Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія,
джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. — Київ:
Інститут історії України НАН України, 2005. — 38 с.
У дисертації досліджується комплекс унікальних повідомлень з
давньоруської історії, що міститься в знаменитому труді Василя
Татіщева Історія Російська. В історіографії вони здобули назву
татіщевські відомості. Традиційно татіщевські відомості трактують
як надзвичайної цінності уламки автентичного літописання Х – ХІІІ
ст. Вони широко залучалися до досліджень з історії домонгольської
Русі, суттєво впливаючи на наукове розуміння подій, особистостей та
процесів Х – ХІІІ ст. Як наслідок, в науці утвердився значною мірою
містифікований образ цілої історичної епохи. У дисертації здійснено
спробу продемонструвати, що насправді «татіщевські відомості» є
містифікаціями, авторство яких належить самому Василю Татіщеву.
Передусім, досліджено справжні літописні джерела, якими
послуговувався Татіщев, чим продемонстровано, що жодного місця
«невідомим» та «втраченим» древнім літописам серед них немає. У
дослідженні з’ясовано мотиви, що спонукали історика вдаватися до
вигадування, а також на низці конкретних прикладів продемонстровано
технічний інструментарій містифікатора. «Історію Російську»
Татіщева вміщено у широкий контекст аналогічних явищ європейської
історіографії.