К.: ЦК ЛКСМУ "Молодь", 1962.
У роки Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники,
здійснюючи політику розорення і пограбування тимчасово окупованих
ними районів, вивезли з Радянського Союзу величезну кількість
матеріальних цінностей, в тому числі творів мистецтва.
Серед украдених фашистами унікумів була й знаменита янтарна кімната
Катерининського палацу-музею у місті Пушкіно під Ленінградом.
Незабаром після закінчення війни стало відомо, що деталі оздоблення
янтарної кімнати разом з іншими музейними експонатами за
розпорядженням одного з найближчих поплічників Гітлера гауляйтера
Еріха Коха відправлено до міста Кенігсберга (нині Калінінград). У
перші післявоєнні роки було створено комісію по розшуках скарбів,
украдених гітлерівцями. Комісія провела велику роботу, метою якої
було повернення радянському народові його добра. Розшуки янтарної
кімнати тривають і досі.
Влітку 1958 року обласна газета «Калининградская правда»
надрукувала серію статей, в яких розповідалося про янтарну кімнату,
її викрадення і розшуки. Потім побачив світ окремою брошурою нарис
В. Дмитрієва «Дело о янтарной комнате» (Калінінградське книжкове
видавництво, 1960 р). Ці матеріали знайшли широкий відгук серед
читачів. До редакції газети, до видавництва, а також на адресу
партійних і радянських органів Калінінграда надійшло і ще надходить
багато листів. В них трудящі запитують про те, що являла собою
янтарна кімната, просять докладніше розповісти про все, що
пов'язано з нею, виявляють бажання допомогти в розшуках її.
Прагнучи відповісти на ці запитання, автори пропонують до уваги
читачів повість «Таємниця янтарної кімнати».
Книга побудована на документальній основі. Автори її, учасники
розшуків янтарної кімнати, використали численні архівні і музейні
документи, в яких описується викрадений скарб і подається його
історія, довідкові та монографічні матеріали з історії Кенігсберга,
а також матеріали комісії по розшуках янтарної кімнати.