Бердар М.М. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕМА 3.

ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ

ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Види грошових надходжень

3.2. Доходи від операційної діяльності

3.3. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної

діяльності

3.1. Види грошових надходжень

Грошові надходження підприємств відіграють важливу

роль у процесі кругообігу коштів. Грошові надходжень підпри-

ємства повинні забезпечувати відшкодування витрат, своєчас-

не виконання фінансових зобов’язань, формування доходів і

прибутку.

Продаж продукції (товарів) — це господарські операції

підприємства, що здійснюються підприємством згідно з дого-

ворами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-

правовими договорами, які передбачають передачу прав влас-

ності на такі товари за компенсацією незалежно від термінів її

надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Продаж послуг (робіт) — це операції цивільно-правового

характеру з надання послуг (результатів робіт), надання права

на користування або розпорядження товарами, у тому числі не-

матеріальними активами, а також: надання об’єктів власності

компенсації; надання права на користування або розпоряджен-

ня товарами у межах договорів лізингу, продажу, ліцензування

або інші способи і передачі права на патент, авторське право,

торговий знак, інші об’єкти права інтелектуальної власності.

Грошові надходження — це сукупність надходжень коштів

за реалізовану продукцію, виконувані роботи, послуги, а також

Фінанси підприємств

виконання інших господарських операцій у процесі операцій-

ної, фінансової й інвестиційної діяльності підприємства.

Сума грошових надходжень не завжди дорівнює сумі дохо-

ду підприємства за реалізовану продукцію.

Дохід — це збільшення економічних вигод підприємства

у вигляді надходження активів (коштів, інших матеріальних

або нематеріальних активів), або зменшення зобов’язань під-

приємства перед його діловими партнерами, що забезпечують

зростання власного капіталу підприємства.

Основні класифікаційні ознаки грошових потоків (рис. 3.1).

ГРОШОВІ ПОТОКИ

За джерелами виникнення

внутрішні зовнішні

За періодом виникнення

минулі майбутні

За напрямком

позитивні негативні

вхідні вихідні

За метою управління

ліквідністю

операційні інвестиційні

За видами діяльності

фінансові

Рис. 3.1. Основні класифікаційні ознаки грошових потоків

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами

можна поділити на:

− за джерелами виникнення ( внутрішні та зовнішні);

− за метою управління ліквідністю (вхідні та вихідні);

Тема 3

− за періодом виникнення (минулі та майбутні);

− за видами діяльності;

− за напрямком (позитивні, негативні).

Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому під-

приємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів

за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку,

свідчить про використання зовнішніх джерел.

Позитивні потоки (припливи) відображають надходження

грошових коштів на підприємство.

Від’ємні потоки (відтік) — витрачання грошових коштів

підприємством.

Однак за ринкової економіки, коли функціонує і розвива-

ється фінансовий ринок, а підприємства здійснюють фінансові

інвестиції, стало доцільним ввести до класифікації грошових

надходжень «Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності»,

відокремивши їх від «Доходів від позареалізаційних операцій».

Трансформація економіки в ринкову потребує створен-

ня необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кре-

дитна система, створюється і функціонує фінансовий ринок.

За таких умов багато підприємств поряд з основною займаєть-

ся і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і продажем

цінних паперів, укладанням тимчасово вільних коштів на де-

позитні рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями

з метою отримання додаткових доходів. Доходи від цієї діяль-

ності мають питому вагу у вхідних грошових потоках підпри-

ємств і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо

фінансового ринку. Ці доходи зростатимуть. Доходи від фінан-

сових операцій справляють прямий, безпосередній вплив на

формування загального прибутку.

За цих умов підприємства з операційною (основною) здій-

снюють фінансову та інвестиційну діяльність.

Операційна (основна) діяльність — діяльність підприєм-

ства, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, това-

рів, послуг.

Фінанси підприємств

Інвестиційна діяльність — діяльність підприємства, пов’я-

зана з придбанням і продажем довгострокових активів, а також

інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які при-

зводять до зміни розміру, складу та обсягу власного і позичко-

вого капіталу.

Усі грошові потоки підприємства поєднуються в три осно-

вні групи: потоки від операційної, інвестиційної та фінансової

діяльності (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Джерела надходження та напрями відтоку грошових

коштів на підприємстві за видами діяльності

Надходження грошових

коштів

Відтік грошових

коштів

Опера-

ційна

діяль-

ність

– реалізація продукції (робіт,

послуг);

– аванси, що одержані від

покупців;

– інкасація дебіторської

заборгованості;

– цільове фінансування;

– кредити та позики;

– інші надходження

– оплата рахунків

постачальників;

– аванси, що видані;

– виплата заробітної плати;

– платежі до бюджету та

позабюджетних фондів;

– сплата відсотків за кредит;

– інші виплати

Інвес-

тиційна

діяль-

ність

– реалізація основних засобів

і об’єктів незавершеного

будівництва;

– бюджетні асигнування та

інше цільове фінансування;

– дивіденди та відсотки за

фінансовими вкладеннями;

– кредити й позики;

– безоплатні надходження;

– інші надходження

– грошові платежі для

придбання основних

засобів, нематеріальних

активів та інших

довгострокових активів;

– фінансові вкладення

довгострокового характеру;

– грошові відшкодування

авансів і кредитів, наданих

іншим сторонам (крім

фінансових інститутів);

– інші виплати

Тема 3

Продовження табл. 3.1

Фінан-

сова ді-

яльність

– реалізація акцій, облігацій

та інших цінних паперів;

– одержані відсотки за

фінансовими вкладеннями;

– надходження від валютних

операцій;

– пайові внески;

– участь у діяльності інших

підприємств;

– інші надходження

– придбання акцій, облігацій

та інших цінних паперів;

– грошові виплати

власникам для придбання

або погашення акцій

компанії;

– грошові надходження

кредитних сум;

– інші виплати

У бухгалтерському обліку визначення доходу пов'язане з

одночасним застосуванням принципів нарахування та відпо-

відності доходів і витрат (рис. 3.2).

Принципи визнання доходів у бухгалтерському обліку

Принцип нарахування

Господарські операції визнаються

в момент їх здійснення і відобра-

жаються в бухгалтерському облі-

ку та фінасновій звітності тих

періодів, до яких вони належать

Принцип відповідності

Витрати визнаються на

основі прямого зв’язку

між ними та отрима -

ними доходами

Рис. 3.2. Принципи визначення доходу

Бухгалтерські витрати — розподілені за періодами видат-

ки, що впливають на результати господарської діяльності під-

приємства, грошова оцінка яких відповідає основним вимогам

про складання звітності. Бухгалтерські витрати формують со-

бівартість продукції, робіт, послуг.

Фінансові витрати (видатки) — фінансова категорія, що є

«від’ємним потоком платежів», а саме — зменшення економіч-

Фінанси підприємств

них вигод за звітний період, яке виражається у зменшенні або

втраті вартості активів чи у збільшенні зобов’язань, які призво-

дять до зменшення капіталу (за винятком зменшення капіталу

за рахунок вилучення або розподілення власником).

Для розуміння сутності доходів підприємства та підвищен-

ня ефективності управління ними велике значення має їх кла-

сифікація за різними ознаками (рис. 3.3):

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

За видами господар-

ських операцій

Доходи від реалі-

зації товарів, про-

дукції, інших ак-

тивів, придбаних з

метою перепрода-

жу (крім інвести-

цій у цінні папери)

Доходи від зви-

чайної діяльності

Доходи від над-

звичайної діяль-

ності

від операцій-

ної діяльності

від інвестицій-

ної діяльності

від фінансової

діяльності

Доходи від реалі-

зації послуг

Доходи від вико-

ристання активів

підприємства ін-

шими фізичними

та юридичними

особами, резуль-

татом яких є отри-

мання процентів,

дивідендів, роялті

Доходи центрів

інвестицій

Доходи центрів

доходів

Доходи центрів

прибутку

Загальний

дохід підпри-

ємства

За видами діяльнос-

ті, внаслідок якої

вони виникають

За місцем виник-

нення доходу

Рис. 3.3. Класифікація доходів підприємств за різними ознаками

Тема 3

− за видами господарських операцій;

− за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають;

− за місцем виникнення доходу.

Грошові надходження підприємств включають:

− доходи від основної (операційної) діяльності — виручка

від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

− доходи від іншої операційної діяльності (реалізація обо-

ротних активів, іноземної валюти; від операційної оренди,

операційної курсової різниці; отримані пені, штрафи; від

списання дебіторської заборгованості; отримані гранди,

субсидії);

− доходи від фінансових операцій (від спільної діяльності,

інвестицій; інвестицій в асоційовані і дочірні підприєм-

ства, отримані відсотки і дивіденди по облігаціях);

− доходи від іншої звичайної діяльності (реалізація фінан-

сових інвестицій, основних засобів, нематеріальних акти-

вів, необоротних активів, ліквідації необоротних активів,

не операційних курсових різниць, безкоштовно отрима-

них оборотних активів; уцінки необоротних активів і фі-

нансових інвестицій;

− доходи від надзвичайних подій (відшкодування збитків

від надзвичайних подій).

3.2. Доходи від операційної діяльності

Підприємство як суб’єкт господарювання для здійснення

господарської діяльності повинно мати відповідні обсяги осно-

вних виробничих фондів і оборотних активів, а в їх складі —

грошові кошти. Вони формуються за рахунок різних джерел.

Згідно із Господарським кодексом України, джерелами форму-

вання майна і коштів підприємств є грошові та матеріальні вне-

ски засновників; доходи від реалізації продукції та інших видів

діяльності; доходи від випуску і продажу цінних паперів; дохо-

ди від здачі майна в оренду; надходження від роздержавлення

Фінанси підприємств

та приватизації власності; безкоштовні та благодійні внески,

пожертвування організацій, підприємств і громадян; кредити

банків та ін. Основним видом доходів підприємств, одержаних

у процесі їх виробничої діяльності, є дохід від продажу продук-

ції, товарів, надання послуг та інших видів діяльності.

Процес виробництва завершується доведенням продукції

до споживача.

Виручка від реалізації продукції — це сума грошей, що на-

дійшла на рахунок підприємства, чи в касу за реалізовану про-

дукцію (виконані роботи, надані послуги).

Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин

між виробниками, постачальниками, посередниками і покуп-

цями.

Для підприємства-виробника реалізація продукції є свід-

ченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асор-

тиментом відповідає і потребам покупців, суспільному попиту.

В Україні застосовують два методи визначення моменту ре-

алізації продукції:

− касовий метод;

− метод нарахування.

Касовий метод — надходження від продажу визначають за

коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за від-

вантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або

оприбуткованих матеріальних цінностей.

Метод нарахування — надходження від продажу продукції

визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однако-

вих умов, залежить від:

− кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає

реалізації.

Збільшення реалізованої продукції прямо впливає на роз-

мір виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить

від обсягу виробництва товарної продукції і зміни розміру

перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і

кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє дво-

Тема 3

який вплив на величину виручки. Зростання в загальному об-

сязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш

високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

− рівня реалізаційних цін.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпус-

кних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і спо-

живчі властивості, строки реалізації продукції, попит і пропо-

нування на ринку.

На розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) впливають такі фактори (рис. 3.4).

Розрізняють фіксовані, регульовані і вільні ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (держа-

вою), переважно на послуги першої необхідності і на товари,

які монопольно виготовляються державою (наприклад, газ,

електроенергія та ін.).

Фактори впливу на виручку

у сфері

виробництва

- обсяг виробни-

цтва;

- кількість про-

дукції;

- асортимент про-

дукції;

- ритмічність ви-

пуску;

- інші

у сфері обігу

- ритмічність від-

вантаження;

- своєчасне оформ-

лення транспорт-

них і розрахунко-

вих документів;

- строки докумен-

тообігу;

- форми розрахун-

ків;

- рівень цін

не залежать від

діяльності

- порушення

строків догово-

рів постачаль-

никам ТМЦ;

- недоліки в робо-

ті транспорту;

- несвоєчасна

оплата продукції

покупцями

Рис. 3.4. Фактори, що впливають на розмір

виручки від реалізації продукції

Фінанси підприємств

Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня

рентабельності товарів першої необхідності (наприклад, хлібо-

булочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо). Дер-

жава встановлює мінімальний і максимальний рівнь регульо-

ваної (індикативної) ціни.

Вільні ціни встановлюються під впливом попиту і пропо-

зицій на ринку.

Розрахунок ціни продукції здійснюється за формулами:

= С + П (3.1)

де Ц

—

ціна продукції (ціна виробника);

С — собівартість продукції;

П — прибуток.

= С + П + ПДВ, (3.2)

де Ц

— ціна продукції з урахуванням податку на додану вартість;

ПДВ — податок на додану вартість.

= С + П+ АЗ + ПДВ, (3.3)

де Ц

—

ціна продукції з акцизним збором і податком на додану

вартість;

АЗ — акцизний збір.

= С + П + ПДВ+ АЗ + ТН. (3.4)

де Ц

—

роздрібна ціна продукції;

ТН — торгова націнка.

Планову виручку від реалізації продукції визначають мето-

дом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих ви-

робів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за

всією номенклатурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визна-

чають за формулою: