Київ: друкарня С.А.Борисова, 1905. - 320 с.
Любов Олександрівна Яновська (псевдоніми Ф. Екуржа, Омелько Реп'ях, уроджена Щербачова Любов; *1861—†1933) — письменниця і громадська діячка. Родом з с. Миколаївки на Чернігівщині. Закінчила Полтавський інститут шляхетних дівчат (1881) і працювала вчителькою в Лубенському повіті на Полтавщині, була засновницею недільних шкіл. З 1905 жила в Києві, де й померла. Писати починала російською мовою, потім перейшла на українську. Перше українське оповідання «Злодійка Оксана» датоване 1897 р. Яновська - авторка близько 100 оповідань, повістей, романів, значна частина яких не була друкована за її життя, а деякі й не були закінчені. Твори Яновської присвячені зображенню життя селянства й інтелігенції; манера письма реалістична в народницькому дусі. Після згаданого оповідання була написана драма «Повернувся з Сибіру» (1897), далі з'явилися повість «Городянка» (1900), комедія «На Зелений Клик» (1900). Чимало творів передруковано чи й надруковано вперше вже за української держави 1918 р. чи за радянського часу: зокрема п'єси «Лісова квітка», «Жертви», «Людське щастя», «На сіножаті», «Дзвін, що до церкви скликає, та сам у ній ніколи не буває» (1918). З 1916 Яновська припинила літературну діяльність, але її твори, писані під значним впливом І. Нечуя-Левицького, П. Мирного й почасти М. Коцюбинського, були досить популярні й протягом наступних років початку XX ст.
Любов Олександрівна Яновська (псевдоніми Ф. Екуржа, Омелько Реп'ях, уроджена Щербачова Любов; *1861—†1933) — письменниця і громадська діячка. Родом з с. Миколаївки на Чернігівщині. Закінчила Полтавський інститут шляхетних дівчат (1881) і працювала вчителькою в Лубенському повіті на Полтавщині, була засновницею недільних шкіл. З 1905 жила в Києві, де й померла. Писати починала російською мовою, потім перейшла на українську. Перше українське оповідання «Злодійка Оксана» датоване 1897 р. Яновська - авторка близько 100 оповідань, повістей, романів, значна частина яких не була друкована за її життя, а деякі й не були закінчені. Твори Яновської присвячені зображенню життя селянства й інтелігенції; манера письма реалістична в народницькому дусі. Після згаданого оповідання була написана драма «Повернувся з Сибіру» (1897), далі з'явилися повість «Городянка» (1900), комедія «На Зелений Клик» (1900). Чимало творів передруковано чи й надруковано вперше вже за української держави 1918 р. чи за радянського часу: зокрема п'єси «Лісова квітка», «Жертви», «Людське щастя», «На сіножаті», «Дзвін, що до церкви скликає, та сам у ній ніколи не буває» (1918). З 1916 Яновська припинила літературну діяльність, але її твори, писані під значним впливом І. Нечуя-Левицького, П. Мирного й почасти М. Коцюбинського, були досить популярні й протягом наступних років початку XX ст.