Монографія. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. —
136 с.
Монографія присвячена дослідженню осучаснення і розвитку основних жанрових ознак християнської релігійної проповіді в українській публіцистиці. Проведено комплексне вивчення наукових здобутків у галузі історичної рухомості жанру проповіді та жанрової структури публіцистичних текстів Є. Сверстюка, М. Мариновича, І. Ортинського. З'ясовано, що проповідницький жанр, хоч і підпорядковувався деяким канонічним вимогам технічного укладання тексту, не міг розвиватися лише у цих жанрових трафаретах. У цьому чи не найбільше наблизилася до особливостей проповіді публіцистика морально-етичного спрямування. Спільними для цих видів красномовства є надтрафаретне функціонування інтерпретації християнської ідеї, переважання змісту над формою, єдине (Біблійне) метафоричне поле авторських запозичень, творче їх переосмислення та дидактичне спрямування.
ISBN 978-966-1585-05-7
Монографія присвячена дослідженню осучаснення і розвитку основних жанрових ознак християнської релігійної проповіді в українській публіцистиці. Проведено комплексне вивчення наукових здобутків у галузі історичної рухомості жанру проповіді та жанрової структури публіцистичних текстів Є. Сверстюка, М. Мариновича, І. Ортинського. З'ясовано, що проповідницький жанр, хоч і підпорядковувався деяким канонічним вимогам технічного укладання тексту, не міг розвиватися лише у цих жанрових трафаретах. У цьому чи не найбільше наблизилася до особливостей проповіді публіцистика морально-етичного спрямування. Спільними для цих видів красномовства є надтрафаретне функціонування інтерпретації християнської ідеї, переважання змісту над формою, єдине (Біблійне) метафоричне поле авторських запозичень, творче їх переосмислення та дидактичне спрямування.
ISBN 978-966-1585-05-7