/ Пер. з англ. Сліпченко. — К.: Ніка-Центр, 2004. — 184 с. — (Зміна
парадигми; Вип. 7).
Книжка видатного американського вченого Пола Коннертона «Як
суспільства пам'ятають» належить до такої мало знаної на
українських академічних теренах царини, як культурна
антропологія.
Вона є фундаментальним внеском до розвитку теми соціального виміру пам'яті, ставши свого роду відкриттям і для антропологів, і для тих, хто займається соціальними теоріями.
Центральною концепцією Коннертона постає концепція «пам'яті-звички». Саме крізь призму цієї «пам'яті-звички», пам'яті тіла пропонується подивитися, як інтер'єризується пам'ять, стаючи основою соціального-культурного-політичного безсвідомого. Головна проблема, яку ставить дослідник, полягає в тому, щоб з'ясувати: в який спосіб пам'ять груп підтримується та передається наступним поколінням? Відповідаючи на це запитання, Коннертон веде свій аргумент крізь три головних напрямки: структури соціальної пам'яті, церемонії вшанування пам'яті та пам'ять тіла — тілесні практики й техніки тіла.
Розрахована на культурних антропологів, Істориків, філософів, соціологів та історики мистецтва, а також студентів і викладачів зазначених спеціальностей. Українською перекладена вперше.
Вона є фундаментальним внеском до розвитку теми соціального виміру пам'яті, ставши свого роду відкриттям і для антропологів, і для тих, хто займається соціальними теоріями.
Центральною концепцією Коннертона постає концепція «пам'яті-звички». Саме крізь призму цієї «пам'яті-звички», пам'яті тіла пропонується подивитися, як інтер'єризується пам'ять, стаючи основою соціального-культурного-політичного безсвідомого. Головна проблема, яку ставить дослідник, полягає в тому, щоб з'ясувати: в який спосіб пам'ять груп підтримується та передається наступним поколінням? Відповідаючи на це запитання, Коннертон веде свій аргумент крізь три головних напрямки: структури соціальної пам'яті, церемонії вшанування пам'яті та пам'ять тіла — тілесні практики й техніки тіла.
Розрахована на культурних антропологів, Істориків, філософів, соціологів та історики мистецтва, а також студентів і викладачів зазначених спеціальностей. Українською перекладена вперше.