Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

213

Волинська область

фаника НАНУ – про зроблені нею подарунки музею ім. Лесі Українки ВДУ

(2002); Олеся Гончара до Г. І. Мудрик – канд. філол. наук, доц. кафедри ук-

раїнської літератури ВДУ про надсилання їй оригіналу листа Г. Тютюнника

до Олеся Гончара (оригінал на його прохання повернуто) (1967); копія лис-

та Г. Тютюнника до Олеся Гончара з Кам’янки-Бузької Львівської області

(1957); листи-поштівки, які писала Леся Українка з Єгипту (1909–1913),

листи-поштівки близького оточення Лесі Українки (1904–1914), колекція

поштових листівок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з краєвидами тих місць, де жила і

творила письменниця; першодрук поезії Лесі Українки: Українка Леся “Від-

гуки. Поезії” (Чернівці, 1902) – із архіву М. Д. Деркач (1896–1972) – відомої

ученої і діячки на ниві української культури і бібліотечної справи, дослідни-

ці життя і творчості Лесі Українки та Івана Франка, члена НТШ у Львові з

1935 р.; відбиток післямови М. Д. Деркач до поеми Лесі Українки “У пущі”

(1939); рукописні виписки М. Деркач із газети “Діло” (1902).

Серед фотодокументів зберігаються фотографії про відвідування

1 черв. 2002 р. Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі

Українки Робертом Хаабом (онуком О. Косач-Шимановської) та його донь-

кою Еддою.

Е. Ксендзук

бібліотека Волинського державного

університету імені лесі Українки

Підпорядкування: Міністерство освіти і науки України

Адреса: вул. Винниченка, 30-а, м. Луцьк, Волинська обл., 43031

Тел.: (03322) 4-04 08

Транспорт: тролейбус 4, 7 (від вокзалу), 5 (від автостанції)

Час роботи: 9.00–21.00 (понеділок–п’ятниця), 10.00–18.00 (субота),

вихідний день – неділя

Історична довідка

1994 р.– створено сектор цінної літератури при читальному залі.

2001 р. – реорганізовано у відділ рідкісних книг і рукописів.

Обсяг фондів

68110 прим. видань, у т. ч.:

2804 прим. рідкісних видань (1789–1945)

Анотація складу фондів

Тематика рідкісних книг різноманітна: видання з історії, природо-

знавства, педагогіки, мовознавства, фольклору, літературознавства, мистец-

тва, релігії, філософії, художньої літератури українською та російською мо-

вами, довідкові видання.

Найстаріші видання: “Эстелла. Новый путешествующий роман”

Г. Флоріана (1789), “История российского государства” І. Стріттера в трь-

ох частинах (1800–1802); дев’ять томів шістнадцятитомного виданная “Ев-

рейской энциклопедии”, а також прижиттєві видання К. Батюшкова в двох

Архівні установи України

214

томах “Сочинения в прозе и стихах” (1834), Л. Толстого “Біографія” (1908);

видання “Гайдамаки” Т. Шевченка (1886). Є книги з автографами: автогра-

фи В. О. Ключевського на книзі В. Ключевського “Боярская дума” (1902),

а також на книзі А. Д. Григорьева “Архангельские былины и исторические

песни, собр. в 1899–1901 гг. с напевами, записанными посредствам фоног-

рафа”. Є книги з водяними знаками: “Акты собранные в библиотеках и ар-

хивах Российской империи археографическою экспедициею Императорской

Академии наук” (1836).

Є література з дарчими написами, на яку створено алфавітний ката-

лог. Серед дарованих творів українською та іноземними мовами є книги, які

розкривають життя і діяльність відомих діячів України: П. Орлика, І. Ма-

зепи, В. Липинського, М. Грушевського та ін. Переважають книги історич-

ного змісту: О. Оглоблина “Українсько-московська угода, 1654”, “Думки

про Хмельниччину”, “Гетьман Іван Мазепа та його доба”. У фонді є понад

тридцять видань відомого публіциста З. Книша, усі номери “Літописів Во-

лині” (1–18), а також велика кількість видань, дарованих Інститутом дос-

лідів Волині, двотомний словник О. Цинкаловського “Стара Волинь і Волин-

ське Полісся”, краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 р. Серед

них – книга М. Ореста “Душа і Доля”, підписана автором митрополиту Ана-

толію Дублянському.

Серед подарованих книг – 10 тис. прим. книг, які даровані І. Шведе-

Федоренко (уродженкою Луцька), яка нині живе у США. Свій внесок у кни-

гозбірню зробили М. Бойко, Британська Рада, А. Дублянський, Інститут дос-

лідів Волині, Сейбр-Світло, П. Шайда, С. Радіон та інші меценати.

Зберігаються дипломні роботи випускників, дисертації викладачів

університету, автореферати на здобуття ступеня кандидата та доктора наук.

Основні фондоутворювачі: І. Шведе-Федоренко, М. Бойко, А. Дуб-

лянський, П. Шайда, С. Радіон; Інститут дослідів Волині (Вінніпег); Бри-

танська Рада (надіслала збірку “Бібліотека тисячоліття”); Сейбр-Світло.

Довідковий апарат

Каталоги:

рідкісних книг

алфавітний з дарчими написами

Бібліографічний покажчик “Колекція Ірини Шведе-Федоренко”

бібліографія

Каталог рідкісних книг. 1789–1917 р. : бібліогр. покажч. / упоряд.

І. Ю. Смишляєва ; ред. В. М. Рибка. – Луцьк, 1992. – 119 с.

В. Данилюк

Інститут культурної антропології

Підпорядкування: Інститут народознавства НАН України

Адреса: вул. Наливайка, 6, м. Луцьк, Волинська обл., 43021

Транспорт: тролейбус 5, 9, 8,

маршрутне таксі 1, 8, 10, 11, 12, 22, 23, 24, 25, 28, 29

Час роботи: вільний графік

215

Волинська область

Історична довідка

1992 р. – створено Полісько-Волинський народознавчий центр як сек-

тор Інституту народознавства НАН України.

2005 р. – перейменовано в Інститут культурної антропології на кло-

потання трудового колективу наказом директора Інституту народознавства.

Обсяг фондів

3 тис. од. зб. документів з паперовими носіями (друга пол. ХХ – поч.

XXI ст.)

понад 300 од. зб. фотодокументів

понад 1200 од. зб. аудіокасет (серед. 1980-х)

5 од. зб. відеокасет (серед. 1980-х)

Анотація складу фондів

Зберігаються документи особового походження громадян (студент-

ські конспекти, листування, рукописи праць, документи службової і гро-

мадської діяльності керівника центру); книгозбірня проф. В. Давидюка – до

20 монографій, 7 рукописів; звіти про науково-дослідні експедиції; карто-

графічні матеріали; рукописи наукових творів, монографій; колекція виши-

ванок Полісся, артефакти (ужиткові речі) поч. XX ст.; матеріали наукових

експедицій, наукові документи з фольклористики, етнографії, діалектології,

мистецтвознавста.

Кіно,-фото,-фоно-, відеодокументи включають: світлини експедицій-

них подорожей та етнографічних і археологічних артефактів від серед. 1980-х

рр.; аудіокасети із записами розмов із респондентами переважно на теми тра-

диційної народної культури, відеокасети (етнографічні експедиційні фільми),

фотодокументи.

З 1996 р. видаються “Фольклористичні зошити”, головою редколегії

яких є В. Давидюк. Вийшло одинадцять чисел зошитів (1996–2008).

Архів Полісько-Волинського народознавчого центру започатковано

з приватного фольклорного архіву канд. іст. наук В. Давидюка. Записи сту-

дентів під час щорічних поїздок з метою пошуку скарбів народної пам’яті

склали основу пісенного фонду фоноархіву (понад 170 сюжетів народних

балад, бл. 1 тис. весільних пісень, добірка текстів народної прози – легенди,

перекази, оповіді). Всі фонограми транскрибовані і зберігаються у рукопис-

них фондах архіву. Ініціатори створення фоноархіву – молодші наукові спів-

робітники Б. Завітій та І. Гунчик. Основу фоноархіву складають магнітні

записи 1997–2000 рр. У фоноархіві зберігається понад 1 тис. аудіокасет. На-

явні газети: “Збудіннє” (видавець Громадське культурне об’єднання “Поліс-

сє”, поч. 1980–1990-х); Поліський літературний вісник “Балєсьі Полісся”

(1986); “Літопис Волині” (1955–1992, Канада, Вінніпег).

Фондоутворювач: В. Давидюк – д-р філол. наук, проф. директор По-

лісько-Волинського народознавчого центру НАН України. Всі матеріали –

зібрання проф. В. Давидюка на правах його приватної власності.

Обліково-довідковий аппарат

Реєстр фольклорних записів та фонограм

Тематичні покажчики фольклору

Архівні установи України

216

бібліографія

Полісько-Волинський народознавчий центр : буклет. – Луцьк, 2002. – 12 с.

Давидюк В. Полісько-Волинський народознавчий центр: сім кроків

за десять років / В. Давидюк // Фольклористичні зошити : зб. наук. пр. /

Полісько-Волинський народознавчий центр. – Луцьк : Волин. обл. друкар-

ня, 2002. – Вип. 5. – С. 7–11.

В. Давидюк

217

Дніпропетровська область

Дніпропетровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: проспект Карла Маркса, 18, м. Дніпропетровськ, 49027

Тел.: (0562) 47-17-05, 46-24-28

факс: (0562) 46-05-12

E-mail: muzeum@a-teleport.com

Веб-сайт: www.muzeum.dp.ua

Транспорт: трамвай 1, тролейбус “Б” (зуп. “Історичний музей”)

Час роботи: 10.00–17.00 (щоденно)

Історична довідка

1849 р. – створено громадський Катеринославський музеум за спри-

яння катеринославського губернатора А. Я. Фабра та директора губернської

класичної гімназії Я. Д. Грахова.

1902 р. – на його базі відкрито Обласний музей ім. О. М. Поля, який

очолив відомий історик запорозького козацтва академік Д. І. Яворницький

(1855–1940). Музей мав три відділи: археологічний, нумізматичний та при-

родничий, а також бібліотеку.

1917–1923 рр. – музей мав назву “Народний музей”.

1926 р. – Дніпропетровський крайовий історико-археологічний музей.

1935 р. – отримав назву “Дніпропетровський історичний музей”; його

структуру складали відділи: первіснообщинного ладу, феодалізму, капі-

талізму.

1940 р. – музею присвоєно ім’я академіка Д. І. Яворницького.

1948 р. – у музеї відкрито відділ історії радянського суспільства.

1974 р. – відкрито відділ історії релігії та атеїзму.

1975 р. – відкрито діораму “Битва за Дніпро”.

1982 р. – відкрито літературний відділ.

1987 р. – відкрито меморіальний будинок-музей Д. І. Яворницького

(на правах відділу).

1998 р. – відкрито музей “Літературне Придніпров’я” (на правах від-

ділу).

2001 р. – відкрито музейний центр “О. П. Блаватської та її родини”.

З моменту будівництва спеціального приміщення для музею (1905)

в ньому існувала бібліотека. Усі музейні відділи і підрозділи мають спільне

музейне зібрання і спільні фонди, єдину систему комплектування і обліку.

ДнІпропетровська область

Архівні установи України

218

обсяг фондів

69242 од. зб. документів з паперовими носіями (кін. XV ст. – 2003)

58683 од. зб. фотодокументів (1840-ті рр. – ХХІ ст.)

1683 од. зб. фонодокументів (1900–2003)

22 од. зб. кіно-, відеодокументів (1990–2000)

анотація складу фондів

Документи зберігаються в архівній групі відділу фондів, яку виокрем-

лено в спеціальну групу зберігання відділу фондів у 1974 р.

Наявні фонди та колекції: Азовської губернської канцелярії (1775–

1777); Катеринославського намісництва (1786–1793); Новоросійської гу-

бернської канцелярії (1797–1801); Катеринославського губернського прав-

ління (1808–1856); Малоросійської колегії (1764–1768); Новоросійської

духовної консисторії (1799–1800); Новомосковського лісництва (1766–1848);

канцелярії Новосербського корпусу (1758–1762); Катеринославської палати

цивільного суду (поч. ХІХ ст. – 1840); Катеринославської губернської гім-

назії (1864–1867); Катеринославського товариства “Просвіта” (1909–1917);

академіка Д. І. Яворницького (1869–1940); промислових підприємств (1880–

2006); сільськогосподарчих підприємств (1876–2005); наукових закладів

(1805–2005); освітніх закладів (1815–2005); закладів культури (кін. ХІХ ст. –

2005); учасників революційного руху на Катеринославщині (1880-ті – 1981);

учасників Великої Вітчизняної війни (поч. ХХ ст. – 2005); особові архіви

місцевих діячів (кін. XVIII ст. – 2005 р.); “Varia” (серед. XVIII ст. – 1918); ак-

тових документів XVII–XIX ст. (1632–1878); картографічна колекція (1792–

2000); листівок (1898–1945); рукописних кодексів (кін. XV – кін. XIX ст.);

стародруків кириличного шрифту (1574–1800); стародруків гражданського

шрифту (1737–1800).

Найціннішою є колекція актових джерел XVII–XIX ст., що містить

грамоти, універсали, атестати, ордери, рапорти, купчі, патенти, чолобит-

ні, відписи, записи та інші документи, напр., Коша Війська Запорозького

(проїжджі листи запорозьких козаків, рапорти кошових отаманів П. Івано-

ва та П. Калнишевського), Генеральної Військової канцелярії, полкових та

сотенних канцелярій; універсали гетьманів І. Малашевича, І. Самойловича,

І. Скоропадського, Д. Апостола, К. Розумовського, жалувана грамота Пет-

ра ІІ – Д. Апостолу на гетьманство (1728), жалувана грамота Анни Іоанів-

ни на гетьманство Д. Апостолу (1730), універсал (“абшит”) козаку Переяс-

лавського полку А. Синьооку на звільнення від служби (1744), “писання”

архієпископа Київського та Галицького Варлаама в Київську губернську

канцелярію (1727), “лист” єпископа Переяславського і Бориспольського

Арсенія Берла (1734), грамоти архієпископа Рафаїла Заборовського (1742).

Репрезентовані рукописи деяких регіонів Росії (Архангельської та Воро-

незької губ., Вяземського та Арзамаського пов.), у т. ч.: чолобитна старця

Єлгомської пустині Тарасія цареві Михайлові Федоровичу (1633), чолобит-

на І. Федорова цареві Федору Олексійовичу (1680). Серед наративних дже-

рел на особливу увагу заслуговують два окремих списки літопису Григорія

Граб’янки (XVIII ст.).

Фонд Азовської губернської канцелярії зосередив документи (пере-

важна більшість – ордери князя Г. О. Потьомкіна азовському губернатору

219

Дніпропетровська область

В. О. Черткову, рапорти та повідомлення, що надходили до губернської кан-

целярії з місць) з історії адміністративно-територіального устрою й управ-

ління губернії у “постсічовий” період, в яких висвітлюються соціально-еко-

номічні стосунки в краї, процес конфіскації запорозьких земель, опис майна

запорозької старшини, відомості зборів з поселень колишнього Запорожжя,

роль місцевого населення в постачанні провіанту армії, стосунки запорож-

ців з донськими козаками, влаштування німецьких, албанських та грецьких

колоністів, будівництво фортець тощо.

Фонд канцелярії Катеринославського намісництва містить рапорти

князю Г. О. Потьомкіну щодо характеристики території намісництва, орде-

ри 1788 р. правителю намісництва В. В. Коховському, таємні “предписан-

ня” князя П. Зубова до Катеринославського намісницького правління, ука-

зи, повідомлення, пропозиції, що вийшли з цього правління: повідомлення

1791 р. про корисні копалини на теренах намісництва, “відомість” про кіль-

кість міст, містечок, фортець та сіл намісництва за даними на 1793 р. тощо.

Фонд Катеринославського губернського правління містить комплекс

документів з історії реформи 1861 р. (доповідь губернського предводите-

ля дворянства А. М. Миклашевського в засіданні катеринославських дво-

рянських зборів 17 верес. 1862 р. та його спогади, форму уставної грамоти,

укладеної катеринославським губернським присутствієм щодо селянських

справ, пропозиції катеринославського повітового маршалка Г. В. Нечаєва

щодо реформи та думки з цього питання інших місцевих поміщиків. До-

кументи цього фонду висвітлюють участь нікопольських матросів Катери-

нославщини в Кримській війні 1853–1856 рр. та свідчать про пожертвуван-

ня дворянства на військові справи.

Соціально-економічне положення селянства в краї у 1790–1854 рр.

віддзеркалюється у численних шлюбних свідоцтвах (дозволах поміщиків

на шлюб кріпаків), купчих та свідоцтвах на продаж кріпаків, “Табелі грошо-

вих повинностей з державних селян с. Гупалівки Новомосковського повіту”

(1859–1878).

Фонди промислових підприємств зосередили документи Олександ-

рівського південноросійського заводу Брянського акціонерного товариства

(Брянського заводу; нині – завод ім. Г. І. Петровського), заводів Шодуар,

Гантке, “Метал”, що висвітлюють процес становлення й подальшого роз-

витку гірничої і металургійної промисловості в краї (витяги з книг кате-

ринославської нотаріальної контори про відведення землі під будівництво

Брянського заводу, протоколи, відношення, проекти постачання, коштори-

си, оголошення, свідоцтва, циркуляри, звіти, рахунки, договори, замовлення

та судові справи 1900–1917 рр., свідчення стосовно “продуктивності” праці

Брянського заводу, документи про будівництво заводської церкви.

Фонд Катеринославського культурно-освітнього товариства “Просві-

та” містить документи, що висвітлюють історію національно-визвольного

руху в краї у 1905–1917 рр., видавничу, лекційну, бібліотечну, театральну,

благодійницьку, просвітницьку діяльність цього товариства і окремих його

діячів (статут товариства, звіти, протоколи засідань, запрошення, заяви з

проханням прийняти до складу товариства, програми різних просвітянських

заходів, шевченківських свят, каталоги просвітянської бібліотеки тощо.

У музейному зібранні зосереджені документи:

старих більшовиків: В. К. Аверіна, А. Г. Архіпова, М. Я. Бербенця,

І. О. Блинова, В. С. Будинського, А. Л. Булата, І. П. Бутенко, Н. Й. Вар-

Архівні установи України

220

лена, І. В. Верченка, К. І. Воїнової, А. К. Войцеховича, М. Ф. Волкова,

С. І. Гопнер, Г. К. Губанової, Л. Ф. Замарайкіна, І. Є. Захаренка, І. М. За-

харченка, І. М. Ільїнського, Г. А. Істоміна, В. І. Каменського, А. Ф. Карту-

зова, Е. І. Квірінга, О. О. Кисельова, Н. Й. Клочка, А. С. Кологривенка,

Г. П. Колядинської, Л. С. Колядинського, Г. І. Крайнюка, Г. С. Кучеренка,

Н. М. Левенка, О. Я. Лусса, І. П. Маздріна, М. М. Макарова-Никитина,

Г. С. Максимовича, З. Ф. Марковського, І. З. Марковського, І. Я. Марти-

ненка, З. О. Маслова, К. Г. Мироненка, В. І. Молчанова, М. Ф. Нестерен-

ка, А. Я. Новикова, В. Ю. Олега, П. М. Павловського, Г. І. Петровського,

К. Г. Полонського, П. М. Полякова, Ф. Ф. Поплавського, М. Т. Прохорова,

К. М. Резнікова, К. Г. Руденка, М. Л. Рухмана, Ф. Ф. Рязанова, І. Я. Семено-

ва, Є. Т. Семічева, А. А. Серікова, О. С. Соловйова, Г. Й. Стаханова, Я. І. Ти-

таря, В. В. Тржасковського, І. Н. Угреватова, Г. Ф. Ушакова, П. О. Філюшкі-

на, М. Б. Ханіна, Т. В. Чорного, Ф. В. Чорного, І. П. Юхневича, Я. С. Шаля,

П. С. Яшина;

учасників Великої Вітчизняної війни: В. Б. Бобрищева-Пушкі-

на, М. В. Богданова, В. О. Бондаренка, Л. О. Борисова, В. П. Бражніко-

ва, А. Я. Брандиса, З. Бутової, М. Л. Величая, М. К. Вітра, В. А. Вла-

сенка, М. М. Волкова, О. М. Волохова, І. М. Вороніна, А. М. Воропая,

М.П. Вронського, О. М. Гавви, Д. Л. Гамзіна, В. Н. Гельфанда, Н. В. Гомо-

ненка, Д. М. Глинки, Б. І. Глушка, В. П. Голосова, М. К. Гончара, М. І. Гор-

дієнка, М. С. Гофмана, Б. П. Гридюшка, П. Л. Гузевата, О. І. Гузя, Ю. С. Гу-

рова, П. Я. Гусенка, М. Я. Гушлевського, І. І. Давидченка, М. М. Давидова,

П. М. Денисенка, В. М. Дзяка, А. Л. Донкіна, Г. І. Дробота, І. Я. Дунаєва,

І. П. Дученко, В. В. Жолтикової, О. Д. Жирного, С. М. Журавльова, М. А. За-

вирюхи, Л. П. Зайцева, Г. Г. Зінченка, П. К. Кабака, Л. Л. Кальченка,

П. І. Карпенка, В. П. Каруни, В. С. Кащеєвої, Д. І. Квітки, Б. Г. Клебанова,

П. С. Клюєва, В. І. Коваленка, Г. Д. Ковната, М. І. Козлова, П. І. Кокорі-

на, Ф. Г. Комісарова, П. Т. Кононенка, В. М. Кравченка, Р. Л. Кревченка,

Б. А. Кротова, С. М. Крупського, О. Й. Кулакова, О. Д. Кулакової, І. М. Ку-

расова, М. Г. Курузова, К. П. Кутиги, Є. С. Кушнарьова, І. І. Ларіна, К. І. Ла-

рионова, К. О. Леонова, Ф. Ф. Литвиненка, І. О. Литвинова, Ф. І. Литов-

ченка, М. С. Логвинова, С. К. Ляпоти, Ю. М. Мазана, С. М. Малолітнього,

О. І. Мальчевського, І. А. Манделя, М. П. Маркелова, Я. А. Мартиненка,

А. В. Матюка, М. С. Мачковської, М. Д. Мельник, Л. С. Мережка, В. О. Ме-

щанінова, П. І. Михайлова, В. Т. Михайлюка, Д. Л. Монастирного,

П. П. Мороза, І. М. Настеки, А. І. Нестеренка, Г. Т. Овсійка, О. І. Осипова,

В. В. Павлова, О. М. Панченка, К. П. Пащенка, І. М. Пені, М. Й. Петрова,

Г. О. Плиса, М. С. Поспіла, О. В. Постного, Ю. Г. Пушкіна, В. О. Разумова,

Г. Н. Расторгуєва, П. А. Риндіна, К. В. Рябого, Г. П. Савченка, В. Р. Сарани,

Н. О. Сарани, С. К. Скиби, В. Ф. Скопенка, М. С. Соколова, М. С. Столяро-

ва, В. О. Судця, К. С. Соловйова, І. А. Таранова, А. Я. Тимонюка, В. М. Усо-

ва, О. Ф. Федорова, П. І. Фоміна, М. І. Ходака, Ю. О. Хохулі, А. Д. Христич,

А. К. Хромова, К. Г. Чачхіані, Є. С. Черкасенка, А. І. Чудакова, М. С. Чу-

носова, П. І. Шавуріна, П. З. Шаповала, С. І. Швеця, Г. А. Шелехової,

В. І. Шепеті, М. М. Шибка, О. П. Шкулепова,О. П. Штепенка, М. С. Шу-

лякова, М. Ю. Шутильова, В. П. Юбкіна, Ю. Б. Юдковського, І. М. Юніна,

Є. Ф. Ягельського, І. П. Ялового, Г. К. Яценка.

Музейна збірка містить матеріали з історії повоєнної відбудови, роз-

витку освіти, науки та культури в краї, будівництва метро тощо. Значною є

221

Дніпропетровська область

колекція документів різних політичних партій, рухів, громадських органі-

зацій і товариств, що відображають піднесення культурно-національного

відродження на сучасному етапі, становлення незалежної України, виборів

Президента України, народних депутатів, святкування ювілеїв тощо.

Значну частину музейного зібрання складають особові фонди, серед

яких репрезентативністю вирізняється фонд академіка Д. І. Яворницького

(документальні й наративні матеріали), епістолярій ученого, що містить

листи самого Д. Яворницького, а також листи до нього відомих вітчизняних

та іноземних (англійських, польських, російських, чеських, французьких)

діячів науки і культури, серед яких: Д. І. Багалій, В. О. Біднов, К. О. Біли-

ловський, М. Ф. Біляшівський, І. О. Бєлоусов, С. І. Васильківський, Остап

Вишня, Є. С. Вировий, Ф. К. Вовк, М. К. Вороний, О. О. Гатцук, М. А. Гед-

ройц, В. О. Гіляровський, В. П. Горленко, І. Е. Грабар, Б. Д. Грінченко,

М. С. Грушевський, Е. Гьотце, В. В. Данилов, Е. Діллен, М. В. Довнар-За-

польський, Д. І. Дорошенко, В. О. Ключевський, Ф. Є. Корш, В. Г. Кравчен-

ко, А. Ю. Кримський, М. Л. Кропивницький, О. С. Лашкевич, М. В. Лисен-

ко, М. Ф. Лободовський, М. К. Любавський, В. Д. Машуков, М. Мілоєвич,

Л. Нідерле, Я. П. Новицький, Олена Пчілка (О. П. Косач), М. М. Коцюбин-

ський, Панас Мирний, Т. С. Пассек, В. М. Перетц, П. Пірлінг, Н. Д. Полон-

ська-Василенко, О. О. Потебня, Д.М. Ревуцький, І.Ю. Рєпін, М.В. Родзянко,

М. С. Самокиш, А. С. Синявський, А. О. Скальковський, М. Є. Слабченко,

О. Г. Сластіон, М. П. Старицький, Л. М. Старицька-Черняхівська, К. Й. Сту-

динський, М. Ф. Сумцов, С. А. Таранушенко, В. В. Тарновський, І. М. Тру-

ба, В. К. Трутовський, Г. М. Хоткевич, В. М. Щербаківський, П. С. Уварова.

Особові фонди вміщують документи місцевого дворянства і під-

приємців: С. Г. Адаменка, Г. П. Алексєєва, П. Деконського, С. В. Євецько-

го, О. І. Єгорова, П. І. Жевахова, Г. А. Залюбовського, О. Ф. Ланжерона,

А. Магденка, Д. Т. Мізка, А. М. Миклашевського, Г. В. Нечаєва, О. М. Поля,

П. та Л. Руденків, О. М. та С. М. Синельнікових, П. А. Струкова, В. О. та

В. В. Толстікових, М. П. Урусова, А. Є. та Г. Г. Харченків, В. Є. Чарико-

ва, І. Я. Шперберга; громадських діячів: члена товариства “Земля і воля”

К. Є. Котова, членів товариства “Просвіта” І. М. Труби, П. О. Щукіна,

В. О. Біднова; викладача губернської класичної гімназії Ф. В. Локтя; на-

уковців та культурно-громадських діячів: І. Я. Акінфієва, В. І. Бушує-

ва, А. С. Синявського, В. О. Біднова, В. Д. Машукова, Ф. І. Локтя, лікаря

П. П. Рекала; сучасних істориків Ю. А. Мицика, В. М. Заруби; металурга

І. І. Коробова; комбайнера Г. І. Байди; токаря В. С. Максимова; письмен-

ників: Олеся Гончара, С. Ф. Глинської, М. С. Голодного, Д. Б. Кедріна,

Б. Т. Карапиша, Ф. Карпенко, М. Д. Кашель, П. Т. Кононенка, В. Ф. Кор-

жа, М. А. Миколаєнка, Н. П. Нікуліної, Г. П. Світличної, М. С. Селезньова,

І. Г. Сокульського, П. М. Усенка, М. А. Чхана, М. П. Чабана, І. М. Шаповала,

П. З. Шаповала, М. О. Штейна (Шатрова); літературознавця В. Я. Рогова;

академіків А. І. Задонцева, В. А. Лазаряна, К. Ф. Стародубова, Б. П. Со-

колова, О. М. Терпігорєва, О. П. Чекмарьова; проф. І. І. Крижановської;

акторів С. Ю. Ващука, А. А. Верменича, О. В. Горського, М. Ф. Ільченка,

І. Г. Кобринського, М. Д. Садовського, З. С. Хрукалової, Н. А. Суржиної;

архітекторів О. Л. Красносельського, В. О. Зуєва.

Фонд “Varia” містить окремі документи різної тематики: про поже-

жу 15 серп. 1839 р. дворянського будинку в Катеринославі, викуп місцевим

Архівні установи України

222

дворянством пам’ятника Катерині ІІ, святкування 100-літнього ювілею міс-

та (1887), епідемію скарлатини в Катеринославі (1906), українські установчі

збори (1917–1918), дніпрових лоцманів.

Зберігаються документи з історії інших регіонів України: Полтавщи-

ни, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини.

Фотогрупа (фототека та неготека) має фотодокументальні матеріали

з історії краю і країни в хронологічному діапазоні з 1840-х рр. до сьогоден-

ня. У фотогрупі виділені наступні колекції: зразки раннього періоду ста-

новлення фотографії: дагеротипи 1843–1855 рр., виготовлені у Москві, які

зображують мешканок Катеринославської губернії, портретна фотографія

на склі (Київ, 1865); фотопортрети катеринославських фотоательє періоду

становлення фотосправи в місті (1860–1890, фотомайстерні В. Л. Міткіна,

М. Ф. Іванова, В. Петриковського та ін.); фотопортрети фотомайстерень

міст Катеринославської губернії (1860 – поч. ХХ ст.) ілюструють розвиток

фотосправи в краї; сюжетні фотографії, виконані катеринославськими фо-

тографами, відображають промисловий розвиток, громадські події в краї

(кін. ХІХ – поч. ХХ ст.); фотографії етнографа В. О. Бабенка відтворюють

національні типи, матеріальну культуру, побут народностей Катеринослав-

ської губернії (1904–1905); негативи на склі краєзнавця, історика В. Д. Ма-

шукова з видами православних церковних пам’яток, пам’яток архітектури

Катеринослава, Катеринославської губернії, Російської імперії (1890–1910);

скляні негативи поч. ХХ ст. геолога Е. К. Фукса показують розвиток гірни-

чорудної промисловості Криворіжжя; скляні негативи комплексної Дніпро-

будівської експедиції (1927–1932); негативи на склі дмухайлівського фото-

графа П. Д. Борисенка (1920–1940); портретні та групові знімки соціальних

типів, сюжетні знімки соціальних перетворень в селах Магдалинівського

району; негативи дніпропетровського фотокореспондента А. І. Запари різ-

нобічно відтворюють всі сфери життя краю (1960–1980); поштові листівки

колекціонерів А. Ф. Стародубова, М. Я. Карасьова з видами архітектури Ка-

теринослава на поштових листівках кін. ХІХ – поч. ХХ ст., виданих катери-

нославськими, вітчизняними, іноземними видавництвами; фотолистівки з

видами Дніпропетровська (1929–1930); поштові листівки серій “Українські

типи і краєвиди”, “Типи і види Малоросії” (1902–1917) вітчизняних та іно-

земних видавництв з видами міст Катеринославської губернії, Російської ім-

перії; художні поштові листівки 1890–1910-х рр. вітчизняних та іноземних

видавництв (листівка-репродукція, вітальна, дитяча тощо); фотоколекція

Д. І. Яворницького і фотографії з родинного архіву ученого 1870–1930-х рр.

містять фотографії археологічних розкопок на території Катеринославської

губернії, фотографії предметів матеріальної і духовної культури запорозь-

кого козацтва, фоторепродукції і літографії портретів гетьманів, фотогра-

фії громадських діячів, учених; фотографії з родинного архіву О. М. Поля

(1870–1880).

Фотоматеріали різнобічно відображають всі теми життя міста та краю,

відтворюють загальні питання історії країни. Загальний та місцевий матеріал

відображено на сюжетних, портретних фотографіях. Фотографії розкрива-

ють міжнародні відносини, політичні, економічні, культурні зв’язки, збройні

сили, війни, воєнні конфлікти (вітчизняну війну 1812 р., російсько-турець-

кі, кримська, російсько-японську, Першу світова, громадянську війни, ра-

дянсько-фінську війну 1939–1940 рр., Велику Вітчизняну війну, партизансь-