К.: Академія наук Української РСР, 1961. — 412 с.
Дана збірка, будучи першим більш-менш повним нотним виданням українських народних пісень-романсів — жанру, ще мало вивченого українськими музикознавцями та фольклористами,— природно, не охоплює всього багатства пісенно-романсової творчості українського народу. Багато ще не записаних і не опублікованих романсів зберігається у побуті народу, чекаючи на своїх збирачів. Подальші дослідження, безперечно, дадуть чимало нового, збагатять наші уявлення про цей цікавий жанр українського фольклору.
Весь пісенний матеріал збірника згруповано і розташовано по можливості за тематичним принципом: пісні-романси на історичну тематику, суспільно-побутові, родинно-побутові тощо. Проте, оскільки у багатьох піснях-романсах помічається тісне поєднання і переплетіння різноманітних мотивів, зокрема особистих та громадських, упорядник вирішив не виділяти окремих розділів, щоб запобігти утворенню штучних бар’єрів між окремими групами.
3 численних варіантів пісень-романсів, поширених у побуті, упорядник намагався відібрати лише найдосконаліші. Деякі редакційні зміни, внесені концертно-виконавською практикою в окремі, вже опубліковані раніше пісні, упорядник також вважав за доцільне закріпити у збірнику.
Дана збірка, будучи першим більш-менш повним нотним виданням українських народних пісень-романсів — жанру, ще мало вивченого українськими музикознавцями та фольклористами,— природно, не охоплює всього багатства пісенно-романсової творчості українського народу. Багато ще не записаних і не опублікованих романсів зберігається у побуті народу, чекаючи на своїх збирачів. Подальші дослідження, безперечно, дадуть чимало нового, збагатять наші уявлення про цей цікавий жанр українського фольклору.
Весь пісенний матеріал збірника згруповано і розташовано по можливості за тематичним принципом: пісні-романси на історичну тематику, суспільно-побутові, родинно-побутові тощо. Проте, оскільки у багатьох піснях-романсах помічається тісне поєднання і переплетіння різноманітних мотивів, зокрема особистих та громадських, упорядник вирішив не виділяти окремих розділів, щоб запобігти утворенню штучних бар’єрів між окремими групами.
3 численних варіантів пісень-романсів, поширених у побуті, упорядник намагався відібрати лише найдосконаліші. Деякі редакційні зміни, внесені концертно-виконавською практикою в окремі, вже опубліковані раніше пісні, упорядник також вважав за доцільне закріпити у збірнику.