãëåìàøó» (âèãîò³âíèêè: ÂÀÒ

«Ñòàõàíîâñüêèé âàãîíîáóä³âåëüíèé

çàâîä», ÂÀÒ «Äîíåöüêã³ðìàø»).

Ðèñ. Òèïè ìåõàí³÷íèõ ïðèâîä³â: ² – òðàíñì³ñ³éíèé; ²² – ãðóïîâèé;

²²², IV – ³íäèâ³äóàëüíèé; à – äâèãóí; á – òðàíñì³ñ³éíèé âàë; â – ðî-

áî÷à ìàøèíà ç îäíîøê³âíèì ïðèâîäîì; ã – êîíòðïðèâîä; ä – ðîáî÷à

ìàøèíà ç³ ñòóï³í÷àñòèì øê³âîì; å – ïðóæíà ìóôòà; æ – êîðîáêà

øâèäêîñòåé ðîáî÷î¿ ìàøèíè.

ПРИ — ПРИ

397

ПРИДНІСТРОВСЬКА ВИСОЧИНА, -ої, -и, ж. – частина

Подільської височини на Лівобережжі Дністра у межах Тер-

нопільської і Хмельницької областей. Висоти 100–386 м. У

геоструктурному відношенні розташована в межах Волино-

Подільського блоку Українського щита, кристалічні породи

якого перекриті вапняками, пісками, лесами, ґіпсами, ангід-

ритами. Розвинутий карст та ерозія. Родовища мінеральних

вод.

ПРИДОБРУДЖИНСЬКИЙ ПРОГИН, -ого, -у, ч. – геол.

структура Східно-Європейської платформи; в межах України

– на території Одеської області – південніше м. Білгород-Дні-

стровського. Витягнутий півн. західному напрямку. Ширина

прогину 50–60 км. Як самостійна структура сформувався за

юрського періоду. Фундамент прогину складений дорифей-

ськими кристалічними породами. Виповнений теригенними

середньоюрськими відкладами потужністю до 2 км і карбона-

тними відкладами верхньої юри меншої потужності, які з різ-

кою структурною незгідністю перекривають палеозой-тріасо-

вий комплекс порід потужністю понад 3 км. Відклади крейди і

палеогену утворюють самостійний структурний ярус. Корисні

копалини: нафта, газ, мінеральні води, буд. матеріали.

ПРИДОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ, -ого, -…, с. * р. придонное обо-

гащение, а. benthic enriching, benthonic enriching; н. Aufberei-

tung f am Meeresboden – вилучення з підводного масиву чорно-

вого концентрату, при якому хвости первинного збагачення

залишаються у вибої або поблизу нього. П.з. супроводжуєть-

ся скороченням в дек. разів об’єму гірничої маси, що транс-

портується на судові переробні установки при найменшому

впливі робіт на стан навколишнього середовища. Цей напрям

розвивається при розробці родовищ залізо-манґанових кон-

крецій. У залежності від фіз.-техн. властивостей корисного

компонента і вмісних порід використовуються різні технічні

засоби П.з. – класифікаційні, гравітаційні, гідромагнітні і ін.

типів. В.С.Білецький.

ПРИЗМА, -и, ж. * р. призма, а. prism, н. Prisma n – 1) Багато-

гранник, дві грані якого (основи) є рівними багатокутниками

з відповідно паралельними сторонами, а бічні грані – парале-

лограмами. 2) Багатогранне тіло з матеріалу, прозорого для

світла. Застосовують для зміни напряму поширення пучків

світла, розкладання білого світла в спектр, поляризації світла

тощо. В.В.Мирний.

ПРИЗМА ОБВАЛЕННЯ, -и, -…, ж. – малостійка частина

масиву уступу (див. уступ).

ПРИЙМАЛЬНІСТЬ СВЕРДЛОВИНИ, -ості, -и, ж. * р. при-

ёмистость скважины; а. well injectivity, well intake capacity,

н. Empfangvermögen n der Bohrung, Kapazität f der Bohrung

– характеристика нагнітальної свердловини, яка показує мож-

ливість закачування робочого аґента (води, газу, пари тощо)

в пласт і визначається об’ємом суміші, який закачується в

пласт за одиницю часу. В технологічних розрахунках вико-

ристовується також коефіцієнт П.с., що дорівнює відношен-

ню кількості робочого аґента, який закачується в пласт за

одиницю часу, до репресії тиску, що створюється на вибої

свердловини під час закачування. Дані про П.с. використо-

вуються при проектуванні і регулюванні розробки родовищ, в

пласти яких закачуються робочі аґенти (з метою витіснення

нафти водою, гарячою парою, газом тощо); при ініціюванні і

підтримуванні внутрішньопластового горіння; при створенні

підземних газосховищ тощо. В.С.Бойко.

ПРИЙМАЛЬНО-ВІДПРАВНИЙ МАЙДАНЧИК, -…-ого, -а,

ч. * р. приемно-отправительная площадка, а. loading termi-

nal, pit bank; н. Hängebank f – комплекс виробок, призначених

для обслуговування транспортних робіт з прийому вугілля,

породи або гірничої маси з видобувних дільниць; переванта-

ження їх на транспортні засоби виробок, які перетинаються;

прийому і видачі людей та матеріалів, а також розмежування

струменів свіжого і відпрацьованого повітря тощо. П.-в. м.

на сучасних шахтах – це складні технічні споруди, об’єми

виробок яких сягають декількох тисяч кубічних метрів. Конс-

трукції їх визначаються в основному кількістю виробок, що

перетинаються, місцем їх розташування відносно пласта і

видом транспорту по них.

До П.-в. м. висуваються вимоги:

– забезпечення необхідної пропускної спроможності

транспорту з метою створення умов для безперебійної роботи

очисних вибоїв, що обслуговуються П.-в. м.;

– виключення прямого перетинання горизонтальних ви-

робок з похилими при застосуванні рейкового транспорту;

– надійне відокремлення свіжого і вихідного вентиляцій-

них струменів;

– мінімальний об’єм виробок і мінімальні витрати на їх

спорудження.

За функціональним призначенням розрізняють такі типи

П.-в. м.:

– біля бремсберґів – верхній, проміжний і нижній;

– біля похилів – верхній і нижній.

Верхній П.-в. м. бремсберґа призначається для транспо-

ртного обслуговування самого верхнього вентиляційного

штреку (ярусного або поверхового), а саме: прийому вугілля і

породи від проведення цього штреку і передачі їх на транспо-

ртні засоби бремсберґа, прийому і видачі людей, матеріалів,

устаткування.

Проміжний П.-в. м. бремсберґа служить для прийому ву-

гілля і породи з добувних дільниць і виконання всіх операцій

допоміжного транспорту. Можливі схеми конструкцій П.-в. м.

бремсберґа наведені на рис. 1.

Нижній – для прийому і передачі вугілля та породи, що

надходять з усіх поверхів бремсберґового поля або з усіх яру-

сів панелі, на транспортні засоби головних виробок горизон-

ту, з якими перетинається бремсберґ, а також виконання всіх

операцій допоміжного транспорту.

1 – äîïîì³æíèé áðå-

ìñáåð´; 2 – áðåìñáåð´;

3 – âåíòèëÿö³éíèé õ³äíèê;

4 – ïîâåðõîâèé (ÿðóñíèé)

òðàíñïîðòíèé øòðåê;

5 – îáõ³äíà âèðîáêà; 6 – áóí-

êåð; 7 – ïðèéìàëüíèé ìàéäà-

í÷èê äîïîì³æíîãî áðåìñáå-

ð´à; 8 – êàìåðà î÷³êóâàííÿ;

9 – ãàðàæ äëÿ åëåêòðîâî-

ç³â.

Ðèñ. 1. Ñõåìè êîíñòðóêö³é ïðèéìàëüíî-â³äïðîàâíîãî ìàéäàí÷èêà

áðåìñáåð´à: à – ç ïëàñòîâèì ðîçòàøóâàííÿì âèðîáîê, ùî ïåðåòè-

íàþòüñÿ, ïðè ëîêîìîòèâíîìó òðàíñïîðò³ ïî øòðåêàõ ³ îäíîê³-

íöåâîìó ïî äîïîì³æíîìó áðåìñáåð´ó; á – ç ïëàñòîâèì ðîçòàøó-

âàííÿì âèðîáîê, ùî ïåðåòèíàþòüñÿ, ïðè êîíâåºðíîìó òðàíñïîðò³

ïî âèðîáêàõ (à òàêîæ ³ ñê³ïîâîìó ïî áðåìñáåð´ó) ³ äîïîì³æíèì

ìîíîðåéêîâèì ïî øòðåêàõ; â – ç ïîëüîâèì ðîçòàøóâàííÿì ïîõèëèõ

âèðîáîê ³ ïëàñòîâèì ãîðèçîíòàëüíèõ (øòðåê³â) ç áóäü-ÿêèì ìåõà-

í³÷íèì âèäîì òðàíñïîðòó ïî øòðåêàõ ³ äîïîì³æíîìó áðåìñáåð´ó,

êîíâåºðíèì àáî ñê³ïîâèì ïî áðåìñáåð´ó.

ПРИ — ПРИ

398

Верхній П.-в. м. по-

хилу призначається для

виконання тих же функ-

цій, що і нижній П.-в. м.

бремсберґа, тільки при

обслуговуванні поверхів

похилового поля або яру-

сів похилової панелі.

Нижній П.-в. м. по-

хилу споруджується на

кожному поверсі або

ярусі для виконання

всіх функцій транспорту

– прийому вугілля і поро-

ди, їх перевантаження на

транспортні засоби похи-

лу, доставки матеріалів і

устаткування, прийому і

видачі людей. Крім того,

в межах майданчика міс-

тяться виробки дільнич-

ного водовідливу.

Щоб виключити пря-

ме перехрещення гори-

зонтальних виробок з по-

хилими, що проводяться

по пласту, споруджують

обхідні виробки (рис. 2),

які можуть розташову-

ватися на одному рівні

з поверховими або яру-

сними штреками, обхо-

дячи похилі виробки в

горизонтальній площині

у висячому (а) чи у ле-

жачому (б) боці пласта,

або ж у вертикальній

площині з відповідним

підйомом (в).

Якщо вугілля по штреках транспортується стрічковими

конвеєрами, то застосовується схема (в), оскільки конвеєри

не допускають вигину в горизонтальній площині. При цьому

допоміжний транспорт по штреках може бути монорейковий

або наґрунтовий, а при електровозному – треба споруджувати

обхідні виробки за схемами (а) або (б).

Обхідні виробки (схеми а і б) застосовуються при кутах

падіння пласта не менше за 8–10°, бо при менших значеннях

кутів значно збільшується їх довжина. У таких випадках похи-

лі виробки на сполученні необхідно розміщувати під пластом

(варіант г), над пластом (д) або ж проводити їх польовими

(е), виключаючи необхідність проведення обхідної виробки.

Д.В.Дорохов, О.С.Подтикалов.

ПРИЛАД, -у, ч. * р. прибор, а. device, apparatus, appliance;

н. Gerät n, Vorrichtung f, Einrichtung f – 1) Спеціальний при-

стрій, призначений для вимірювання чого-небудь, управління

чимось, контролю, спостереження за чим-небудь. 2) Інстру-

мент, предмет, який використовується при виконанні певної

дії. Предмет, що входить до складу якогось устаткування,

спорядження. 3) Сукупність відповідних інструментів, пред-

метів, необхідних для виконання певної роботи.

Прилади розрізняють за їх функціями, призначенням,

принципами роботи тощо. Напр., оптико-механічні, оп-

тичні, магнітні, гравітаційні, електричні та ін. прилади.

В.С.Білецький.

ПРИЛАД ДІНА-СТАРКА, -у,

-…, ч. * р. прибор Дина-Стар-

ка; а. Dean-Stark instrument; н.

Dean-Stark-Gerät n – прилад для

лабораторного визначення вміс-

ту води в нафті, коли при роботі

свердловин утворюється стійка

емульсія.

Суть роботи приладу полягає

в тому, що емульсію змішують з

розчинником, нагрівають, утво-

рену пару води, розчинника і

нафти конденсують у холодиль-

нику, а відтак вода осідає в гра-

дуйованому мірнику.

ПРИЛАДИ ЕЛЕКТРИЧНОГО

ВИСАДЖЕННЯ, -ів, -…, мн.

* р. приборы электрического

взрывания, а. electric blasting de-

vices, н. elektrisches Sprengzube-

hör n – пристрої, які направля-

ють у електровибухову мережу

імпульс струму, достатній для

безвідмовного запалювання еле-

ктродетонаторів у кількості,

яка вказана у паспорті приладу.

В залежності від джерела енергії розрізняють: П.е.в. з га-

льванічними елементами (конденсаторні або високочастотні);

висаджувальні машинки, які одержують енергію від ґенера-

тора з ручним приводом; мережеві висаджувальні прилади;

багатоканальні П.е.в.

ПРИЛЬОДОВИКОВІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. – Див. пери-

гляціальні відклади.

ПРИМИКАННЯ, -…, с. * р. примыкание, а. joint, abutment,

junction, н. Anstossen n – 1) Дія прикріплювання, з’єднання,

зближення, прилягання що-небудь до чогось. 2) Місце стику.

Примикання на майданчику – з’єднання в межах горизон-

тального майданчика залізничної колії чи автомобільної до-

роги робочих горизонтів кар’єру з комунікаціями капітальної

траншеї.

Примикання на керівному підйомі – з’єднання залізничної

колії чи автомобільної дороги робочих горизонтів кар’єру з

комунікаціями капітальної траншеї без пом’якшення керів-

ного похилу.

Примикання на пом’якшеному підйомі – з’єднання в ме-

жах залізничної колії чи автомобільної дороги робочих гори-

зонтів кар’єру з комунікаціями капітальної траншеї ділянки,

на якій керівний похил зменшено (звичайно на 35%).

Пункт примикання – роздільний пункт (при залізничному

транспорті), що обладнаний запобіжним тупиком, призначе-

ний для з’єднання транспортних комунікацій робочих гори-

зонтів кар’єру із транспортними комунікаціями капітальних

траншей. А.Ю.Дриженко.

ПРИНЦИП ЕЛЕКТРОГІДРОДИНАМІЧНОЇ АНАЛОГІЇ, -

у, -…, ч. * р. принцип электрогидродинамической аналогии;

а. principle of electrohydrodynamic analogy; н. Prinzip n der

elektrohydrodynamischen Analogie – принцип, що ґрунтуєть-

ся на аналогiї електрогiдродинамiчнiй, суть якого полягає у

вiдповiдностi (аналогiї) електричних i гiдрогазомеханiчних

величин: U~ Ф ~ P; I ~ q ~ Q; R

ел ~ Rф , де U, I, Rел – напруга,

сила струму i електричний опiр (електричнi величини); Ф, Р,

q, Q , R

ф – потенцiал, тиск, питома витрата рiдини, витрата

рiдини i фiльтрацiйний опiр (гiдрогазомеханiчнi величини).

В.С.Бойко.

Ðèñ. 2 – Êîíñòðóêòèâí³ ð³øåííÿ, ÿê³

äîçâîëÿþòü óíèêíóòè ïðÿìîãî ïåðå-

òèíàííÿ ïîõèëèõ òà ãîðèçîíòàëüíèõ

âèðîáîê: 1 – ïîâåðõîâèé (ÿðóñíèé)

øòðåê; 2 – áðåìñáåð´ (ïîõèë);

3 – îáõ³äíà âèðîáêà.

Ðèñ. Ñõåìà ïðèëàäó Ä³íà-

Ñòàðêà. Ã³ëüçó 4 ç áóðîâèì

ðîç÷èíîì âì³ùóþòü ó êðóã-

ëîäîííó êîëáó 3 ³ ç’ºäíóþòü

ïàñòêîþ 2 ³ç â³äâ³äíîþ òðó-

áêîþ. Âåðõí³é ê³íåöü ïàñòêè

ç’ºäíóþòü ç õîëîäèëüíèêîì 1.

ПРИ — ПРИ

399

ПРИНЦИП МІНІМУМУ ВІЛЬНОЇ ЕНЕРГІЇ, -у, -…, ч. * р.

принцип минимума свободной энергии, а. principle of minimum

free energy; н. Prinzip n der minimalen freien Energie f – прин-

цип, згідно з яким у будь-якій ізольованій системі можуть

протікати тільки такі спонтанні (самопливні) процеси, в ре-

зультаті яких вільна енергія системи знижується. Принцип

мінімуму вільної енергії витікає з другого закону термоди-

наміки. Практичне значення цього принципу полягає в тому,

що він дозволяє встановити напрямок тих чи інших процесів,

умови стійкої термодинамічної рівноваги і найбільш імовір-

ний стан системи. В гірництві П.м.в.е. застосовується до ба-

гатьох процесів видобування і переробки корисних копалин.

Напр., для флотаційного процесу цей принцип практично за-

стосовується при вивченні процесів на поверхні розділу “тве-

рде–рідина”, “рідина–газ”, “тверде–газ” і “рідина–рідина”.

П.м.в.е. покладений в основу енергетичної гіпотези відсадки

і т.д. В.С.Білецький.

ПРИНЦИП РІККЕ, -у, -…, ч. * р. принцип Рикке, а. Riecke’s

principle, н. Rieckesches Prinzip n – принцип, за яким у мінера-

льному комплексі, що зазнає сильного одностороннього тис-

ку, мінерали розчиняються в напрямі тиску, а кристалізуються

в напрямі перпендикулярному до напряму тиску. Це явище

зумовлює паралельне (сланцювате) розміщення мінералів у

метаморфічних утвореннях.

ПРИНЦИП СУПЕРПОЗИЦІЇ, -у, -…, ч. – Див. суперпозиції

принцип.

ПРИНЦИП ЧЕЧОТТА, -у, -…, ч. * р. принцип Чечотта, а.

Chechott principle, н. Chechottsches Prinzip n – основний прин-

цип дроблення і подрібнення: “не дробити (подрібнювати) ні-

чого зайвого”. Дотримування цього принципу має на меті: 1.

Збереження витрат енергії (оскільки операції дроблення і по-

дрібнення – одні з найбільш енерговитратних при збагаченні

корисних копалин). 2. Зменшення втрат корисної копалини у

відходах і в пило- та шламоутворенні (оскільки розділення

вихідної мінеральної суміші на концентрат і відходи суттєво

утруднене для дрібних зерен). 3. Збільшення продуктивності

збагачувальної фабрики. 4. Зменшення зношування робочих

поверхонь апаратів дроблення і подрібнення. Ідеальне руйну-

вання вихідного мінералу при підготовці його до збагачення

– таке, при якому площина розколу проходить по площині

дотикання (зіткнення) корисної компоненти і пустої породи.

І.К.Младецький.

Література: Чечотт Г.О. Обогащение полезных ископа-

емых. Петроград: Научное химико-техническое издательство.

– 1924.

ПРИРІЗКА, -и, ж. * р. прирезка; а. expansion of the original

mining area; н. Anschnitt m – 1) При розробці рудних родовищ

– частина виймальної ділянки (блоку, панелі) обмеженої ши-

рини, з довжиною і висотою, що в декілька разів перевищу-

ють ширину. Послідовним відпрацюванням П. здійснюється

виймання всієї ділянки (блоку, панелі). При системі розроб-

ки рудних родовищ вертикальними П. вони розташовуються

звичайно навхрест простягання рудного тіла на всю потуж-

ність покладу. Висота П. дорівнює висоті поверху, ширина

вибирається в залежності від стійкості руди: в більш тривких

– до 8 м, в особливо слабких – до 2 м, звичайно – 4–6 м.

При системі підповерхового і поверхового обвалення з від-

биванням руди вертикальними свердловинами або штангови-

ми шпурами. П. можна назвати вертикальний шар руди, що

відбивається. Довжина П. при цьому дорівнює ширині панелі,

висота – висоті підповерху або поверху, а ширина – товщи-

ні відбивного шару, що дорівнює лінії найменшого опору. 2)

При розробці пластових (вугільних) родовищ – збільшення

розмірів шахтного поля у порівнянні з прийнятими в прое-

кті з метою збільшення обсягу запасів в шахтному полі для

підвищення виробничої потужності шахти або подовження

терміну її служби. А.Ю.Дриженко.

ПРИРОДА, -и, ж. * р. природа, а. nature, н. Natur f – 1) У

широкому розумінні – органічний і неорганічний світ у всій

сукупності і зв’язках його форм, що є об’єктом людської дія-

льності і пізнання. Все те, що не створене діяльністю люди-

ни. 2) Сукупність природних умов існування людського спів-

товариства. 3) Сукупність основних якостей, властивостей

чого-небудь, сутність (напр., процесів, явищ тощо). 4) “Друга

природа” – створені людиною матеріальні умови її існування.

Див. охорона навколишнього середовища (довкілля), навколи-

шнє середовище.

ПРИРОДНА ПОСАДКА ПОКРІВЛІ, -ої, -и, -…, ж. * р. ес-

тественная посадка кровли, а. natural roof caving; н. natürli-

ches Aufsetzen n der Firste – самообвалення порід покрівлі у

виробленому просторі безпосередньо за посуванням очисно-

го вибою.

ПРИРОДНА ТЯГА, -ої, -и, ж. * р. естественная тяга, а.

natural draught, н. natürlicher Wetterzug f – депресія, що зу-

мовлюється природно виникаючою різницею тиску повітря

в гірничих виробках. В шахтах П.т. утворюється за наявності

двох або більше вертикальних, або похилих виробок, по яких

рухається повітря, що має різну густину.

ПРИРОДНЕ ЗАБРУДНЕННЯ, -ого, -…, с. * р. природное

загрязнение, а. natural pollution, н. natürliche Verunreinigung f

– забруднення довкілля, яке викликане природними (як прави-

ло, катастрофічними) причинами (виверження вулкана, сель,

великий метеорит тощо). Іноді є результатом побічної дії

людини на природу.

ПРИРОДНЕ ЗАМОРОЖУВАННЯ ПОРІД (СИБІРСЬКИЙ

СПОСІБ), -ого, -…, с. (-ого, -у, ч.) * р. естественное замо-

раживание пород (сибирский метод), а. natural rock freezing

(Siberian method); н. natürliches Gefrieren n der Gesteine (Sibi-

risches Verfahren n) – спосіб проходження розвідувальних шу-

рфів в руслах річок та річкових долинах в пливунних породах

на глибину 5 – 20 м. Вибій виробки в зимовий час проморожу-

ють за рахунок природного холоду протягом 2–3 днів, а після

цього проводять виробку на глибину, дещо меншу товщини

промороженого шару ґрунту.

ПРИРОДНЕ ПРОВІТРЮВАННЯ КАР’ЄРІВ (АЕРАЦІЯ

КАР’ЄРІВ), -ого, -…, с. (-ії, -…, ж.) * р. естественное про-

ветривание карьеров

(аэрация карьеров), а.

natural open pit venti-

lation, natural quarry

ventilation; н. natürli-

che Tagebaubelüftung

f (Durchlüftung f der

Tagebaue) – обмін

повітря, що відбу-

вається в кар’єрних

просторах за рахунок

дії природних венти-

ляційних сил вітру і

тепла, в процесі яко-

го відбуваються ви-

несення шкідливих

домішок з кар’єру та

надходження в нього

свіжого повітря.

Див.

провітрювання кар’єрів,

прямоструминна схема

провітрювання кар’єру.

Ñõåìè ïðîâ³òðþâàííÿ êàð’ºð³â: à – ïðÿ-

ìîñòðóìèííà; á – ðåöèðêóëÿö³éíà; â

– êîíâåêòèâíà; ã – ³íâåðñ³éíà.

ПРИ — ПРИ

400

ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, -ого, -а, с. * р. природная сре-

да, а. natural enviponment, н. natürliche Umwelt f – сукупність

абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених в

результаті діяльності людини, які впливають на живий світ

планети. Відрізняється від інших складових навколишнього

середовища властивістю самопідтримання і саморегуляції

без корекції з боку людини.

ПРИРОДНИЙ ГАЗ, -ого, -у, ч. * р. природный газ; а. natural

gas; н. Naturgas n – суміш газоподібних вуглеводнів (метану,

етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі

та широко використовується як високоекономічне паливо на

електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цемен-

тній та скляній промисловості, у процесі виробництва буд-

матеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як

сировина для отримання багатьох органічних сполук. Див.

гази природні, гази природні горючі. В.С.Бойко.

ПРИРОДНИХ ГАЗІВ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ СУМІШІ,

-..., -их, -ей, мн. * р. прирoдных газов взрывоопасные смеси; а.

explosive mixtures of natural gases; н. explosionsgefährliche Ge-

mische n pl der Naturgase – суміші природних вуглеводневих

газів з повітрям, які в інтервалі між двома концентраціями

є вибухонебезпечними, причому нижня границя вибуховості

відповідає мінімальній концентрації горючого газу, при якій

вибух уже неможливий; а верхня – максимальній концентра-

ції, при якій ще можливий вибух (табл.). При концентрації

газу в повітрі в межах запалювання за наявності джерела за-

палювання виникне вибух. Якщо вміст газу в повітрі менший

нижньої і більший верхньої границь вибуховості, то суміш не

здатна вибухати. При цьому вона згоряє спокійним полум’ям.

Швидкість поширення фронту хвилі горіння при атмосфер-

ному тиску становить близько 0,3–2,4 м/с.

Межа вибуховості газів у суміші з повітрям при

Т = 273 °С, р = 0,1 МПа, %

Гази Нижня Верхня

Метан CH

4 5,3 15

Етилен С

2Н4 2,8 28,6

Етан C

2H6 3,0 12,5

Пропан C

3H8 2,2 9,5

n-бутан n-С

4Н10 1,9 8,5

ізо-пентан і-С

5Н12 1,3 8,0

Водень Н

2 4,1 74,6

Тиск, що виникає при вибуху газоповітряної суміші, ви-

значаться за формулою:

де р

поч – початковий тиск газоповітряної суміші до вибуху, Па;

виб – температура газів, які утворюються при вибуху (1900–

2000 °С), К; Т

поч – температура газоповітряної суміші до вибу-

ху, К; т – об’єм продуктів згоряння газу з урахуванням азоту

повітря; п – об’єм суміші газу в повітрі до вибуху. Величини

т і п визначаються рівняннями реакцій горіння складових ча-

стин газу з урахуванням балансу азоту в повітрі, які беруть

участь у реакції. В.С.Бойко, В.С.Білецький.

ПРИРОДНІ ПЛАСТОВІ ВУГЛЕВОДНЕВІ ГАЗИ, -их, -их,

-их, -ів, мн. * р. природные пластовые углеводородные газы;

а. native hydrocarbon gases, н. natürliche Schichtkohlenwasser-

stoffgase n pl – гази газових і нафтових родовищ – багатоком-

понентні системи, які містять в основному насичені вуглевод-

ні – легкі (С

1–С4) і в невеликих кількостях важчі, а також азот

(0,1 – 20% і більше), двоокис вуглецю, рідкісні гази, іноді сір-

ководень і ін. В літературі часто під природними розуміються

тільки гази газових і газоконденсатних покладів; газ, що ви-

діляється із нафти (розчинений у нафті) і газ газових шапок

називають нафтовим. В процесі розробки покладів усіх типів,

які містять газ, відбувається в тій або іншій мірі зміна складу

газів. Син. – природні пластові гази. В.С.Бойко.

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, -их, -ів, мн. * р. природные ресурсы,

а. natural resources; н. natürliche Ressourcen f pl, Naturschätze

m pl, natürliche Hilfsquellen f pl (Ressourcen f pl), Rohstoffquel-

len f pl – сукупність об’єктів і систем живої і неживої приро-

ди, компоненти природного середовища, що оточують люди-

ну, які використовуються в процесі суспільного виробництва

для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і

суспільства. П.р. класифікують за різними критеріями: при-

належністю до тих чи інших компонентів природи (мінераль-

ні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в

процесі використання – на вичерпні (поновлювальні й непо-

новлювальні П.р.) і невичерпні та ін. До П.р. входять сонячна

енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт,

тваринний світ, ландшафт, корисні копалини. Осн. напрям

освоєння П.р. – їх комплексне використання. В.С.Білецький.

ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, ..., -их,

-ей, мн. * р. природного газа токсические свойства; а. toxic

properties of natural gas; н. toxische Eigenschaften f pl des Na-

turgases – здатність природного газу створювати отруйну дію

на організм людини. В атмосферному повітрі населених пун-

ктів, у повітрі робочої зони і у воді водоймищ санітарно-по-

бутового водокористування встановлюються гранично допу-

стимі концентрації шкідливих речовин, які затверджуються

Міністерством охорони здоров’я України (табл.).

Із газових компонентів природних і нафтових газів осо-

бливо токсичним є сірководень, його запах відчувається при

вмісті в повітрі 0,0014–0,0023 мг/л. Сірководень – отрута, що

викликає параліч органів дихання й серця. Концентрація сір-

ководню 0,06 мг/л викликає головний біль. При концентраці-

ях 1 мг/л і вище настають гостре отруєння і смерть. Гранично

допустима концентрація сірководню в робочій зоні виробни-

чих приміщень – 0,01 мг/л, а в присутності вуглеводнів С

1-С5

– 0,003 мг/л.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин,

мг/м

Гази В атмосферному

повітрі

У воді водо-

ймищ

Етилен С

2Н4 3 0,5

Бутилен С

2Н8 3 0,2

n-бутан n-С

4Н10 200 -

ізо-пентан і-С

5Н12 100 -

Характер дії на організм людини вуглекислого газу – нар-

котичний, при високих концентраціях викликає швидку заду-

ху через нестачу кисню. Вміст 4-5 % вуглекислого газу в пові-

трі призводить до запаморочення голови, підвищує кров’яний

тиск. Вдихання високих концентрацій вуглекислого газу (20

%) спричиняє зупинку дихання і смерть. В.С.Бойко.

ПРИРОДНО-НАПРУЖЕНИЙ СТАН ГІРСЬКИХ ПОРІД,

-…-ого, -у, -…, ч. * р. естественно-напряженное состоя-

ние горных пород, а. rock natural state of stress; н. natürlicher

Spannungszustand m der Gesteine, Spannungszustand m im un-

verritzten Gebirge – сукупність напружених станів, що фор-

муються в масивах гірських порід в надрах внаслідок впливу

природних чинників. Основною і постійно діючою причиною

формування П.-н.с.г.п. є гравітація; крім того – вертикальні і

ПРИ — ПРИ