Магістерська робота: ТНПУ ім. В. Гнатюка, Тернопіль, 2013, 56 с. У
роботі теоретично та експериментально досліджувались спектри
модуляційного фотовідбивання епітаксійних плівок LT–GaAs,
LT–(Ga,Mn)As. Теоретично досліджено функції, які описують спектри
модуляційного фотовідбивання; експериментально отримано спектри
модуляційного фотовідбивання для епітаксійних плівок LT–GaAs,
LT–Ga0,992Mn0,008As, LT–Ga0,99Mn0,01As, LT–Ga0,98Mn0,02As та
LT–Ga0,94Mn0,06As; засобами пакету MatLab апроксимовано
експериментальні спектри відповідними теоретичними залежностями;
проаналізовано отримані результати.
Теоретична новизна роботи полягає у тому, що у ній отримано формули, які надають змогу спростити аналіз експериментальних спектрів модуляційного фотовідбивання. За допомогою отриманих формул, можна у певних випадках доволі точно визначати початкові параметри апроксимації таких спектрів. З іншого боку, новизною роботи стало експериментальне встановлення того, що енергія переходу ЕSO (енергія переходу з підзони спін-орбітально відщеплених дірок у зону провідності) становить приблизно 1,77 еВ та практично не залежить від вмісту марганцю в епітаксійних плівках LT–(Ga,Mn)As за його невеликого (до 6%) вмісту у них. Висловлено гіпотезу, яка може пояснювати такий експериментально встановлений факт.
Теоретична новизна роботи полягає у тому, що у ній отримано формули, які надають змогу спростити аналіз експериментальних спектрів модуляційного фотовідбивання. За допомогою отриманих формул, можна у певних випадках доволі точно визначати початкові параметри апроксимації таких спектрів. З іншого боку, новизною роботи стало експериментальне встановлення того, що енергія переходу ЕSO (енергія переходу з підзони спін-орбітально відщеплених дірок у зону провідності) становить приблизно 1,77 еВ та практично не залежить від вмісту марганцю в епітаксійних плівках LT–(Ga,Mn)As за його невеликого (до 6%) вмісту у них. Висловлено гіпотезу, яка може пояснювати такий експериментально встановлений факт.