Бердар М.М. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

151

Тема 5

− продаж вугілля та продуктів його збагачення, вугільних

і торф’яних брикетів, електроенергії, імпортованого газу.

Отже, застосування нульової ставки оподаткування ПДВ

до перелічених вище операцій уможливлює включення до

суми податкового кредиту ПДВ, сплаченого на придбані това-

ри (роботи, послуги), що були використані для продажу това-

рів (робіт, послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.

Підставою для включення ПДВ до податкового кредиту є

податкова накладна, що передається покупцеві продавцем то-

варів (робіт, послуг). Податкову накладну складають у двох

примірниках у момент виникнення податкових зобов’язань

продавця. Оригінал податкової накладної передається покуп-

цеві, а копія залишається в продавця. Податкова накладна є

важливим розрахунковим і податковим документом. У разі

звільнення від податку на додану вартість у податковій наклад-

ній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні за-

конодавчі документи.

Не дозволяється включати до податкового кредиту витра-

ти на сплату ПДВ, що не підтверджені податковою або митною

декларацією. За імпортування робіт (послуг) підтвердженням

факту виникнення податкового кредиту є акт прийняття робіт

(послуг) або банківський документ, що свідчить про переказ

грошей на оплату таких робіт (послуг). Коли на час перевірки

платника податку податковим органом включені до складу по-

даткового кредиту суми не підтверджуються відповідними доку-

ментами, до платника податку застосовуються фінансові санкції

на суму непідтвердженого документами податкового кредиту.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету суб’єктом госпо-

дарювання — платником податку, визначається як різниця між

загальною сумою його податкових зобов’язань, що виникли у

зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного

періоду, і сумою податкового кредиту, що сформувався протя-

гом того самого періоду.

Якщо за результатами звітного періоду сума податково-

го кредиту перевищує суму податкових зобов’язань платника

152

Фінанси підприємств

ПДВ, різниця підлягає відшкодуванню платнику податку з

державного бюджету.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або сума подат-

кового кредиту, що відшкодовується з бюджету, визначається

на підставі податкової декларації за звітний період. Відшкоду-

вання з бюджету податкового кредиту платнику ПДВ має бути

здійснене після подачі звіту через три звітні періоди (крім опо-

даткування за нульовою ставкою). На вимогу платника подат-

ку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або

частково зарахована до суми наступних платежів з ПДВ або

інших податків, які зараховуються до державного бюджету.

Терміни сплати ПДВ до бюджету. Вибираючи податковий

період, платник має врахувати можливість отримання бюджет-

ного відшкодування податкового кредиту. Таке відшкодування

безпосередньо пов’язане з податковим періодом.

Для платників податку, у котрих обсяг операцій, що опо-

датковуються, за попередній календарний рік перевищує 7200

неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оподатковува-

ний (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Сплата

ПДВ має здійснюватися не пізніше 20 числа місяця, що настає

за звітним періодом.

Платники податку, обсяг операцій яких з продажу менший

від 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, мо-

жуть застосовувати податковий період за власним вибором,

який дорівнює календарному місяцю чи кварталу. Заяву про

своє рішення з цього питання платник податку подає до подат-

кового органу за місяць до початку календарного року. Протя-

гом календарного року дозволяється змінювати квартальний

період на місячний з початку будь-якого кварталу поточного

року. Заява про таку зміну подається платником податку до по-

даткового органу за місяць до початку кварталу. Зворотні змі-

ни в одному календарному році не дозволяються.

Якщо за декларацією сума податкового кредиту перевищує

суму податкових зобов’язань, різниця зараховується в пога-

шення існуючих заборгованостей з ПДВ інших платежів, а за-

153

Тема 5

лишки підлягають відшкодуванню з бюджету протягом 30 днів,

наступних за днем подання декларації, шляхом зарахування на

рахунок платника або видання йому казначейського чека.

Для отримання бюджетного відшкодування платником по-

датку у строки, визначені для подання щомісячної податкової

декларації, до податкового органу подається розрахунок бю-

джетного відшкодування спеціальної форми.

До податкової декларації з ПДВ за скороченою формою

розрахунок бюджетного відшкодування не подається.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом ви-

значеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

На суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки

в розмірі 120 % облікової ставки Національного банку Украї-

ни, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її

дії, включаючи день погашення.

5.3.2. Акцизний збір

Акцизний збір — це непрямий податок, який встановлюєть-

ся на високорентабельні монопольні товари і включається до

їхньої ціни.

Платниками податку акцизного збору є:

− суб’єкти підприємницької діяльності, також їхні філії,

відділення (інші відокремлені підрозділи) — виробники

підакцизних товарів на митній території України, у тому

числі з давальницької сировини за товарами (продукці-

єю), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих

сумах, а також замовники, з доручення яких виготовля-

ється продукція на давальницьких умовах за товарами,

на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до

обороту, що сплачують акцизний збір виробнику;

− нерезиденти, що здійснюють виготовлення підакцизних

товарів (послуг) на митній території України, безпосеред-

ньо або через їх постійні представництва або осіб, прирів-

няних до них відповідно до законодавства;

154

Фінанси підприємств

− будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші юри-

дичні особи, їхні філії, відділення, інші відокремлені під-

розділи, що імпортують на митну територію України під-

акцизні товари, незалежно від наявності вкладених у них

іноземних інвестицій;

− фізичні особи-резиденти або нерезиденти, які ввозять

підакцизні речі на митну територію України та у вигляді

супроводжувального або не супроводжувального багажу,

а також фізичні особи, які одержують підакцизні товари,

переслані через митний кордон України у вигляді пошто-

вих чи інших відправлень, в обсягах або за вартістю, що

перевищують визначені митним законодавством норми

безмитного перевезення (пересилання) для таких фізич-

них осіб, визначені митним законодавством;

− юридичні або фізичні особи, які купують (одержують) в

інші формування володіння, користування чи розпоря-

дження підакцизні товари в податкових агентів.

Під податковим агентом розуміється суб’єкт підприєм-

ницької діяльності, створений у вигляді підприємства з інозем-

ними інвестиціями, що уповноважений здійснювати нараху-

вання та стягнення акцизного збору з його платників, а також

вносити суми акцизного збору, стягнуті з платників цього збо-

ру, до бюджету.

Податковим агентом вважається також уповноважений

державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів,

вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, пе-

редбачених законодавством. Податковий агент не є платником

акцизного збору, але це особа, уповноважена законодавством

нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вно-

сити його до бюджету.

Об’єктом оподаткування є:

− обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних

товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші

товари (продукцію, роботи, послуги), безкоштовного пе-

редавання товарів або з частковою їх оплатою;

155

Тема 5

− обороти з реалізації товарів (продукції) для власного

споживання, промислової переробки (крім оборотів з ре-

алізації для виробництва підакцизних товарів), а також

для своїх працівників;

− митна вартість товарів (продукції), які імпортуються

(ввозяться, пересилаються) на митну територію України,

у тому числі в межах бартерних операцій або без оплати їх

вартості чи з частковою оплатою.

При продажу підакцизних товарів (продукції) податкови-

ми агентами об’єктом оподаткування є обороти з реалізації:

− вироблених на території України товарів (продукції) або

робіт;

− імпортованих (ввезених, пересланих) на митну терито-

рію України товарів (продукції), але не менше від митної

вартості таких підакцизних товарів (продукції) з ураху-

ванням сум сплаченого (нарахованого) ввізного (імпорт-

ного) мита.

Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої

та тютюнові вироби» визначено, що до об’єктів оподаткуван-

ня належать також:

− обороти з реалізації вироблених на території України ал-

когольних напоїв та тютюнових виробів шляхом їх прода-

жу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги),

безоплатного передавання, з частковою оплатою, а також

на умовах комісії, консигнації;

− обороти з реалізації (передавання) алкогольних напоїв та

тютюнових виробів для власного споживання і промисло-

вої переробки;

− вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виго-

товлених українськими виробниками на давальницьких

умовах;

− митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів,

які ввозяться на територію України, у т.ч. виготовлені за

межами митної території України з давальницької сиро-

вини, реімпортовані, а також митна вартість продукції,

156

Фінанси підприємств

яка повертається на митну територію України із зони

митного контролю, перерахована у валюту України за ва-

лютним курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлен-

ня товарів, з урахуванням фактично сплачених сум мит-

них зборів та мита.

Акцизний збір обчислюється:

1) за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів:

− товарів, що реалізовуються за вільними цінами, — оподат-

кований оборот визначається, виходячи з їхньої вартості

за вказаними цінами, без урахування акцизного збору без

ПДВ;

− товарів, що реалізуються за державними фіксованими та

регульованими цінами — оподаткований оборот визнача-

ється, виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами без

урахування торговельних знижок, а також суми ПДВ;

− імпортних товарів — оподаткований оборот визначаєть-

ся, виходячи з їхньої митної вартості, збільшеної на суму

ввізного мита, без урахування акцизного збору.

2) утвердих сумах з одиниці реалізованого товару (продук-

ції).Ставки акцизного збору є єдиними на всій території

України.

Якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті, акциз-

ний збір визначається таким чином:

1. При застосуванні акцизного збору в гривнях:

А = С

К, (5.1)

де С — ставка акцизного збору;

К — кількість товару, визначена у фізичних одиницях ви-

мірювання.

2. При застосуванні ставки акцизного збору в євро:

А = С

Є К, (5.2)

де Є — курс гривні до євро за станом на перший відповідного

кварталу.

157

Тема 5

3. Якщо ставка встановлена у відсотках:

А = С

В, (5.3)

де С

— ставка акцизного збору;

В — вартість підакцизного товару.

Акцизним збором не обкладаються такі операції:

− продаж підакцизних товарів на експорт за іноземну ва-

люту;

− продаж легкових автомобілів спеціального призначення

для інвалідів, вартість яких оплачують органи соціально-

го забезпечення, а також легкових автомобілів спеціаль-

ного призначення (швидка медична допомога, міліція, по-

жежна тощо) за переліком, що встановлюється Кабінетом

Міністрів України;

− вартість підакцизних товарів, що провозяться через тери-

торію України транзитом;

− оборот з реалізації спирту етилового, що використову-

ється на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних

препаратів;

− митна вартість ввезених і конфіскованих на території

України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо

яких не визначено власника, а також тих, які перейшли у

власність держави за правом успадкування;

− митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів,

що перевозяться через територію України транзитом;

− митна вартість імпортованої сировини або обороти з реа-

лізації (передавання) української сировини, яка ввозить-

ся або використовується для виробництва підакцизних

товарів;

− вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що

експортуються за межі митної території України за іно-

земну валюту за умови надходження цієї валюти на ва-

лютний рахунок підприємства;

158

Фінанси підприємств

− митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виро-

бів, які ввозяться (пересилаються) фізичними особами на

територію України в межах норм, визначених законодав-

ством України для безмитного ввезення цих видів товарів.

Сплата акцизного збору до бюджету за алкогольні напої і

тютюнові вироби має певні особливості. Акцизний збір за ал-

когольні напої і тютюнові вироби сплачується шляхом при-

дбання продавцями цих товарів марок акцизного збору.

Марка акцизного збору — це спеціальний паперовий знак,

що наклеюється на алкогольні напої і тютюнові вироби для

підтвердження сплати акцизного збору.

Марки акцизного збору продаються державними податко-

вими органами України. Придбані марки акцизного збору ви-

користовуються виробниками алкогольних напоїв і тютюно-

вих виробів для маркування цих видів продукції.

Підприємства-виробники, що є платниками акцизного збо-

ру, щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця

складають і подають до державних податкових адміністрацій за

місцем розташування (реєстрації) розрахунок суми акцизного

збору за встановленою формою за минулий місяць, складений,

виходячи з фактичних обсягів і цін реалізації.

5.3.2. Податок мито

Мито податком, стягується з товарів, транспортних засобів,

інших предметів, які переміщуються через митний кордон кра-

їни по поставках митного тарифу.

Митний тариф — перелік товарів, з яких стягуються мита, із

вказівкою ставок митного податку на одиницю даного товару.

Поряд з суто фіскальними, мито виконує стимулюючу і за-

хисну функції.

Захисна функція мита передбачає формування бар’єрів, що

перешкоджають проникненню на територію держави товарів,

більш конкурентоспроможних.

159

Тема 5

Стимулююча функція формує передумови зацікавленості

у збільшенні експорту. Економічно розвинуті країни орієнто-

вані, насамперед, на регулювання імпортних надходжень.

Експорт товарів, вироблених у країні, не обмежується,

оскільки такі процеси сприяють розвитку економіки.

Мито має багато спільного з непрямими податками, насам-

перед, з акцизним збором:

− як і акциз, сплачується в підсумку за рахунок споживача;

− збільшує ціну товару, включаючись до неї на стадії фор-

мування ціни реалізації;

− контроль за правильністю сплати як акцизу, так і мита

здійснюється податковими органами.

Ряд відмінностей, і, насамперед, умовний характер мита —

перетинання митного кордону — не дозволяє віднести його до

податків.

За характером спрямованості переміщуваних товарів,

об’єктів — мита поділяються на:

а) ввізні;

б) вивізні;

в) транзитні.

Платником мита є особи, що ввозять чи переміщають то-

вари через митний кордон держави. Специфікою платника в

цій ситуації є те, що ним може бути як власник товару, так і

уповноважена особа (декларант). На відміну від податкового

регулювання тут можлива передача обов’язку зі сплати митних

платежів іншій особі, що не має відношення до товару.

За характеристикою платника мито поділяється на:

а) сплачуване юридичними особами;

б) сплачуване фізичними особами.

Ставки розрізняються: для особистого користування (став-

ки великі), для виробничого (рівень ставок вищий).

Об’єкт мита є митною вартістю переміщуваних товарів,

щодо яких має нараховуватися мито. Митна вартість перерахо-

вується в національну валюту за курсом НБУ, що діє на день

подання митної декларації. Ставки мита єдині на всій території.

160

Фінанси підприємств

На практиці розрізняють кілька видів ставок:

Адвалерні — ставки встановлюються у відсотках до митної

вартості їх товарів, що підлягають оподаткуванню.

Специфічні — ставки, що нараховуються у встановленому

розмірі за одиницю вимірювання ввезеного товару (кілограм,

метр тощо). Ця ставка припускає специфічну характеристику

товару, тоді як попередня задовольняється знеособленим пред-

метом обкладання.

Комбіновані (змішані) — ставки, які використовують поєд-

нання адвалерних і специфічних зборів при нарахуванні мита.

Сезонні — ставки, за допомогою яких можливе оперативне

реагування на ввезення на територію держави і вивезення з неї

сезонних товарів. Зазвичай, термін їхнього введення не може

перевищувати 6 місяців.

Особливі — це ставки, що реалізують захисні функції мита.

Антидемпінгові — ставки, що є певною надбавкою до зви-

чайного імпортного мита. Застосовуються при ввезенні на те-

риторію держави товарів за цінами, нижчими (демпінговими,

непридатним) ніж їхня ціна в країні, яка ввозить, що загрожує

підірвати основи вітчизняного виробника. За допомогою анти-

демпінгового мита ціни імпортованих товарів піднімаються до

рівня, на якому з ними можуть конкурувати вітчизняні.

Спеціальні — митні ставки, що захищають митну територію

від ввезення товарів, що загрожують вітчизняним виробникам

(аналогічних чи безпосередньо конкуруючих). Іноді спеціальні

мита використовуються як відповідний захід стосовно дій ін-

ших держав.

Компенсаційні — митні ставки, застосовувані до ввезених

товарів, щодо яких використовується механізм субсидій, що

відповідно занизило їхню ціну і цим загрожує завдати шкоди

вітчизняному виробництву.

Механізм застосування пільг при сплаті мита досить різ-

номанітний і включає:

− звільнення від сплати мита певних категорій платників;

− зменшення митних ставок;