К.: Ніка-Центр, 2000. - 268 с.
У своїй новій книжці відома польська дослідниця історіографії Ева
Доманська простежує розвиток теорії знання про минуле від середини
XX до початку XXI століття на тлі загальних змін у західній
гуманітаристиці. Авторка не лише критично аналізує
постмодерністський виклик історіописанню, але і розглядає становище
історіографії після постмодернізму, простежуючи формування нової
постгуманітарної парадигми в гуманітаристиці та соціальних науках.
Звертаючи увагу на кризовий стан сучасної історіографії, пов'язаний
із неспіввимірністю результатів досліджень із дійсністю, що
змінюється, та суспільними очікуваннями, Доманська пропонує власний
рецепт виходу з цієї ситуації: концепцію практичної методології,
яка покликана повернути історії її традиційну привілейовану позицію
в гуманітаристиці.
Для істориків, культурологів, антропологів, літературознавців, соціологів, політологів, а також усіх, хто цікавиться змінами у сучасній гуманітаристиці.
Для істориків, культурологів, антропологів, літературознавців, соціологів, політологів, а також усіх, хто цікавиться змінами у сучасній гуманітаристиці.