Леонард Штокель (1510–1560) належить до визначних особистостей
словацької історії. Він є найвідомішим пропагандистом лютерової
реформації на Східній Словаччині. На основі «Символічних книг» тa
праці Ф. Меланхтона «Loci communes» («Спільні основи») Л. Штокель
уклав найдавнішу пам'ятку угорського лютеранства під назвою
«Confesio Pentapolitana» («Пентаполітанська конфесія»), в якій було
проголошено євангелістичне віросповідання для п'яти міст
Словаччини: Бардіїв, Кошиці, Левоча, Пряшів, Сабінов. Також
важливим є місце Леонарда Штокеля в історії шкільництва.