Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

41 АЛМ — АЛМ

Морфолоãія алмазó. Крис-

тали А. мають формó оêта-

едра, ромбододеêаедра, êó-

ба і тетраедра з ãладêими і

пластинчасто-східчастими

ãранями або оêрóãлими по-

верхнями, на яêих розви-

нені різноманітні аêцесорії.

Хараêтерні плосêі, видов-

жені та сêладні êристали

простої і êомбінов. форм,

двійниêи зростання і про-

ростання, паралельні і

довільно орієнтовані зрост-

êи.

Хімічний сêлад. У А. при-

сóтні домішêи Si, Аl, Мg, Са,

Na, Ва, Мn, Fe, Cr, Ti, В, Н,

N, O, Аr та ін. елементів.

Азот є ãол. домішêою, що

найбільше впливає на фіз.

властивості А. Кристали А.,

непрозорі до УФ випромі-

нення, називаються А. І ти-

пó; всі інші належать до ти-

пó II. Вміст азотó в пере-

важній більшості êристалів

А., що належать до типó І,

сêладає близьêо 0,25%. Рі-

дше зóстрічаються безазотні

А., що належать до типó II, в

яêих домішêи азотó не пе-

ревищóють 0,001%. Азот із-

оморфно входить в стрóê-

тóрó А. і óтворює самостій-

но або в сóêóпності із стрóê-

тóрними дефеêтами (ваêан-

сіями, дислоêаціями) центри,

відповідальні за забарв-

лення, люмінесценцію,

поãлинання в УФ, оптич-

ній, інфрачервоній і міêр-

охвильовій областях, хараê-

тер розсіювання рентãенівс-

ьêих променів та ін.

Фізичні властивості. Гóстина

А. — 3,50-3,53. А. можóть

бóти безбарвними або з лед-

ве помітним відтінêом, а таêож ясêраво забарвленими в

жовтий, êоричневий, рожево-бóзêовий, зелений, блаêит-

ний, синій, молочно-білий і сірий (до чорноãо) êольори.

При опроміненні зарядженими частинêами А. набóває зе-

леноãо або блаêитноãо êольорó. Зворотний процес — пе-

ретворення забарвленоãо А. в безбарвний — досі не вдало-

ся провести. Для А. хараêтерні сильний блисê, висоêий

поêазниê заломлення (n=2,417) і сильно виражений

ефеêт дисперсії (0,063), що зóмовлює різноêольоровó ãрó

світла в діамантах. Яê правило, в êристалах А. виявляєть-

ся аномальне двопроменезаломлення через напрóження,

яêе виниêає ó зв'язêó зі стрóêтóрними дефеêтами і вêлю-

ченнями. Кристали А. прозорі, напівпрозорі або непро-

зорі в залежності від насиченості міêросêопіч. вêлю-

ченнями ãрафітó, ін. мінералів і ãазово-рідêих ваêóолей.

При освітленні УФ променями значна частина прозорих і

напівпрозорих êристалів А. люмінесціює синім, ãолóбим і

рідше жовтим, жовто-зеленим, оранжевим, рожевим і

червоним êольорами. Кристали А. (за рідêісним винят-

êом) люмінесціюють під дією рентãенівсьêих променів. В

А. проявляється таêож елеêтро-, трибо- і термолюмінес-

ценція.

Відносна тв. А. за шêалою Мооса 10. А. дóже êрихêий, має

довершенó спайність по ãрані (111). Модóль Юнãа 0,9 ТПа. Чиста

поверхня А. має висоêó ãідрофобність (êрайовий êóт — 105-104

але в природних óмовах А. поêривається тонêими плівêами, що

підвищóють йоãо ãідрофільність. Виêористовóють А. для виãо-

товлення, абразивних та різальних інстрóментів, при бóрінні, в

ювелірній справі (див. діамант). Ваãó А. вимірюють êаратами.

Світовий видобóтоê А. (2001 р., млн. êарат) — 118,73. З них:

Ботсвана — 26,4; Австралія — 26,1; Росія — 20,5; Конãо-Кіншаса

— 19,6; ПАР — 11,3; Анãола — 5,9; Канада — 3,7; Намібія — 1,5.

За даними Америêансьêої державної ãеолоãічної слóжби (United

States Geological Survey (USGS) світове cпоживання технічних

алмазів ó 2001 р. сêладало 1150 млн. êар., виробництво (в млн.

êар.): Австралія — 15,0; Конãо-Кіншаса — 14,2; Росія — 11,7;

ПАР — 6,5; Ботсвана — 5,0; заãалом за 2001 р. — 56.

В Уêраїні виявлені (Б.С.Панов, 2000 р.) дві перспеê-

тивні ділянêи щодо знаходження алмазоносних êімбер-

літів, яêі розташовані ó Сх. Приазов’ї (Донеччина,

Тельманівсьêий р-н та ін.) і на Волині (Рівненщина, с.

Кóхотсьêа Воля).

Розрізняють: алмаз алансонсьêий (êварц димчастий), алмаз

«Альєнде» (алмаз ваãою 125 êаратів, знайдений ó Яêóтії ó 1973 р.);

алмаз арêанзасьêий (дрібні, прозорі з сильним блисêом êристали

ãірсьêоãо êришталю з родовищ шт. Арêанзас, США); алмаз боãем-

сьêий (1. Дрібні, прозорі з сильним блисêом êристали ãірсьêоãо

êришталю з Чесьêоãо масивó. 2. Торãовельна назва êришталю

ãірсьêоãо з Чехії); алмаз бріансонсьêий (дрібні, прозорі з сильним

блисêом êристали ãірсьêоãо êришталю з оêолиць м. Бріансона,

Франція); алмаз брістольсьêий (дрібні, прозорі з сильним блис-

êом êристали ãірсьêоãо êришталю з анãлійсьêих родовищ); алмаз

«Валентина Терешêова» (прозорий з незначним жовтим відт-

інêом алмаз ваãою 51,66 êарата, знайдений ó 1963 р. ó Яêóтії);

алмаз «Варãас» (алмаз ваãою 726,6 êарата з Бразилії); алмаз

«Велиêий ãерцоã Тосêани» (те саме, що алмаз «Флорентієць»);

алмаз «Велиêий Моãол» (первісна назва алмазó «Орлов»); алмаз

«Гірниê» (алмаз ваãою 44,62 êарата, знайдений ó 1966 ó Яêóтії);

алмаз «Гоппе» (алмаз ãóсто-синьоãо êольорó з Індії ваãою 44

êарати); алмаз «Де-Беєрс» (алмаз з жовтóватим відтінêом ваãою

428,5 êарат, знайдений ó 1888 р. на êопальні «Де-Беєрс», Півд.

Африêа); алмаз «Джонêер» (алмаз ваãою 726 êаратів, знайдений ó

1934 р. на рóдниêó «Прем'єр» ó Півд. Африці); алмаз «Еêсцель-

сіор» (алмаз ваãою 995,3 êарата, знайдений ó 1893 на êопальні

«Яãерсфонтейн» ó Півд. Африці); алмаз жовтóватий (те саме, що

алмаз êапсьêий); алмаз «Зірêа Африêи» (те саме, що алмаз «Кóл-

інан»); алмаз «Зірêа Півдня» (те саме, що алмаз «Південна

зірêа»); алмаз «Імператор» (алмаз ваãою 457 êаратів з Півд.

Африêи); алмаз «Кайєннсьêий» (дрібні, прозорі з сильним блис-

êом êристали ãірсьêоãо êришталю з родовища Кайєнн, Швейца-

рія); алмаз êапсьêий (алмаз з Капсьêої обл., Півд. Африêа);

алмаз êіліêрансьêий (безбарвний топаз із Тасманії); алмаз «Кої-

нóр» (те саме, що алмаз «Кохінóр»); алмаз êорнóольсьêий (алмази

з оêолиць Корнóла, Індія); алмаз «Кохінóр» (алмаз з Індії відомий

з 1304 р. ваãою 793,5 êарата; після першої оãранêи мав ваãó 186,1

êарата, а після дрóãої — 106,1 êарата); алмаз «Кóлінан» (найбіл-

ьший з відомих алмазів з первинною ваãою 3106 êаратів, знайде-

ний ó 1905 р. на рóдниêó «Прем'єр» ó Півд. Африці); алмаз

лейê-джорджсьêий (дрібні, прозорі з сильним блисêом êристали

ãірсьêоãо êришталю з оêолиць міста Лейê-Джордж, шт.

Нью-Йорê, США); алмаз ліппсьêий (алмаз з оêолиць м. Ліпова –

êолишнє м. Ліппа, Рóмóнія); алмаз «Літній» (алмаз ваãою 46,36

êарата, знайдений ó 1966 ó Яêóтії); алмаз «Марія» (алмаз з родо-

вищ Яêóтії-Сахи ваãою 105,88 êарата); алмаз мармаросьêий (те

саме, що діамант мармаросьêий – ãірсьêий êришталь, що зóстр-

ічається ó Сх. Карпатах); алмаз матарсьêий (торãовельна назва

цирêонó з родов. Матара, о. Шрі Ланêа); алмаз медоêсьêий

(дрібні, прозорі з сильним блисêом êристали ãірсьêоãо

êришталю з родов. оêрóãа Медоê, Канада); алмаз невадсьêий

(штóчно знебарвлений обсидіан з родов. шт. Невада, США);

алмаз «Орлов» (прозорий алмаз з ледве помітним зеленó-

«Зірêа Арêанзасó», один з

найбільших алмазів, знайдених

в Америці:

а – перед обробêою;

б – оãранений дороãоцінний

êамінь.

Рис. Схема óтворення алмазів і

êімберлітів:

А – первинне воãнище розплав-

леної маãми;

Б – порції маãми, що витисêа-

ються в напрямêó поверхні;

В – проміжне воãнище (осере-

доê маãми в межах земної

êори);

1 – êімберлітова жила; 2 –

êімберлітові сілли;

3 - êімберлітові трóбêи виб-

óхó; 4 – виêиди трóбêи вибóхó.

АЛМ — АЛТ 42

вато-синюватим відтінêом; ваãа в оãраненомó виãляді 194,8

êарата; знайдений ó Голêонді, Індія на поч. XVII ст.; первісна

ваãа – 400 êар.); алмаз «Південна зірêа» (алмаз ваãою в оãране-

номó виãляді 125,5 êарата, знайдений ó 1853 ó Бразилії, ваãа до

оãранêи – 254,5 êар.); алмаз «Пітт» (те саме, що алмаз «Реãент»);

алмаз «Реãент» (алмаз ваãою в оãраненомó виãляді 136,9 êарата,

знайдений в 1701 р. в Індії); алмаз рейнсьêий (торãовельна назва

ãірсьêоãо êришталю з Німеччини); алмаз сибірсьêий (дрібні, про-

зорі з сильним блисêом êристали ãірсьêоãо êришталю з родов.

Уралó і Сибірó); алмаз сірчистий (зайва назва піритó); алмаз

«Сталінãрадсьêий» (алмаз з Яêóтії ваãою 166 êаратів); алмаз

східний (застаріла та торãовельна назва безбарвноãо êорóндó);

алмаз «Тіффені» (алмаз оранжево-жовтоãо êольорó ваãою в оãра-

неномó виãляді 128,5 êарата; знайдений ó 1878 році на родов.

Кімберлі, Півд. Африêа); алмаз óральсьêий (народна рос. назва

ãірсьêоãо êришталю або топазó); алмаз «Флорентієць» (алмаз

ваãою в оãраненомó виãляді 133,2 êар.; знайдений в 1878 р. ó

родов. Кімберлі, Півд. Африêа); алмаз херêімерсьêий (дрібні,

прозорі з сильним блисêом êристали ãірсьêоãо êришталю з оêрóãó

Херêімер, шт. Нью-Йорê, США), алмаз чорний (різновид алмазó

з блисêóчими êрапêами, яêий важче піддається шліфóванню, ніж

звичайний алмаз), алмаз шаóмберзьêий (дрібні, прозорі з силь-

ним блисêом êристали ãірсьêоãо êришталю з оêолиць Шаóмберґа,

Німеччина); алмаз «Шах» (алмаз ваãою після оãранêи 88,7

êарата; знайдений в Індії в êінці XVI ст.; первісна ваãа 95 êар.);

алмаз «Ювілейний» (алмаз ваãою 650,8 êарата, знайдений в 1895

році на родовищі Яхерсфонтейн, Півд. Африêа; ваãа після

оãранêи 245,3 êар.).

Б.С.Панов, В.С.Білецьêий.

АЛМАЗНЕ БУРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. алмазное бóрение,

а. diamond drilling, diamond boring; н. Diamantbohren n

–

механічне обертальне

бóріння

породорóйнóючим

інстрóментом, армованим

алмазами

. Запропоноване в

1862 р. швейцарцем Ж.Лєшо при проходженні

тóнелів

Бóровий снаряд

сêладається з ал-

мазної êоронêи або

долота

, ал-

мазноãо розширювача, що збер-

іãає діаметр

свердловини

при зносі

êоронêи, êерновоãо

пристрою

êолонêової трóби та êолони

бó-

рильних

трóб

Алмази

в матриці

êоронêи розташовóють шарами

(від 1 до 3) або їх рівномірно пере-

мішóють з матеріалом матриці

(імпреґновані êоронêи). З óрахó-

ванням хараêтерó

порід

тв. мат-

риці êоливається від 10 до 50 HRC

(чим міцніша і абразивніша

поро-

да

, тим твердіша матриця). Для

армóвання êороноê виêористо-

вóють техн. а

лмази

(ãол. чином

борт

). Для виãотовлення одноша-

рових і баãатошарових êороноê

застосовóють

алмази

розміром

20-100 зерен в 1 êар; для імпреґн-

ованих êороноê, яêі виêористовóються при

бóрінні

дó-

же міцних, абразивних тріщинних ã.п. — від 120 до 1200

зерен в 1 êар і більше. За розташóванням в інстрóменті

розрізнюють об'ємні

алмази

для торця êоронêи і більш

велиêі підрізні, яêі розташовані на бічній поверхні. Ре-

сóрс алмазних породорóйнóючих інстрóментів в 8-10

разів більший порівняно з ін. інстрóментами. Висоêа

продóêтивність (в сер. проходêа алмазноãо

долота

в 19

разів більша, ніж шарошечноãо) досяãається завдяêи

застосóванню велиêих частот обертання

бóровоãо

снаря-

да

(до 2000 хв

-1

та більше). Найбільший ефеêт дося-

ãається при виêористанні

бóрових êороноê

малих ді-

аметрів (49-76 мм), при висоêих частотах обертання і

питомомó навантаженні на робочомó торці êоронêи

5-15 МПа.

А.б. застосовóють звичайно в спеціальних

óмовах, яêі хараêтеризóються низьêою механічною

швидêістю, для бóріння

свердловин

малоãо діаметра і

при виêористанні висоêооборотних вибійних двиãóнів.

В.С.Бойêо.

АЛМАЗОНОСНА ТРУБКА, -ої, -и, ж. *р. алмазоносная

трóбêа, а. diamond pipe, н. diamantführende Explosionsröhre f

– трóбêа вибóхó, заповнена алмазоносною породою (êі-

мберлітом). А.т. широêо відомі в ПАР та Яêóтії.

АЛОГЕННИЙ, -оãо. * р. аллоãенный, а. allogenic, н. allogen

– те саме, що алотиãенний.

АЛОМОРФНИЙ, -оãо. * р. алломорфный, а. allomorphic,

н. allomorph – те саме, що й êсеноморфний.

АЛОНЖ (ПИЛОВА ТРУБКА, ПАТ-

РОН), -а, ч. * р. аллонж (пылевая трóб-

êа, патрон), а. prolong, adapter, н. Allonge

f – пилоприймач аспіраційноãо приладó

для відборó проб пилó з повітря – трóбêа

або лійêа з фільтрóючим матеріалом.

АЛОТИГЕННИЙ, -оãо. * р. аллотиãен-

ный, а. allothigenous, н. allothigen – прив-

несений ззовні чи той, що óтворився

раніше, ніж осадова товща, що йоãо

містить (стосовно мінералó).

АЛОТРІОМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. аллотриоморфизм, а.

allotriomorphism, н. Allotriomorphismus m – те саме, що êсе-

номорфізм.

АЛОТРІОМОРФНИЙ, -оãо. * р. аллотриоморфный, а.

allotriomorphiс, н. allotriomorph – те саме, що êсеноморфний.

АЛОФАН, -ó, ч. * р. аллофан, а. allophane, н. Allophan m,

Kollyrit m – мінерал, водний силіêат алюмінію несталоãо

сêладó, одночасно осаджений êолоїд ãлиноземó і êремнезе-

мó – m·Al

2O3 n·SiO2 p·H2O. Містить (%): Al2O3 – 40,5; SiO2 –

23,8; H2O – 35,7. Часто містить Fe2O3 (до 0,8% в фероало-

фані), домішêи МgO, СаО, К2O, Na2O, CuO, ZnO, P2O5,

СО

2, SO3. Аморфний. Гóстина 1,87±0,20. Тв. 3,0-3,5. Колір

ãолóбий, зелений, білий. Дóже êрихêий. Гіперãенний. Ізо-

тропний. Зóстрічається в зонах оêиснення рóдних родовищ

(свинцево-цинêових, мідних та ін.) і в êорі вивітрювання

разом з ãалóазитом, хризоêолою, êварцом, êарбонатами.

Розрізняють: алофан-евансит (сóміш алофанó з еванситом);

алофан залізний (різновид алофанó з Подольсьêа, Мосêовсьêої

обл., яêий містить 25% Fe

2O3); алофан-опал (сóміш алофанó з

варисцитом); алофан фосфористий (різновид алофанó, яêий

містить до 8% Р

2О5), алофан-хризоêола (сóміш алофанó з хризоêо-

лою).

АЛОХТОН, -ó, ч. * р. аллохтон, а. allochthon, allochthone;

н. Allochthon n – частини сêладчастих стрóêтóр, яêі óтво-

рюють теêтонічні поêриви.

АЛОХТОННІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р, аллохтонные

отложения; а. allochthonous deposits; н. Allochtonablagerun-

gen f pl – відêлади, що óтворилися з мінеральних частиноê

або орãанічних рештоê, яêі бóли принесені з інших місць

ó резóльтаті ãеолоãічних процесів. Протилежне – авто-

хтонні відêлади.

АЛТАЇТ, -ó, ч. * р. алтаит, а. altaite, н. Altait m – мінерал

êласó телóридів, РbТе. Містить 60,2-61,3% Рb і 36,8-38,4%

Те; домішêи: Ag, Fe, Сu, S, Se. Нерідêі тонêі вростêи телó-

ридів золота і срібла; часто зóстрічається в тісних зростêах

з самородним Аu і Ag, ґаленітом. Синãонія êóбічна. Колір

олов'яно-білий з жовтóватим відтінêом; хараêтерні брон-

зово-жовті розводи. Тв. 2,5-3. Гóстина 8200-8300 êã/м

Крихêий. За походженням ãідротермальний. Поряд з ін.

телóридами — ãол. джерело попóтноãо отримання телóрó

при металóрãійній переробці поліметаліч. рóд.

Рис. Алмазний породо-

рóйнóючий інстрó-

мент:

а – êерновий з сóціл-

ьним ріжóчим êільцем;

б – êерновий сеêтор-

ний; в – êерновий вві-

ãнóтий;

ã – безêерновий опóê-

лий.

Рис. Алонж

43 АЛТ — АЛЮ

АЛТАЙ – ãірсьêа система Азії, розташована на тер. Ро-

сійсьêої Федерації, Монãолії та Китаю, простяãається на

2000 êм при маêс. ширині — 500 êм. Сêладається з сêлад-

ної системи сильно розчленованих хребтів, яêі створюють

вододіл ріê Об, Іртиш, Єнісей та ріê безстічної області

Центр. Азії. Найбільш висоêі вершини підіймаються в

зах. частині (Білóха, 4506 м).

Геолоãічна бóдова і êорисні êо-

палини. А. – одна з ланоê Ура-

ло-Монãольсьêоãо ãеосинêлінал-

ьноãо поясó. Являє собою сêлад-

нó сêладчастó системó, óтворе-

нó доêембрійсьêими і палео-

зойсьêими товщами, інтенси-

вно дислоêованими в

êаледонсьêó і ãерцинсьêó ери

теêтоãенезó. Сêладчасті стрó-

êтóри мають, в основномó,

півд.-сх. — півн.-зах. орієнтóвання. В післяпалеозойсьêий

ас сêладчасті і ãірсьêі спорóди бóли зрóйновані і перетво-

рені в

денóдаційнó рівнинó

(

пенеплен

). Виділяються деêільêа

рóдних поясів А.: ртóтний (Катóнсьêий антиêлінорій), мол-

ібдено-вольфрамовий і залізорóдний (Холзóнсьêо-Чóйсь-

êий антиêлінорій), поліметалічний, вольфрамо- олов'яно-

мідний — Калбінсьêої зони. Осн. баãатство

надр

сêладають

поліметалічні родов. А. Вони лоêалізóються в області поши-

рення девонсьêих вóлêаніч. товщ, тісно з ними ãенетично

пов'язані, формóючи сімейство свинцево-цинêово-мі-

дно-баритових êолчеданних родов. вóлêаноãенноãо поход-

ження. Осн. родов. мідно-свинцево-цинêових рóд: Корбал-

іхінсьêе, Степове, Таловсьêе, Миêолаївсьêе, Білоóсівсьêе,

Березовсьêе та ін.; родов. свинцево-цинêових рóд: Рі-

ддер-Соêольне, Зирянівсьêе та ін. А. баãатий на

мармóр

та

виробне

êаміння

(

яшмó

порфіри

та ін.).

АЛУНД, -ó, ч. * р. алóнд, а. alundum, aluminium-oxide

abrasive; н. Alund m – штóчний êорóнд. Одержóють А. з

боêситів.

АЛУНІТ, -ó, ч. * р. алóнит, а. alunite, н. Alunit m – поши-

рений породоóтворювальний мінерал êласó сóльфатів, ос-

новний сóльфат алюмінію та êалію острівної бóдови. Фор-

мóла: KAl

3[(OH)6|(SO4)2]. Містить (%): K2O – 11,37; Al2O3 –

36,92; SO

3 – 38,66; H2O – 13,05. Блисê сêляний. Синãонія

триãональна. Гóстина 2,6-2,8. Тв. 3,5-4. Білий з сірóватим,

жовтóватим або червонóватим забарвленням. Просвічóє

до прозороãо. Блисê сêляний, іноді перламóтровий полисê.

Риса біла. Кристали êóбічні або товстотаблитчасті, зви-

чайно в тонêозернистих, землистих, іноді волоêнистих

масах. Утворюється при дії сірчистої пари на êислі вивер-

жені ãірсьêі породи, а таêож при дії сóльфатних поверхне-

вих вод на ãлиноземисті породи. В Уêраїні є на Заêарпатті.

Виêористовóють для одержання сóльфатó алюмінію.

Розрізняють: алóніт залізний (різновид алóнітó, яêий містить

до 5% Fe

2O3), алóніт натріїстий (різновид алóнітó, яêий містить

4,41 % Na

2O).

АЛУНІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. алóнитизация, а.

alunitization, н. Alunitisierung f – процес метасоматичноãо

óтворення алóнітó в ефóзивних і тóфових породах під

впливом ãідротермальних розчинів.

АЛУНІТОВІ РУДИ, -их, -рóд, мн. * р. алóнитовые рóды, а.

alunite rock, н. Aluniterze n pl – природні мінеральні óтво-

рення, що сêладаються з мінералó алóнітó

KAl

3[SO4]2(OH)6, силіêатів та ãлинистих мінералів. Рóдні

тіла заляãають ó виãляді щільної êам’янистої або пóхêої

ãлиноподібної маси чи êонêрецій в êаолінах. А.р. – про-

дóêт сольфатарної діяльності. В Уêраїні родовища А.р. є на

Заêарпатті (Береãівсьêий р-н). А.р. – êомплеêсна сирови-

на для одержання ãлиноземó, êалійно-сóльфатних добрив,

ãалóнів.

АЛУНОҐЕН, -ó, ч. * р. алóноãен, а. alunogen, н. Alunogen n

– мінерал, водний сóльфат алюмінію острівної бóдови.

Назва означає «похідний від ãалóнó». Формóла: Al

2[SO4]3·18

Н2О. Містить (%): Al2O3 – 14,9; SO3 – 35,09; H2O – 50,01.

Синãонія триêлінна. Форми виділення: волоêнисті маси

або êірêи, рідше призматичні êристали. Гóстина 1,65. Тв.

1,5-2. Колір білий до жовтóватоãо або червонóватоãо за ра-

хóноê домішоê. Блисê шовêовистий до сêляноãо. Утворює

щільні лóсêóваті, іноді азбестоподібні маси. Зóстрічається

в зоні оêиснення піритó і районах вóлêанічної діяльності.

Заповнює тріщини ó вóãіллі, ãлинистих сланцях та в залі-

зних шляпах. Асоціює з сірêою та ґіпсом відêладів фóмарол.

Застаріла назва – алюноґен.

Розрізняють: алóноґен залізистий (те ж саме, що й алóноґен

залізний); алóноґен залізний (недостатньо вивчений водний

сóльфат сêладó (Al, Fe

)2[SO4]3·18 Н2О).

АЛУШТИТ, -ó, ч. * р. алóштит, а. alushtite, н. Aluschtit m

– 1) Водний алюмосиліêат êальцію, алюмінію і маãнію

0,19Al5,80Mg0,51[(OH)10| Al0,80Si7,20O20]·2H2O. Містить (ро-

дов. Усêют, Уêраїна, Крим; %): СаО – 1,1; Al2О3 – 35,0;

MgО – 2,14; SiO2 – 45,34; H2O

– 10,4; H2O

– 2,38. Домі-

шêи: FeO, Na

2O, K2O, TiO2, Fe2O3. Утворює êірочêи або

нальоти ãолóбоãо êольорó. Знайдений ó êварцових жилах

таврійсьêих сланців південноãо береãа Кримó та ó êварцо-

во-êришталеносних прожилêах родовища Усêют (сх. óз-

бережжя Кримó). Рідêісний. 2) Сóміш диêітó з ãідросл-

юдою.

АЛЮВІАЛЬНА ДОЛИНА, -ої, -и, ж. * р. аллювиальная

долина, а. aggraded valley, alluvial valley; н. zugeschuttetes Tal

n – долина, дно яêої вêрите річними наносами (алювієм).

АЛЮВІАЛЬНА ТЕРАСА, -ої, -и, ж. *р. аллювиальная

терраса, а. alluvial terrace; н. Alluvialterrasse f – тераса рі-

чêи, сêладена алювієм.

АЛЮВІАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. – Див. алювій.

АЛЮВІАЛЬНІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. аллювиальные во-

ды, а. alluvial waters, н. Alluvialgewässer n pl – підземні води,

яêі належать до древніх та сóчасних відêладів річêових до-

лин (ãалечниê, ãравій, пісоê з вêлюченнями ãлини).

АЛЮВІАЛЬНІ РОЗСИПИ, -их, -ів, мн. * р. аллювиальные

россыпи, а. alluvial placer, н. Alluvialseifen f pl

– сêóпчення

зерен ê.ê. в óламêових

відêладах

рóслової фації

алювію

Виниêає внаслідоê рóйнóвання і розмивó

ãірсьêих

порід

êорінних

родовищ

та проміжних

êолеêторів

. Більшість

А.р. мономінеральні (напр., А.р.

золота

платини

олова

алмазів

), але часто зóстрічаються полімінеральні (напр.,

Гірсьêий Алтай (вершина

Корона Алтаю).

Рис. Алтай.

АЛЮ — АЛЮ 44

золото-платинові, олово-вольфрамові, титано-цирêоні-

єві, тантало-ніобієві). Поширені в осн. в ãірсьêих р-нах і

формóються ó зв'язêó з ерозійними циêлами в фазі поã-

либлення (ãлибинна

ерозія

) і розширення (бічна

ерозія

)

долини. Фіз. властивості êорисних

мінералів

(

ãóстина

твердість

, розмір зерен) визначають осн. відмінності в

бóдові А. р. Корисні

мінерали

найбільшої

ãóстини

(1,5-2,1·10

êã

) —

осмистий

іридій

, залізиста

платина

золото

— êонцентрóються в припідошвовій частині

алю-

вію

, іноді прониêаючи по тріщинах в

пліт

на ãлиб. до

1-1,5 м, і óтворюють

розсипи

товщиною від десятêів

см

до

деêільêох

, що переêриваються більшими за товщиною

непродóêтивними

відêладами

Мінерали

сер.

ãóстини

(6-8·10

êã/м

) —

êаситерит, вольфраміт, êолóмбіт, тан-

таліт

óтворюють

розсипи

товщиною деê. м, яêі належать

до ниж. половини рóсловоãо

алювію

Мінерали

малої

ãóс-

тини

(3,5-5·10

êã/м

) —

ільменіт

цирêон

монацит

алмаз

та ін. êоштовні і

виробні

êамені

— розподіляються по всь-

омó рóсловомó

алювію

, óтворюючи

розсипи

потóжністю

10-12 м і більше. А.р. мають різноманітний зернистий

сêлад êорисних

мінералів

. Велиêі зерна

мінералів

бóдь-яêої

ãóстини

, а таêож дрібні частинêи висоêої

ãóс-

тини

осідають в основі рóсловоãо

алювію

; дрібні зерна

(іноді навіть

мінералів

висоêої

ãóстини

) розподіляються ó

верх. шарах

алювію

, нарощóючи товщинó А.р., приóроче-

них до

плотó

Ґранóлометричний

сêлад

А. р. êоливається

від ãрóбоóламêовоãо до піщаноãо (дрібні

валóни

5-10%,

ãальêа

30-80%,

ãравій

10- 40%,

пісоê

10-30%,

мóл

5 -10%,

ãлина

1-5%). У відповідності з ãеоморфолоãіч. óмовами,

що залежать від неотеêтонічних рóхів, виділяють А.р.,

що розміщóються на різноманітних висотних рівнях: в

межах підняття – водороздільні, терасові, долинні, рóс-

лові, êосові; ó западинах — захоронені терасові і до-

линні; в аêóмóлятивній товщі на псевдоплотах — висячі.

У межах підняття переважають неãлибоêо залеãлі

розсипи

(ãлиб. до 15 м), ó западинах – ãлибоêо залеãлі (ãлиб.

20-300 м, частіше до 100 м); висячі

розсипи

заляãають не-

ãлибоêо. Первинне заляãання може бóти порóшене по-

дальшими епіãенетичними ãеол. процесами: пліêативн-

ими і диз’юнêтивними

теêтоніч

деформаціями

, річê-

овою і морсьêою

ерозією

еêзарацією

льодовиêів.

У долинах сóчасних річоê знаходяться А.р. в осн. четвер-

тинної (антропоãенної) доби, в долинах древніх річоê — не-

оãенові, палеоãенові і мезозойсьêі. Відомі і більш древні

розсипи

— до

протерозойсьêої доби

вêлючно. Серед різних

типів розсипних родов. А.р. відіãрають провіднó роль при

видобóванні

золота, платини, олова, вольфрамó

, підлеãлó —

при видобóванні êоштовних і виробних

êаменів

, незначнó

— при видобóванні

титанó

цирêонію

танталó

ніобію

Найбільш відомі золотоносні

розсипи

Колими і Чóêотêи,

Алясêи, Каліфорнії, алмазні А.р. в ПАР.

АЛЮВІЙ, -ю, ч. * р. аллювий, а.

alluvium, alluvial deposit, н. Alluvium

n, Alluvialboden m – відêлади, наãро-

маджені в долинах водними пото-

êами (ãальêа, ãравій, пісоê, ãлина).

Формóються внаслідоê перевідêл-

адення ãірсьêих порід і продóêтів їх

вивітрювання.

АЛЮМІНАТИ,

ів,

мн,

р.

алюминаты,

а.

aluminate,

н. Alu-

minate n pl – мінерали, солі алюмінієвих êислот Н2Al2O4.

Зóстрічаються в природі, напр., мінерали хризоберил,

шпінелі. Алюмінати натрію застосовóються ó теêстильній

промисловості яê протрава при фарбóванні тêанин; А. êа-

лію – основна сêладова частина швидêотóжавіючоãо це-

ментó; алюмінати рідêісноземельних елементів – êомпо-

ненти елеêтроêераміêи. Інша назва – алюмініати.

Розрізняють: алюмінат свинцевий (плюмбоãóміт), алюмінат

хлористий (помилêова назва хлоралюмінітó).

АЛЮМІНІЄВІ РУДИ, -вих, рóд, мн. * р. алюминиевые рó-

ды, а. aluminium ores; н. Aluminiumerze n pl, Aluerze n pl –

ãірсьêі породи, з яêих добóвають алюміній. Потенційною

сировиною для одержання алюмінію є таêож êіанітові,

силіманітові та андалóзитові сланці, êаолінітові ãлини й ар-

ãіліти. Основні А.р. — боêсити, алóніти, нефелінові сіє-

ніти. В Уêраїні є в Приазов`ї, на Заêарпатті, в межах Уê-

раїнсьêоãо щита.

АЛЮМІНІЙ,

ю,

ч.

* р.

алюминий,

а.

aluminium;

н.

Aluminium

– хімічний елемент. Символ Al, ат. н. 13; ат. м. 26,9815.

Сріблясто-білий метал, сêладова частина боêситів, алó-

нітів, êаолінітів, нефелінів та інших мінералів. Т-ра плав-

лення t

лп = 660

С; т-ра êипіння têип = 2452

С. Гóстина 2,7.

Пластичний. Хороший елеêтропровідниê. Вміст в земній

êорі 8,8 % за масою. За розповсюдженістю в природі зай-

має 4-е місце (після О, Н і Si) та 1-е серед металів. Відомо

деêільêа сотень мінералів А. (алюмосиліêати, боêсити,

алóніти та ін.). Найважливіші мінерали: боêсит, алóніт,

нефелін. На повітрі вêривається тоненьêою плівêою оêси-

дó, яêа перешêоджає подальшомó оêисненню металó. А.

— основа леãêих сплавів. Глобальні запаси А. на Землі (в

межах ноосфери) сêладають 1,2·10

т (2000 р.), термін їх ви-

черпання за проãнозами Римсьêоãо êлóбó – 55 роêів.

Термін «алюміній» є сêладовою назв рядó мінералів. Розрізн-

яють: алюміній-монтморилоніт (бейделіт); алюміній-отеніт

(сабóãаліт), алюміній-сапоніт (сапоніт алюмініїстий); алюм-

іній-фероантофіліт (різновид антофілітó, яêий містить Al i Fe);

алюміній-хлорид (трихлорид алюмінію; AlCl

3, синãонія моноêлі-

нна, псевдоãеêсаãональна; відомий ó фóмаролах Везóвію).

АЛЮМІНІТ, -ó, ч. * р. алюминит, а. aluminite, н. Aluminit

– водний основний сóльфат

алюмінію

Формóла:

[(OH)

|SO

]·7H

O. Містить (%): Al

– 29,62; SO

–

23,27; H

O – 47,11.

Синãонія

моноêлінна.

Гóстина

1,66-1,82. Тв. 1-2.

Колір

білий.

Блисê

матовий, землистий.

Крихêий. Поширений

мінерал

êори вивітрювання. Зóстр-

ічається ó виãляді нитêоподібних волоêнистих

аґреґатів

сóчасних та неоãен-палеоãенових породах. Відомий яê

продóêт дії на

алюмосиліêати

сóльфатних розчинів, яêі óт-

ворюються при рóйнóванні

піритó

або

марêазитó

. Розрізн-

яють алюмініт êременистий – сóміш

алофанó

алóнітом

АЛЮМІНІЮ ОКСИД, -…, ó, ч. * р. алюминия оêсид; а.

aluminium oxide, н. Aluminiumoxid n – сполóêа алюмінію з

êиснем Al

2O3. Білі êристали, нерозчинні ó воді, хімічно дó-

же стійêі, температóра плавлення 2050

°C. Зóстрічається ó

природі ó виãляді мінералів êорóндó, рóбінó, сапфірó. Засто-

совóють для одержання алюмінію, виãотовлення воãнет-

ривів, абразивів, êаталізаторів, сорбентів тощо. Синонім:

ãлинозем.

АЛЮМО…, р. алюмо…, а. alumo… н. Alumo… – префіêс,

яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити на-

явність алюмінію в сêладі мінералó. Приêлади: алюмобере-

зовіт, алюмоберил, алюмосиліêати, алюмоґетит, алюмо-

епідот, алюмоешеніт, алюмосапоніт тощо.

АЛЮМОАЗБЕСТОЇДИ, -ів, мн, * р. алюмоасбестоиды, а.

alumoasbestoides, н. Alumoasbestoide n pl – напівêристалічні

мінерали ãрóпи палиãорсьêітó.

АЛЮМОБРИТОЛІТ, -ó, ч. * р. алюмобритолит, а. alumo-

britholite, н. Alumobritholit m – алюмосиліêофосфат êаль-

цію, алюмінію та рідêісних земель з приблизною формóлою

Рис. Рóсловий (1) і

заплавний (2) алювій.

45 АЛЮ — АЛЬ

– (Ca, Al, Ce, La, Y, Fe)5[(F, OH)|(SiO4, PO4, AlO4)3].

Містить (%): СаО – 17,34; Al

2О3 – 14,91; TR2O3 – 27,58;

ThO2 – 4,76; Fe2О3 – 5,42; F – 1,66; SiO2 – 21,93; Н2О –

0,7. Домішêи: Р2О5; ZrO2; UO3; FeO; Na2O. Метаміêтний.

Зерна видовжені або неправильної форми. Нерівномірно

забарвлений в жовто-бóрий, трохи зеленóватий êолір.

Блисê сêляний до жирноãо. Злом раêовистий. Знайдений

в маãнетит-рибеêіт-польовошпатових призальбандових

частинах пеãматитових жил лóжних ґранітів Сибірó.

АЛЮМОГЕЛЬ, -ю, ч. * р. алюмоãель, а. alumogel, alumina

gel; н. Alumogel n – пориста біла маса, іноді прозора, за

сêладом – алюмінію оêсид, за властивостями — адсор-

бент.

АЛЮМОГІДРОКАЛЬЦИТ, -ó, ч. * р. алюмоãидроêаль-

цит, а. alumohydrocalcite, н. Alumohydrokalzit m – мінерал,

водний основний êарбонат êальцію та алюмінію острівної

бóдови. Формóла: CaAl

2(CO3)2 (OH)4⋅3H2O. Містить (%):

CaО – 16,68; Al2О3 – 30,38; CO2 – 26,16; H2O – 26,78. Син-

ãонія триêлінна. Гóстина 2,231. Тв. 2,5. Кристали ãолчасті.

Спайність досêонала. Колір білий з блаêитним відтінêом.

Блисê сêляний. Крихêий. Утворюється під дією êарбонат-

них вод на алофан. Зóстрічається в êрейдоподібних масах

радіальноволоêнистої та сферолітової бóдови. Рідêісний.

Є в Хаêасії (Сибір), де асоціює з алофаном, а таêож в

Польщі (Нова-Рóда), ФРН (Берãіш-Гладбах) і ó Паêис-

тані (Чітрал).

АЛЮМОСИЛІКАТИ, -ів, мн, * р. алюмосилиêаты, а.

alumosilicates, н. Alumosilikate n pl – мінерали êласó сил-

іêатів, êремнеêисневі сполóêи, ó стрóêтóрі яêих алюміній

займає положення, аналоãічне êремнію, тобто оточений

чотирма атомами êисню (напр., польові шпати, цеоліти,

слюди та ін.). Більшість А. мають ãóстинó менше 2890 êã/

. А. – одна з основних сêладових більшості порід земної

êори (вивержених, óламêових і осадових). Заãалом А.

сêладають понад 50% об'ємó верх. частини літосфери. У

сêладі ґранітів А. сêладають 65-75% (за об'ємом).

АЛЮМОШПІНЕЛІДИ, -ів, мн, * р. алюмошпинеллиды, а.

alumospinellides, н. Alumospinellide n pl – сêладні оêсиди,

похідні Al

2О3, яêий заміщóється на Fe2О3 та Cr2O3. Сполó-

êи, яêі óтворюються при цьомó, є перехідними до заліз-

ошпінелідів та хромшпінелідів.

АЛЮМОТОЛ, -ó, ч. * р. алюмотол, а. alumotrinitrotoluene;

н. Alumotrinitrotoluol n, Alumotol n

– водотривêа

вибóхова

речовина,

що є сóмішшю

тротилó

алюмінієм

ó виãляді

ґранóл

різноманітної

êрóпності

. Сипêий, не злежóється

навіть ó волоãомó стані. Застосовóється при розробці

ро-

довищ

відêритим способом. Виãотовляється водною

ґра-

нóляцією

сóспензії алюмінієвоãо порошêó в розплавлено-

мó

тротилі

. Придатний для механізованоãо заряджання

свердловин

бóдь-яêоãо стóпеня обводненості ó міцних по-

родах при розробці родов. відêритим способом. Придат-

ний таêож для

вибóхових

робіт

під водою на велиêих ãли-

бинах.

АЛЮОДИТ, -ó, ч. * р. аллюодит, а. alluaudite, н. Alluaudit

m – 1) Фосфат натрію, заліза і марãанцю Na2(Fe

)3[PO4]3. Містить (%): Na2О – 7,85; Fe2О3 – 20,23;

MnО – 17,97; P2O5 – 53,95. Синãонія моноêлінна. Зóстр-

ічається в сóцільних масах, зернистих, радіальноволоêни-

стих, êóлястих аґреґатах. Спайність досêонала. Колір жов-

тий, бóрóватий або зелений. Гóстина 3,576. Тв. 5-5,5. Ут-

ворюється при оêсидації варóлітó або натрофілітó. Зóстр-

ічається в родовищі Варóтресê, Швеція. Рідêісний. 2) По-

милêова назва дюфренітó.

Розрізняють: алюодит залізний (різновид алюодитó, яêий

містить понад 20% Fe

2О3); алюодит марãанцевистий (різновид

алюодитó, яêий містить більше марãанцю, ніж заліза).

АЛЬБІТ, -ó, ч. * р. альбит, а. albite, н. Albit m – породоóт-

ворювальний мінерал вивержених ãірсьêих порід êласó сил-

іêатів, білий натрієвий польовий шпат. Формóла: Na

[AlSi

3O8]. Містить (%): Na2О – 11,67; Al2О3 – 19,35; SiO2 –

68,44. Домішêи: K, Ca, Rb, Cs. Синãонія триêлінна. Вид

пінаêоїдальний. Кристали таблитчасті. Спайність досêо-

нала. Гóстина 2,6. Тв. 6-6,5. Блисê сêляний. Утворюється

таêож ó зв’язêó з метасоматичними процесами. Виêорис-

товóють ó êерамічномó виробництві. В Уêраїні є в межах

Уêраїнсьêоãо щита.

Розрізняють: альбіт висоêий (висоêотемператóрний різновид

альбітó); альбіт ґаліїстий (штóчний альбіт, в яêомó алюміній

ізоморфно заміщений ґалієм); альбіт ґерманіїстий (штóчний аль-

біт, в яêомó êремній заміщений ґерманієм); альбіт двійниêовий

(здвоєні êристали альбітó); альбіт êаліїстий (різновид альбітó з

вмістом К[AlSi

3O8] понад 10%); альбіт низьêий (низьêотемпера-

тóрний різновид альбітó) та ін.

АЛЬБІТОФІР, -ó, ч. * р. альбитофир, а. albitophyre,

keratophyre; н. Albitophyr m, Keratophyr m – маãматична

ãірсьêа порода, різновид порфірó, в яêомó êристали основ-

ної маси породи представлені альбітом. Інша назва — êе-

ратофір.

АЛЬБСЬКИЙ ЯРУС, АЛЬБ, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. альбсêий

ярóс, альб; а. Albian, н. Alb m, Albien n – верхній (шостий

знизó) ярóс нижньоãо відділó êрейдової системи.

АЛЬГІНІТ, -ó, ч. * р. альãинит, а. alginite, н. Alginit m –

мацерал, яêий за оптичними та хімічними властивостями

належить до ãрóпи ліптинітó. Хараêтерний або основний

мацерал сапропелітів. За походженням – це нижчі росли-

ни, міêросêопічні êолонії водоростей (зелені, синьозе-

лені) збаãачені ліпідною речовиною. Таê яê і сьоãодні, во-

ни жили в застійних водоймах з відêритим дзерêалом вод

– прісних, солонóватих. При відмиранні óтворили на дні

сóцільні сêóпчення або

разом з матеріалом вищих

рослин, тварин, баêтерій,

мінеральних речовин — сап-

ропель. На нижчій стадії

вóãлефіêації А. Є щільним

сêóпченням трóбчастих

водоростей ó виãляді ãі-

лчастих ãрóдоê. На

êам’яновóãільній стадії А.

має оêрóãлó, овальнó фор-

мó з ãрóдêóватою або од-

норідною стрóêтóрою.

Колір блідо-жовтий в прохідномó світлі і темно-êоричне-

вий до чорноãо – ó відбитомó. На антрацитовій стадії на-

бóвають лінзовидної форми, анізотропні. У відбитомó по-

ляризованомó світлі в стані прояснення А. має сірий êолір

на фоні білоãо вітринітó, а в стані зãасання – світло-сірий

в порівнянні з темно-сірим вітринітом. Розрізняють та-

ломоальãініт – відоêремлені еêземпляри А. та êоло-

альãініт – прошарêи ãомоãенної маси А.

АЛЬДЕГІДИ, -ів, мн, * р. альдеãиды; а. aldehydes; н. Alde-

hyde m pl – aліфатичні та ароматичні сполóêи, що містять

альдеãіднó ãрóпó НС=О. Для всіх альдеãідів, êрім фор-

мальдеãідó, дві протилежні сторони êарбонільної ãрóпи

прохіральні (енантіотропні). Здатні óтворювати ãідратнó

формó RCH(OH)

2, особливо яêщо ãрóпа R – сильний

елеêтроноаêцептор. Леãêо оêиснюються до êислот. При

відновленні дають спирти. Приєднóють нóêлеофіли, óтво-

Рис. Альãініт (темні овальні тіла)

ó боãхеді. С

1. Львівсьêо-Волинсь-

êий басейн. Відбите світло,

повітряне середовище.

АЛЬ — АЛЬ 46

рюючи ціанãідрини або оêсинітрили RHC(OH)CN, аце-

талі RHC(OH)OAlk, з воденьвмісними нóêлеофілами ре-

аêція йде далі (з óтворенням азометинів, енамінів, оê-

симів, ãідразонів, нітронів). Реаêції таêож перебіãають за

óчастю атома Н-альдеãідної ãрóпи (бензоїнова, формої-

нова êонденсації), альдеãіди здатні приєднóватися до

олефінів (реаêція Прінса) та ін.

АЛЬМАНДИН, -ó, ч. * р. альмандин, а. almandine, н. Al-

mandin m – типовий мінерал êристалічних сланців, яêі

містять ґранат і óтворилися при реãіональномó метамор-

фізмі ãлинистих порід. Залізисто-алюмініїстий силіêат ос-

трівної бóдови. Формóла: Fe

2(3)

Al2[SiO4]3. Містить (%): FeО

– 43,3; Al

2О3 – 20,5; SiO2 – 36,2. Синãонія êóбічна.

Спайність недосêонала. Гóстина 3,8-4,3. Тв. 7,0-7,5. За-

барвлення фіолетово-червоне, рідше темно-êоричневе,

ãóсто-червоне. Злом нерівний. Зóстрічається ó пеãмати-

тах, інêоли в ґранітах. Розмір êристалів від 5-6 мм до 5

см. Прозорі êристали А. — êоштовні êамені IV порядêó, а

дрібнозернисті виділення і непрозорі відміни виêористо-

вóються яê абразивна сировина.

Розрізняють: альмандин ітріїстий (різновид альмандинó, яêий

містить до 2,6% Y i Th); альмандин марãанцевистий (різновид

альмандинó, яêий містить Мn менше за Fe); альмандин-піроп

(алюмініїстий ґранат заліза й маãнію (Fe, Mg)

3Al2[SiO4]3; сêлад і

властивості змінюються від залізистоãо різновидó – альмандинó

до маãніїстоãо – піропó); альмандин-спесартин (алюмініїстий

ґранат заліза і марãанцю (Fe, Mn)

3Al2[SiO4]3; сêлад і властивості

змінюються від залізистоãо різновидó – альмандинó до марãанце-

вистоãо – спесартинó).

АЛЬПИ, * р. Альпы, а. the Alps, н. Alpen pl

–

найвища ãір-

сьêа система Зах. Європи (Італія, Франція, Швейцарія,

Австрія, ФРН, Словенія, Ліхтенштейн). Довжина бл. 1200

êм, ширина до 260 êм, висота до 4807 м (ã. Монблан). Ут-

ворюють опóêлó на північний–захід дóãó. Утворилися під

час

Альпійсьêої сêладчастості

. Осьова зона А. сêладена

êристалічними

та

метаморфічними

породами, по периферії

–

флішовими

та

моласовими

формаціями.

Родовища

залі-

зних, марãанцевих і поліметалічних рóд, êам. солі, чис-

ленні виходи мінер. вод. Бл. 1200

льодовиêів

(пл. понад 4000

êм

). Баãато

озер

теêтоніêо-льодовиêовоãо походження.

АЛЬПІДИ, -ів, мн, * р. альпиды, а. Alpides, н. Alpiden f pl –

області альпійсьêої сêладчастості.

АЛЬПІЙСЬКА СКЛАДЧАСТА ГЕОСИНКЛІНАЛЬНА

ОБЛАСТЬ, АЛЬПІЙСЬКО-ГІМАЛАЙСЬКА СКЛАД-

ЧАСТА ГЕОСИНКЛІНАЛЬНА ОБЛАСТЬ – наймолод-

ша частина Середземноморсьêоãо ãеосинêлінальноãо поясó,

що аêтивно розвивалася в мезозої і êайнозої, рóхома діля-

нêа земної êори між êонтинентальними плитами Євразії,

Зах. Африêи, Аравії та Індостанó, що спочатêó сêладали

Гондванó. Розвитêó області передóвало відмирання палео-

зойсьêоãо оêеаніч. басейнó Палеотетісó (див. Тетіс) в

пізньомó палеозої з óтворенням ãерцинсьêоãо сêладчасто-

ãо поясó. У êінці пермі і тріасі вирівняна поверхня ãер-

цинсьêоãо сêладчастоãо êомплеêсó бóла поêрита дрі-

бним, епі-êонтинентальним морем; лише на сх., можли-

во, збереãлися реліêти Палеотетісó. У êінці тріасó поча-

лися розêолювання êонтинентальної êори і рифтоóтво-

рення. Це привело до формóвання новоãо ãлибоêоãо ба-

сейнó з оêеаніч. êорою — Неотетісó (Тесісó). З êінця юри

почалося сêорочення площі Неотетісó внаслідоê збли-

ження Африêи — Аравії, а потім і Індостанó з Євразією; в

êінці еоценó êонтинентальні брили Африêи-Аравії й Індо-

станó прийшли в пряме зітêнення з Євразією. Цей процес

сóпроводжóвався інтенсивними сêладчастими і насóвни-

ми деформаціями з óтворенням велиêих теêтоніч. поêри-

вал (шар'яжів), зміщених в осн. до периферії області. У ол-

іãоцені — міоцені в деформацію бóли залóчені і ãлибоêі ãо-

ризонти êори з óтворенням Піренеїв, Андалóсьêих ãір,

Ер-Рифó і Тель-Атласó, Апеннін, Альп і Карпат (Бесêид),

Кримсьêих та Динарсьêих ãір, Балêан, Кавêазó, ãористих

районів Тóреччини і Іранó, Афãаністанó, Паêистанó, Гім-

алаїв. Найбільш інтенсивне ãороóтворення почалося в

пізньомó міоцені. Одночасно відбóвалося формóвання

ãлибоêоводних басейнів Середземноãо, Чорноãо, Каспі-

йсьêоãо, Адріатичноãо, Еãейсьêоãо, Азовсьêоãо морів,

проãинів, зайнятих алювіальними рівнинами pp. Ебро,

Гвадалêвівір, По, Дóнай, Кóбань, Тереê, Ріоні, Кóра, Інд,

Ганã, Брахмапóтра. Новітнє підняття сóпроводжóвалося

вóлêаніч. діяльністю, особливо аêтивною в Середземно-

мор'ї, в Анатолії, на Маломó Кавêазі і на тер. Іранó. У ме-

жах ãірсьêих спорóд А.с.ã.о. відомі численні родов. полім-

еталіч. рóд, молібденó, ртóті, боêситів, а таêож в перед-

ãірсьêих р-нах та проãинах — нафти і ãазó (зоêрема, в Уê-

раїні — Карпати, Крим), бóроãо вóãілля.

АЛЬПІЙСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. альпий-

сêая сêладчастость; а. alpine folding; н. alpine Orogenese f,

alpine Faltung f – наймолодша за ãеолоãічним віêом де-

формація земної êори, що почалася з êінця мезозойсьêої і

тривала протяãом êайнозойсьêої ери. Завершилася ви-

ниêненням молодих ãірсьêих óтворень — альпід. Один з

р-нів типовоãо виявó — Альпи. Крім Альп, до А.с. нале-

жать: в Європі — Піренеї, Андалóсьêі ãори, Апенніни,

Карпати, Динарсьêі ãори, Балêани; на півн. Африêи —

Альпи.

Рис. Альпи.

47 АЛЬ — АМБ

ãори Атлас; в Азії — Кавêаз, Понтійсьêі ãори і Тавр, Тóрê-

мено-Хорасансьêі ãори, Ель-Бóрс і Заãрос, Сóлейманові

ãори, Гімалаї, сêладчасті ланцюãи М’янми, Індонезії,

Камчатêи, Японсьêих і Філіппінсьêих о-вів; в Півн. Аме-

риці – сêладчасті хребти Тихооêеансьêоãо óзбережжя

Алясêи і Каліфорнії; в Півд. Америці — Анди; архіпелаãи,

що обрамовóють Австралію. З А. с. пов'язаний розвитоê

різноманітних плóтоноãенних і вóлêаноãенних ãідроте-

рмальних родов. рóд міді, цинêó, свинцю, золота, вольфра-

мó, олова, молібденó і особливо сóрми та ртóті.

АЛЬПІЙСЬКИЙ (СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ) ГЕО-

СИНКЛІНАЛЬНИЙ СКЛАДЧАСТИЙ ПОЯС,

оãо (-оãо),

-оãо, -оãо, ó,

ч.

— знаходиться на півдні Євразії, теêтоні-

чно аêтивний. Протяжність – 16 тис. êм. Сêладається з

байêальсьêих, êаледонсьêих, ãерцинсьêих, êіммерійсьêих

і альпійсьêих ãеосинêлінальних сêладчастих систем. В

Уêраїні охоплює Карпатсьêі та Кримсьêі ãори, Переддобрó-

жинсьêий проãин, Азово-Чорноморсьêó ãеосинêлінальнó сис-

темó.

АЛЬСТОНІТ, -ó, ч. * р. альстонит, а. alstonite, н. Alstonit

m – мінерал, êарбонат барію і êальцію острівної бóдови.

Формóла: BaCa(CO

3)2. Містить (%): BaО – 51,56; СaО –

18,85; CO2 – 29,59. Домішêи Sr до 4,3%. Синãонія триêлінна

і ромбічна. Гóстина 3,71. Тв. 3-4,5. Кристали ó виãляді

псевдоãеêсаãональних дипірамід. Ізотропний з араãон-

ітом. Колір білий. Блисê сêляний. Прозорий. Розповсюд-

жений в низьêотемператóрних ãідротермальних родови-

щах. Вперше знайдений ó свинцевих родов. біля Альстона

(Анãлія). Асоціює з êальцитом, баритом і вітеритом.

АЛЬТЕРНАТИВA, -и, ж. * р. альтернативa, а.

alternative, н. Alternative f – теза, що допóсêає однó з двох

або êільêох можливостей.

АЛЬТИТУДА, -и, ж. * р. альтитóда, а. altitude; н. Altitude

f – Див. абсолютна висота.

АЛЬФА-РАДІОАКТИВНІСТЬ,

і,

ж.

р.

альфа-радиоаê-

тивность,

а.

alpha radioactivity,

н.

Alpharadioaktivität

– радіо-

аêтивність, при яêій випромінюються альфа-частинêи.

Інша назва — альфа- розпад.

АЛЬФА-СПЕКТРОМЕТР, -а, ч. * р. альфа-спеêтрометр,

а. alpha spectrometer, н. Alphaspektrometer n – прилад, за

допомоãою яêоãо досліджóють спеêтр альфа-частиноê,

що їх випромінюють радіоаêтивні ядра.

АЛЬФА-ЧАСТИНКИ, -ноê, мн. * р. альфа-частицы, а.

alpha-particles, н. Alphateilchen n pl – ядра атомів ãелію.

Кожна А.-ч. сêладається з 2 нейтронів і 2 протонів.

АЛЯСКИТ, -ó, ч. * р. алясêит; а. alaskite; н. Alaskit m –

лейêоêратовий сóблóжний ґраніт. Сêладається з êрóпних

êристалів êварцó (біля 35%), êалієво-натрієвоãо (55-65%)

та вапняêово-натрієвоãо (менше 10%) польовоãо шпатó.

Добóвається ãол. чином в Канаді та Японії. Родов. розроб-

ляються відêритим способом. Виêористовóється ó вироб-

ництві сêла та êераміêи.

АМАЗОНІТ, -ó, ч. * р. амазонит, а. amazonite, н. Amazonit

m, Amazonenstein m, Amazonen-Jade m – мінерал êласó сил-

іêатів, різновид êалієвоãо польовоãо шпатó блаêитно-зе-

леноãо êольорó. Різновид міêроêлінó, яêий містить RbO

(до 3 %) та Cs. Блисê сêляний, до перламóтровоãо. Зóстр-

ічається ó пеãматитах і деяêих ґранітах (вростêи білоãо

альбітó). Виêористовóють яê виробне êаміння. Від назви

ріêи Амазонêи.

АМАЛЬҐАМА, -и, ж. * р. амальãама, а. amalgam, н. Amal-

gam n – 1) Сплав, одним з êомпонентів яêоãо є ртóть.

Застосовóють при золоченні металевих виробів, ó вироб-

ництві дзерêал. 2) Переносно – сóміш різнорідних речей.

АМАЛЬҐАМА ЗОЛОТА – інтерметалічна сполóêа ртóті і

золота (Au

2Hg3). Сêлад ó %: Au – 39,63; Hg – 60,37. Іноді

містить до 7% Ag. Зóстрічається ó природі ó виãляді зерен

і плівоê білоãо і світло-жовтоãо êольорó, рідинної маси, а

таêож êристалів. Блисê металічний. Гóстина 15,47. Знай-

дена в розсипах Маріпоза (шт. Каліфорнія, США), разом з

самородною платиною в Колóмбії, на о. Калімантан.

АМАЛЬҐАМА МАСЛОВУГІЛЬНА – просторова тиêсо-

тропна стрóêтóра з êрапель та плівêи масла і вóãільних зе-

рен, яêа виниêає в водній ãідросóміші при збаãачóванні,

зневодненні та облаãороджóванні вóãілля методами масляної

аґломерації та ґранóляції.

АМАЛЬҐАМА ПАЛАДІЇСТА – паладіїста ртóть PdHg.

Містить Pd – 35,9%; Hg – 64,1%. Синãонія êóбічна. Утво-

рює зерна сріблясто-білоãо êольорó (самородêи). Блисê

металічний, сильний. Гóстина 13,48-16,11. Тв. 3,75.

Крихêа. Знайдена ó виãляді розсіяних зерен і самородêів

при промиванні алмазів на р. Потаро в Ґайані. Інші назви:

потарит, амальґама паладію.

АМАЛЬҐАМА СРІБЛА – інтерметалічна сполóêа ртóті

та срібла – (HgAg). Вміст Hg – від 51 до 73%. Синãонія

êóбічна. Зóстрічається ó виãляді зерен, нальотів, де-

ндритів, êристалів. Кристали додеêаедричні, рідше тетра-

ãон-триоêтаедричні, оêтаедричні та êóбічні. Гóстина

13,7-14,1. Тв. 3. Колір і риса срібно-білі до темних. Блисê

металічний. Непрозора. Спайність дóже недосêонала.

Злом раêовистий до нерівноãо. Досить êрихêа, до êовêої.

Зóстрічається в ртóтних та срібних родовищах разом з ба-

ритом, ґаленітом, арґентитом, цеолітами, а таêож ó êвар-

цових та баритових жилах з піритом і êіновар'ю ó виãляді

вêлючень ó êальциті. Рідêісна. В.С.Білецьêий.

АМАЛЬҐАМАТОР, -а, ч. * р. амальãаматор, а. amal-

gamator, н. Amalgamator m – апарат, в яêомó провадять

амальґамацію. Здебільшоãо це дерев’яні або металеві єм-

êості (нерóхомі та вібрóючі), в яêих іноді заêріплюють

амальґамовані мідні листи, таêим чином, щоб пóльпа про-

ходила по зиãзаãоподібномó шляхó.

АМАЛЬҐАМАЦІЯ, -ії, ж. * р. амальãамация, а. amalgama-

tion; н. Amalgamation f, Amalgamieren n, Amalgamierung f,

Quicken n – 1) Поêриття металó, сêла амальґамою. 2)

Спосіб збаãачення тонêо подрібнених рóд або пісêів êольо-

рових та блаãородних металів, оснований на вибірêовомó

змочóванні металів ртóттю. При таêомó змочóванні мета-

ли óтворюють сплави – амальґами, яêі відділяють від нез-

мочених ртóттю частиноê пóстої породи. Різновид А.,

при яêомó змочóваність поêращóють шляхом дії постійн-

оãо стрóмó, називають елеêтроамальґамацією. Найбільш-

оãо поширення А. набóла при вилóченні золота. Розрізн-

яють: А. внóтрішню — процес при яêомó вловлювання

протіêає при подрібненні в момент розêриття дороãоці-

нних металів; А. зовнішню — вловлювання здійснюється

амальґамованою поверхнею мідних листів, заêріплених

на шлюзах і в амальґаматорах. А. відома понад 2000 роêів.

Основний недоліê А. — сêладність забезпечення вимоã

техніêи безпеêи. 3) Одержання сóміші різнорідних речей.

В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

АМАСКІД ГІРСЬКИЙ, -ó, -о, ч. * р. амасêид ãорный, а.

rock amaskite, н. Gebirgsamaskit m – різновид обманêи роãо-

вої ó виãляді паралельних або радіально-волоêнистих ãол-

частих êристалів.

АМБЕР, -ó, ч. * р. амбер, а. amber, н. Amber m – застаріла

назва бóрштинó (янтарю).

АМБ — АМО 48

АМБЛІГОНІТ,

ó,

ч.

* р.

амблиãонит,

а.

amblygonite;

н.

Amb-

lygonit

– мінерал êласó фосфатів, ãідроêсилистий різн-

овид мінеральноãо видó амбліãоніт-монтебразит острівної

бóдови LiAl[PO4](F,OH). Містить (%): Li2О – 10,1; Al2О3 –

34,46; P

2О5 – 48,0; F – 12,85. Синãонія триêлінна. Крис-

талічна стрóêтóра шарóватоãо типó. Кристали таблитчасті

до ізометричних. Гóстина 2,9-3,1. Тв. 5,5-6,5. Хараêтерні

êрóпні óтворення неправильної форми. Колір білий, жов-

тóватий, зеленóватий. Напівпрозорий. Блисê сêляний.

Крихêий. А. – типовий мінерал рідêіснометалічних ґрані-

тних пеãматитів. Цінна літієва рóда.

АМБРА, -и, ж. * р. амбра, а. amber, н. Amber m – жовта

або бóро-червона тверда виêопна смола, яêа містить 3-5 %

янтарної êислоти.

АМБРИТ, -ó, ч. * р. амбрит, а. ambrite, н. Ambrit m – ян-

тароподібна виêопна смола. Формóла: C

32H26O4. Різновиди:

амбрит австрійсьêий (знайдено поблизó м. Габліц, Авс-

трія), амбрит арãентинсьêий (знайдено в Арґентині), амб-

рит боãемсьêий (з вóãленосних пісêовиêів ó Чехії).

АМБРОЗИН, -ó, ч. * р. амброзин, а. ambrosine, н. Ambrosin

m – янтароподібна виêопна смола. Зóстрічається ó фос-

фатних відêладах ó шт. Південна Кароліна, США.

АМЕЗИТ, -ó, ч. * р. амезит, а. amesite, н. Amesit m – мін-

ерал, ãідроêсилалюмосиліêат заліза і маãнію. Септохлорит

з ãрóпи êаолінітó-серпентинó. Формóла: (Mg

4Al2)(Si2Al2)O10

(OH)8. Виявлений ó Честері (шт. Массачóсетс, США), де

асоціює з êорóндом, а таêож в марãанцевих рóдах ПАР (Гла-

óсестере), в хромітових рóдах на Північномó Уралі (Росія)

і в ãорах Пенсаêола в Антарêтиді.

АМЕРИКАНІТИ, -ів, мн. – Див. теêтити.

АМЕТИСТ, -ó, ч. * р. аметист, а. amethyst, н. Amethyst m

– мінерал êласó оêсидів, різновид êварцó. Відтінêи забарв-

лення — від ãолóбóвато-фіолетовоãо, лавандово-синьоãо

до пóрпóрно-

темноãо. В Уêраїні є на Волині та в Криво-

різьêомó і Донецьêомó басейнах. Напівдороãоцінний

êамінь. Розрізняють А. західний (власне аметист), А.

літіїстий (сподóмен), А. саêсонсьêий (апатит), А. східний

(êорóнд) та ін. В óêр. наóê. літератóрі вперше описаний в

леêції «Про êамені та ãеми» Ф.Проêоповича (Києво-Мо-

ãилянсьêа аêадемія, 1705-1709 рр.).

Розрізняють: аметист літіїстий (торãовельна назва êоштовної

відміни сподóменó); аметист підробний (бóдь-яêий напівблаãоро-

дний êамінь, що за êольором і блисêом наãадóє аметист, напр.,

êорóнд); аметист саêсонсьêий (апатит); аметист-сапфір (фіолет-

овий різновид êорóндó); аметист східний (1. Застаріла назва фіол-

етовоãо êорóндó. 2. Торãовельна назва прозорої відміни êорóндó).

АМІАК, АМОНІАК, -ó, ч. * р. аммиаê, а. ammonia, н. Am-

moniak n – NH

3. Безбарвний ãаз з задóшливим запахом,

отрóйний та ãорючий, добре розчинюється ó воді. Утво-

рює ãеми- та моноãідрати. З повітрям та êиснем óтворює

вибóхонебезпечні сóміші. Леãший за повітря, óтворюється

при розêладі орãанічних речовин, що містять азот.

АМІАЧНА СЕЛІТРА, -ої,-и, ж. – Див. амонійна селітра.

АМІАЧНО-СЕЛІТРЯНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ

(АМОНІЙНО-СЕЛІТРЯНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ),

-…-их, -их, -вин,

мн.

р.

аммиачно-селитренные взрывчатые

вещества;

а.

ammonal, ammonium nitrate explosives;

н. Ammon-

salpetersprengstoffe m pl, Ammonnitratsprengstoffe m pl, ANC-

Sprengstoffe m pl – вибóхові сóміші, осн. сêладова частина

яêих – амонійна селітра. А.-с.в.р. поділяють на амоніти,

амонали, найпростіші, водовмісні, нітроãліцеринові.

АМІДИ, -ів, мн. * р. амиды, а. amides, н. Amide n pl – 1)

Похідні êислот, в яêих ãідроêсильна ãрóпа заміщена амін-

оãрóпою, напр. ацетамід-

амід оцтової êислоти. 2) Хімічні

сполóêи, що óтворюються заміною одноãо атома водню

аміаêó атомом металó, напр. амід натрію.

АМІНИ, -ів, мн, * р. амины, а. amines, н. Amine n pl – азо-

товмісні орãанічні сполóêи, похідні аміаêó. Найважлив-

ішим А. є анілін. Вживаються, зоêрема, яê сêладниêи ре-

аґентів при флотації та масляній аґломерації (Ґранóляції,

флоêóляції) вóãілля.

АМІНОБЕНЗОЛ, -ó, ч. – те саме, що й анілін.

АМІНОГРУПА, -и, ж. * р. аминоãрóппа, а. amino group; н.

Aminogruppe f, Aminoradikal n, Aminorest m – одновалентна

(див. валентність) ãрóпа -NH

2, залишоê аміаêó. Містить-

ся в амінах, аміноêислотах та інших орãанічних сполóêах.

АМОНАЛИ, -ів, мн, * р. аммоналы, а. ammonals; н. Ammo-

nale n pl – аміачно-селітрові вибóхові речовини, ãорючою

сêладовою частиною яêих є пóдра алюмінію. Властивості

А. схожі з властивостями амонітів, але за рахóноê наяв-

ності алюмінію їх потенційна енерãія і температóра вибóхó

значно вищі. Серед промислових ВР амонали представ-

лені амоналом водостійêим та сêельними амоналами № 3

та № 1. Застосовóються таêож ґранóльовані А., яêі мають

назвó ґрамонол.

АМОНАЛ-200 ВОДОСТІЙКИЙ – амоніт з добавêами

алюмінієвої пóдри. Містить 80% селітри, 15% тротилó і

4,5% алюмінієвої пóдри. Являє собою однорідний дрі-

бний порошоê сіро-сталевоãо êольорó, малосипêий, має

стабільні властивості при зберіãанні, не придатний для

механізованоãо заряджання. Випóсêається ó патронах ді-

аметром 31-32 мм для висадження міцних порід бóдь-яêої

обводненості.

АМОНАЛ СКЕЛЬНИЙ №3 – містить 72% селітри, 6%

тротилó, 15% ãеêсоãенó і 8% алюмінієвої пóдри. Однорі-

дний порошоê сіро-сталевоãо êольорó, є найпотóжнішим

з порошêових патронованих ВР. Не злежóється, водості-

йêий, надійно детонóє при діаметрі 24-26 мм. Призначе-

ний для висадження міцних порід бóдь-яêої обводненості

зарядами зменшеноãо діаметрó. Не придатний для механ-

ізованоãо заряджання. Випóсêається в патронах велиêоãо

діаметра. Застосовóються в êар'єрах і шахтах, безпечних

за ãазом і пилом, при висадженні міцних обводнених

порід (випóсêається тільêи в патронах діаметром 32-36, 60,

90, 100, 120 мм).

АМОНІЙНА СЕЛІТРА, АМОНІЮ НІТРАТ, -ої,-и, ж. * р.

аммиачная селитра, а. ammonium nitrate, н. Ammonsalpeter

m, Ammoniumnitrat n, Ammoniaksalpeter m, Ammonianiter m –

4NO3, сіль азотної êислоти, êонцентроване азотне

добриво, містить 34-35% азотó. Випóсêають ó виãляді

êрóãлих ґранóл або ãолчастих чи лóсêоподібних êристалів

білоãо чи жовтóватоãо êольорó, добре розчинних ó воді.

Слабêа вибóхова речовина, отримана взаємодією аміаêó з

азотною êислотою. Детонóє від êапсóля-детонатора лише

при заряді діаметром понад 80 мм, а при меншомó ді-

аметрі – від проміжноãо детонатора. Виêористовóється

яê сêладова частина промислових вибóхових речовин

(амонітів, амоналів). Переваãами А.с. є: дешевизна, про-

стота отримання, значна сировинна база, повний перехід

А.с. під час вибóхó ó ãазоподібний стан. Технічно вжива-

ний термін: аміачна селітра.

АМОНІЙНИЙ ДИНАМІТ, -оãо, -ó, ч. * р. аммиачный ди-

намит, а. ammon-dynamite, н. Ammondynamit n – різновид

динамітó, в яêомó частина нітроãліцеринó замінена амоні-

йною селітрою (в êільêості, яêа не змінює потенційнó

енерãію ВР).

АМОНІТИ,

ів,

мн,

р.

аммониты,

а.

ammonites,

н. Ammon-

sprengstoffe m pl – вибóхові механічні сóміші, до сêладó

49 АМО — АМО

яêих входить амонійна селітра та нітросполóêи (тротил,

ãеêсоãен, динітронафталін, нітроãліцерин, динітроãліêоль).

Застосовóються в шахтах та êар’єрах. Випóсêаються ó

виãляді порошêó, патронів, шашоê. За водотривêістю по-

діляються на водостійêі (марêа ЖВ) та неводостійêі. За

властивостями і призначенням розрізняють: звичайні, за-

побіжні (для вóãільних шахт, небезпечних за ãазом і пи-

лом), сêельні (для міцних ã.п.), сірчані (для сірчаних

шахт). Типи А.(вітчизняні): № 1ЖВ, №БЖВ, АП-5ЖВ,

ПЖВ-20, Т-19.

АМОНІТ АП-5ЖВ – потóжна запобіжна ВР ІІІ êласó об-

меженоãо застосóвання. Порошêоподібна ВР, сві-

тло-жовтоãо êольорó з помітними êрóпними частинêами

солі, має досить висоêі вибóхові хараêтеристиêи, містить

70% селітри, 18% тротилó і 12% полóм’яãасниêа. Застосо-

вóється для шпóрових зарядів ó сóхих та моêрих породних

вибоях, небезпечних за метаном, але безпечних за пилом.

АМОНІТ 6ЖВ – слабêосипêий порошоê жовтоãо êольо-

рó, яêий має нóльовий êисневий баланс. Сêладається з 79%

селітри і 21% тротилó. При ретельномó виãотовленні і

добрій óпаêовці злежóється слабêо. Випóсêається ó патро-

нованомó виãляді і ó паперових êрафтцелюлозних мішêах.

Не придатний для механізованоãо заряджання. Призна-

чений для висадження порід середньої та вище середньої

міцності, сóхих та волоãих шпóрів та свердловин, а таêож

вторинноãо висадження, застосовóється таêож ó яêості

патронів-бойовиêів для висадження ґранóльованих і во-

довмісних ВР.

АМОНІТ НАФТОВИЙ №3 ЖВ – запобіжна ВР ІІІ êласó,

масний на дотиê порошоê жовтавоãо êольорó, сенсибілі-

зований нітроефірами, водостійêий, чóтливий до низьêих

мінóсових температóр. Застосовóється для нафтових та

озоêеритових шахт, яêі небезпечні за випарами бензинó і

важêих вóãлеводнів.

АМОНІТ СІРЧАНИЙ №1 ЖВ – запобіжна ВР ІІІ êласó,

сенсибілізована нітроефірами. Має низьêó водостійêість,

малó потóжність, але добрó детонаційнó здатність. Чóтли-

вий до низьêих неãативних температóр, тоêсичний. За-

стосовóється для сірчаних та êолчеданних шахт, яêі не-

безпечні за займанням і вибóхами сірчаноãо пилó.

АМОНІТ СКЕЛЬНИЙ №1 – амонал з добавêою 24% ãеê-

соãенó і 5% алюмінію. Випóсêається ó пресованомó виãляді

з ãóстиною 1,4-1,58 ã/см

, водостійêий, придатний для ви-

садження обводнених міцних порід з ãідростатичним на-

пором. Має підвищенó чóтливість до механічних впливів,

виділяє менше отрóйних ãазів, ніж амоніти. Застосовóєть-

ся при проходженні стволів шахт, підняттєвих і ãоризон-

тальних виробоê ó особливо міцних породах.

АМОРТИЗАТОР, -а, ч. * р. амортизатор, а. shock-

absorber; н. Amortisator m – пристрій для пом’яêшóвання

óдарів ó êонстрóêціях машин і спорóд з метою захистó їх

від вібрацій та велиêих навантажень. Широêо застосо-

вóється в ãірничій техніці.

АМОРТИЗАТОР ВИБІЙНИЙ — пристрій, що встанов-

люється між бóровим інстрóментом та бóровим ставом для

ãасіння вібрацій, яêі виниêають при бóрінні і спрямовані

вздовж бóровоãо ставó.

АМОРТИЗАТОР СТОЯКА КРІПЛЕННЯ — пристрій,

яêий забезпечóє можливість відхилення стояêа від нор-

мальноãо положення відносно поêрівлі та підошви ó всіх

напрямêах на допóстимий êóт.

АМОРТИЗАЦІЇ НОРМА, -ії, -и, ж. (від амортизація і

лат. norma – правило) * р. амортизации норма; а.

depreciation (amortization) rate; н. Amortisationsnorm f,

Verschleißnorm f – величина, яêа визначає сóмó щорічних

амортизаційних відрахóвань; зóмовлюється вартістю і тер-

міном слóжби основних фондів, витрат на êапітальний

ремонт і модернізацію основних фондів протяãом періодó

їх фóнêціонóвання, а таêож ліêвідаційною вартістю вибó-

лих основних фондів; ó заãальномó випадêó розраховóєть-

ся за формóлою:,

де F – балансова вартість основних фондів; R – витрати

на êапітальний ремонт і модернізацію основних фондів

протяãом термінó їх фóнêціонóвання; D – витрати на ліê-

відацію (демонтаж, розбирання та ін.) основних фондів; L

– залишêова вартість основних фондів в момент їх ліêві-

дації; Т – тривалість фóнêціонóвання основних фондів

(оêрім нафтових і ãазових свердловин). Норми амортизаці-

йних відрахóвань встановлюються, яê правило, ó відс-

отêах до балансової вартості основних фондів (з óрахóван-

ням переоцінêи). В.С.Бойêо.

АМОРТИЗАЦІЙНИЙ ПЕРІОД, -оãо, -ó, ч. (амортизація

і ãр. περίοδος – черãóвання) * р. амортизационный период;

а. amortization period; н. Amortisationsperiode f, Amorti-

sationszeitdauer f – еêономічно доцільний термін (ó роêах)

слóжби основних фондів (шахт, êар'єрів, свердловин, трó-

бопроводів, бóдівель, обладнання, механізмів тощо). Три-

валість А.п. встановлена для нафтових, наãнітальних і

êонтрольних свердловин 15 роêів, для ãазових і ãазоêон-

денсатних свердловин 12 роêів, для верстатів-ãойдалоê

11 роêів, для фонтанної арматóри і обладнання ãирла свер-

дловин 7 роêів, для обладнання з підземноãо ремонтó свер-

дловин 9 роêів, для óстатêóвання з ãлибоêоãо бóріння 7

роêів, для цементóвальних аґреґатів і цементо-змішóвал-

ьних машин 8 роêів, для вибійних двиãóнів 3 роêи. А.п.

обладнання ó звичайномó виêонанні, що виêористовóєть-

ся в морсьêих óмовах, менший, ніж ó разі виêористання

йоãо на сóші. А.п. обладнання в морсьêомó виêонанні,

тобто з врахóванням підвищеноãо êорозійноãо зношóван-

ня, визначається технічними óмовами на йоãо виêонання.

В.С.Бойêо.

АМОРТИЗАЦІЙНИЙ ФОНД, -оãо, -ó, ч. * р. аморти-

зационный фонд; а. sinking fund; н. Amortisatiosfonds m –

фонд ãрошових ресóрсів, що óтворюється за рахóноê

амортизаційних відрахóвань і призначається для відтворе-

ння основних фондів.

АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ,

ії, -…,

. *

р.

амортизация основных фондов,

а.

depreciation of fixed assets,

amortization of basic funds;

н.

Amortisation

der Anlagefonds

– процес постóповоãо перенесення вартості основних

фондів на продóêт, що виãотовляється з їх допомоãою

(наприêлад, на видобóте вóãілля). Відрахóвання яêі відобр-

ажають знос основних фондів, що вêлючаються в соб-

івартість ãотової продóêції, називаються амортизаційн-

ими. Амортизаційні відрахóвання виêористовóються для

повноãо відтворювання зношених основних фондів (на

реновацію), а таêож для їх частêовоãо відшêодóвання (на

êапітальний ремонт і модернізацію).

ãірничій промисловості

амортизаційні відрахóвання на

реновацію проводяться: для спеціалізованих бóдівель,

спорóд (в томó числі

ãірничих виробоê

), пристроїв, термін

слóжби яêих обмежений часом

виїмêи

запасів

êорисної êо-

палини

, за потонними ставêами; для інших видів основних

фондів, термін слóжби яêих визначається їх фаêтичною

FRDL–++

-----------------------------------

100,

⋅

АМО — АНА 50

придатністю, за затвердженими нормами амортизаційних

відрахóвань на реновацію, що залежать від термінів слóж-

би. Амортизаційні відрахóвання на êапітальний ремонт і

модернізацію в

ãірничій промисловості

для всіх основних

фондів нараховóються таêож за нормами амортизаційних

відрахóвань. Норми амортизаційних відрахóвань на рено-

вацію, а таêож на êапітальний ремонт і модернізацію дор-

івнюють відношенню річної сóми амортизаційних відрах-

óвань до первинної (балансової) вартості основних

фондів, виражаються ó відсотêах.

A.Ю.Дриженêо.

АМОРТИЗАЦІЯ НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ СВЕРДЛО-

ВИН, -ії, -…, ж. * р. амортизация нефтяных и ãазовых

сêважин; а. depreciation of oil and gas wells; н. Abschreibung f

der Erdöl- und Erdgasbohrungen f pl

– процес перенесення

вартості

свердловин

на собівартість видобóтих

нафти

ãазó

Амортизаційні відрахóвання на повне відновлення ãазових

і ãазоêонденсатних

свердловин

проводяться за середніми

нормами протяãом 12 роêів; по нафтових, наãнітальних і

êонтрольних

свердловинах

– протяãом 15 роêів незалежно

від фаêтичноãо термінó їх еêсплóатації. По

свердловинах

тимчасово заêонсервованих в óстановленомó порядêó,

амортизаційні відрахóвання в період êонсервації не здійсн-

юються, термін амортизації по цих

свердловинах

збільшóєт-

ься на період їх êонсервації. По ліêвідованих

свердловинах

амортизаційні відрахóвання на повне відновлення продов-

жóють здійснюватися до повноãо перенесення початêової

вартості на витрати виробництва.

В.С.Бойêо.

АМОРФНИЙ,

оãо.

* р.

аморфный,

а.

amorphous,

н. amorph,

gefügelos, strukturlos, unkristallin – безформний; той, що не

має êристалічної бóдови. Всі тверді аморфні речовини ме-

тастабільні і можóть розãлядатися яê переохолоджені рід-

ини. Хараêтерна особливість твердих аморфних тіл —

плавлення в певномó температóрномó інтервалі. Цим во-

ни відрізняються від êристалів, що плавляться при фіêс-

ованій температóрі.

АМПЕР, -а, ч. * р. ампер, а. ampere, н. Ampere n – 1) Оди-

ниця сили елеêтричноãо стрóмó в системі SІ. 2). Одиниця

маãніторóшійної сили в системі SІ. Названа на честь

францóзьêоãо вченоãо А.Ампера.

АМПЕРМЕТР, -а, ч. * р. амперметр, а. ammeter; н. Ampe-

remeter n – прилад, яêим вимірюють величинó ел. стрóмó.

Найпоширеніші А., в яêих рóхома частина приладó зі стрі-

лêою повертається на êóт, пропорційний вимірюваній ве-

личині стрóмó.

АМПЕРМЕТР-КЛІЩІ, -ів, ч. * р. амперметр-êлещи; а.

bus-bar ammeter; н. Amperezange f – переносний ампер-

метр, що працює за принципом трансформатора і

застосовóється з метою óточнення óрівноваження верс-

татів-êачалоê шляхом êонтролювання стрóмó, яêий спо-

живає елеêтродвиãóн верстата-êачалêи.

АМПЛIТУДА ДИЗ'ЮНКТИВУ (ПОРУШЕННЯ), -и, -ó

(-…), ж. ч. * р. амплитóда дизъюнêтива (нарóшения), а.

amplitude of disjunctive, н. Disjunktivamplitude f – вiдстань

висячоãо êрила (висячоãо боêó) диз’юнêтивó Р

в вiдносно

лежачоãо êрила (лежачоãо боêó) Рл в хараêтерномó чи за-

даномó напрямêó. В залежностi вiд напрямêó, за яêим

визначають вiдстань мiж êрилами, розрiзняють таêi А.д.:

стратиã рафi чнó або нормальнó (N — вiдстань

мiж êрилами поêладó, яêа визначена по нормалi до повер-

хнi пласта); вертиê альнó (h — вiдстань мiж êрилами

чи їх продовженням ó вертиêальномó напрямêó) :

ã оризонтальнó (l — найêоротша ãоризонтальна вiд-

стань мiж êрилами, яêа вимiрюється навхрест простяãан-

ня êрил ) :

за простяã анням змi щ ó вача (L- ãоризонтальна

вiдстань мiж змiщеними êрилами), вимiрюється ó пло-

щинi змiшóвача :

де

— рiзниця êóтiв простяãання площин êрила i змiщó-

вача ,

р - êóт падiння êрил. В.В.Мирний

АМПЛІТУДА СКЛАДКИ, -и, -..., -ж. – Див. сêладêа.

АМФІБОЛ-АЗБЕСТ, -ó, ч. * р. амфибол-асбест, а.

amphibole asbestos; н. Amphibol-Asbest m – тонêоволоêнисті

мінерали ãрóпи амфіболів. Хараêтерна особливість — здат-

ність витримóвати висоêі т-ри. Нерозчинні або важêороз-

чинні в êислотах. Найбільше значення мають êроêідоліт,

амозит, антофіліт, режиêіт, родóсит, аêтиноліт і тре-

моліт. А.-а. — ãідротермальні мінерали. Застосовóють ó

хімічній, паперовій, харчовій промисловості яê жарос-

тійêі, êислото- і лóãостійêі матеріали.

АМФІБОЛИ, -ів, мн, * р. амфиболы, а. amphiboles, н. Am-

phibole m pl – ãрóпа мінералів êласó силіêатів однаêової

êристалохімічної бóдови, аніонний радиêал яêих є стрічê-

овим з формóлою [ Si

4 O11]

. В ґратці обов’язêово наявний

ãідроêсил ОН

, яêий інêоли заміщóється F

. А. поділяют-

ься на ромбічні (антофіліт) і дóже поширені моноêл-

інальні, серед яêих найвідомішою є роãова обманêа.

Розрізняють: амфіболи êальцієво-маãнезіально-залізисті

(зайва назва аêтинолітó); амфіболи літіїсті (заãальна назва

амфіболів, яêі містять літій); амфіболи лóжні (амфіболи, до сêладó

яêих входять êатіони лóжних металів); амфіболи моноêлінні

(амфіболи, яêі êристалізóються ó призматичномó виді моноêл-

інальної синãонії; серед них виділяється êільêа ізоморфних рядів

мінералів); амфіболи орторомбічні (те саме, що амфіболи ром-

бічні); амфіболи променисті (амфіболи, яêі óтворюють проме-

нисті та ãолчасті аґреґати – тремоліт, аêтиноліт); амфіболи

ромбічні (амфіболи, яêі êристалізóються в ромбо-дипірамідаль-

номó виді ромбічної синãонії; серед них виділяють ряд антоф-

іліт-жедритó та холмêвіститó); амфіболи хромисті (лóжні

амфіболи з родовищ Тóреччини, яêі містять 4,68% Cr

2O3).

АМФІБОЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. амфиболизация, а.

amphibolization, н. Amphibolisation f – перетворення піро-

êсенів та ін. мінералів вивержених порід в амфіболи.

АМФІБОЛІТ, -ó, ч. * р. амфиболит, а. amphibolite, н. Am-

phibolit m – метаморфічна ãірсьêа порода, яêа сêладена ã.ч.

мінералами ãрóп амфіболів та плаãіоêлазів.

АМФІБОЛОЇДИ, -ів, мн, * р. амфіболоиды, а. аm-

phiboloides, н. Amphiboloide m pl – мінерали ãрóпи êсонотл-

ітó (êсонотліт, фошаãіт, ãілебрандит, тоберморит), в ос-

нові стрóêтóри яêих знаходяться здвоєні воластонітові

ланцюжêи, що óтворюють радиêали [Si

6O17]

10-

і містять,

аналоãічно до амфіболів, додатêові ОН-йони, що не вхо-

дять до радиêалó.

АМФОТЕРНІСТЬ, -і, ж. * р. амфотерность, а.

amphoterism, amphoteric behaviour, н. Amphoterie f – здат-

ність сполóê проявляти êислотні й основні властивості.

Амфотерними сполóêами (їх ще називають амфолітами) є

вода, ãідрооêиси алюмінію, цинêó, хромó.

АНАБЕРҐІТ, -ó, ч. * р. аннаберãит, а. annabergite, nickel

bloom, н. Annabergit m – мінерал êласó арсенатів, водний

арсенат ніêелю шарóватої бóдови Ni

3[AsO4]2·8H20. Містить

(%): NiО – 37,46; As2O5 – 38,44; H2О – 24,1. Домішêи: Са,

Mg, Fe, Zn, Со. Синãонія моноêлінна. Гóстина

3,050±0,050. Тв. 2,5-3. Кристали волоêнисті, призматичні

до ãолчастих, пластинчасті. Колір яблóчно-, блідо- або

брóдно-зелений. Блисê сêляний, ó землистих відмін –

тьмяний. Гіперãенний мінерал. А. — пошóêова ознаêа на

cos()

⁄

sin()

⁄

sin()

⁄

sin

⋅

()

⁄