У статті розглядається останній український переклад трагедії
«Гамлет» В. Шекспіра, виконаний поетом, прозаїком, культурологом
Юрієм Андруховичем, оригінальну творчість якого дослідники
відносять до постмодерністського табору. Цей переклад, надрукований
в часописі «Четвер» 2000 року (№ 10), а також поставлений на сцені
Київського Молодого театру, став наступною, постмодерністською за
духом, українською інтерпретацією найвідомішого Шекспірового твору.
Тож небезпідставним буде його комплексний перекладознавчий аналіз
крізь призму мовностильових настанов перекладача, з перспективи
цілісної перекладацької стратегії якого він ще не вивчався (хоча
дослідження окремих аспектів Андруховичевого перекладу вже
провадились).