Київ: Друкарня Української Академії Наук, 1928. — 411 с.
В праці зосереджена увага на літературознавчих дослідженнях
світового фольклору, етнографічних та антропологічних дослідженнях
населення України.
"Волосова борода".
Народні легенди про Шевченка - і пісня про "Шевченка".
До історії мандрівних повідань про мудрих суддів.
До питання про стародавні українські релігійні повідання.
Міжнародня казка про щасливого самозванця-угадька.
"Мерзотний піст вірменський Арцівуріїв".
Легенда про семеро сплящих юнаків ефеських.
"Калач-малач, кішміш-мішміш".
Про антропологічний склад східніх слов'ян.
Про "Биліни".
Як треба класифікувати народні пісні.
Етнографічні й инші українські видання московських лубочників рр. 1888-1893.
Етнографічна Україна в російських ілюстрованих часописах протягом одного року.
Дещо про білорусофільство в Росії.
Галицькі етнографічні та етнографічно - історичні органи в 1890-их роках.
До етнографії т. зв Новоросії.
До етнографії Полісся.
До етнографії Чернігівщини.
Корифей української музичної етнографії. М. В. Лисенко.
Епігони давньої Галицької науки 1894.
Михайло Комар.
М. П. Драгоманов.
Дреперова книжка в Галичині.
Українська етнографія в чужім опоетизуванні.
"Hanka Fecit".
Етнологічні й філологічні ложки дьогтю в бочках меду.
Дві нововідкриті індоевропейські народності.
Народні легенди про Шевченка - і пісня про "Шевченка".
До історії мандрівних повідань про мудрих суддів.
До питання про стародавні українські релігійні повідання.
Міжнародня казка про щасливого самозванця-угадька.
"Мерзотний піст вірменський Арцівуріїв".
Легенда про семеро сплящих юнаків ефеських.
"Калач-малач, кішміш-мішміш".
Про антропологічний склад східніх слов'ян.
Про "Биліни".
Як треба класифікувати народні пісні.
Етнографічні й инші українські видання московських лубочників рр. 1888-1893.
Етнографічна Україна в російських ілюстрованих часописах протягом одного року.
Дещо про білорусофільство в Росії.
Галицькі етнографічні та етнографічно - історичні органи в 1890-их роках.
До етнографії т. зв Новоросії.
До етнографії Полісся.
До етнографії Чернігівщини.
Корифей української музичної етнографії. М. В. Лисенко.
Епігони давньої Галицької науки 1894.
Михайло Комар.
М. П. Драгоманов.
Дреперова книжка в Галичині.
Українська етнографія в чужім опоетизуванні.
"Hanka Fecit".
Етнологічні й філологічні ложки дьогтю в бочках меду.
Дві нововідкриті індоевропейські народності.