(Укр. яз. ). Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05 / Ін-т
психології ім. Г. С. Костюка АПН України. — К. , 2008. — 20 с.
Анотація.
Досліджено вплив рівня розвитку шкільного соціального середовища на процес корекції особистості школярів з соціально-дезадаптовною поведінкою.
Розкрито зміст поняття соціального середовища школи як сукупності взаємовпливів учнів, педагогів, батьків під час навчально-виховного процесу, що передбачає поширення соціального досвіду усіх зазначених груп на основі взаємопроникнення їх субкультур. З'ясовано, що наявність дітей з соціально дезадаптованою поведінкою безпосередньо пов'язана з рівнем розвитку соціального середовища класу: найбільшу кількість учнів з соціально дезадаптованою поведінкою зафіксовано на рівні розвитку "розпад на групи", найменшу - на рівні "об'єднання".
Встановлено, що ступінь дезадаптації учнів також зростає відповідно до рівня розвитку соціального середовища класу.
Доведено, що найбільше посилюється ступінь дезадаптації на рівні розвитку "розпад на групи".
Зроблено висновок, що соціальна дезадаптація учнів достовірно пов'язана з їх низьким соціометричним статусом і високим рівнем тривожності, а також низьким соціометричним статусом і неадекватною (заниженою або завищеною) самооцінкою. Розроблено модель соціально-психологічної корекції особистості соціально дезадаптованих учнів, яка базується на роботі з шкільним соціальним середовищем в цілому із застосуванням спеціальних технологій.
Зміст.
Теоретичні напрями дослідження процесу соціальної дезадаптації.
Емпіричне дослідження процесу соціально-психологічної адаптації учнів.
Складові та етапи реалізації моделі соціально-психологічної корекції особистості учнів з соціально дезадаптованою поведінкою.
Стоимость данного файла составляет 5 баллов
Анотація.
Досліджено вплив рівня розвитку шкільного соціального середовища на процес корекції особистості школярів з соціально-дезадаптовною поведінкою.
Розкрито зміст поняття соціального середовища школи як сукупності взаємовпливів учнів, педагогів, батьків під час навчально-виховного процесу, що передбачає поширення соціального досвіду усіх зазначених груп на основі взаємопроникнення їх субкультур. З'ясовано, що наявність дітей з соціально дезадаптованою поведінкою безпосередньо пов'язана з рівнем розвитку соціального середовища класу: найбільшу кількість учнів з соціально дезадаптованою поведінкою зафіксовано на рівні розвитку "розпад на групи", найменшу - на рівні "об'єднання".
Встановлено, що ступінь дезадаптації учнів також зростає відповідно до рівня розвитку соціального середовища класу.
Доведено, що найбільше посилюється ступінь дезадаптації на рівні розвитку "розпад на групи".
Зроблено висновок, що соціальна дезадаптація учнів достовірно пов'язана з їх низьким соціометричним статусом і високим рівнем тривожності, а також низьким соціометричним статусом і неадекватною (заниженою або завищеною) самооцінкою. Розроблено модель соціально-психологічної корекції особистості соціально дезадаптованих учнів, яка базується на роботі з шкільним соціальним середовищем в цілому із застосуванням спеціальних технологій.
Зміст.
Теоретичні напрями дослідження процесу соціальної дезадаптації.
Емпіричне дослідження процесу соціально-психологічної адаптації учнів.
Складові та етапи реалізації моделі соціально-психологічної корекції особистості учнів з соціально дезадаптованою поведінкою.
Стоимость данного файла составляет 5 баллов