Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

353

Івано-Франківська область

бібліографія

Церква Святого Духа в Рогатині : альбом / авт.-упоряд. В. І. Мель-

ник. – К., 1991. – 144 с.

Мельник В. Святодухівська церква / В. Мельник // Перевал. – 1999. –

№ 2. – С. 58–66.

Воробець М. Рогатин : іст. путівник / М. Воробець. – Рогатин : Гали-

цька друкарня, 1999. – 108 с.

Т. Петрів

Івано-Франківська обласна

універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Чорновола, 22, м. Івано-Франківськ, 76000

Тел.: (03422) 75-01-32; 2-32-31

Факс: (03422) 3-21-89

E-mail: admin@lib.if.ua

Веб-сайт: http://www.lib.if.ua

Транспорт: автобус 13, маршрутне таксі 14, 20-Б, 31, 60, 66, 69, 86

Час роботи: 10.00–19.00 (понеділок–п’ятниця), 10.00–18.00 (неділя),

вихідний день – субота

Історична довідка

1940 р. – створено Станіславську державну обласну бібліотеку.

1956 р. – обласній бібліотеці присвоєно ім’я І. Франка (з нагоди 100-

річчя від дня його народження).

1966 р. – із масової реорганізовано у наукову бібліотеку.

Обсяг фондів

477165 прим. видань з паперовими та електронними носіями (1838–

2009)

16 од. зб. аудіовізуальних документів (2003–2008)

анотація складу фондів

Зберігається фонд неопублікованих документів з питань культури і

мистецтва.

Відділ загального книгозберігання та відділ літератури іноземними

мовами зберігають 42 прим. рідкісних і цінних видань (1838–1943) з папе-

ровими носіями. Відділ краєзнавчої літератури зберігає друковані матеріали

(листівки, афіші, програми) та колекцію завідувача науково-редакційного

відділу “Реабілітовані історією” обласного державного архіву Л. Вардзару-

ка, яка налічує 592 од. зб. документів з паперовими носіями (1944–2005).

У фонді наявні 476 прим. книг з автографами авторів.

Довідковий апарат

Каталоги:

алфавітний

Архівні установи України

354

систематичний

алфавітний літератури іноземними мовами

систематичний літератури іноземними мовами

алфавітний краєзнавчий

зведений краєзнавчий

генеральний алфавітний

топографічні каталоги

Картотеки:

систематична статей

тематичні: письменників-лауреатів премій, митців-лауреатів, цитат,

видатних людей Івано-Франківщини, назв художніх творів, надрукованих

у журналах

ретроспективна краєзнавчих періодичних видань

Архів виконаних бібліографічних довідок

бази даних

З 2004 р. у бібліотеці ведеться електронний каталог нових надходжень

та створено бази даних: “Реєстраційно-аналітична періодичних видань”,

“Краєзнавство”, “Мистецтво”, “Реєстраційно-аналітична відділу літератури

іноземними мовами”, “Сільське господарство”, “Євроінтеграція”.

На веб-сайті бібліотеки представлено “Перелік рідкісних та цінних

видань у фондах бібліотеки”, “Хроніка культурно-мистецького життя Івано-

Франківської області”, постійно розміщується інформація про окремі нові

видання, що надходять у фонди, надається доступ до власних електронних

ресурсів.

бібліографія

Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці

ім. І. Франка – 65 років : бібліогр. покажч. / Івано-Франк. ОУНБ ім. І. Фран-

ка ; уклад. А. Бойко ; відп. за вип. М. Альба. – Івано-Франківськ, 2005. – 30 с.

Видання української діаспори у фондах ОУНБ ім. І. Франка : каталог /

Івано-Франк. ОУНБ ім. І. Франка ; уклад.: В. Дволітка, Г. Горбань ; відп. за

вип. Л. Бабій. – Івано-Франківськ, 2008. – 52 с.

Осередок нашої духовності : (до 140-ліття Товариства “Просвіта”) :

рек. бібліогр. покажч. / Івано-Франк. ОУНБ ім. І. Франка ; уклад.: В. Дволіт-

ка, М. Качорак ; відп. за вип. Л. Бабій. – Івано-Франківськ, 2008. – 40 с.

Галицько-Волинська держава: історія, постаті, культура : бібліогр. по-

кажч. / ОУНБ ім. І. Франка, Нац. заповідник “Давній Галич” ; [уклад. В. Дво-

літка ; вступ. ст. І. Драбчука ; відп. за вип. Л. Бабій]. – Івано-Франківськ,

2009. – 64 с.

Етнографічні регіони Прикарпаття: матеріальна і духовна культура :

рек. бібліогр. покажч. / Упр. культури Івано-Франк. ОДА, Івано-Франк.

ОУНБ ім. І. Франка ; уклад. В. Дволітка ; відп. за вип. Л. Бабій. – Івано-

Франківськ, 2009. – 80 с.

М. Альба

355

Івано-Франківська область

Музей освіти Прикарпаття

при Прикарпатському національному університеті

імені василя стефаника

Підпорядкування: Міністерство освіти і науки України

Адреса: вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, 76000

Тел.: (0342) 2-21-40, 59-61-02

Транспорт: маршрутне таксі (зуп. “Університет”)

Час роботи: 2–3 рази на тиждень – за замовленнями

про проведення екскурсій

Історична довідка

1977 р. – створено музей.

1983 р. – музею присвоєно звання народного.

Обсяг фондів

827 од. зб. документів з паперовими носіями

2 прим. церковних книг (1750–1841)

3 од. зб. берестяних грамот (ХІ–ХІV ст.)

1 од. зб. оригіналу пергаменту з написом

138 од. зб. фотодокументів

246 од. зб. фотоальбомів

анотація складу фондів

Експонати розповідають про розвиток освіти на Прикарпатті з часів

Київської Русі по сьогоднішній день та про історію становлення Прикарпат-

ського університету ім. В. Стефаника.

Значну частину документів становлять шкільні хроніки, свідоцтва,

атестати, дипломи про закінчення навчання, учнівські зошити, студентські

квитки, конспекти вчительських уроків, посвідчення, різні довідки про ро-

боту вчителів та навчання учнів, класні журнали, похвальні грамоти, віталь-

ні листи, звіти директорів гімназії, квитанції за оплату навчання, нагородні

листи, дипломи за участь студентів та школярів у спортивних змаганнях та

художній самодіяльності, автобіографії, спогади професорсько-викладаць-

кого складу університету, програми конференцій, посвідчення.

Цінними є шкільні свідоцтва (1860), рукописи письменниці М. Під-

гірянки, шкільні хроніки, де описується історія школи, села, політичні події,

які відбувались у селах.

Незначну частину складають документи періоду встановлення ра-

дянської влади на Прикарпатті та у повоєнні роки: постанови, розпоряд-

ження, вказівки, плани роботи з ліквідації неписьменності, про будівництво

та відбудову шкіл, реорганізацію шкільної освіти, шкільна документація,

навчальні плани.

У складі документів з історії становлення Прикарпатського універси-

тету ім. В. Стефаника – постанова РНК та інші розпорядчі документи про

заснування у січ. 1940 р. Станіславського учительського інституту, матри-

кули, студентські квитки, особисті документи вчителів і студентів першого

Архівні установи України

356

набору, постанови та укази про реорганізацію його у вищий педагогічний

заклад, пізніше університет, про присвоєння інституту у 1971 р. імені Васи-

ля Стефаника. Наявні документи: атестат вчителя середньої школи, посвід-

чення, довідки, грамоти першого директора Станіславського вчительського

інституту Ф. Злотницького. Зберігаються документи про історію створення

музею.

Наявні фотодокументи: фотографії сільських та міських шкіл, учнів

та вчителів (1920–1930), членів товариства “Просвіта” і “Рідна школа”,

шкіл і членів курсів “Рідної школи, вчителів – учасників визвольних зма-

гань, розстріляних і репресованих педагогів, шкіл, спалених під час Другої

світової війни, шкіл області, позашкільної роботи та ін. Незначну частину

складають фотографії про діяльність університету.

Обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Я. Малишева

Музей історії Івано-Франківського

національного технічного університету

нафти і газу

Підпорядкування: Міністерство освіти і науки України

Адреса: вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, 76000

Тел.: (0342) 4-22-64.

Транспорт: маршрутне таксі (зуп. “Університет нафти і газу”)

Час роботи: 2–3 рази на тиждень – за замовленнями

про проведення екскурсій.

Історична довідка

1975 р. – засновано музей розвитку нафтової і газової промисловості

в Україні.

2003 р. – почав діяти музей історії Івано-Франківського національно-

го технічного університету нафти і газу на громадських засадах.

Обсяг фондів

222 од. зб. документів з паперовими носіями (1944–2002)

8 од. зб. географічних карт (поч. ХХ ст.)

335 од. зб. фотодокументів (1944–2002)

40 од. зб. альбомів випускників (1946–2002)

анотація складу фондів

Документи з історії університету, біографії, наукові праці його викла-

дачів зберігаються у відділі фондів музею, серед яких: 8 географічних карт

про видобуток нафти у Биткові і Бориславі (поч. ХХ ст.); Книга Пошани

університету; наказ про утворення нафтового факультету у Львівському

політехнічному інституті (1944); документи про діяльність п’яти ректорів

вузу; посвідчення ректора Ю.Т. Гагена, атестат професора, авторські сві-

357

Івано-Франківська область

доцтва, диплом доктора наук, посвідчення про нагороди та участь у ВДНГ

СРСР.

Зберігаються накази про утворення інституту (1967), університету,

про зміни назви університету, про національний технічний університет;

накази ректора; свідоцтва про народження, посвідчення про присвоєння

почесних звань викладачам університету, автобіографії ректорів, профе-

сорсько-викладацького складу; подяки, рукописи спогадів, праці науковців

університету; студентські квитки, у т. ч. випускників, які загинули в Аф-

ганістані; дипломи, почесні грамоти за участь студентів у спортивних зма-

ганнях та художній самодіяльності.

Наявні рукописні спогади про перші роки роботи західноукраїнських

експедицій, автобіографія, посвідчення, свідоцтва О. С. Вялова – академіка

АН УРСР, професора, лауреата Державної премії СРСР; Т. Е. Єременка – за-

служеного діяча науки, занесеного в Книгу Трудової Слави Міністерства

геології СРСР.

Є документи (листування, вітальні листівки, програми конференцій,

зустрічей та ін.) про зв’язки університету з іншими навчальними закладами

та міжнародні зв’язки в радянський період та період незалежної України.

Серед фотодокументів: фотографії навчального процесу, дозвілля

студентів, спорудження навчальних корпусів, гуртожитків, бібліотеки, сту-

дентських клубів-кафе, впорядкування парків і скверів університету, про-

ходження виробничої практики студентами на родовищах від Карпат до

Сахаліну, Тюменської півночі та Якутії, художньої самодіяльності студен-

тів, спортивних змагань, посвяти у студенти. Є фотографії панорам міст

Борислава і Дрогобича, найбільших пожеж на свердловинах у Бориславі і

Тустановиці.

Незначну частину фотодокументів складають фотографії учених –

викладачів університету, які отримали почесні звання, ветеранів війни

і воїнів-афганців, які загинули, ректорів, їх сімейні та родинні фотографії.

Фондоутворювачі: професорсько-викладацький склад університету.

Обліково-довідковий апарат

Книга обліку надходжень

Я. Малишева

Архівні установи України

358

Березанський народний краєзнавчий музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Фрунзе, м. Березань, Київська обл., 07540

Тел.: (04576) 6-16-62

Транспорт: маршрутне таксі “Вокзал – лікарня”

Час роботи: 8.00–16.00, вихідні дні – неділя, понеділок

Історична довідка

1968 р. – Березанський краєзнавчий музей створено на громадських

засадах.

1975 р. – офіційно відкрито до 30-річчя Перемоги у Великій Вітчиз-

няній війні.

1980 р. – присвоєно Березанському краєзнавчому музею звання “На-

родного”.

1989 р. – знаходиться у спеціально збудованому приміщенні, має

6 відділів: природи, побуту кін. ХІХ – поч. ХХ ст., “Шевченко і Березань”,

козацтва, народної творчості, період Великої Вітчизняної війни, виставкову

залу.

Обсяг фонду

5 тис. од. зб. музейних предметів (1869 – 1980)

17 од. зб. документів з паперовими носіями

1 од. зб. кінодокументів

3 од. зб. фонодокументів

Анотація складу фондів

Архівні документи містяться в експозиції музею. Серед них: свідоцтва –

про закінчення однокласного народного училища І. Г. Роздобудька (1917);

про закінчення Великоберезанського народного училища Д. С. Сироти; про

закінчення Березанського народного початкового училища І. Л. Охрименка

(1911); А. Н. Ловушки про народження у 1869 р. та про закінчення Велико-

березанського народного училища у 1882 р. і надання йому права на пільги;

“Актові бумаги” на продаж землі в Березані (1910–1914); листи письменни-

ка І. І. Баса, що народився в Березані; два листи-картинки Героя Радянського

Союзу Л. І. Волошина з фронту; посвідчення про закінчення Березанських

трирічних педагогічних курсів; партизанський квиток №13 І. Ф. Козацького

(1943); постанова Колегії Міністерства культури УРСР від 26 берез. 1980 р.

київськА ОБлАсть

359

Київська область

про присвоєння Березанському краєзнавчому музею звання “Народного”;

підшивка газети “Русское слово” (1912); газети “Во славу Родины святой

да гибнут все враги России” (1881), “Мужество”(1943); журнали “Родина”

(1914), “Нива” (1883), календар (1915); книги з дарчим написом академіка

А. О. Дородніцина (1910 р. н.), який навчався в Березані; кінофільм “Джаль-

ма”, що знімався в Березані (1927); магнітофонні записи виступу генерала

І. М. Пузікова, що звільняв Березань у роки Великої Вітчизняної війни

(1941–1945 ), віршів І. І. Баса у виконанні автора, спогадів бійця партизансь-

кого загону “Перемога або смерть” А. П. Сольського.

Г. Рих

Білоцерківський краєзнавчий музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: пл. Соборна, 4, м. Біла Церква, Київська обл., 09117

Тел./факс: (04563) 5-31-82, 5-84-13

Транспорт: електропоїзд “Київ–Біла Церква”, маршрутне таксі

“Київ–Біла Церква”

Час роботи: 9.00–18.00, вихідні дні для дослідників

(середа, субота, неділя)

Історична довідка

1924 р. – Створено окружний музей старожитностей при Окрнаро-

світі.

1925 р. – Білоцерківський окружний археолого-етнографічний музей.

1970-ті рр. – Білоцерківський краєзнавчий музей.

Обсяг фондів

18 тис. од. зб. документів з паперовими носіями (ХІХ–ХХІ ст.)

понад 28 прим. рукописних книг (XVIII–XX ст.)

10 тис. од. зб. фотодокументів

бл. 1 тис. од. зб. кінодокументів та фотонегативів

69 прим. книг

Анотація складу фондів

До документального фонду входять основні фонди, науково-допоміж-

ний фонд, науковий архів, бібліотека та облікова документація. Документи

зберігаються у фондовій групі ПД – писемні джерела.

До групи ПД входять: документи, рукописи та стародруки, поштові

марки, плакати, фотонегативи, альбоми, анкети, афіші, програми, спога-

ди, щоденники, карти, візитівки, постанови, бюлетені, протоколи, рапорти,

поштові листівки, договори, укази та постанови центральних і місцевих

урядових органів; документи з розвитку народного господарства і культури

краю, з історії національно-визвольної та класової боротьби; матеріали про

окремі селянські повстання, робітничі страйки і демонстрації; різні прохан-

ня і петиції; листівки, бойові листки, прокламації та інші легальні й неле-

гальні видання місцевих революційних організацій, а також їхні програми

Архівні установи України

360

і постанови; матеріали судових засідань і вироки судів; спогади учасників

і очевидців історичних подій, а також книги, газети, журнали, листи, ноти,

рукописи наукових праць тощо.

Книжкова колекція налічує понад 1420 прим.: рукописи, стародру-

ки, підручники Білоцерківської гімназії, підручники для шкіл 1920–

1930-х рр., наукові праці видатних учених Білоцерківщини, твори письмен-

ників краю, продукція Білоцерківської книжкової фабрики, література про

життя і творчість М. К. Реріха (понад 650 прим.); рукописні книги культового

призначення.

Колекція стародруків Білоцерківського музею представлена книгами,

надрукованими в Києво-Печерській лаврі у ХVІІІ – поч. ХІХ ст. У фондах

зберігається “Євангеліє” (М., 1764), гравюри Іконнікова “Мінея”, “Києво-

Печерська лавра” (1775, 1750, 1787, 1799), гравюри Севастьяна. Найбільш

цінною книгою є “Євангеліє” (Львів, 1636).

Музей має збірку церковних та світських рукописних книг різними

мовами ХVIII–XX ст. 8 книг відносяться до XVIII ст., серед яких є тексти

церковних проповідей 1660–1757 рр., написані монахами Києво-Печерської

лаври, книги Онуфрієвської церкви Київської губернії. Рукописів XIX ст.

налічується бл. 20 прим.: збірник байок, конспекти, історія Польщі та книги

релігійного змісту – “Истинное оправдание правоверных христиан” (1864),

“Конспект з канонічного права” (лат. мовою, 1806), “Відомості про вінчання

прихожан Білоцерківського костьолу” (1820), “Опис церемоній, що прохо-

дили в Білоцерківському костьолі” (1826), “Опис Київської єпархії Василь-

ківського повіту с. Ромашки” (1823), “Книга візитів Фастівського римо-ка-

толицького костьолу 1852–1867 рр.” Рукописні книги ХХ ст. являють собою

книги із церков про реєстрацію хрещених на території краю, книги обліку

прибутків в окремих церквах: “Книга реєстрації хрещених в церкві жителів

сіл Сквирського району в 1943–1947 рр.”

У документальному фонді зберігаються рукописи художніх творів,

автори яких мешкали або в різний час перебували в м. Біла Церква: руко-

писний текст ліричної комедії на три дії “Якщо ти любиш...” М. Зарудного

(1921–1993) – 91 арк. з авторськими правками чорнилом і чорним олівцем;

В. Міняйла (кін. 1950-х).

Книжковий фонд музею включає також твори сучасних письменників

Білоцерківщини та продукцію Білоцерківської книжкової фабрики.

Важливе краєзнавче значення мають “Вопросные листы археоло-

га С. Л. Дроздова”, зберігається значна частина анкетних листів – усього

1150 анкет різних варіантів (першого варіанту – 648, другого – 464, третьо-

го – 6, четвертого – 3, інших – 29). Листи переплетені у вигляді зшитків.

Історико-краєзнавчу тематику представлено “Альбомами Болсунов-

ського” (листи до Болсуновського, візитні картки, фотографії та малюнки

стародавніх монет, амулетів, членські квитки, квитанції, телеграми тощо).

Листування К. В. Болсуновського охоплює листопад 1901, липень

1907 та 1910–1915 рр. У листах висвітлюються питання переважно інфор-

мативного, наукового, організаційного характеру, публікації матеріалів до-

сліджень щодо обміну археологічними і нумізматичними колекціями та пи-

тання приватного характеру.

Зберігається різноманітна філателістична колекція, вагому частку якої

складають поштові марки України – поштові марки радянського періоду та

361

Київська область

періоду незалежності України, які відображають події з історії України та

Білоцерківщини.

Колекція марок, створена у 1960–1990-х рр., висвітлює тему Великої

Вітчизняної війни, присвячена видатним революціонерам, спортивній тема-

тиці, космосу, мистецтву, живопису тощо. Музейна колекція поповнюється

новими випусками філателістичної продукції видавництва “Пошта Украї-

ни”. Джерелом вивчення історії та культури України, зокрема Білоцерків-

щини, слугують плакати різної тематики.

Колекція нотних видань налічує понад 100 прим., серед яких особ-

ливу цінність становлять ноти XVII–ХІХ ст. та збірка нот українського

композитора К. Стеценка, які вийшли друком у 1909 р. (“Гімн “Пам’яті

М. В. Гоголя”, 1909). Ноти перевидавалися в 1917, 1920, 1946, у 1950-ті та

1980-ті рр. Серед сучасних видань – ноти “Боже великий, єдиний” М. Ли-

сенка (К., 2001), “Циганські романси”; “Пісня про земляка” білоцерківсько-

го композитора Ю. Павленка, присвячена 110-й річниці від дня народження

К. Г. Паустовського тощо.

Однією із складових документального фонду є афіші, які відобража-

ють окремі напрямки суспільно-політичного та культурного життя України

та Білоцерківщини.

Зберігаються оголошення поч. ХХ ст. про роботу Київського відділу

Імператорського воєнно-історичного товариства, аукціон в галереї Хельбін-

го, купівлю монет та старожитностей, періоду окупації 1941–1943 рр., вида-

них білоцерківським бургомістратом.

У колекції листівок значна частина відноситься до радянського періо-

ду: доби жовтневої революції, періодів громадянської та Великої Вітчизня-

ної воєн. Листівки відображають різні аспекти суспільно-політичного жит-

тя в Україні 1930–2000 рр. Зібрано значне зібрання агітаційних листівок до

виборів до ВР країни, до обласних та місцевих Рад. Значну кількість станов-

лять листівки щодо обміну досвіду промислових підприємств та сільського

господарства, соціалістичного змагання.

Зібрано різноманітні програми радянського періоду: наукових конфе-

ренцій, симпозіумів, семінарів, партійних з’їздів та інших сторін суспільно-

політичного життя, різноманітних концертів, творчих вечорів, спортивних

заходів.

Колекція рукописних документів хронологічно відноситься до ХІХ–

ХХ ст. Серед них багато зразків, які пов’язані з вирішенням земельних

питань: договори купівлі-продажу, про земельні наділи, на оренду землі.

Зберігаються документи деяких сільських громад. Наявні документи, які ві-

дображають соціально-економічний розвиток та культурне життя краю кін.

ХІХ – поч. ХХ ст.: розвиток окремих підприємств, Південно-Західної заліз-

ниці, документи про військову службу, про розвиток освіти. Зібрано також

зразки документів, що засвідчують особу: паспорти, виписки з метричних

книг, посвідчення особи та окладні листи, квитанції про сплату податків,

страхові документи, ощадні книжки тощо.

Події 1917–1920 рр. відображено у документах учасників: спогади,

грамоти, мандати, посвідчення, свідоцтва тощо.

Період побудови соціалізму представлено посвідченнями, мандатами,

соціалістичними зобов’язаннями, грамотами та документами окремих осо-

бистостей.

Архівні установи України

362

Серед документів періоду Другої світової війни – рукописні довідки,

нагородні грамоти, листи подяки, нагородні документи, орденські книжки,

листівки партійного підпілля, посвідчення та ін. (комплекси І. Г. Якубовсь-

кого, Ф. А. Дубовського, В. І. Логінова, І. А. Булкіна та ін.).

Колекція листів періоду Великої Вітчизняної війни є важливим дже-

релом історико-краєзнавчих досліджень регіону (листи з фронту, на фронт,

листування евакуйованих у тил країни, листування на звільненій території,

листи з країн Західної Європи, визволених Радянською Армією, від депор-

тованих білоцерківців, а також біографічні відомості про авторів).

Документи періоду 1940–1990-х рр. – це колекції видатних людей Ук-

раїни (А. М. Гродзінський – академік АН УРСР, директор ЦРБС; О. К. Ко-

ломієць – лауреат Ленінської премії, видатний селекціонер; А. М. Люль-

ка – академік, лауреат Ленінської премії; В. М. Ремеслов – директор

Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пше-

ниці; А. А. Горлач – учений-селекціонер, лауреат Державної премії СРСР;

А. Х. Середа – художник, академік; Ю. В. Линник – академік АН СРСР, Ге-

рой Соціалістичної Праці; В. П. Линник – академік АН СРСР, Герой Со-

ціалістичної Праці).

Картографічна колекція основного фонду налічує 36 карт, 27 планів-

схем та 6 креслень. Дев’ять карт належать до адміністративних (карти Бі-

лоцерківської округи 1924–1931 рр., Сквирського району Київської облас-

ті після 1957 р., УРСР, Польщі тощо). До геологічних належать три карти,

які містять характеристику ґрунтів Білоцерківського району та геологічну

будову і корисні копалини Центральної України. На чотирьох економічних

картах відображено економічні зв’язки м. Біла Церква із зарубіжними краї-

нами, поділ залізниці на теренах України та Росії. До трьох історичних карт

належать карта, яка відображає бойові дії початкового періоду Першої сві-

тової війни (1914–1915), карта-схема “Боевого пути 6-го Короганского повс-

танческого полка Советской армии Украины”, копія карти України XVII ст.,

складеної французьким інженером Г. Бопланом .

Значну частку картографічної колекції музею складають регіональні

географічні та регіональні топографічні карти: план присадибних ділянок

м. Біла Церква (1858); план землі с. Гребінок Київської губ. (1858); план

с. Коженки і с. Зубарів Устимівського повіту Київської губ. (1859)

До креслень входять: шість планів споруд, у т. ч. палацу Браницьких в

парку “Олександрія”, мосту через р. Рось, меморіального комплексу Слави

в м. Біла Церква, “Карта лісових володінь Браницьких. 1857 р.” з “Альбому

лісів Браницьких”, на якій збереглись назви місць перебування гайдамаків

у ХVІІ ст., “Атлас чертежей. І и ІІ выпуски генерал-майора П. Гейсмана.

Русско-турецкая война 1877–1878 гг. в европейской Турции”, “Чертежи вой-

сковому саперу для памяти. 1886 г. Составил капитан Кашкин”.

Серед фотодокументів основного фонду зберігаються: звіти розкопок

Яблунівського могильника, фотографії, плани археологічних пам’яток Бі-

лоцерківського району та матеріали розкопок періоду Давньої Русі (Раннє

слов’янське городище Шаргород в с. Ольшаниця, 1955 р., городище на р.

Рось в с. Сухоліси); розкопок, які підтверджують існування попередника

Білої Церкви – м. Юр’єва, заснованого великим київським кн. Ярославом

Мудрим 1032 р., що було частиною оборонних укріплень кордонів держави,

які в цей час перемістились з р. Стугни на р. Рось (фотографії Змієвих валів

сіл Шкарівка, Скребиші, Фурси).