60 Фінанси, грошовий обіг і кредит
Квоти, стандарти, норми ґрунтуються на минулому досвіді, контрольні дії пов’язані швидше
з минулим, ніж з майбутнім фірми. Таким чином, управління на основі традиційного контролю
гальмує активне випереджаюче використання майбутніх можливостей. Зважаючи на це,
вважаємо за необхідне розглянути в статті більш досконалу систему – контролінг, впровадження
якої ускладнюється різним визначенням його сутності.
Походження терміна „контролінг” розглядається в цілому ряді робіт. Сам термін зародився
в Америці, в 70-ті роки перекочував до Західної Європи, а потім на початку 90-х – до Росії й
України. У визначенні термін об’єднує дві складові – контролінг як філософія і контролінг як
інструмент:
1) контролінг – філософія і спосіб мислення керівників, орієнтованих на ефективне
використання ресурсів і розвиток підприємства (організації) в довгостроковій перспективі;
2) контролінг – орієнтована на досягнення цілей інтегрована система інформаційно-
аналітичної і методичної підтримки керівників у процесі планування, контролю, аналізу й
ухвалення управлінських рішень у всіх функціональних сферах діяльності підприємства.
Отже, контролінг – це спеціальна саморегулююча система методів і інструментів, яка
спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне
забезпечення, планування, координацію, контроль, аналіз і внутрішній консалтинг.
Питанням теорії і практики контролінгу присвячені дослідження зарубіжних і вітчизняних
учених і фахівців, що з’явилися останніми роками, серед яких, у першу чергу, необхідно
виділити роботи зарубіжних фахівців: П.Хорвата, Й.Вебера, Х.-Ю.Куппера, Т.Райхманна,
Д.Хана, Д.Шнайдера, Е.Майера, Б.Штайгмайера, Р.Манна, К.Реннера, Х.Фольмута,
Х.Штіглера, Р.Хофмайстера, А.Дайле, а також вітчизняних учених і економістів:
ДанілочкиноїН.Г., ФалькоС.Г., КармінськогоA.M., АнанькиноїЕ.А., МалишевоїЛ.,
ЯкименкоА.А. і ін. Враховуючи неоднозначність трактування поняття „контролінг”, метою
написання статті є дослідження його місця і ролі в економіці, обґрунтування та систематизація
основних складових сучасного контролінгу як системи.
Сучасний економічний словник дає наступне визначення терміна „контролінг” – це:
– інструмент планування, обліку, аналізу стану справ на підприємстві, що використовується
для ухвалення рішень на базі комп’ютеризованої системи збору і обробки інформації;
– назва підрозділу підприємств, що діють на більшості промислових підприємств Німеччини
та США;
– система безперервної оцінки різних сторін діяльності підприємств, його підрозділів,
керівників, співробітників, що охоплює облік, аналіз, контроль як інтегральну функцію.
Насправді, незважаючи на те, що визначень контролінгу велика кількість, можна сміливо
сказати, що це не просто інструмент або комплекс методів, це одна з філософій управління
бізнесом у сучасному світі.
Проблематика трактування контролінгу пов’язана, на нашу думку, здебільшого з
визначенням об’єкта дослідження. Під час розробки питання про сутність контролінгу сучасні
вчені застосовують диференційований підхід до цієї проблеми, залежно від галузі наукових
знань, у яких ведуться дослідження. Одні автори спрямовують свої дослідження, виходячи з
того, що контролінг – це підсистема, яка діє в цілісній системі підприємства. Така постановка
завдання визначає сутність контролінгу у вузькому розумінні його значення. Інтерпретація
інших економістів ідентифікує контролінг як науку (філософію) бізнесу про успішне