Львів, 1993, - 6 с.
Стаття. Мине сто літ і якийсь український соціолог із здивуванням розглядатиме одне патологічне явище в нашім громадськім життю, а саме дурійку об'єднання. Об'єднання, як самоціль! Щоб не було проводу одного якогось табору, хоч таке буває всюди, хоч би в В. Брітанії, де націю провадить якась одна партія, а ніколи - якесь об'єднання. Ця відраза до провідництва іде в нас так далеко, що всі групи охоче спихають його на плечі так званого "народу", нарід вирішить, нарід нам вкаже. Кому вкаже? Проводові! ?
Стаття. Мине сто літ і якийсь український соціолог із здивуванням розглядатиме одне патологічне явище в нашім громадськім життю, а саме дурійку об'єднання. Об'єднання, як самоціль! Щоб не було проводу одного якогось табору, хоч таке буває всюди, хоч би в В. Брітанії, де націю провадить якась одна партія, а ніколи - якесь об'єднання. Ця відраза до провідництва іде в нас так далеко, що всі групи охоче спихають його на плечі так званого "народу", нарід вирішить, нарід нам вкаже. Кому вкаже? Проводові! ?