Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. —
Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського, 2004. — 15 с.
Дисертація присвячена актуальній і мало вивченій проблемі в історії
піздньоантичної і ранньосередньовічної Боспорської держави –
проникненню і поширенню християнства.
Хронологічні рамки роботи – III–VI ст. обумовлені корінною зміною політичної ситуації в Боспорському царстві. Воно почалося з вторгнення в середині III ст. германців і завершилося припиненням правління місцевої династії і воцарінням на Боспорі візантійської адміністрації.
У процесі християнізації Боспору виділено 4 хронологічних періоди: 1 період (перша половина III ст.) – знайомство боспорян із християнським віровченням; 2 період (друга половина III – початок IV ст.) – створення ранньохристиянських громад; 3 період (перша чверть IV – друга третина V ст.) – самостійне функціонування Боспорської єпархії; 4 період (третя третина V – VI ст.) – християнство – державна релігія Боспору.
Поширення християнства на Боспорі відбувалося досить повільно, протягом тривалого часу основні маси сільського населення, як про це свідчать археологічні пам’ятники, були язичеськими. Водночас, на означеному етапі, християнська церква починає відігравати провідну роль у суспільно-політичному житті держави, сприяє його збереженню і переростанню в нову якість. Основи суспільного і релігійного життя, закладені на Боспорі християнською церквою в ранньовізантійську епоху виявилися міцними і незважаючи на вторгнення варварів зберігалися ще багато століть.
Хронологічні рамки роботи – III–VI ст. обумовлені корінною зміною політичної ситуації в Боспорському царстві. Воно почалося з вторгнення в середині III ст. германців і завершилося припиненням правління місцевої династії і воцарінням на Боспорі візантійської адміністрації.
У процесі християнізації Боспору виділено 4 хронологічних періоди: 1 період (перша половина III ст.) – знайомство боспорян із християнським віровченням; 2 період (друга половина III – початок IV ст.) – створення ранньохристиянських громад; 3 період (перша чверть IV – друга третина V ст.) – самостійне функціонування Боспорської єпархії; 4 період (третя третина V – VI ст.) – християнство – державна релігія Боспору.
Поширення християнства на Боспорі відбувалося досить повільно, протягом тривалого часу основні маси сільського населення, як про це свідчать археологічні пам’ятники, були язичеськими. Водночас, на означеному етапі, християнська церква починає відігравати провідну роль у суспільно-політичному житті держави, сприяє його збереженню і переростанню в нову якість. Основи суспільного і релігійного життя, закладені на Боспорі християнською церквою в ранньовізантійську епоху виявилися міцними і незважаючи на вторгнення варварів зберігалися ще багато століть.