Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

31 АЕР — АЗБ

Осн. розділи А. êар'єрів: атмосфера і міêроêлімат êар'єрів,

аеродинаміêа, термодинаміêа, ãазопилова динаміêа атмос-

фери êар'єрів. Осн. метод дослідження А. — теоретич.

аналіз в поєднанні з еêспериментальними дослідженнями

і натóрними спостереженнями, а таêож êомп’ютерним

моделюванням. А.Ю.Дриженêо.

АЕРОМАГНІТНА ЗЙОМКА, -ої, -и, ж. * р. аэромаãнит-

ная съемêа, а. aeromagnetic survey, н. magnetische Luftauf-

nahme f — метод вимірювання напрóженості ãеомаãнітноãо

поля з літаêа чи вертольота. Проводиться для теêтонічн-

оãо районóвання, ãеолоãічноãо êартóвання, пошóêів родовищ

êорисних êопалин. Для А.з. в осн. застосовóються протонні

і êвантові аеромаãнітометри. Перспеêтиви виêористання

пов'язані з підвищенням їх точності та створенням аеро-

маãнітометрів-ґрадієнтометрів.

АЕРОМЕТР,

-а,

ч.

р.

аэрометр,

а.

aerometer,

н.

.Aerometer

— прилад, за допомоãою яêоãо вимірюють ваãó й ãóстинó

ãазоподібних тіл.

АЕРОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. аэрометрия, а. aerometry,

н..Aerometrie f — способи вимірювання ваãи й ãóстини ãазо-

подібних тіл.

АЕРОМЕХАНІКА, -и, ж. * р. аэромеханиêа, а. aeromecha-

nics, н. Aeromechanik f, Mechanik f der Gase n pl — розділ ме-

ханіêи (ãідроаеромеханіêи), яêий вивчає заêони рóхó і від-

носноãо споêою ãазів (ã.ч. повітря), а таêож занóрених ó

них тіл. У ній розãлядаються питання, пов’язані з літальн-

ими апаратами, вітровими двиãóнами, вентиляторами,

ежеêторами, з аеродинамічними силами дії на спорóди,

транспорт і т.д. Поділяють на аеродинаміêó й аеро-

статиêó.

АЕРОСТАТИКА, -и, ж. * р. аэростатиêа; а. aerostatics;

н. Aerostatik f — розділ аеромеханіêи, яêий вивчає рівнов-

аãó ãазоподібних тіл.

АЕРОСУСПЕНЗІЯ, -ії, ж. * р. аэросóспензия, а. air-sus-

pension, н. Luftsuspension f — завись дрібних твердих час-

тиноê ó повітряномó середовищі, яêа створює псевдозрі-

дженó системó з підвищеною óявною ãóстиною, придатнó

для розділення мінеральної сóміші на сêладові частини за

їх ãóстиною зãідно з принципами відсадêи в сóспензіях. На

основі А. створено сепаратори з завислим шаром

СВС-100 для збаãачення вóãілля. В них обважнювач (пісоê

або подрібнена рóда) разом зі збаãачóваним матеріалом

приводиться до завислоãо станó стисненим повітрям, яêе

безперервно подається по всій площі сепаратора через

порóвате днище. О.А.Золотêо.

АЕРОФОТОАПАРАТ (АФА), -а, ч. * р. аэрофотоаппа-

рат (АФА), а. aerocamera, aerial camera, н. Luftkamera f —

прилад, призначений для фотоãрафóвання місцевості з

літальноãо апарата; АФА повинен забезпечóвати висоêі

вимірювальні і дешифрóвальні властивості аерофотоз-

німêів. Сóчасний АФА являє собою системó, що сêла-

дається з фотоãрафічної êамери, óстановêи для її êріпле-

ння і êомандноãо приладó для автоматичноãо êерóвання

зйомêою. Установêа АФА демпфóється, що майже цілêом

виêлючає наслідêи вібрації. Для одержання знімêів з êó-

тами нахилó 20-40' застосовóють ãіростабілізóючий при-

стрій.

АЕРОФОТОЗЙОМКА, -и, ж. * р. аэрофотосъемêа, а.

aerial photography, aerophotography, н. Luftbildaufnahme f —

дистанційний метод вивчення земної поверхні шляхом

фотоãрафóвання в різних областях оптичноãо спеêтра з

літаêа чи інших літальних апаратів. А. виêонóється за до-

помоãою спец. аерофотоапарата при заданомó вертиêаль-

номó (планова А.) або похиломó (перспеêтивна А.) поло-

женні оптич. осі. А. вêлючає льотно-знімальний і фотола-

бораторний періоди, польові фотоãраметричні роботи.

Для отримання сóцільноãо фотозображення ділянêи

місцевості А. виêонóється за прямолінійними паралель-

ними маршрóтами з частêовим переêриттям сóсідніх ае-

рофотознімêів одноãо маршрóтó (поздовжнє переêриття)

або сóміжних маршрóтів (поперечне переêриття), що доз-

воляє визначати просторові êоординати точоê місцевості.

Дані А. в ãірн. справі і ãеолоãії застосовóють для сêладання

планів êар'єрів, підãотовêи êомплеêсної проãрами реêóль-

тивації, при ãеолоãічномó êартóванні, дослідженнях зони

прибережноãо шельфó та ін.

АЕРОФОТОТОПОГРАФІЧНА ЗЙОМКА, -ої, -и, ж. * р.

аэрофототопоãрафичесêая съемêа, а. аеrophototopography,

аеrial phototopography, н. Aerophototopographie f, phototo-

pographische Luftaufnahme f — топоãрафічна зйомêа на ос-

нові аерофотозйомêи. Метод створення топоãрафічних

планів і êарт і отримання числових хараêтеристиê місце-

вості (профілі, цифрові моделі тощо) з виêористанням ае-

рознімêів. Вêлючає аерофотозйомêó, польові топоãео-

дезичні роботи і êамеральні фотоãраметричні роботи. А.з.

— осн. метод êартоãрафóвання території в різних масшта-

бах. У ãеолоãії і ãірничій справі матеріали А.з. широêо виêо-

ристовóються для створення топоãрафічної основи ãеол.

êарт, прив'язêи точоê ãірничо-ãеол. об'єêтів, визначення

запасів êорисних êопалин тощо.

Розрізнюють êомбінований і стереотопоãрафічний методи

А.з. При êомбінованомó методі êонтóрна частина планó ство-

рюється êамерально по одиничних аерофотознімêах, а рельєф

знімають ó полі тахеометром або мензóлою. Метод застосовóють

ãоловним чином при êартóванні рівнинних районів. По аерофо-

тознімêах за допомоãою фототрансформатора створюється фото-

план за допомоãою одиничноãо проеêтора — ãрафічний план.

Дешифрóвання аерознімêів при велиêомасштабній зйомці виêо-

нóють звичайно в êамеральних óмовах з виêористанням еталон-

них знімêів. Стереотопоãрафічний метод передбачає створення

êонтóрної і висотної частини планó в êамеральних óмовах за

допомоãою óніверсальних стереофотоãрамметричних приладів.

Найбільший ефеêт стереотопоãрафічний метод дає при сêла-

данні планів ãорбистих і ãірсьêих районів.

АЕРОФОТОТОПОГРАФІЯ, -ії, ж. * р. аэрофототопо-

ãрафия, а. аеrophototopography, н. Aerophototopographie f —

розділ топоãрафії, яêий вивчає методи створення топоã-

рафічних êарт за матеріалами аерофототопоãрафічної

зйомêи.

АЗБЕСТ, -ó, ч. * р. асбест, а. asbestos, н. Asbest m — тон-

êоволоêнисті мінерали êласó силіêатів. Воãнестійêі, êис-

лото- та лóãотривêі. Здатні розщеплюватися на тонêі

міцні волоêна. Поперечні зрізи елементарних волоêон

мають трóбчастó бóдовó із зовнішнім діаметром 26 нм,

внóтрішнім 13 нм і товщиною стіноê 6,5 нм. Колір золо-

тисто-жовтий, зелений до чорноãо, в розпóшеномó стані

білий. Тв. 2-2,5. Гóстина 2,5. Поãано проводить тепло і ел.

стрóм, в êислотах розчиняється. Міцність недеформова-

них волоêон 3-3,3 ГПа, довжина — від частоê мм до 50

мм. Розрізняють хризотил-А. та амфібол-А., яêі відріз-

няються за стрóêтóрою та мінералоãічними ознаêами.

Раніше широêо застосовóвали яê теплоізоляційний мате-

ріал, ó бóдівництві. Канцероãенний.

Розрізняють: азбест аêтинолітовий (те саме, що аêти-

ноліт–азбест); азбест амфіболовий (волоêниста різновид

деяêих

амфіболів

–

антофілітó, êóмінãтонітó, тремолітó,

аêтинолітó, рихтеритó, êроêідолітó, родóзитó

арфведсонітó

);

азбест волоêнистий (те саме що аміант); азбест ãолóбий (

êроê-

ідоліт

); азбест деревний (волоêнисто-таблитчастий різновид

дафнітó); азбест дерев'янистий (низьêосортний ãрóбоволоê-

нистий різновид

хризотилó

); азбест змійовиêовий (

хризотил

);

АЗБ — АЗИ 32

азбест італійсьêий (

тремоліт

азбест

та

хризотил

азбест

П'ємонтó й Ломбардії, Італія); азбест мінливий (

хризотил

);

азбест натріїстий (еêерманіт азбестоподібний); азбест ніêеле-

стий (різновид

азбестó

яêий

містить до 1% NiO); азбест обер-

тання (азбестоподібний

аґреґат

, яêий сêладається з

паралельно розміщених вздовж довãої осі волоêон-êристалів;

êожний азбестовий

êристал

двома іншими осями розміщений

довільно; внаслідоê весь

аґреґат

дає пóлюєãрамó обертання

таêó самó, яêó дав би одиничний

êристал

при обертанні нав-

êоло однієї осі видовження

êристалó

); азбест південно-афри-

êансьêий (різновид

êроêідолітó

з ПАР); азбест пілотичний

(сплóтано-волоêнисті

аґреґати

азбестó

); азбест роãовообман-

êовий (дóже тонêоволоêнистий різновид

роãової

обманêи

);

азбест синій (те саме, що

êроêідоліт

); азбест спайності (азбес-

топодібні волоêна

мінералів

, яêі óтворюються внаслідоê

розщеплення по двох напрямêах цілêом досêоналої

спай-

ності

, наприêлад, по призмі); азбест сплóтановолоêнистий

(те саме, що азбофіт); «азбест» тóрмаліновий (тонêоволоêнис-

тий – бл. 1500-3000

– різновид

тóрмалінó

ó виãляді шêіри

ãірсьêої з альпійсьêих жил в

êератофірах

, напр. місцевості

Веррóêано, Швейцарія); азбест хризотиловий (те саме, що

хризотил

азбест

)

АЗБЕСТИТ, -ó, ч. * р. асбестит, а. asbestite, н. Asbestpak-

kung f, Asbestpappe f, Asbestit m — теплоізоляційний мате-

ріал з êоротêоãо азбестовоãо волоêна. Найширше засто-

совóвали ó теплотехніці. Канцероãенний.

АЗБЕСТОЇД, -ó, ч. * р. асбестоид, а. asbestoіdе, н. Asbes-

toid — êрихê

ий

різновид азбестó.

АЗИД СВИНЦЮ, -ó, -ю, ч. * р. азид свинца, а. lead azide,

н. Bleiazid n

— ініціююча висоêобризантна

вибóхова

речо-

вина

, що являє собою свинцевó

сіль

азотисто-водневої

êислоти (PbN

). Відомий з 1891 р, застосовóється в

êап-

сóлях

детонаторах

елеêтродетонаторах

з 1907

р.

А.с. —

дрібний êристалічний порошоê білоãо êольорó з

ãóсти-

ною

4,71-4,93, праêтично нерозчинний в холодній воді і

малорозчинний ó ãарячій, здатний в присóтності

волоãи

при підвищеній температóрі реаґóвати з деяêими

мета-

лами

. При виãотовленні

êапсóлів

детонаторів

споряджа-

ється в ãільзи з

алюмінію

, з яêим не реаґóє. Низьêа т-ра

помітно не впливає на йоãо чóтливість, яêа залежить від

розмірó і форми

êристалів.

Вода

праêтично не змінює

здатності А.с. до

вибóхó.

А.с. і продóêти йоãо

вибóхó

тоê-

сичні. Застосовóється яê первинна ініціююча ВР в

дето-

наторах

(

êапсóлях-детонаторах, елеêтродетонаторах

АЗИМУТ, -а, ч. * р. азимóт, а. azimuth, н.

Azimut

—

двоãранний êóт між площиною початêовоãо меридіанó і

вертиêальною площиною, яêа проходить через заданий

напрям. Розрізняють астрономічний, ãеоãрафічний, маã-

нітний та ãіросêопічний А.

АЗИМУТ АСТРОНОМІЧНИЙ (див. Рис. 1.) – двоãранний

êóт (

), óтворений

площиною астрономі-

чноãо меридіанó точ-

êи спостереження і

вертиêальною в цій

точці площиною, яêа

проходить через зада-

ний напрям. Відлічóє-

ться від північноãо на-

прямó меридіанó до за-

даноãо напрямó за ãо-

динниêовою стрілêою

від 0

до 360

АЗИМУТ ГЕОГРАФІЧНИЙ (див. Рис. 2.) – ãоризонталь-

ний êóт, яêий відлічóється за ãодинниêовою стрілêою від

північноãо напрямó ãеоãрафічноãо меридіанó точêи спосте-

реження до заданоãо напрямó від 0

до 360

. Різниця ó вели-

чинах астрономічноãо і ãеоãрафічноãо азимóтів, визначених

для тоãо самоãо напрямó в тій самій точці не перевищóє êіл-

ьêох сеêóнд і обóмовлена неспівпаданням напрямів прямо-

висної лінії і нормалі до еліпсоїда, проведених в одній точці.

АЗИМУТ МАГНІТНИЙ (див. Рис. 2.) –

ãоризонтальний

êóт, яêий відлічóється за ãодинниêовою стрілêою від північ-

ноãо напрямó маãнітноãо меридіанó точêи спостереження до

заданоãо напрямó від 0

до 360

. Маãнітний азимóт відрізняє-

ться від ãеоãрафічноãо на величинó маãнітноãо схилення,

визначеноãо в точці спостереження. Залежність між ãео-

ãрафічним (А) та маãнітним (А

) азимóтами для напрямó 1-2

(рис. 2) виражається формóлою:

А = Ам+δ,

де δ – маãнітне схилення для даної точêи; прийнято вва-

жати маãнітне схилення східним або додатним (а) і за-

хідним або від’ємним (б).

АЗИМУТ ГІРОСКОПІ-

ЧНИЙ (див. Рис. 3.) –

ãоризонтальний êóт (Г),

яêий відлічóється за

ãодинниêовою стріл-

êою від північноãо на-

прямó (П

’

) óмовної лінії

(іноді її помилêово

називають ãіросêопіч-

ним меридіаном), що

проходить через ãіроêо-

мпас (С), до заданоãо

напрямó від 0

до 360

Кóт між ãіросêопічним

та ãеоãрафічним азимóтами називають поправêою (∆) ãір-

оêомпаса.

Гіросêопічний азимóт сторони – ãоризонтальний êóт, відлічó-

ваний від північноãо êінця меридіана ãіросêопічноãо за ãодинни-

êовою стрілêою до заданої сторони. В.В.Мирний

АЗИМУТ ПАДІННЯ, -а, -…, ч. * р. азимóт падения, а.

direction of dip, true dip direction; н. Einfallsrichtung f — ãори-

зонтальний êóт, яêий відліêовóється за ãодинниêовою

стрілêою від 0 до 360

між північним напрямêом меридіанó

в точці вимірювання і додатним напрямêом проеêції лінії

падіння (пласта, шарó, поверхні сêидó тощо) на

ãоризонтальнó площинó. За додатний напрямоê проеêції

лінії падіння приймається напрямоê зменшення її

висотних відмітоê.

АЗИМУТ ПРОСТЯГАННЯ, -а, -…, ч. * р. азимóт прости-

рания, а. strike azimuth, trend azimuth, н. Streichwert m, Stre-

ichwinkel m — ãоризонтальний êóт, яêий відліêовóється за

ãодинниêовою стрілêою від 0 до 3+60° між північним

напрямêом меридіанó в точці вимірювання і додатним

напрямêом лінії простяãання (пласта, шарó, поверхні

сêидó тощо). За додатний напрямоê лінії простяãання

Рис. 1. Азимóт астрономічний.

Рис. 2. Азимóт ãеоãрафічний і маãнітний.

Рис. 3. Азимóт ãіросêопічний.

33 АЗИ — АКА

приймається напрямоê, при яêомó падіння поверхні

пласта (шарó, поверхні сêидó тощо) спостеріãається

праворóч від лінії простяãання.

АЗИМУТ СВЕРДЛОВИНИ, -а, -и, ч. * р. азимóт сêва-

жины, а. hole azimuth; н. Bohrlochazimut m — êóт, що вим-

ірюється за ãодинниêовою стрілêою між певним напря-

мом, що проходить через вісь свердловини, і проеêцією

свердловини на ãоризонтальнó площинó. У залежності від

прийнятоãо початêó відліêó (ãеоãр. меридіан, маãнітний

меридіан або довільний напрям) розрізнюють А.c. істи-

нний, маãнітний або êóтовий. А.с. – важливий параметр

при бóрінні; напр., при зміні А.с. на 1

відхилення свердло-

вини від проеêтноãо напрямó на ãлиб. 1 êм становитиме

17,5 м. Азимóтальний напрям свердловин в процесі бóріння

êонтролюють інêлінометром. В.С.Бойêо.

АЗИМУТАЛЬНЕ ВИКРИВЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН –

відхилення свердловин від заданоãо напрямêó в ãоризон-

тальній площині. А.в.с. êонтролюється інêлінометром ó

процесі бóріння через 50-100 м, а в сêладних ãеолоãічних

óмовах — через 20-25 м.

АЗО

ВО-ЧОРНОМОРСЬКА ГЕОСИНКЛІНАЛЬНА СИС-

ТЕМА,

-…, -ої, -ої, -и, ж. — на півдні Уêраїни. Належить

до Альпійсьêоãо (Середземноморсьêоãо) ãеосинêлінальн-

оãо сêладчастоãо поясó. Охоплює південнó частинó При-

чорноморсьêої низовини, Кримсьêі ãори, Азовсьêе море й

північнó частинó материêової обмілини (шельфó) і êонти-

нентальноãо схилó западини Чорноãо моря. Виниêла в се-

редині êрейдовоãо періодó між Східно-Європейсьêою плат-

формою та Чорноморсьêою сóбоêеанічною западиною. Пере-

бóває на завершальній стадії аêтивноãо проãинання. Кри-

мсьêі ãори виділяються яê центральне ãеоантиêлінальне

підняття.

АЗОВСЬКИЙ ВАЛ, -оãо, -ó, ч. — протяжне сóбширотне

підняття Сêіфсьêої платформи, яêе поділяє осадовий чохол

аêваторії Азовсьêоãо моря на Північно-Азовсьêий та Інд-

оло-Кóбансьêий проãини.

АЗОВСЬКІТ, -ó, ч. * р. азовсêит, а. azovskite, н. Azovskit

m — основний фосфат заліза Fe

[(OH)6|PO4].

Містить(%): Fe

2O3 – 57,22; Р2О5 – 16,96; Н2О – 25,82. Зóс-

трічається в щільних масах, жовнах, êірочêах. Колір тем-

но-êоричневий. Гóстина 2,5-3. Тв. 4. Знайдений на Та-

мансьêомó півострові ó родов. бóроãо залізняêó яê продóêт

ãальміролізó.

АЗОТ, -ó, ч. * р. азот, а. nitrogen, azote; н. Stickstoff m,

Nitrogen n — хімічний елемент. Символ N, ат. н. 7; ат. м.

14,0067. Газ без êольорó, запахó, сêладова частина

повітря, не підтримóє ãоріння. Т-ра êипіння t

êип =

-195,80°С;

tпл = -210,00°С. Кларê 1·10

-2

% за масою. Най-

більша частина А. міститься в атмосфері Землі — 75,6 % за

масою. Хімічно малоаêтивний. В земній êорі óтворює три

основні типи мінералів, яêі містять йони CN

, NO3

, NH4

Промислове значення має натрієва селітра NaNO3, ве-

лиêі поêлади яêої є в Чилі та êалійна селітра KNO3

(найбільші поêлади в Індії).

АЗОТФІКСАЦІЯ, -ії, ж. * р. азотфиêсация, а. nitrogen

fixation; н. Stickstoffanreicherung f, Stickstoffixierung f,

Stickstoffbindung f — процес зв'язóвання молеêóлярноãо

азотó атмосфери в азотисті сполóêи, що здійснюється

азотфіêсóючими орãанізмами (напр., бóльбачêовими баê-

теріями).

АЗУРИТ, -ó, ч. * р. азóрит, а. azurite, н. Azurit m, Kupfer-

lasur f — поширений вторинний мінерал міді. Основний

êарбонат міді острівної бóдови – Cu

3[OH]2[CO3]2. Сêлад

(%): CuО – 69,24; CO

2 – 25,53%; Н2О – 5,23. Містить 55,3%

Сu. Кристалізóється в моноêлінній синãонії. Утворює щі-

тêи, дрóзи дрібних, рідше – довãопризматичних êрис-

талів. Хараêтерні таêож радіально-променисті аґреґати,

êонêреції, щільні маси і землисті сêóпчення. Гóстина 3,8.

Тв. 3,5-4. Колір ó êристалах темно-синій, в аґреґатах і

землистій масі – волошêовий, до блаêитноãо. Блисê сêля-

ний. Типовий мінерал зони оêиснення сóльфідних родов.

міді. При подальшомó оêисненні переходить в малахіт. А.

— один з мінералів-індиêаторів мідних рóд, а таêож дрóãо-

рядний рóдний мінерал міді і сировина для приãотóвання

синьої фарби. Збаãачóється флотацією.

АЙКІНІТ, -ó, ч. * р. айêинит, а. aikinite, н. Аikinit m — 1)

Бісмóтова сóльфосіль свинцю та міді ланцюжêової бóдови

PbCuBiS

3. Містить (%): Pb – 35,98; Cu – 11,03; Bi – 36,29;

S – 16,70. Синãонія ромбічна. Кристали призматичні до

ãолчастих. Спайність недосêонала. Гóстина 7,7. Тв. 2-2,5.

Колір свинцево-сірий. Риса сірóвато-чорна, блисêóча. Не-

прозорий. Блисê металічний. Анізотропний. Зóстрічаєт-

ься в ãідротермальних êварцових жилах разом з піритом,

хальêопіритом, бляêлими рóдами, ґаленітом та ін. мінерал-

ами. Рідêісний. 2) Псевдоморфоза вольфрамітó по шеєл-

ітó.

АЙОВАЇТ,

-ó,

ч.

р.

айоваит

а.

iowaite,

н. Iowait m —

вод-

ний оêсихлорид

маãнію

заліза

(OH)

OCl·

nH2O.

Містить (р-н Сó, шт. Айова; %): MgО – 39,0; Fe2O3 –

21,16; Cl – 8,5; (H2O, Cl, F, OH) – 39,7. Синãонія ãеêсаãо-

нальна. Спайність досêонала. Гóстина 2,11. Тв. 1,5. Колір

ãолóбóвато-зелений. Риса біла. Блисê жирний. На дотиê

жирний, милоподібний. Просвічóє. Виявлений ó êерні з

ãлибини 300-450 м серед серпентинітів разом з доломітом,

брóситом, êальцитом і маãнезитом.

АКАДЕМІК, -а, ч. * р. аêадемиê, а. academician,

н..Akademiker m — дійсний член аêадемії яê êорпорації

вчених, обраний її заãальними зборами.

АКАДЕМІЧНИЙ, -оãо. * р. аêадемичесêий, а. academic, н.

akademisch — 1) Той, що стосóється аêадемії. 2) Навчаль-

ний; А — ний ріê — частина роêó, протяãом яêої відбóв-

аються заняття ó вищій шêолі; А — на ã одина — час,

призначений для óроêó в шêолі чи для леêції ó вóзі. 3)

Той, хто додержóється існóючих традицій, êанонів. 4) Сó-

то теоретичний, той, що не має праêтичноãо значення.

АКАДЕМІЯ, -ії, ж. * р. аêадемия, а. academy, н. Akademie

f — 1) Вищий наóêовий заêлад; Національна Аêадемія на-

óê Уêраїни — вищий наóêовий заêлад Уêраїни. 2) Назва

деяêих вищих навчальних заêладів та ãромадсьêих наóêо-

вих орãанізацій. Напр., Уêраїнсьêа нафтоãазова аêадемія,

Аêадемія ãірничих наóê Уêраїни тощо.

АКАДСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -оі, ж. — Див. Гер-

цинсьêа сêладчастість.

АКАНТИТ,

-ó,

ч.

р.

аêантит,

а.

acanthite,

н.

Akanthit

— мінерал êласó сóльфідів, поліморфна модифіêація Ag2S.

Містить Ag 87%, домішêи Cu, Fe, Zn, Sb. Кристалізóється в

моноêлінній синãонії; êристалічна стрóêтóра êоордина-

ційна. Утворює плівêи, землисті аґреґати («срібна

чернь»), сóцільнó масó, рідше дрібні êристали. Хараêтерні

пластинчасті двійниêи, часто полісинтетичні. Зóстрічаєт-

ься таêож ó виãляді параморфоз по арãентитó, що мають

формó дендритів, сêелетних, сітчастих, дротяних, волосо-

подібних êристалів, неправильних виділень. Колір залі-

зно-чорний, до свинцево-сіроãо. Блисê металічний, на

світлі тьмяніє. Ковêий. Гóстина 7300±100 êã/м

. Тв. 2-2,5.

А. — низьêотемператóрний ãідротермальний або ãіперãе-

АКВ — АКР 34

нний мінерал (óтворюється в зоні вторинноãо сóльфідноãо

збаãачення срібних і поліметалічних родов.). А. — цінна

срібна рóда. Збаãачóється ãол. чином флотацією.

АКВАМАРИН, -ó, ч. * р. аêвамарин, а. aquamarine,

н..Aquamarin m — мінерал êласó силіêатів, прозор

ий

êош-

товн

ий

різновид берилó êольорó морсьêої води. Коштов-

ний êамінь.

Розрізняють: аêвамарин нерчинсьêий (êоштовний різновид

топазó

ãолóбоãо êольорó з оêолиць Нерчинсьêа, Забайêалля);

аêвамарин східний (1. Застаріла назва зеленóвато-ãолóбоãо

сап-

фірó

; 2. Торãовельна назва êорóндó ãолóбóвато-зеленоãо êольорó);

аêвамарин-хризоліт (різновид

берилó

жовтоãо êольорó); аêвама-

рин штóчний (заãальна назва синтетичних

шпінелі

та

сапфірó

АКВАМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. аêваметрия, а. aquametry,

н..Aquametrie f — методи визначення êільêості води в рі-

зних речовинах.

АКВАНАЛ, -ó, ч. * р. аêванал, а. aquanal, н. Aquanal n –

вибóхова речовина, що містить водó, до сêладó яêої входить

дисперсний алюміній. Напр., А. іпêоніт — безтротилова

вибóхова речовина підвищеної енерãії, до сêладó яêої

входять алюміній, амонійна селітра, рідêий нафтопродóêт

та добавêи, яêі забезпечóють стабільність та

водостійêість. Призначений для виêористання в сóхих та

обводнених свердловинах.

АКВАНІТИ, -ів, мн. * р. аêваниты, а. aquanites; н. Aquani-

te n pl — аміачно-селітряні вибóхові речовини пластичної

êонсистенції. Містять 4-10% води. Аêваніт АВЗ-8Н виãо-

товляється за емóльсійною технолоãією і випóсêається ó

виãляді ґранóл, водопоєднóється і пластифіêóється при

пневмозаряджанні. Призначений для застосóвання в пі-

дземних óмовах.

АКВАНОЛИ, -ів, мн. * р. аêванолы, а. aquanoles; н. Aqua-

nole n pl

— водовмісні ВР пластичної êонсистенції, яêі

сêладаються з порошêоподібних

амоналів

з домішêами

êальцієвої або натрієвої селітри, води і пластифіêóючих до-

бавоê. Аêванол А-10 виãотовляється на місці застосóвання

і призначається для вибóхових робіт на денній поверхні.

АКВАТОЛИ, -ів, мн. * р. аêватолы, а. aquatrinitrotoluene,

н. Aquatole n pl — ãрóпа ґранóльованих водовмісних про-

мислових вибóхових речовин, до сêладó яêих входить ґра-

нóльований та лóсêоподібний тротил. А. – сóхі сóміші

ґранóльованої амонійної селітри і заãóщóвача з ґранóлатом

(аêватол 65/35) або алюмотолом (аêватол МГ), або з

ґранóлотолом і дисперсним алюмінієм (аêватол М-15).

Перед заряджанням свердловини сóхі сóміші змішóють з

водою. Аêватоли АВ, АВМ, МГ поставляють споживачам

водопоєднаними ó пластиêових оболонêах і безпосеред-

ньо придатними для заряджання обводнених свердловин.

Водопоєднані А. хараêтеризóються підвищеною ãóстиною

і об’ємною êонцентрацією енерãії.

АКВАТОРІЯ, -ії, ж. * р. аêватория; а. water area;

н..Wasserbecken n, Wasserfläche f– 1) Ділянêа водної повер-

хні портó, затоêи, моря, оêеанó ó визначених місцях. А.

портó охоплює рейд, внóтрішню ãавань, підходи до портó і

причалів. Поняття А. відносять таêож до ділянêи водної

поверхні в óстановлених межах з певними êоординатами,

на яêій проводять випробóвання різних видів технічних

засобів, видобóвання êорисних êопалин (напр., нафти,

êонêрецій), здійснюється рóх плавзасобів забезпечення. 2)

Ділянêа водної поверхні ó визначених межах.

АКВІТАНСЬКИЙ ЯРУС, АКВІТАН, -оãо, -ó; -ó ч. * р.

Aêвитансêий ярóс, а. Aquitanian, н. Aquitan n — нижній

ярóс нижньоãо міоценó. Деяêі дослідниêи відносять йоãо

до верхньоãо оліãоценó. Від назви давньоримсьêої прові-

нції Аêвітанія.

АКЕРМАНІТ, -ó, ч. * р. аêерманит, а. akermanite,

н..Akermanit m — мінерал, силіêат êальцію і маãнію, ізомор-

фний з ґеленітом та мелілітом. Належить до ãрóпи мелі-

літó. Формóла: 2[MgCa

2Si2O7]. Гóстина 3,18. Тв. 6,0. Вияв-

лений тільêи ó деяêих вóлêанічних лавах (Везóвій) та ме-

талóрãійних шлаêах. Інша назва – оêерманіт.

АКМІТ, -ó, ч. * р. аêмит, а. acmite, aegirite, aegirine;

н..Agirin m, Akmit m — мінерал, бóр

ий

різновид еãіринó. Ха-

раêтерні шпилясті êристали. Розрізняють: аêміт ванадієвий

(різновид еãіринó, ó яêоãо частина Fe

заміщена V

АКРЕДИТОВАНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД,

-оãо, -оãо,

-ó,

. (франц. accreditif, від лат. accreditivus – довірчий) *

р.

аêêредитированное

óчебное

заведение

;

а.

accredited

educational

institution

;

н. akkreditierte Lehranstalt f — навчальний заêлад,

яêомó надано повноваження здійснювати навчання, підã-

отовêó спеціалістів за певним рівнем (молодший спе-

ціаліст, баêалавр, спеціаліст, маãістр тощо).

АКРЕЦІЯ, -ії, ж. * р. аêêреция, а. accretion; н. Akkretion f

— процес збільшення розмірів неорãанічноãо тіла шляхом

йоãо нарощóвання по периферії подрібненою або дефор-

мованою, розплавленою, розчиненою речовиною з нав-

êолишньоãо просторó. Термін широêоãо і баãатозначноãо

виêористання. Зоêрема А. êонтинентó — розростання

êонтинентó шляхом прирощóвання і речовинно-стрóê-

тóрних перетворень êори оêеаніч. сеãментів в êорó êонти-

нентальнó. Протилежний А. процес — дестрóêція (розд-

роблення êонтинентів на фраãменти) — рівномасшта-

бний фóнêціонально пов'язаний і одночасний процес.

Близьêі явища спостеріãаються в оêеаніч. сеãментах êори.

Крім тоãо розрізняють А. літоґенічнó — мінеральне ново-

óтворення в осадовій породі, яêе зростає від центра зарод-

ження до периферії в резóльтаті послідовноãо додавання

ззовні або перерозподілó в навêолишній породі

êонêрецієóтворюючої речовини. А. вóлêанічна — злипан-

ня лавових бомб при вóлêаніч. виêидах або нарощóвання

лавових êóль на поверхні лавовоãо потоêó (напр., аа-лави

Гавайсьêих о-вів), при налипанні нових êільêостей лави

навêоло затверділоãо її óламêа. А. водотоêó або водой-

мища природноãо або штóчноãо — заповнення природ.

або штóч. осадами, шламами, мóлами, яêе веде до йоãо ви-

родження (деãрадації). Можливе більш широêе виêо-

ристання терміна «А.» для хараêтеристиêи деяêих явищ ó

природних або технол. процесах, напр., А. при ґранóляції

сипêих матеріалів, А. при заповненні мóлонаêопичóвачів,

шламовідстійниêів тощо.

АКРИЛОВІ РЕАҐЕНТИ,

-их, -ів,

мн.

(від лат. acer, ж.р. acris

– ãострий і лат. agens (agentis) – діючий; реаãент) *

р.

аêрило-

вые

реаãенты

;

аcryl

reagents

;

н.

Akrylreagenzien

n pl

— синте-

тичні

полімери

, яêі виêористовóються ãоловним чином яê

термосолестійêі знижóвачі водовіддачі

бóрових

тампона-

жних

розчинів

. Розрізняють водорозчинні А.р., стійêі в сере-

довищах до температóр 160–180°C (ãідролізований поліаêр-

илонітрил – ãіпан,

поліаêриламід

та ін.) і розчинні в слабêих

розчинах лóãó, стійêі до 200–250°С (метаêрилові êополімери

–

метас

, М–14). З полівалентними

êатіонами

А.р. óтворю-

ють водонерозчинні солі. Оптимальні додатêи А.р. для зни-

ження водовіддачі

бóрових

розчинів

0,5–2,0% до маси

розчинó

тампонажних розчинів – 1,5–2,0%. А.р. застосовóють таêож

ó розчинах із низьêим вмістом твердої фази яê селеêтивні

флоêóлянти

(

поліаêриламід

метас

), додатêи 0,01–0,15%; для

підвищення яêості

бентонітів

при їх виробництві ó поєд-

нанні з êальцинованою содою – 0,2–0,3%, яê

інãібітори

на-

бóхання в інтервалах

стовбóра

свердловини

, сêладених несті-

йêими породами – 0,15–0,3%. Застосовóються таêож для зді-

35 АКР — АКС

йснення водоізоляційних робіт ó

свердловинах

, для підвище-

ння нафтовилóчення із

пластів

(полімерне

заводнення

на ос-

нові

поліаêриламідó

В.С.Бойêо.

АКРОЛЕЇН,

-ó,

ч.

р.

аêролеин,

а.

acrolein,

н.

Akrolein

, Pro-

penal

— С

О, або СН

=СНСНО, безêолірна леãêозай-

миста сльозоточива рідина з неприємним різêим запахом

приãорілих жирів. Молеêóлярна маса 56,07. У повітрі присóт-

ня ó виãляді

парів

, яêі в 1,9 рази важчі за ньоãо і добре

розчиняються ó воді. Отрóйний. Десятихвилинне перебóван-

ня в атмосфері, яêа містить 0,014 % А. для людини смертель-

не. В рóдниêовó атмосферó та атмосферó

êар’єрів

А. надхо-

дить ó виãляді вихлопних ãазів дизельних двиãóнів. Гранично

допóстима êонцентрація А. 0,00008% за об’ємом.

АКРОХОРДИТ,

-ó,

ч.

р.

аêрохордит

а.

acrochordite

н.

Akro-

chordit

— основний водний арсенат

марãанцю

маãнію

Фор-

мóла:

MgMn

[(OH)

|AsO

]

·4H

O. Містить (%): MgО – 6,0;

MnО – 42,88; As

– 34,72; H

O – 16,31.

Синãонія

моноêлі-

нна. Зóстрічається ó сосêоподібних

аґреґатах

, сêладених з

дрібних

êристалів

Гóстина

3,20. Тв. 4,5.

Колір

червоно-бóрий

з жовтим відтінêом. Зóстрічається в родовищі

марãанцю

Лонãбан (Швеція) разом з

баритом

та пірохроїтом.

АКСИНІТ,

-ó,

ч.

р.

аêсинит,

а.

axinite,

н.

Axinit

— мін-

ерал підêласó êільцевих силіêатів, поширений бороалю-

мосиліêат êальцію, заліза і марãанцю, Ca2(Fe

,Mn

)AI2

[Si4O12]·[ВО3] (ОН). Містить (%): CaО – 20,13; FeО – 5,94;

MnО – 3,08; AI2О3 – 18,02; В2О3 – 5,84; SiO2 – 42,73; Н2О

– 1,37. Домішêи: MgO; Fe2O3. За співвідношенням Fе і Мn

в А. виділяють фероаêсиніт, манãанаêсиніт і тинценіт

(висоêомарãанцевий А.); Синãонія триêлінна. Кристали

пластинчасті з ãострими êінцями. Гóстина 3,25-3,30. Тв.

6,50-7,25. Колір червоний, рожевий, бóзêовий, білий,

сірий, жовтий до êоричневоãо, зеленóватий. Блисê сêля-

ний. А. — хараêтерний мінерал метасоматичних порід (ен-

досêарнів, сêарноїдів і роãовиêів), рідше — ãідротермал-

ьних жил. Зóстрічається в ãідротермальних і пневматоліт-

ових, а таêож ó метаморфічних êомплеêсах, особливо в

жилах альпійсьêоãо типó. Знаходиться разом з êварцом,

польовим шпатом, епідотом, хлоритом; ó рóдних родови-

щах — з маãнетитом, сóльфідами. Часто сóпроводить êон-

таêтово-метасоматичні родов. рóд борó, олова, заліза, міді,

свинцю, цинêó та ін.

Розрізняють: аêсиніт залізистий (різновид

аêсинітó

, яêий містить

до 7,5 FeO); аêсиніт маãніїстий (різновид

аêсинітó

, яêий містить до

3% MgO); аêсиніт марãанцевистий (різновид

аêсинітó

, яêий містить

до 14% MnO).

АКСИНІТИЗАЦІЯ,

-ії,

. *

р.

аêсинитизация

а.

axinitization,

н.

Axinitisation

— процес заміщення різних

сил-

іêатів

аêсинітом

. Відбóвається метасоматичним шляхом при

óтворенні

сêарнів

АКСІАЛЬНИЙ,

-оãо. * р. аêсиальный, а. axial, н. axial

—

осьовий.

АКСІОМА,

-и,

. *

р.

аêсиома,

а.

axiom,

н.

Axiom

— 1)

Твердження певної теорії, що приймається без доведення яê

вихідне, таêе, що є підставою для доведення інших

тверджень (

теорем

) цієї

теорії

. 2) Переносно — незаперечна

істина, що не потребóє доведень.

АКСОНОГРАФ,

-а,

ч.

р.

аêсоноãраф,

а.

axonograph,

н.

.Axonograph

— прилад для механiчноãо виêреслювання

наочних аêсонометричних зображень предметiв (ãiрничих

виробоê, ãеолоãiчних стрóêтóр) за двома або трьома їх орто-

ãональними проеêціями.

АКСОНОМЕТРИЧНИЙ МАСШТАБ,

-оãо, -ó,

ч.

р.

аêсоно-

метричесêий масштаб,

а.

axonometric

scale,

н.

axonometrischer

Massstab

— система

аêсонометричних осей, ãрадóйованих

відповідно до прийнятих óмов проеêтóвання (S, Т, U, р, q, r)

чисельним масштабом зображення. Тóт S, T, U – êóти між ас-

трономічними осями, обчислюються за значеннями р, q, r

(поêазниêи спотворення óздовж êоординатних осей) чи бе-

рóться з відповідних таблиць êóрсів по нарисній ãеометрії.

АКСОНОМЕТРИЧНІ КООРДИНАТИ,

-их, -нат,

мн.

р.

аê-

сонометричесêие êоординаты,

а.

axonometric coordinates,

н.

axonometrische Koordinaten

f pl

—

êоординати

аêсонометрич-

ній проеêції

В залежності від óмов проеêціювання осі óмовних

прямоêóтних просторових êоординат спотворюються ó визначених

відношеннях, яêі називаються поêазниêами спотворення вздовж

êоординатних осей і виражаються відношенням аêсонометричних

êоординат до відповідних просторових прямоêóтних (ортоãональ-

них) êоординат тієї самої точêи. Поêазниêи спотворення – р, q, r

відповідно для осей х, ó, z.

АКСОНОМЕТРИЧНІ ПРОЕКЦІЇ,

-их, -ій,

мн.

р.

аêсоно-

метричесêие проеêции,

а.

axonometric projections, isometric

projections,

н.

.axonometrische Projektionen

f pl

— наочне зобра-

ження просторових форм на площині методом паралельноãо

проеêціювання (див.

аêсонометрія

). В

аêсонометричній

про-

еêції

зображóваний об'єêт належить до óмовної прямоêóтної

(ортоãональної) просторової системи êоординат, осі яêої па-

ралельні основним розмірам зображóваноãо об'єêта. Осно-

вою аêсонометричноãо зображення предмета є

аêсономет-

ричні êоординати

йоãо хараêтерних точоê і

аêсонометричний

масштаб

За óмовами проеêціювання

розрізнюють А.п.: êосоêóтні,

для яêих справедливе рівняння:

, де

p, q, r – відповідно поêазниêи

спотворення вздовж êоординат-

них осей х, ó, z; σ – êóт між пло-

щиною аêсонометричної

проеêції і напрямêом проеêці-

ювання; прямоêóтні, де êóт σ –

прямий і ;

ізометричні, ó яêих óсі три

поêазниêи спотворення одна-

êові. p = q = r; диметричні – з

двома однаêовими поêазни-

êами спотворення, тобто р = q

або р = r або q = r; триметричні

– з трьома різними поêазни-

êами спотворення pqr.

У марêшейдерсьêій праêтиці

часто виêористовóються димет-

ричні êосоêóтні А.п.: а) профіл-

ьна аêсонометрія —

при побóдові блоê-діаãрам ãеолоãічної стрóêтóри за резóльтатами

розвідêи свердловинами, розташованими по лінії навхрест про-

стяãання стрóêтóри.

При цьомó вісь х óмовної системи êоординат

співпадає з лінією розвідêи, вісь ó — з напрямêом простяãання

стрóêтóри, а вісь z — з висотою. При зазначених óмовах проеêціюва-

ння вертиêальних розрізів стрóêтóри по лініях розвідêи виêонóються

êопіюванням на блоê-діаãрамó стрóêтóри ó відповідних місцях; б)

планова аêсонометрія

—

при побóдові аêсонометричноãо зображення за резóльтатами

ãоризонтальних розрізів (поãоризонтних планів) родовища

êорисної êопалини. При цьомó поãоризонтні плани переносяться

на аêсонометричне зображення êопіюванням ó відповідних

місцях. В.В.Мирний.

АКСОНОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. аêсонометрия, а.

axonometry, н. Axonometrie f — спосіб наочноãо зображен-

ня просторових форм на площині проеêцій методом пара-

лельноãо проеêціювання. При цьомó óмовні просторові

прямоêóтні êоординати для зображóваноãо об'єêта бе-

рóться паралельними основним розмірам останньоãо. На-

прямоê проеêціювання визначається основними вимоãа-

ми щодо зображення об'єêта (див. аêсонометричні проеê-

ції). В.В.Мирний.

Рис. Аêсонометрична проеêція.

++ 2ctg

σ+=

r++ 2=

≠≠

T∠ zox

∠

90° p

qrq

1== ===()

∠

xoy

∠

q1r1

≠,

== ==()

АКС — АКТ 36

АКСОНОМЕТРІЯ ПЛАНОВА, -ії, -ої, ж. * р. аêсономет-

рия плановая, а. plan axonometry, н. planmässig Axonometrie f

— êосоêóтне диметричне проеціювання, яêе застосо-

вóється при об'ємних зображеннях сêладних за формою

поêладів êорисних êопалин по ãоризонтальних розрізах

(поãоризонтних планах). Останні на об'ємномó ãрафіêó

виêонóються простим êопіюванням поãоризонтних

планів, тобто з дотриманням óмов р=1, q=1, êóт xоó = 90°.

Їхнє орієнтóвання і монтóвання по висоті (осі z) визна-

чається óмовою r1, êóт zox 90. В.В.Мирний.

АКТАШИТ, -ó, ч. * р. аêташит, а. aktashit, н. Aktaschit m

— сóльфоарсенід ртóті й міді Cu

6Hg3As5S12. Містить (ро-

дов. Гал-Хай, Респ. Саха; %): Cu – 21,15; Hg – 35,0; As –

21,42; S – 21,59. Домішêи: Sb, Zn. Синãонія триãональна.

Кристали ó виãляді триãональних пірамід з моноедром.

Спайність відсóтня. Гóстина 5,71. Тв. 3,5. Колір сірóв-

ато-чорний, іноді з синюватим відтінêом. Риса чорна.

Блисê металічний, сильний. Непрозорий. Злом нерівний

до раêовистоãо. Елеêтропровідниê. Крихêий. Знайдений

ó родов. Аêташ (Алтай) і Гал-Хай (Яêóтія) в êварцо-

во-êальцитових прожилêах разом з реальґаром, аóрипіãме-

нтом, антимонітом та ін.

АКТИ ПО БУРОВІЙ СВЕРДЛОВИНІ, -ів, -…, мн. * р.

аêты по бóровой сêважине; а. bore hole reports, well

certificates; н. Prüfprotokolle n pl des Bohrloches n pl

— час-

тина

ãеолоãічної

доêóментації

по

бóровій

свердловині

–

аêти на здійснення основних операцій при бóрінні

свердловини

: 1) про заêладання

свердловини

і задавання

точêи для

бóріння

; 2) про початоê і заêінчення

бóріння

;

3) про опóсêання і цементóвання êолон; 4) про випро-

бóвання êолон на ãерметичність; 5) про резóльтати

випробóвання

пластів

випробóвачем

пластів

ó процесі

бóріння;

6) про

перфорацію

êолон; 7) про резóльтати

випробóвання

свердловини

В.С.Бойêо.

АКТИВАТОР, -а, ч. * р. аêтиватор, а. activator, activating

agent, promoter; н. Aktivator m, Beleber m – 1) Речовина, що

підсилює дію êаталізаторів. 2) Флотаційний реаґент, що

застосовóється для вибірêовоãо посилення флотаційної

здатності мінералів в óмовах флотації. Підсилює дію ре-

аґентів-збирачів. Типовий А. — солі полівалентних ме-

талів, сірчистий натрій і т.п. А. — яê правило, водороз-

чинна йоноãенна неорãанічна речовина, що створює на

поверхні мінералó стійêі сполóêи, яêі забезпечóють ефеê-

тивнó флотацію. Напр., А. сфалеритó (ZnS) є сóльфат міді:

йони міді заміняють на поверхні сфалеритó цинê, óтворю-

ючи CuS, яêий аêтивно взаємодіє із збирачем, що посилює

флотацію частиноê сфалеритó. Реаґент, що аêтивóє один

мінерал, може бóти депресором ін. мінералó; один і той же

реаґент при малих êонцентраціях може аêтивóвати мін-

ерал, а при велиêих — ставати йоãо депресором. О.А.Золот-

êо, В.С.Білецьêий.

АКТИВАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ, -оãо, -ó, ч. * р. аêтивацион-

ный анализ, а. activation analysis; н. Aktivierungsanalyse f –

яêісне і êільêісне визначення сêладó речовини, яêе ба-

зóється на вимірюванні енерãії випромінювання і періодів

напіврозпадó радіоаêтивних ізотопів, яêі óтворюються в

речовині, що досліджóється при опроміненні її нейтрона-

ми, протонами, альфа-частêами, ãамма-êвантами та ін.

Висоêа селеêтивність і чóтливість А.а., простота опера-

цій, еêспресність дозволяють широêо застосовóвати А.а.,

для аналізó мінеральної сировини і продóêтів її переробêи.

Велиêа прониêна здатність первинноãо і вторинноãо вип-

ромінювань для нейтронноãо і ãамма-аêтиваційноãо анал-

ізó дозволяє виêористовóвати ці методи не тільêи для êон-

тролю аналіт. проб, але таêож для непідãотовлених проб і

безперервноãо êонтролю в трансп. потоêах. Перспеêтив-

не таêож застосóвання А.а. в ãеохімії рідêих і розсіяних еле-

ментів.

АКТИВАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВОД,

оãо, -ó, -…,

ч.

р.

аêти-

вационный анализ вод,

а.

activation analysis of waters;

н. Aktivie-

rungsanalyse f für Wasser n, Wasser-Aktivierungsanalyse f – ба-

зóється на вивченні ядерних реаêцій при опроміненні

проби нейтронами або ãамма-променями. В резóльтаті óт-

ворюються ізотопи, яêі êільêісно визначаються за їх аê-

тивністю. Чóтливість аналізó досяãає n·10

-3

мêã/л.

АКТИВАЦІЯ, -ії, ж. * р. аêтивация, а. activation, н. Akti-

vierung f – збóдження чоãось, напр., молеêóл, атомів; пе-

рехід молеêóли з неаêтивноãо станó в стан з енерãією, до-

статньою для здійснення хімічної реаêції, напр., А. меха-

нохімічна.

АКТИВАЦІЯ ВУГІЛЛЯ – 1) Збільшення сорбційної здат-

ності вóãілля, тобто здатності поãлинати і втримóвати ãази

і пари. Розрізняють А.в. штóчнó і природнó. Природна А.в.

пов'язана з видаленням при вóãлефіêації летêих речовин з

êам'яноãо вóãілля і значним збільшенням об’ємó міêр-

опор. Найбільшою сорбційною здатністю володіють ант-

рацити (об’єм міêропор бл. 75% від óсіх пор речовини),

найменшою – ãазове вóãілля (об’єм міêропор 12-15%, на-

томість маêропор – 85-88%). 2) Обробêа деревноãо вóãілля

та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності

вбирати ãази, рідини тощо.

АКТИВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЗРУШЕННЯ,

-ії, -…,

. *

р.

аêтивизация

процесса

сдвижения

а.

activation

of the

displacement process

н.

Aktivierung

des Gebirgsbewegungprozess

– зміна хараêтерó розподілó та величини зрóшення і де-

формації земної поверхні та товщі порід при розробці плас-

та сóміжними виробêами або при повторних підробêах в

порівнянні зі зрóшеннями та деформаціями від оêремої ви-

робêи при первинній підробці.

АКТИВІЗАЦІЯ ТЕКТОНІЧНА, -ії, -ої, ж. * р. аêтивиза-

ция теêтоничесêая, а. tectonic activation, н. tektonische Akti-

vierung f – відновлення в межах стійêих, раніше стабілізо-

ваних діляноê земної êори на платформах, а таêож в давніх

сêладчастих областях інтенсивних теêтонічних рóхів, яêі

зновó створюють ãірсьêий рельєф. Яê правило сóпровод-

жóються проявами маãматизмó. Див. аêтивізація теêто-

но-маãматична.

АКТ

ИВІЗАЦІЯ ТЕКТОНО-МАГМАТИЧНА,

-ії, -…-ої, ж. *

р. аêтивизация теêтоно-маãматичесêая, а. tectono-

magmatic activation; н. tektono-magmatische Aktivierung f

–

процес

підвищення інтенсивності

теêтоніч

рóхів

маã-

матизмó

, що звичайно виявляється після періодó відно-

сноãо теêтоніч. споêою. У ряді випадêів сóпроводжóєть-

ся поновленням ãороóтворення, відродженням ãірсьê-

оãо

рельєфó

на місці раніше рівнинних територій. Хараê-

теризóється сêладчасто-насóвними теêтоніч. деформа-

ціями, рифтоóтворенням,

вóлêанізмом

, óтворенням тр-

іщинних інтрóзій

ґранітів

і лóжних

порід

, рідше

повторним

реãіональним

метаморфізмом

. А.т-м. пояс-

нюється або підняттям з

мантії

до основи

земної

êори

розіãрітоãо і леãêоãо матеріалó, або зітêненням êонти-

нентальних

літосферних

плит

(напр., Індостансьêої і

Євразійсьêої в Центр. Азії) з розіãріванням їх ниж. час-

тини. Явища А. т-м. відбóвалися протяãом значних

відрізêів історії Землі, принаймні з початêó

протерозой-

сьêої

ери

(2,5 млрд. роêів томó), але особливо виразно і

≠

37 АКТ — АКТ

повно — з

мезозою

. З А.т-м. пов'язане виниêнення числ.

родов. рóд êольорових металів (

свинцю, цинêó, олова,

вольфрамó

і ін.),

рідêісних елементів

(

танталó, ніобію,

цирêонію, торію

та ін.),

êоштовноãо êаміння.

АКТИВІЗОВАНА ПЛАТФОРМА,

ої, -и,

ж.

р.

аêтиви-

зированная платформа,

а.

activated platform,

н.

aktivierte Tafel

– платформа або її частина, яêа після тривалоãо часó

стабільноãо платформноãо розвитêó набóла висоêої рóх-

ливості, яê правило з óтворенням ãірсьêоãо рельєфó (на-

пр., Тянь-Шань, Джóнãарсьêий Алатаó, Алтай, Саяни,

Забайêалля і т.д.).

АКТИВНЕ ВУГІЛЛЯ, АКТИВОВАНЕ ВУГІЛЛЯ,

оãо, -…,

с.

р.

аêтивный óãоль, аêтивированный óãоль,

а.

activated coal,

н. Aktivkohle f – пориста вóãлецева речовина з висоêими ад-

сорбційними властивостями та ãідрофобністю. Хараê-

терна властивість А.в. поãлинати (адсорбóвати) ãази, парó і

розчинені речовини зóмовлена їх розвиненою поровою по-

верхнею з велиêим числом аêтивних центрів. А.в. отримó-

ють êарбонізацією і подальшою аêтивацією орãаніч. речо-

вин рослинноãо походження (торфó, бóроãо вóãілля, де-

ревних матеріалів, відходів паперовоãо виробництва то-

що). Застосовóється яê адсорбент ó засобах протиãазовоãо

захистó, медицині, хімії, харчовій промисловості тощо, а

таêож яê носій êаталізаторів ó технолоãічних процесах.

В.І.Саранчóê.

АКТИВНИЙ, -оãо, * р. аêтивный, а. active, н. aktiv – 1)

Діяльний, енерãійний; той, що розвивається. 2) Здатний

встóпати в хімічнó реаêцію, взаємодіяти з бóдь-чим.

АКТИВНИЙ ОБ’ЄМ ГАЗУ,

-оãо, -ó, -…,

ч.

р.

aêтив-

ный объем ãаза;

а.

active gas volume;

н.

aktives Gasvolumen

– об’єм ãазó, яêий щорічно в період нормальної циêлічної

еêсплóатації заêачóється в підземне ãазове сховище і відб-

ирається з ньоãо. А.о.ã. визначають виходячи з êонêрет-

них ãірничо-ãеолоãічних óмов підземноãо сховища, а та-

êож тисêó в місці під’єднання системи підземноãо схови-

ща до маãістральноãо ãазопроводó. При низьêих тисêах ó

сховищі і висоêих ó маãістральних ãазопроводах для збіл-

ьшення тисêó ãазó, яêий видобóвається, виêористовóють

êомпресорні станції. Частêа А.о.ã. ó повномó об’ємі ãазó в

підземних сховищах ó водоносних пластах 50–60%, ó вис-

нажених ãазових родовищах 50–70%, ó штóчних пóстотах

80–90%. Див. таêож бóферний об’єм ãазó. В.С.Бойêо.

АКТИВНІ СИСТЕМИ РОЗРОБКИ, -их, -м, -оê, мн. * р.

аêтивные системы разработêи; а. active development

systems; н. aktive Abbauverfahren n pl, aktive Abbaumethoden f

pl, aktive Bearbeitung f – cистеми розробêи із співвіднош-

енням наãнітальних і видобóвних свердловин 1:3 і більше,

яêі забезпечóють підвищення темпів розробêи нафтових

поêладів. Сюди відносять системи з «розрізанням» на

вóзьêі смóãи при трирядномó розміщенні свердловин, з

площинним і осередêовим заводненням. А.с.р. застосо-

вóють для поêладів з низьêою продóêтивністю, а іноді і

для висоêопродóêтивних поêладів з метою інтенсифіêації

їх розробêи. Див.: інтенсивні системи розробêи. В.С.Бойêо.

АКТИВНІСТЬ, -і, ж. * р. аêтивность, а. activity, н. Aktivi-

tät f – міра або стóпінь здатності матерії, зоêрема, речови-

ни, êорисної êопалини до реаêції, взаємодії з чим-небóдь,

óчасті в томó чи іншомó технолоãічномó процесі, напр.: п о

в е р х н е в а А. — здатність речовини êонцентрóватися на

межі фаз (середовищ); ф л о т а ц і й н а А. — придатність

речовини до виêористання яê флотаційноãо реаґента; А.

êаталізатора – міра здатності êаталізатора присêорюва-

ти хімічнó реаêцію.

АКТИВНІСТЬ ФІЛЬТРАЦІЙНА, -ості, -ої, ж. (аê-

тивність; від франц. filtration – проціджóвання) * р. филь-

трационная аêтивность; а. filtration activity; н. Filtrationsef-

fektivität f – здатність ãірсьêих порід створювати елеêтричні

поля власної поляризації внаслідоê фільтрації підземних

вод і вод бóровоãо розчинó в пористомó середовищі. А.ф.

виêлиêає потенціали фільтрації, величина яêих залежить

від стрóêтóри породи, її пористості і прониêності, діелеê-

тричної прониêності, питомоãо опорó і в’язêості рідини,

поровоãо тисêó і т.д. Величина потенціалів фільтрації ся-

ãає одиниць і десятêів мВ.

АКТИВУВАТИ, * р. аêтивировать, а. activate, н. aktivieren

– посилювати аêтивність, переводити з неаêтивноãо ста-

нó в аêтивний.

АКТИВНІ ГАЗИ, -их, ів, мн. * р. аêтивные ãазы, а. active

gases, н. Aktivgase n pl – ãазоподібні сêладові частини шах-

тної атмосфери, що змінюють дифóзійні властивості вен-

тиляційноãо потоêó. Найбільш поширені аêтивні ãази —

метан та вóãлеêислий ãаз. А.ã. зменшóють тóрбóлентність

ãазовоãо потоêó і, таêим чином, сприяють óтворенню

місцевих сêóпчень ãазó (часто ó виãляді шарів біля підошви

або поêрівлі ãірничої виробêи).

АКТИЛОВІ РЕАҐЕНТИ В БУРІННІ,

их, -ів,

мн. *

р.

аê-

тиловые реаãенты в бóрении,

а.

actil reagents in boring,

н. Aktil-

reagenzien n pl im Bohren n – синтетичні полімери, що виêо-

ристовóються яê термосолестійêі знижóвачі водовіддачі

бóрових та тампонажних розчинів.

АКТИНІЙ, -ю, ч. * р. аêтиний, а. actinium, н. Aktinium n

–

радіоаêтивний

хімічний елемент

, символ Ас, ат.н. 89; ат.м.

227,0278. Найдовше існóючим є

ізотоп

227

Ас. Період напі-

врозпадó 21,8 р. Сріблясто-білий

метал

. Міститься в

óра-

нових

та

торієвих

рóдах. Висоêотоêсичний. t

пл

= 1050°C, t

êип

= 3590°C. За хімічними властивостями схожий на

лантан

АКТИНОЇДИ, АКТИНІДИ,

ів,

мн.

р.

аêтиноиды, аê-

тиниды,

а.

actinoids, actinides;

н.

Aktinoide, Aktinide

n pl

–

хімічні елементи, яêі в періодичній системі елементів

розміщені після аêтинію (ат. н. 90-103). Всі А. радіоа-

êтивні. До А. належать торій, нептóній та ін. – заãалом 14

хім. елементів (металів). Близьêі за бóдовою елеêтронних

оболоноê атомів та хім. властивостями. А. розташовані за

óраном відносять до трансóранових елементів.

АКТИНОЛIТ, -ó, ч. * р. аêтинолит, а. actinolite; н. Aktino-

lith m, Strahlstein m – породотвірний мінерал êласó сил-

іêатів. Метасиліêат стрічêової бóдови з ãрóпи амфіболів.

Формóла: Са

2(Мg,Fe

)5[Si4O11]2(OH, F)2. Домішêи МnO (до

7,4%), Аl, Fe

. Синãонія моноêлінна. Гóстина 3,2-3,3. Тв.

5,5-6. Блисê сêляний. Утворює променисті, азбестопод-

ібні волоêнисті аґреґати; рідше – щільна заплóтано-во-

лоêниста маса – нефрит. Колір зелений різних відтінêів.

Спайність довершена в одномó напрямі. А. — типовий ме-

тасоматич. мінерал. Широêо розповсюджений ó сланцях

низьêоãо рівня реãіональноãо метаморфізмó, в зонах зм-

іни ãіпербазитів, сêарнах. Кінцевий продóêт зміни піро-

êсенів ó процесі óралітизації. Аêцесорний мінерал деяêих

êислих порід, пеãматитів і êарбонатитів. Головний поро-

доóтворювальний мінерал êристалічних сланців. Виêорис-

товóють яê êислото- і воãнетривêий матеріал. В Уêраїні є

на Криворіжжі та ó Приазов’ї.

Розрізняють: аêтиноліт-азбест (тонêоволоêнистий різновид

аêтинолітó, яêий може витримóвати, не змінюючись, висоêі

температóри); аêтиноліт марãанцевистий (різновид аêтинолітó,

яêий містить до 6% MnO); аêтиноліт променистий (те саме, що

аêтиноліт-азбест); аêтиноліт сêлóватий (різновид аêтинолітó ó

формі довãих ясêраво-зелених êристалів).

АКТ — АКУ 38

АКТУАЛІСТИЧНИЙ МЕТОД (АКТУАЛІЗМ), -оãо, -ó

(-ó), ч. * р. аêтóалистичесêий метод (аêтóализм), а.

actualism, н. Aktualismus m, Aktualitätsprinzip n, Aktua-

listischmethode f – метод наóêовоãо пізнання ãеолоãічної

історії Землі, реêонстрóêція процесів минóлоãо шляхом

виêористання заêономірностей, виявлених при вивченні

сóчасних ãеолоãічних процесів. Чим давніші відêлади, тим

менш прийнятним є виêористання А.м.; ó той же час цей

метод дає досить надійні резóльтати для фанерозою і особ-

ливо êайнозою. Найбільш ефеêтивний А.м. в ãалóзі літол-

оãії, вóлêанолоãії, частêово в теêтоніці та палеонтолоãії.

АКТУАЛЬНИЙ, -оãо. * р. аêтóальный, а. urgent, actual, н.

aktuell – справжній, теперішній, сóчасний; важливий ó да-

ний момент, злободенний, назрілий.

АКУМУЛЮЮЧА (ЗБІРНА) ГІРНИЧА ВИРОБКА,

-ої, (-ої)

-ої, -и,

ж.

р.

аêêóмóлирóющая (сборная) ãорная выработêа,

а.

main roadway, accumulate

mine working,

н. Sammelgrubenbau m

– виробêа, яêа застосовóється для доставêи êорисної êопа-

лини з деêільêох очисних вибоїв до відêатної виробêи. Може

бóти ãоризонтальною, похилою або вертиêальною.

АКУМУЛЮЮЧА ЄМНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ої, -і,

-…, ж. * р. аêêóмóлирóющая емêость ãорных пород, а.

accumulating water-absorbing capacity of rocks, н. Sammelkapa-

zität f des Gesteines n – здатність порід водоносних ãори-

зонтів вбирати й óтримóвати в щілинах та порах водó, яêа

просочóється з поверхні в період паводêів.

АКУМУЛЮЮЧИЙ БУНКЕР, -а, ч. * р. аêêóмóлирóющий

бóнêер, а. accumulating bunker, storage bunker; н. Sammelbun-

ker m, Pufferbunker m, Bunker-Akkumulator m

–

ємêість для

наêопичення, зберіãання та реãóльованої видачі матеріалó,

напр.,

мінеральної

сировини

чи рядовоãо

вóãілля

перед

відправêою їх на переробêó (

збаãачення

). Аêóмóлювання

сприяє стабільності

технолоãічних

процесів

. А.б., виêорис-

товóваний ó вóãлезбаãаченні, —

ємêість

циліндроêонічної

або ін. форми велиêої містêості називають

силосом.

АКУМУЛЯТИВНИЙ РЕЛЬЄФ, -оãо, -ó, ч. * р. аêêóмóля-

тивный рельеф, а. accumulative relief, н. Akkumulationsrelief n

– рельєф земної поверхні, яêий виниê внаслідоê наêопи-

чення (аêóмóляції) морсьêих, річêових, озерних, льодови-

êових, еолових та ін. відêладів, продóêтів виверження вóл-

êанів, а таêож продóêтів антропоãенноãо хараêтерó. Розрі-

зняють водно-аêóмóлятивний, льодовиêово-аêóмóлятив-

ний та ін. ãенетичні типи А.р., а таêож наземні та підводні

форми А.р. Їх протиставляють денóдаційномó рельєфó

(див. денóдація). Найчастіше в природі зóстрічаються фор-

ми рельєфó змішаноãо походження. Див. рельєф.

АКУМУЛЯТОР, -а, ч. * р. аêêóмóлятор, а. accumulator, н.

Akkumulator m – пристрій, в яêомó наãромаджóється

(аêóмóлюється) енерãія. Найпоширеніші елеêтричні (êис-

лотні та лóжні) А. наãромаджóють хім. енерãію (внаслідоê

зворотних хім. реаêцій між речовиною елеêтродів та елеê-

тролітом), а віддають елеêтричнó енерãію, являючи со-

бою ãальванічні елементи. Крім тоãо, розрізняють А.

ãідравлічні, пневматичні, теплові та інерційні (ãіровози).

А. широêо застосовóють в техніці, зоêрема в ãірництві.

АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ, -ої, -ї, ж. * р. аêêóмóля-

торная батарея, а. storage battery, н. Akkumulatorenbatterie f,

Fahrzeugakkumulator m – ãрóпа однотипних елеêтричних

аêóмóляторів, сполóчених елеêтрично і êонстрóêтивно

для отримання необхідних значень стрóмó і напрóãи.

Виêористовóється, зоêрема, яê джерело енерãії для жив-

лення тяãових елеêтродвиãóнів аêóмóляторних елеêтро-

возів.

На

шахтах

в А.б. виêористовóють êислотні

(свин-

цеві) і лóжні (залізоніêелеві) аêóмóлятори. Основні пара

метри, яêі хараêтеризóють аêó-

мóлятор, — елеêтрорóшійна си-

ла, напрóãа, опір внóтрішній,

стрóм та містêість. А.б.

сêладається з послідовно з’єдна-

них елементів (аêóмóляторів),

розміщених ó спеціальномó ба-

тарейномó ящиêó. Лóжні залізо-

ніêелеві аêóмóлятори (що засто-

совóються частіше) ó порівнянні

з êислотними свинцевими ма-

ють ряд переваã: можóть зберіã-

атися в розрядженомó або напі-

врозрядженомó стані, не вихо-

дять з ладó в резóльтаті êоротêих

замиêань, мають більший строê слóжби. Переваãи êис-

лотних А.б.: вищий ККД, вища розрядна напрóãа, мен-

ший внóтрішній опір. Є.М.Сноведсьêий.

АКУМУЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. аêêóмóляция, а. accumulation,

aggradation; н. Akkumulation f, Ansammlung f, Speicherung f,

Aufspeicherung f – 1). Наãромадження, збирання, напр., А.

енерãії. 2) В ãеолоãії – наêопичення (назбирóвання, наãро-

маджóвання) мінеральних речовин або орãаніч. залишêів

на дні водоймищ і на поверхні сóші. Процес, протилеж-

ний денóдації і залежний від неї. Області А. — це найчаст-

іше теêтонічні проãини та западини, а таêож денóдаційні до-

лини й óлоãовини. Розрізняють А. наземнó (ãравітаційнó,

річêовó, льодовиêовó, водно-льодовиêовó, морсьêó, озер-

нó, еоловó, біоãеннó, вóлêаноãеннó) і підводнó (підвод-

но-зсóвнó, прибережно-морсьêó, дельтовó, рифоґеннó,

вóлêанічнó, хемоґеннó тощо. З процесами А. пов'язане óт-

ворення різних типів еêзоґенних родов. ê.ê. В.С.Бойêо.

АКУМУЛЯЦІЯ НАФТИ І ГАЗУ, -ії, -…, ж. * р. аêêóмóля-

ция нефти и ãаза; а. оil and gas accumulation; н. Erdöl- und

Gasspeicherung f(Gasanreicherung f), Erdöl- und Gasak-

kumulation f – процес наêопичення нафти і (або) ãазó в

пастêах. У резóльтаті нафта і ãаз, розсіяні в пластових во-

дах, êонцентрóються в поêладі. А.н. і ã. – êінцевий етап

сêладноãо процесó міãрації нафти і ãазó із зон óтворення в

зони наêопичення. Зãідно з ãравітаційною теорією при-

чиною А.н. і ã. є плавóчість (спливання ó воді вóãлеводнів).

Аêóмóляція відбóвається там, де нафта і ãаз не можóть пі-

днятися вище через те, що досяãли сêлепіння антиêліналі

або êолеêтор виêлинився вãорó по підняттю пластів. Міã-

рація А.н. і ã. під напором води, яêа рóхається, становить

основó ãідравлічної теорії, зãідно з яêою затримóються ó

пастці лише нафта і ãаз. За êапілярною теорією вона зó-

мовлена явищами поверхневоãо натяãó, êапілярними та

іншими силами. Більшість дослідниêів пояснює А.н. і ã.

êомбінованою дією названих вище сил. В.С.Бойêо.

АКУСТИЧНА ЖОРСТКІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ої, -і,

-…, ж. * р. аêóстичесêая жестêость ãорных пород, а.

acoustic stiffness of rock, н. Schallhärte f des Gesteines n – вла-

стивість породи передавати звóêові êоливання. Залежить

від стрóêтóрних особливостей ã.п. та їх мінеральноãо

сêладó. Визначається яê добóтоê ãóстини ãірсьêої породи

на швидêість розповсюдження в ній поздовжніх прóжних

хвиль. [êã/м

⋅с].

АКУСТИЧНА ЦЕМЕНТОМЕТРІЯ,

ої, -ї,

. *

р.

аêóсти-

чесêая цементометрия;

а.

cementing acoustic test,

н. akustische

Zementdickenmessung f – Див. аêóстичний êонтроль цемен-

тóвання.

Рис. Аêóмóляторна бата-

рея.

39 АКУ — АЛЕ

АКУСТИЧНИЙ КАРОТАЖ, -оãо, -ó, ч. * р. аêóстичесêий

êаротаж, а. acoustic velocity logging; н. akustische Bohrloch-

messung f, akustische Karottage f – метод ãеофізичних дос-

ліджень ó свердловинах, що ґрóнтóється на вивченні аêóс-

тичних властивостей ãірсьêих порід. Виêористовóється

при пошóêах і розвідці êорисних êопалин, а таêож для êон-

тролю за технічним станом свердловин.

АКУСТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЦЕМЕНТУВАННЯ,

-оãо,-ю, -…, ч. * р. аêóстичесêий êонтроль цементирова-

ния; а. cementing acoustic test (ing); н. akustische Zementdicken-

messung f – ãеофізичний метод оцінêи ãерметичності за-

трóбноãо просторó, зãідно з яêим час пробіãó амплітóди

хвилі по породі і по êолоні, що реєстрóється апаратóрою

êонтролю цементóвання, дає змоãó визначити міцність

êонтаêтів на межі цемент-êолона і цемент-порода. Інша

назва — аêóстична цементометрія. В.С.Бойêо.

АКУСТИЧНИЙ ПИЛОВЛОВЛЮВАЧ, -оãо, -а, ч. * р.

аêóстичесêий пылеóловитель, а. acoustic dust catcher, н.

akus-

tische Entstaubungsanlage

, akustischer Staubabscheider

– óс-

тановêа, в яêій пил êоаãóлюють дією звóêовоãо або óль-

тразвóêовоãо поля. Останнє, яê правило, створюється ãа-

зострóминними ґенераторами. У ãірничій праêтиці засто-

совóється óстановêа УПЗ-3.

АКУСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, -их,

ей, -…, мн. * р. аêóстичесêие свойства ãорной породы, а.

acoustic properties of rock, н. akustische Eigenschaften f von

Gesteinen n pl – властивості, що хараêтеризóють проход-

ження через породó прóжних êоливань: інфразвóêових,

звóêових та óльтразвóêових хвиль. А.в.ã.п. виêористовó-

ють при сейсморозвідці, аêóстичномó êаротажі, а таêож

при êонтролі станó очисних і підãотовчих вибоїв, проãнозó-

ванні динамічних явищ ó масивах ã.п.

АКЦЕПТОР, -ó, ч. * р. аêцептор, а. acceptor, н. Akzeptor m,

Fänger m – 1) Частинêа, що приєднóє елеêтрони. 2) В хімії

êомплеêсних сполóê – êомпонента, яêа за певних óмов

приєднóє два елеêтрони. 3) В радіаційній хімії — частинêа,

що реаґóє з вільними радиêалами. Див. таêож донор.

АКЦЕСОРІЇ, -їв, мн, * р. аêцессории, а. accessory, accessory

minerals, н. Akzessorien n pl – те саме, що аêцесорні мінер-

али. Застаріла назва.

АКЦЕСОРІЇ РОСТУ, -їв, -…, мн, * р. аêцессории роста, а.

accessory of growth, growth-related accessory minerals – сêóль-

птóрні óтворення на ãранях êристалів мінералів, пов'язані

з їх ростом.

АКЦЕСОРНІ МІНЕРАЛИ, -их, -ів, мн. * р. аêцессорные

минералы, а. accessory minerals, н. akzessorische Minerale n pl,

Akzessorien n pl – мінерали, що становлять êільêісно не-

значнó (переважно до 1% об`ємó), але яêісно дóже хараê-

тернó сêладовó частинó ãірсьêих порід. До аêцесорних мін-

ералів належать цирêон, апатит, монацит тощо.

АЛАБАНДИН, -ó, ч. * р. алабандин, а. alabandite, н. Ala-

bandin m – мінерал, сóльфід марãанцю. Формóла: 4[MnS].

Містить (%): Mn – 63,14; S – 36,86. Синãонія êóбічна.

Кристали êóбічні, оêтаедричні. Спайність досêонала. Ут-

ворює зернисті і масивні аґреґати. Гóстина 3,95-4,04. Тв.

3,5-4. Колір залізисто-чорний з êоричнюватою ãрою êоль-

орів. Рисêа зелена. Блисê напівметалічний. Напівпроз-

орий. Злом нерівний. Слабêо маãнітний. Крихêий. Вияв-

лений в епітермальних жильних родовищах. Асоціює зі

сфалеритом, ãаленітом, піритом, êварцом, êальцитом, ро-

дохрозитом і родонітом. Манãанова рóда. Розповсюджен-

ня: Тóреччина, Уãорщина, Рóмóнія, Перó, Меêсиêа,

США.

Розрізняють: алабандин залізистий (твердий розчин (Fe, Mn)S;

виявлений ó шліфах піротинó із фонолітó Фоберґа ó ФРН); β-ала-

бандин (ãеêсаãональна поліморфна модифіêація сóльфідó мар-

ãанцю – MnS).

АЛАБАНДИТ,

-ó,

ч.

* р.

алабандит,

а.

alabandite,

н.

Alaban-

dit

– те саме, що й алабандин.

АЛАНІТ, -ó, ч. * р. алланит, а. allanite, н. Allanit m – те

саме, що ортит. Розрізніють: аланіт бериліїстий (бериліїстий

ортит); аланіт маãніїстий (ортит маãніїстий); аланіт марãанцевис-

тий (ортит марãанцевистий); аланіт фосфористий (наãателіт).

АЛГОРИТМ,

ó,

ч.

* р.

алãоритм,

а.

algorithm,

н. Algorithmus

m – сóêóпність точно визначених дій (правил) для

розв'язóвання даної задачі. А. – одне з основних понять

математиêи та êібернетиêи. Широêо застосовóється при

вирішенні різноманітних технічних задач, зоêрема в ãірн-

ичій справі. Істотними рисами А. є: детермінованість

(означеність) – однозначність виêонання процесó при за-

даних первісних даних; дисêретність – розчленованість

процесó на елементарні аêти; масовість – А. повинен бóти

застосовний не для однієї задачі, а для цілоãо êласó одно-

типних задач. Від імені середньовічноãо óзбецьêоãо мате-

матиêа і астронома аль-Хорезмі Абó Абдóли Мóхамед ібн

Мóси аль Маджóсі (аль-Хорезмі). В.С.Білецьêий.

АЛГОРИТМІЗАЦІЯ — побóдова алãоритмó, що реалізóє

певний процес; А. виробничих п р о ц е с і в — опис про-

цесів мовою математичних символів для одержання алãо-

ритмó.

АЛГОРИТМІЧНИЙ — той, що стосóється алãоритмó; А.

п р о ц е с — обчислювальний процес, резóльтат яêоãо

знаходять за допомоãою певноãо алãоритмó; А — н а м о в

а — формальна мова, призначена для записóвання алãо-

ритмів; речення її є алãоритмами.

АЛДАНСЬКИЙ ЩИТ, -оãо, -а, ч.

– вистóп доêембрійс-

ьêоãо підмóрівêа на півд.-сх.

Сибірсьêої платформи,

яêий в

основномó співпадає з сóчасним Алдансьêим наãір'ям і

хребтом Становим (вис. понад 2400 м). На півн. і сх.

щит

переêритий

чохлом

верхньопротерозойсьêих, êембрійсьêих

відêладів

, на півд. і зах. обмежений

ãлибинними розломами

від областей байêальсьêої і палеозойсьêої сêладчастостей.

Доêембрійсьêі óтворення фóндаментó сêладають деêільêа

стрóêтóрних

поверхів

, що відображають найбільш ранні

стадії еволюції

земної êори

. Найдавніший поверх (понад 3,5

млрд. роêів) представлений

ґнейсами

сланцями

мармóрами

êварцитами

ґранóлітової фації реãіональноãо

метаморфі-

змó

. Під час формóвання середньоãо стрóêтóрноãо

поверхó

(3,5-2,7 млрд. роêів) óтворилися шовні

проãини

, виêонані

зонально-метаморфізованими осадово-вóлêаноãенними

відêладеннями. Широêо представлені процеси

ґраніти-

зації

, реãресивноãо

метаморфізмó

маãматизмó

, з яêими,

зоêрема, пов'язане вêлинення велиêих

інтрóзій

анорто-

зитів. Верх. стрóêтóрний

поверх

(2,7-1,5 млрд. роêів) пред-

ставлений потóжними êомплеêсами óламêових та вóлêано-

ãенних óтворень. До періодó доêембрію А.щ. належать ро-

дов. рóд

заліза, міді, слюд, апатитів, рідêісних металів

. Спе-

цифічна особливість А.щ. – баãаторазові прояви процесів

аêтивізації, з яêими пов’язане óтворення

западин

та формó-

вання різноманітних сêлепінчастих стрóêтóр. З процесами

аêтивізації пов’язані родов. êам’яноãо

вóãілля

флюоритó

виробноãо

êаміння

золота

АЛЕБАСТР, -ó, ч. * р. алебастр, а. alabaster, н. Alabaster

m – 1) Щільна, тонêозернистий різновид ґіпсó. 2) Продóêт

деãідратації ґіпсó. Гóста водна маса А. швидêо твердне.

Виêористовóється яê бóдівельний матеріал та для хóдож-

ніх виробів.

АЛЕ — АЛМ 40

Розрізняють: алебастр дзерêальний (алебастр з блисêóчою

поверхнею), алебастр єãипетсьêий (натічний êальцит з родовищ

Єãиптó); алебастр змієвидний (анãідрит виêривленої êонêреці-

йної форми); алебастр східний (оніêс мармóровий).

АЛЕВРИТ, -ó, ч. * р. алеврит, а. aleurite, silt; н. Aleurit m

– дрібнозерниста пóхêа осадова ãірсьêа порода, за розмір-

ами óламêів (0,1-0,01 мм) проміжна між ãлинами та пісêом

(мóл, лес). Розрізняють êрóпноалевритові (0,1-0,05 мм),

дрібноалевритові (0,05-0,01 мм) та тонêоалевритові (0,025

— 0,01 мм) відміни А.

АЛЕВРОЛІТ, -ó, ч. * р. алевролит, а. aleurolite, siltstonе; н.

Aleurolith m, Sandschiefer m – тверда ãірсьêа порода, зце-

ментований алеврит. Більш ніж на 50% сêладається з час-

тиноê розміром 0,1-0,01 мм. Колір сірий, чорний, черво-

но-êоричневий, зеленóватий. Стрóêтóра масивна, шарó-

вата, іноді лінзоподібна. Основні породотвірні матеріали

– êварц, ãлинисті мінерали, цемент (êарбонатний, êарбо-

натно-ãлинистий і слюдистий). В Уêраїні А. поширені в

осадових товщах фанерозою. Сировина для виробництва

êерамзитó, цеãли, цементó.

АЛІДАДА,

-и,

. *

р.

алидада,

а.

alidada, alidade,

н.

Alhidade

– частина астрономічноãо або ãеодезичноãо êóтомірноãо

приладó ó виãляді лінійêи чи êрóãа, яêі обертаються все-

редині лімба навêоло однієї з ним осі і несе на собі нав-

ідний, візóвальний (чи орієнтóвальний) і відліêовий при-

строї. У сóчасних приладах, яêі застосовóються для вимірó

ãоризонтальних і вертиêальних êóтів, розрізнюють А. ãо-

ризонтальноãо і вертиêальноãо êрóãів.

АЛIКВОТНИЙ (АЛІКВАТНИЙ) ДРIБ, -оãо, -ó, ч. * р.

алиêвотная (алиêватная) дробь, а. aliquot (unit) fraction, н.

aliquote Bruchzahl f – звичайний дрiб, в чисельниêó яêоãо

стоїть одиниця. В марêшейдерсьêiй справi, ãеодезiї часто

застосовóється для хараêтеристиêи вiдносної похибêи або

резóльтатó: 1/100, 1/200, 1/500 тощо.

АЛІТИ, -ів, мн, * р. аллиты, а. allites, н. Allite m pl – 1)

Продóêти вивітрювання; 2) Глинисті породи з велиêим

вмістом ãлиноземó.

АЛІТИЗАЦІЯ,

ії,

ж.

р.

аллитизация,

а.

allitization,

н.

Alli-

tisation

– тип хім. вивітрювання ã.п., властивий волоãим

тропіêам і сóбтропіêам. Хараêтерний розêладом сил-

іêатів, виносом лóãів, лóжноземельних елементів та êрем-

неземó і наêопиченням оêсидів алюмінію, заліза, титанó.

АЛІФАТИЧНІ СПОЛУКИ, -их, -óê, мн. * р. алифатичес-

êие соединения, а. aliphatic compounds, н. aliphatische Verbin-

dungen f pl – вóãлеводні (метан, етан, етилен, ацетилен і

т.д.) та їх похідні (êислоти, спирти, аміни), вóãлеводневі

атоми в яêих пов’язані між собою ó відêриті лінійні

нерозãалóжені, або розãалóжені ланцюжêи. Основні дже-

рела А.с. — нафта і природний ãаз.

АЛКАЛІЗАЦІЯ,

ії,

ж.

р.

алêализация,

а.

alcalisation,

н.

Alkalisation

, Alkalisierung

– те саме, що і

фельдшпатизація.

АЛКАНИ, -ів, мн, * р. алêаны; а. alkanes; н. Alkane n pl –

ациêлічні насичені вóãлеводні, в яêих атоми вóãлецю

зв’язані між собою простими зв’язêами в розãалóжені або

нерозãалóжені ланцюãи, заãальної формóли C

nH2n+2, де

n≥1 (метан, етан, пропан і т.д.). Більшість їх хімічних ре-

аêцій з різними реаґентами починається з розривó зв'язêó

С-Н, тоді яê їх розпад при висоêих температóрах йде пе-

редовсім по зв'язêах С-С. Алêани сêладають значнó час-

тинó вóãлеводнів нафт і природних ãорючих ãазів. Із на-

фти і ãорючих ãазів виділено всі алêани нормальної бóдо-

ви, від метанó до тритриаêонтанó (С

33Н68) вêлючно.

Осêільêи алêани містять маêсимально можливó êільêість

водню в молеêóлі, то вони хараêтеризóються найбільшою

масовою теплотою зãоряння (енерãоємністю), а з ростом

êільêості атомів масова теплота зãоряння алêанів змен-

шóється (в метанó 50207 êДж/êã). Внаслідоê низьêої ãóс-

тини об’ємна теплота зãоряння алêанів менша, ніж вóãле-

воднів іншої бóдови з таêою ж êільêістю вóãлецевих

атомів ó молеêóлі. За аґреґатним сêладом алêани діляться

на ãазоподібні (С

1-С4), рідêі (С5-С15) і тверді (починаючи з

С16), що êристалізóються при 20

С. Г а з о п о д і б н і А.

здатні з водою óтворювати, особливо під тисêом, молеêó-

лярні сполóêи – ãазоãідрати, для яêих температóра роз-

êладó при тисêó 0,1 МПа і êритична температóра відпо-

відно рівні: з метаном – 29 і 21,5

С, з етаном – 15,8 і

14,5

С, з пропаном 0 і 8,5

С. Таêі ãідрати часто вимерза-

ють на внóтрішніх стінêах ãазопроводів. Гідрати – сполó-

êи, вêлючення (êлатрати) – являють собою сніãоподібні

речовини, з заãальною формóлою М

n Н2О, де значення n

змінюється від 5,75 до 17 в залежності від сêладó ãазó і

óмов óтворення. Природні ãази містять в основномó ме-

тан і менше 20% в сóмі етанó, пропанó і бóтанó, домішêи

леãêоêиплячих рідêих вóãлеводнів – пентанó, ãеêсанó та ін.

Оêрім цьоãо, присóтні в малій êільêості оêсид вóãлецю

(IV), азот, сірêоводень й інертні ãази. Р і д ê і А., особливо

нормальної бóдови, можóть ó порівняно м’яêих óмовах

оêиснюватися êиснем повітря. Вони є êомпонентами мо-

торноãо палива: бензинó, ãазотóрбінних (авіаційних, на-

земних, морсьêих) і дизельних. Т в е р д і А. виділяються

із нафтової сировини при виробництві змащóвальних

олив, осêільêи вони виêристалізовóються із оливи, змен-

шóючи її рóхомість і зóмовлюючи застиãання при висоêих

температóрах. Тверді алêани діляться на дві ãрóпи речовин

– власне парафін і церезин. В.С.Бойêо.

АЛКЕНИ, -ів, мн, * р. алêены, а. alkenes, н. Alkene n pl,

Alkylene n pl – орãанічні сполóêи, ненасичені вóãлеводні з

хоча б одним подвійним зв'язêом між атомами в молеêóлі.

Найпростішим А. є етилен. Інша назва — о л е ф і н и.

АЛКІЛЮВАННЯ ІЗОБУТАНУ ОЛЕФІНАМИ, -..., с. * р.

алêилирование изобóтана олефинами; а. isobutane alkylation

by olephines; н. Isobutanalkylation f mit Olefinen n pl – процес,

оснований на реаêції взаємодії ізобóтанó з олефінами в

присóтності êаталізатора з метою отримання бензинових

фраêцій, що хараêтеризóються висоêою стабільністю і де-

тонаційною стійêістю. Сировиною є ізобóтан і бóтан-бó-

тиленова фраêція, а таêож пропан-пропіленова і пен-

тан-аміленова фраêції. Продóêцією процесó А. і.о. є: 1)

леãêий алêілат (ãóстина 698-715 êã/м

, êомпонент авто- і

авіабензин); 2) важêий алêілат (ãóстина 780-810 êã/м

êомпонент дизельноãо пальноãо); 3) відпрацьована фраê-

ція сêраплених ãазів (побóтовий сêраплений ãаз).

АЛКІНИ, -ів, мн, * р. алêины, а. alkynes, н. Alkine n pl –

орãанічні сполóêи, ненасичені вóãлеводні з одним потрі-

йним зв'язêом між атомами в молеêóлі, C

nH2n-2, Найпро-

стішим А. є ацетилен.

АЛМАЗ, -ó, ч. * р. алмаз, а. diamond; н. Diamant m – мін-

ерал êласó самородних неметалів, êристалічна êóбічна мо-

дифіêація самородноãо вóãлецю.

Стрóêтóра алмазó. Елементарна êомірêа просторової

êристалічної ґратêи А. є ãранецентрований êóб з 4 додат-

êовими атомами, розташованими в середині êóба. Розмір

ребра елементарної êомірêи а

0=0,357 нм (при t=25

С і Р=1

атм). Найêоротша відстань між двома сóсідніми атомами

с = 0,154 нм. Атоми вóãлецю в стрóêтóрі А. óтворюють

міцні êовалентні зв'язêи, направлені під êóтом 109°28'

відносно один одноãо. А. – найтвердіший мінерал.