Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

293

Житомирська область

атласи, глобуси”. Його основну частину складають рідкісні фотографії з

автографами учених, космонавтів, видатних діячів науки і техніки, митців.

Серед них є фотографії, присвячені польоту першого космонавта Украї-

ни – Л. К. Каденюка, з автографами всіх членів екіпажу міжнародної експе-

диції космічного корабля “Колумбія”. Філателістична колекція налічує 457

од. зб., більшість яких має спецпогашення і присвячена розвитку світової

космічної діяльності. Зберігається картина художника льотчика-космонавта

СРСР В. О. Джанібекова.

Фонд кінодокументів складають документальні фільми про життя та

творчість академіка С. П. Корольова, Ю. О. Гагаріна, особливості роботи на

орбіті космонавтів.

У фонд фонодокументів увійшли записи інтерв’ю з дочкою С. П. Коро-

льова – Наталією Сергіївною, соратниками С. П. Корольова, космонавтами,

українськими науковцями, що працюють в галузі космонавтики. У фонді ві-

деозаписів зберігаються відеодокументи пам’ятних подій, пов’язаних з роз-

витком космонавтики та історією музею.

Фондоутворювачі: члени сім’ї Корольових; льотчики-космонав-

ти; колекціонери; Дніпропетровське конструкторське бюро “Південне”

ім. М. К. Янгеля, м. Дніпропетровськ; Південний машинобудівний завод

ім. О. М. Макарова, м. Дніпропетровськ; ВАТ “Хартрон”, м. Харків;

ВО “Комунар”, м. Харків; ДНВЦ “Природа”, м. Київ; Інститут матеріало-

знавства ім. Францевича, м. Київ; Інститут космічних досліджень НАНУ;

НКАУ; Інститут ботаніки ім. Холодного, НАНУ; Центр радіофізичного зон-

дування Землі ім. Калмикова, НАНУ, НКАУ; ГАО НАНУ; РКК “Енергія”,

м. Корольов, Московська обл.; ЦПК ім. Ю. О. Гагаріна, Зоряне містечко;

НВЦ ім. Бабкіна, м. Москва; Асоціація музеїв космонавтики РФ, м. Москва;

Інститут геофізики та геохімії ім. Вернадського, м. Москва.

обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Картки наукового опису музейних предметів

Каталоги:

обліковий

тематичний

Довідкова бібліотека

Містить словники, енциклопедії, матеріали конференцій, журнали,

книги з історії космонавтики.

бібліографія

Дом – музей С. П. Корольова : буклет. – К. : Мистецтво, 1972 . – 24 с.

Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова : короткий

путівник. – К., 1991. – 6 с.

Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Людина і кос-

мос”. – Житомир, 1993. – 109 с.

Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Людина і кос-

мос”. – К. : МАУП, 1999. – 107 с.

Архівні установи України

294

Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова : буклет. –

Житомир, 2000. – 11 с.

О. Копил

літературно-меморіальний музей лесі Українки

у місті Новоград-Волинському

Підпорядкування: відділ Житомирського обласного краєзнавчого

музею

Адреса: вул. Карла Маркса, 94, м. Новоград-Волинський,

Житомирська обл., 17004

Тел: (241) 5-21-80

Транспорт: автобус 1, 5, 6 (зуп. “Світанок”)

Час роботи: 9.00–18.00, вихідні дні – неділя, понеділок

Історична довідка

1970 р. – створено музей.

1971 р. – відкрито музей.

Експозиційні розділи: Меморіальна частина – Звягельський період

життя сім’ї Косачів; Життєвий і творчий шлях Лесі Українки; Серед живих

жива – відділ вшанування.

обсяг фондів

1217 од. зб. музейних предметів

5 од. зб. фото-, кіно-, фонодокументів

138 прим. стародруків

анотація складу фондів

Зберігаються документи, які відобразили життя і творчість Лесі Ук-

раїнки (у копіях), а також книги з автографами письменників, першодру-

ки – твори Лесі Українки (перше, друге і третє видання 1893–1908).

Зберігаються книги ХІХ – поч. ХХ ст., видані у містах Київ, Львів,

Лейпціг.

обліково-довідковий апарат

Колекційні описи

бібліографія

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Україн-

ки : короткий путівник / В. О. Римська. – К. : Реклама, 1983. – 32 с.

Твоєму йменню вічно пломеніти // Матеріали наукової конференції

до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. – Новоград-Волинський,

1997. – С. 92.

Вічні берегині України // Наукові праці і розвідки до 150 роковин від

дня народження Олени Пчілки та 130 роковини від дня народження Лесі

Українки. – Новоград-Волинський : Новоград, 2001. – С. 160.

295

Житомирська область

На сповідь до Лесі : присвячено 40-річчю утворення літературно-ме-

моріального музею Лесі Українки у місті Новоград-Волинському. – Ново-

град-Волинський : Новоград, 2003. – 110 с.

Літературно-меморіальний музей Лесі Українки у місті Новоград-Во-

линському : путівник – Новоград-Волинський : Новоград, 2005. – 32 с.

Її зоря повік буде ясна // Матеріали наукової конференції до 135 річ-

ниці від дня народження Л. Українки. – Новоград-Волинський : Новоград,

2006. – 296 с.

Л. Котова

словечанський музей

партизанської слави Полісся

Підпорядкування: відділ Житомирського обласного

краєзнавчого музею

Адреса: с. Словечне, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11122

Тел.: (04148) 5-12-41

Час роботи: 10.00–18.00, вихідний день – понеділок

Історична довідка

1962 р. – створено музей. Першим завідувачем стала Г. О. Виговська,

колишня партизанка з’єднання С. Ф. Малікова. Вона зібрала перші 200 екс-

понатів, що склали основу експозиції.

1971 р. – музей підпорядковано Житомирському обласному краєзнав-

чому музею.

1971, 1985 рр. – проводились реекспозиції.

обсяг фондів

687 од. зб. музейних предметів (1932–2003)

3 од. зб. кінодокументів (1988)

36 од. зб. фотодокументів (1929–1999)

1 од. зб. фонодокументів (1988)

анотація складу фондів

У фонді зібрано документи партизанів Великої Вітчизняної війни

(бойові характеристики, посвідчення до нагород, довідки, партизанські

квитки, почесні грамоти тощо); листи від остарбайтерів, посвідчення осо-

би, листівки, плакати та ін.

Наявні фотодокументи, пов’язані з партизанським рухом – фотопор-

трети партизанів, сюжетні фотографії, із зображенням бойових операцій,

святкових заходів та ін.; фонодокументи (грамплатівка) “Брянський сувенір”

із записом партизанських пісень; кіноматеріали – документальні фільми

“Капітан Ян Налепка”, “Музыка нашей молодости”, “І згадав партизан”.

обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Обліковий каталог

Архівні установи України

296

бібліографія

Словечанський музей партизанської слави Полісся : реклам.-інформ.

проспект. – Житомир, 1991. – 6 с.

Т. Кичка

коростенський краєзнавчий музей

Підпорядкування: відділ Житомирського обласного

краєзнавчого музею

Адреса: вул. Грушевського, 6, м. Коростень,

Житомирська обл., 11500

Транспорт: автобус, маршрутне таксі (зуп. “Парк культури

і відпочинку ім. Островського”)

Час роботи: 10.00–18.00, вихідні дні – понеділок, вівторок

Історична довідка

1924 р. – засновано музей. Основу перших колекцій склали збірки

матеріалів учительських курсів та рештки колекцій колишнього Овруцько-

го музею при повітнаросвіті. Невдовзі музей увійшов на правах філіалу у

склад Волинського науково-дослідного музею.

1929 р. – розроблено 36 наукових тем, серед яких “класика” корос-

тенського краєзнавства “Записки про досліди археологічні біля м. Коросте-

ня року 1925” Ф. Козубовського (директора музею) та “Шляхта околишня на

Коростенщині”, ”Килимарство на Коростенщині” К. І. Черв’яка.

1941 р. – збірку музею не евакуювали і вона зникла.

1943 р. – після звільнення міста всі сили сконцентровано на його від-

будові. Проте рішенням Міністерства культури музей було ліквідовано, а йо-

го експонати передано Житомирському краєзнавчому музею.

1945–1975 рр. – працював громадський краєзнавчий музей.

1975 р. – створено історико-краєзнавчий музей в м. Коростені. Поміт-

ною постаттю в його діяльності став директор С. І. Іванов, вчитель історії

Коростенської середньої школи № 7.

1987 р. – відкрито сучасний музей.

обсяг фондів

10 тис. од. зб. музейних предметів (ХІХ–ХХ ст.)

4497 од. зб. документів з паперовими носіями

724 од. зб. фотодокументів

475 прим. книг

анотація складу фондів

Фонди музею постійно поповнюються в результаті науково-дослід-

них, пошукових робіт його співробітників та широкого загалу краєзнавців.

Колекція унікальних знахідок поповнила фонди та стала основою оновле-

ної експозиції, яка має чітку історико-хронологічну структуру.

Основний масив документів стосується ХІХ–ХХ ст. Фонди писем-

них матеріалів класифіковано за двома групами: “книги-стародруки” та

297

Житомирська область

“документи”. Зберігається підшивка: “Журнала для всъхъ” (ежемес. лит. и

науч.-практ. иллюстр. общедоступный, СПб., 1899) із колекції почесного

громадянина м. Коростеня М. В. Грищенка. Найдавніші книги: “Галерея

русских писателей” (М., 1901), в якій наявні ілюстрації картин, портретів

письменників, виконані у художній майстерні Отто Ренара; дитяча енцик-

лопедія (М., 1913).

Серед найдавніших документів – купівлю на куплю-продаж будинку

(1871, папір із знаком паперової фабрики № 8 Русанова).

Наявні документи про розвиток освіти в Коростені: похвальні листи

Могильнянського однокласного початкового народного училища та Іско-

ростенського двокласного сільського училища (1913).

Збереглися: колекція дореволюційних документів Д. Г. Томарьова

(кін. ХІХ – поч. ХХ ст.); документи селянина Вергунського сільського

товариства, розрахункова книжка, “утвержденная 8 августа 1894 г. Харь-

ковским по фабричным делам присутствием”; “Общие указания по соору-

жению железной дороги”; унікальна фотографія учасників будівництва

Києво-Ковельської залізниці (1902); “Посвідчення помічника машиніста”

(1902) тощо.

Події Першої світової війни і післявоєнні роки відобразилися в доку-

ментах: випуск “Телеграфного бюллетеня” С.-Петербурзького телеграфно-

го агентства (1914); наказ Іскоростенського волосного військового комісара

про збір точних даних про наявність військового майна (1919); продовольча

картка Житомирського міського продовольчого відділу (1919).

Про діяльністьі навчальних закладів та спортивних товариств свід-

чать: атестати на звання вчителя середньої школи, свідоцтва про закінчен-

ня Коростенського педагогічного технікуму (1930) та про закінчення шко-

ли Коростенського залізничного полку (1931), фотоальбом випускників

Коростенської фельдшерської школи (1938), членські квитки спортивних

товариств.

Із періоду Великої Вітчизняної війни збереглися: агітаційні брошу-

ри “Из фронтовой жизни” (1942); посвідчення про перебування на дійсній

військовій службі (1944); нагородні посвідчення; оригінал газети “Сын

Родины” (1943); газета “Боевая кавалерийская”, в якій надруковано наказ

Верховного Головнокомандувача генералу Армії М. Ф. Ватутіну від 30 груд.

1943 р. з оголошенням подяки частинам, які брали участь у визволенні Ко-

ростеня, Житомира, Козятина; лист-подяка командування батькам бійця

Фекліної (1945); грамоти Г. А. Оверчука – гвардії старшини, кавалера двох

орденів Слави та М. Й. Казнадея – гвардії майора, учасника взяття Берліна;

подяка лейтенанту Г. Й. Легастову за наступ на Берлін (1945); війскові до-

кументи двічі Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта С. А. Козака;

Героя Радянського Союзу М. Н. Мороза.

Зберігаються поздоровлення Інституту археології АН УССР з нагоди

1000-ліття міста Коростеня (1945), посвідчення про нагородження медал-

лю “За освоение целинных земель” (1957), членські кооперативні книжки

(1955) тощо.

Серед документів особового походження: колекція Г. К. Дяченко

(с. Дідковичі); почесних залізничників В. А. Недашківського та В. В. Син-

гаївського; вчительки У. П. Тригуб; почесних громадян міста М. В. Гри-

щенка, Т. М. Гударєва, Героїв Радянського Союзу П. П. Жмаченка, С. А. Ко-

Архівні установи України

298

зака, ветерана Великої Вітчизняної війни Г. Й. Легастова, заслужених

вчителів УРСР А. Д. Дяченка, С. І. Іванова. Колекція С. І. Іванова скла-

дається з документів, фотографій, рукописів, книг, листування з редакціями,

архівами, приватними особами з метою збирання історичних відомостей

краєзнавчого характеру.

Почесне місце займають сучасні твори В. Юхимовича, його посвід-

чення, книги; збірки віршів Г. Цепкової; оповідання для дітей В. Васильчука;

переклад “Кобзаря’’ на циганську мову; абетка циганської мови М. Казими-

ренка. Автори цих творів – члени Спілки письменників.

обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

А. Власюк

299

Закарпатська область

Закарпатський краєзнавчий музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Капітульна, 33, м. Ужгород, 88000

Тел: (0312) 3-44-42, 3-45-42

Транспорт: автобус, маршрутне таксі (зуп. “Площа Корятовича”)

Час роботи: 9.00–17.00, 10.00–18.00 (у літній період), вихідний

день – понеділок

Історична довідка

1945 р. – організовано Народний музей Закарпатської України у м. Уж-

городі на базі етнографічної та природничої колекції колишнього Ужгород-

ського земського музею (створеного у 1929).

1947 р. – музей переміщено в одну з найдавніших історико-архітек-

турних пам´яток Закарпаття – Ужгородський замок ХІІІ–ХVІІІ ст.

1950-ті рр. – музей поповнився етнографічними та історичними ко-

лекціями колишнього Мукачівського музею ім. Тиводара Легоцького, відо-

мого вченого і краєзнавця другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Багато рукописних

матеріалів та стародруків передано в музей з колекції народного музею то-

вариства “Просвіта” в Ужгороді.

1960-ті рр. – цінні стародруки надійшли з бібліотеки Мукачівського

монастиря на Чернечій горі.

До структури музею на правах відділів входять: Меморіальний му-

зеї народного художника України Ф. Ф. Манайла (з 1987); Меморіальний

будинок-музей народного художника України А. А. Коцки (з 1990); Вино-

градівський історичний (з 1972); Хустський краєзнавчий (з 1981); Музей

в Бабичах Мукачівського району (з 1984).

Обсяг фондів

23 тис. од. зб. документів з паперовими носіями (1322 – кін. ХХ ст.)

9105 од. зб. фотодокументів (1892–2006)

24 од. зб. кіно-, фотодокументів (1969–1995)

82 од. зб. науково-технічної документації (ХVІ – перша пол. ХХ ст.)

Анотація складу фондів

Найдавніші документи, що зберігаються у фондах – протоколи засі-

дань Ужгородського магістрату (1322 р. – кін. ХVІІІ ст.); документи, що ха-

ЗАКАРПАТСЬКА ОблАСТЬ

Архівні установи України

300

рактеризують соціально-економічні відносини та класову боротьбу в Угор-

щині та на Закарпатті (ХVІІ–ХVІІІ ст.). Одним із найважливіших джерел із

історії соціального та економічного розвитку закарпатського села в епоху

середньовіччя є майнові списки, що містять майново-описові та обліко-

во-розподільні відомості, подають перелік залежних селян та їх обов´язки

(ХVІІІ ст.).

Серед документів про виробничу діяльність закарпатських цехів за

ХVІІІ –ХІХ ст.: цехові книги, статути, положення та протоколи засідань

цехів, жалувані грамоти, що підтверджують привілеї, надані королем фео-

далам при організації цехів тощо.

Рукописні книги та стародруки кирилицею, латинською, угорською,

німецькою, французькою мовами ХVІ–ХVІІІ ст. складають 215 старосло-

в´янських, 82 іноземних книг.

Фонди особового походження включають: архів сім’ї баронів Перені,

який містить документи про землекористування, описи маєтків сім´ї, судо-

ві справи, дарчі, статті законів та кодексів Угорщини, печатки та підписи

(ХVІІ–ХІХ ст.); архів Тиводара Легоцького – видатного дослідника історії

краю, відомого археолога, етнографа, лінгвіста, який зібрав колекції з ар-

хеології, нумізматики, побутових речей, зброї тощо. Його щоденники міс-

тять відомості про місця археологічних знахідок на території Закарпаття та

Угорщини.

Зберігається багато видань місцевих культурних та громадських

діячів, представників духовенства та ін.: праці та публікації о. Августина

Волошина, колишнього директора Ужгородської вчительської семінарії,

першого президента Карпатської України; д-ра В. Гаджеги, колишнього рек-

тора Українського Вільного Університету; д-ра І. Панькевича, каноніка капі-

тули Мукачівської греко-католицької єпархії; М. Стрипського, проф. Ужго-

родської гімназії, а також А. Штефана, В. Гренажі-Донського, О. Маркуша,

Л. Дем´яна, А. Кралицького, М. Підгірянки, І. Контратовича, І. Базиловича,

Ю. Боршоша-Кум’ятського, П. Сови та ін.

Особливе місце займають рукописні та друкувані видання відомого

закарпатського краєзнавця П. Сови (1894–1984): матеріали про археоло-

гічні знахідки, дослідження з історії м. Ужгорода, статті про архітектурні

пам´ятки та замки Закарпаття, природознавчі дослідження, а також колекція

фотодокументів, які відображають історію Ужгорода та Закарпаття.

Значну частину архівного фонду складають документи періодів Пер-

шої світової війни (1914–1918), національно-визвольної боротьби населення

краю, входження Закарпаття до складу Чехословаччини (1919–1938): газети,

плакати, мандати та спогади учасників цих подій, фотодокументи, а також

поштові листівки з видами населених пунктів області, пам´яток архітектури;

рукописні матеріали поета-антифашиста Д. Вакарова (1920–1945), засудже-

ного та закатованого в тюрмах Угорщини, посмертно прийнятого в члени

Спілки письменників СРСР; особистий фонд Героя Радянського Союзу

О. Борканюка (1901–1942), секретаря Закарпатського крайкому КПЧ, члена

комінтерну, командира розвідгрупи Червоної Армії.

Після визволення Закарпаття у жовтні 1944 р. та возз´єднання з Ра-

дянською Україною починається період економічного та культурного

відродження краю, що знайшло відображення в періодичній пресі, фотодо-

кументах тощо.

301

Закарпатська область

Наявні періодичні видання ХІХ – поч. ХХ ст., зокрема, газети, жур-

нали, календарі, літературні альманахи, що видавались угорською, російсь-

кою, українською, русинською мовами.

Кіно-, фотодокументи містять документальні фільми про курорти За-

карпаття, архітектурні пам’ятки, діячів культури області.

Науково-технічна документація складається з топографічних та гео-

графічних карт (ХVІ – І пол. ХХ ст.).

Обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Науково-інвентарні картки

Картотеки:

алфавітна

тематична (“Карпатика”)

періодики

особливо цінних та унікальних документів

Довідкова бібліотека

Налічує бл. 21 тис. прим. цінної краєзнавчої літератури, більша поло-

вина якої відноситься до дорадянського періоду.

бібліографія

Микитась В. Л. Давні книги Закарпатського державного краєзнавчого

музею : опис і каталог / В. Л. Микитась ; М-во культури УРСР, Закарпат.

держ. краєзн. музей, Ужгород. держ. ун-т. – Львів : Вид-во ун-ту, 1964. –

85 с. : іл.

Федака П. Пам’ятки замкової гори / П. Федака. – Ужгород : Колір-

прінт, 1999. – 94 с.

Кобаль О. Рукописний фонд родини Перені у фондах Закарпатського

краєзнавчого музею / О. Кобаль // Наук. зб. Закарпат. краєзн. музею. – Ужго-

род : Патент, 2000. – Вип. 4. – С. 29–40.

Русин В. Листи Івана Раковського у фондах Закарпатського краєзнав-

чого музею / В. Русин // Наук. зб. Закарпат. краєзн. музею. – Ужгород : Па-

тент, 2000. – Вип. 4. – С. 55–60.

Сопко Т. Матеріали про села Ворочеве, Перечин, Зарічеве, Дубриничі,

Малий Березний в Урбарії 1602 року / Т. Сопко // Наук. зб. Закарпат. краєзн.

музею. – Ужгород : Патент, 2000. – Вип. 4. – С. 21–28.

Шевніна Т. Рукописні книги та стародруки XV–XIX ст.ст. з колекції

фондів Закарпатського краєзнавчого музею / Т. Шевніна // Наук. зб. Закар-

пат. краєзн. музею. – Ужгород : Патент, 2000. – Вип. 4. – С. 41–54.

Шевніна Т. Видання друкарні Львівського Успенського братства у ко-

лекції фондів Закарпатського краєзнавчого музею / Т. Шевніна // Наук. зб.

Закарпат. краєзн. музею. – Ужгород, 2002. – Вип. 5. – С. 16–24.

Русин В. До питання про створення Емілом Кубеком своєрідного

словника / В. Русин // Наук. зб. Закарпат. краєзн. музею. – Ужгород, 2004. –

Вип. 6. – С. 85–91.

Федака П. М. Закарпатський краєзнавчий музей : путівник / П. М. Фе-

дака. – Ужгород : Два кольори, 2004. – 48 с. : іл.

Архівні установи України

302

Кобаль О. Дворянське обійстя початку ХІХ століття згідно опису

маєтностей барона Імре Перені / О. Кобаль // Наук. зб. Закарпат. краєзн.

музею. – Ужгород, 2005. – Вип. 7. – С. 12–28.

Орос І. Діяльність о. Августина Волошина на посаді директора Ужго-

родської греко-католицької вчительської семінарії : (за матеріалами річних

звітів Ужгородської вчительської семінарії) / І. Орос // Наук. зб. Закарпат.

краєзн. музею. – Ужгород, 2005. – Вип. 7. – С. 89–100.

Русин В. Деякі штрихи до рукопису Івана Сільвая “Наши сокровища” /

В. Русин // Наук. зб. Закарпат. краєзн. музею. – Ужгород, 2005. – Вип. 7. –

С. 47–53.

Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. Вип. 1. – Уж-

город, 1995. – 211 с. ; Вип. 2. – Ужгород, 1995. – 322 с. ; Вип. 3. – Ужгород,

1996. – 144 с. ; Вип. 4. – Ужгород, 2000. – 220 с. ; Вип. 5. – Ужгород, 2002. –

208 с. ; Вип. 6. – Ужгород, 2004. – 264 с. ; Вип. 7. – Ужгород, 2005. – 280 с. ;

Вип. 8. – Ужгород, 2007. – 312 с.

Сопко О. І. Із спадщини рукописної книги Закарпаття XVIII століття :

“Перло дорогоцінноє” писаря Івана Лугоша – дяка Колочавського / О. І. Со-

пко // Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку : зб. наук. пр. :

наук. зап. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. – Рівне, 2007. – Вип. 12. – С. 11–16.

Шевніна Т. Покрайні написи в рукописних книгах і стародруках XV–

XIX ст. в колекції фондів Закарпатського краєзнавчого музею / Т. Шевніна //

Наук. зб. Закарпат. краєзн. музею. – Ужгород, 2004. – Вип. 6. – С. 69–84 ;

Ужгород, 2005. – Вип. 7. – С. 29–46 ; Ужгород, 2007. – Вип. 8. – С. 25–39.

В. Віднянський

Меморіальний будинок-музей

народного художника України Федора Федоровича Манайла

Підпорядкування: відділ Закарпатського краєзнавчого музею

Адреса: вул. Другетів, 74, м. Ужгород, 88000

Тел.: (0312) 3-25-95

Транспорт: автобус 5, 6, 7, 14, 16, 17, 20 (зуп. “Площа Корятовича”)

Час роботи: 9.00–17.00, вихідні дні – неділя, понеділок

Історична довідка

1980 р. – музей засновано у колишній квартири Ф. Ф. Манайла, пере-

даній музею дітьми художника І. та К. Манайлами.

Обсяг фондів

614 од. зб. документів з паперовими носіями (1910–2003)

222 од. зб. фотодокументів

300 од. зб. кольорових слайдів

3 од. зб. кінодокументів (1970)

2 од. зб. відеодокументів

7 од. зб. фонодокументів