А.Г. Баканурський та ін.
Культурологія
гри з долею й у долю, а світу як театру стає в нашому столітті однією з
основних тенденцій культурологічної думки. Закономірним проявом цієї
тенденції стала книга Й. Хейзинги "Homo ludens" ("Людина, що грає")
про сутність і значення гри як джерела культури. Про міць ігрового по-
чатку в мистецтві XX ст. свідчить величезна кількість творів, особливо
літературних, театральних і кінематографічних, побудованих як "роман
у романі", "спектакль у спектаклі", "фільм у фільмі". Мистецький твір
став балансувати на грані між реальністю й грою, постійно переходячи
цю грань то в один, то в інший бік. Так побудовано багато широко відо-
мих фільмів, наприклад, "8 1/2" Ф. Фелліні. У літературі сюжети констру-
юються за принципами теорій відносності й вірогідності: це або кілька
рівнобіжних і рівнозначних варіантів долі героя (просування сюжетом
залежить при цьому від довільного читацького вибору), або складання
роману із, здавалося б, розрізнених епізодів, які можна читати в будь-
якому порядку, або створення героєм твору штучних "правил гри", за
якими він починає діяти в реальному, "справжньому" світі. Ці риси при-
таманні творчості знаменитих письменників сучасності Х.Л. Борхеса,
M. Фріша, В. Набокова, Г. Гессе, X. Кортасара, причому в двох ос-
танніх авторів навіть у назві романів присутнє слово "гра": "Гра в бісер"
і "Гра в класики".
Іншою прикметною рисою мистецтва XX ст. є його все більш інтен-
сивний міфологізм. Бажання надати сучасним подіям позачасового ста-
тусу змушує авторів створювати "багатошарові" твори, збудовані на
асоціаціях з різноманітними міфологічними образами. Так написано зна-
менитий роман Дж. Джойса "Улісс", створено низку фільмів Ф. Фелліні,
А. Тарковського, П. Пазоліні.
Модернізм (від франц. moderne — "сучасний") як художній метод
теж породжений XX ст. і пов'язаний з тим, що художники й інші люди
мистецтва у своїх добутках свідомо відмовилися наслідувати реально-
му світові, натомість почали творити власний світ, що живе за законами
їхніх фантазії та інтелекту. Сприйняття такого мистецького твору пе-
редбачає зміщення уваги з проблеми "про що йдеться" на проблему
"як це зроблено", тобто, якщо спростити, зі змісту на форму.
198
Лекція 12.
Культурна ситуація XX століття
З поняттям модернізму тісно пов'язане й поняття авангарду —
найбільш новаторського, радикального крила модернізму, заснованого
на експерименті й нерідко епатажного. Утім, парадокс авангардизму
полягає в тому, що новаторські, авангардні для свого часу плини в мо-
дернізмі (як кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм і
багато інших) зараз уже сприймаються як традиція. На зміну модерні-
зму прийшов постмодернізм — нова культурна ситуація, відмітними
ознаками якої вважаються наявність у творі іронічного світобачення,
численних цитат і алюзій, гри в текст і з текстами різних часів, що сприй-
маються як рівноцінні й рівнозначні.
Серед проблем мистецтва XX ст. особливий інтерес представляє
питання про границі мистецтва й немистецтва, які виявились настільки
розмитими, що доводиться визнати резонним твердження дадаїста
Марселя Дюшана: "Будь-яка річ є мистецтво, якщо вона вирвана з її
побутових зв'язків або якщо я вказую на неї пальцем". Одна з разючих
особливостей сучасної культурної ситуації й полягає в тому, що прак-
тично будь-який об'єкт може бути оголошений витвором мистецтва має
бути сприйнятий як такий.
Через обмежений обсяг розділу ми змушені лише згадати про та-
ких феноменах авангардної культури, як хепенінги, перформанси, "мис-
тецтво акції" та ін. Також лише назвемо окремі плини в мистецтві XX ст.,
як поп-арт, оп-арт, кінетичне мистецтво, гіперреалізм. Докладніша інфор-
мація міститься в книгах, зазначених у списку літератури.
Питання для самоперевірки.
1. Які зміни відбулися в світобаченні європейської людини в минуло-
му столітті й за яких причин?
2. Що таке "масова культура"? Що вкладається в термін "повстання
мас"
3. Що таке модернізм і постмодернізм?
5. Якими головними рисами характеризується культурна ситуація XX
століття?
199