Київський університет ім. Б. Грінченка І курс, іспит з літератури
Стародавнього Сходу
5 розмір шрифта 4 колонки, 22 торінки А4 Основні питання:
Дописемний етап розвитку літератури.
Поняття про міф. Міфічна свідомість.
Міфологія. Типи міфів.
Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
Міф і казка.
Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
Теорія первісного синкретизму О. М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
Зони виникнення та функціонування літератури Давнього Сходу.
Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
Заупокійна література Давнього Єгипту.
Афористика й дидактика в давньоєгипетській літературі.
Казки Давнього Єгипту.
Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики.
Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про Інанну.
Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
Жанри шумерської лірики.
Шумерська дидактична література.
Аккадська космогонічна поема «Енума Еліш».
Епос про Гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
Дидактика й афористика в аккадській літературі.
Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
Структура та жанровий склад ТаНаХу.
Історичні умови формування текстів біблійного канону. ТаНаХ як синтез історичного досвіду єврейського народу.
Фольклорні основи ТаНаХу. Особливості віршування.
Тора (П’ятикнижжя Мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
Склад і характеристика П’ятикнижжя.
Космогонія та антропогонія Книги Буття.
Історія патріархів у Книзі Буття – історія Завіту й Обіцяння.
Епос про Вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі Завіту.
Епічні книги розділу «Невиїм» («Пророки»).
Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг Старого Завіту. Колізія «пророк і цар».
Ліричні жанри ТаНаХу. Псалтир.
Поетика «Пісні над Піснями».
Філософська притчева традиція ТаНаХу.
Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі.
Індуїстські «Веди» як два типи текстів.
Особливості давньоіндійської гімнографії.
«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
Логічні та риторичні докази «Бхаґават-ґіти».
«Рамаяна». Проблема авторства.
Герої «Рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
Буддійський канон. «Трипітака». Жанр сутри.
Китайська міфологія. Культ предків.
Поетичний світ «Ши Цзин».
«І Цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь.
Конфуціанський канон. «Лунь юй».
Даоський канон. «Дао Де Цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
Багатоплановість діалогів «Чжуан-Цзи».
«Історичні нотатки» («Ши Цзин») Сима Цяня.
Лірична поезія Давнього Китаю.
Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
Дуалізм зороастризму. Вчення Заратуштри.
Склад і жанри Авести.
Художня своєрідність «Гат».
«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
У тексті зустрічаються статті не тільки українською мовою, а й російською, а також часто містяться перекладні першоджерела.
5 розмір шрифта 4 колонки, 22 торінки А4 Основні питання:
Дописемний етап розвитку літератури.
Поняття про міф. Міфічна свідомість.
Міфологія. Типи міфів.
Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
Міф і казка.
Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
Теорія первісного синкретизму О. М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
Зони виникнення та функціонування літератури Давнього Сходу.
Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
Заупокійна література Давнього Єгипту.
Афористика й дидактика в давньоєгипетській літературі.
Казки Давнього Єгипту.
Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики.
Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про Інанну.
Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
Жанри шумерської лірики.
Шумерська дидактична література.
Аккадська космогонічна поема «Енума Еліш».
Епос про Гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
Дидактика й афористика в аккадській літературі.
Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
Структура та жанровий склад ТаНаХу.
Історичні умови формування текстів біблійного канону. ТаНаХ як синтез історичного досвіду єврейського народу.
Фольклорні основи ТаНаХу. Особливості віршування.
Тора (П’ятикнижжя Мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
Склад і характеристика П’ятикнижжя.
Космогонія та антропогонія Книги Буття.
Історія патріархів у Книзі Буття – історія Завіту й Обіцяння.
Епос про Вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі Завіту.
Епічні книги розділу «Невиїм» («Пророки»).
Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг Старого Завіту. Колізія «пророк і цар».
Ліричні жанри ТаНаХу. Псалтир.
Поетика «Пісні над Піснями».
Філософська притчева традиція ТаНаХу.
Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі.
Індуїстські «Веди» як два типи текстів.
Особливості давньоіндійської гімнографії.
«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
Логічні та риторичні докази «Бхаґават-ґіти».
«Рамаяна». Проблема авторства.
Герої «Рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
Буддійський канон. «Трипітака». Жанр сутри.
Китайська міфологія. Культ предків.
Поетичний світ «Ши Цзин».
«І Цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь.
Конфуціанський канон. «Лунь юй».
Даоський канон. «Дао Де Цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
Багатоплановість діалогів «Чжуан-Цзи».
«Історичні нотатки» («Ши Цзин») Сима Цяня.
Лірична поезія Давнього Китаю.
Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
Дуалізм зороастризму. Вчення Заратуштри.
Склад і жанри Авести.
Художня своєрідність «Гат».
«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
У тексті зустрічаються статті не тільки українською мовою, а й російською, а також часто містяться перекладні першоджерела.