Жук Р.С., Кирилков В.А. Цивільна оборона

Подождите немного. Документ загружается.

Технологічний університет Поділля

ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Методичні вказівки

до практичних занять

Частина 2

Затверджено на засіданні

кафедри безпеки життєдіяльності.

Протокол №7 від 20.05.2002 р.

Хмельницький 2002

Цивільна оборона. Методичні вказівки до практичних занять.

Частина 2 / Р.С.Жук, В.А.Кирилков. - Хмельницький: ТУП, 2002 - 28 с.

Укладачі: Жук Р.С. асист.,

Кирилков В.А. асист.

Відповідальний за випуск: Калда Г.С., д.т.н., проф.

Редактор-коректор: Костюк О.В.

Комп'ютерна верстка: Гуменний В.А.

Макетування та друк здійснено редакційно-видавничим центром

Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький, вул. Інститутська,

7/1). Підписано до друку 30.08.2002 р. Зам. №415. Тираж 500 прим.

O Технологічний університет Поділля, 2002

Пропоновані методичні вказівки містять матеріали, необхідні для

вивчення розділу "Методика оцінки хімічної обстановки" курсу цивільної

оборони, індивідуальні завдання з теми "Оцінка хімічної обстановки" та

завдання на розрахунково-графічну роботу по темі "Захист населення при

аварії на виробництві з використанням сильнодіючих отруйних речовин".

І. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ХІМІЧНОЇ ЗБРОЇ

Хімічна обстановка - це обстановка, яка склалася на території

внаслідок застосування хімічної зброї, або аварії з викидом (виливом) у

навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

У зв'язку із значною складністю отримання фактичних вихідних

параметрів хімічних ударів, швидким проявленням вражаючої дії бойових

токсичних хімічних речовин (БТХР) основним методом визначення наслідків

застосування хімічної зброї є прогнозування, тобто одержання розрахунковим

шляхом інформації про хімічне зараження місцевості і його вплив на

життєдіяльність населення.

Оцінка хімічної обстановки включає:

визначення масштабів, характеру і наслідків зараження отруйними

речовинами та аналіз їх впливу на діяльність об'єктів, формувань ЦО та

життєдіяльність населення;

вибір найбільш доцільних дій формувань та поведінки населення

в умовах хімічного зараження, а також визначення заходів з його ліквідації.

Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:

тип бойових хімічних токсичних речовин (або СДОР) та їх

кількість;

район, час та спосіб їх застосування;

ступінь захисту людей;

топографічні умови місцевості (характер забудови, наявність

лісових насаджень);

метеорологічні умови (швидкість і напрям вітру в приземному

шарі, температура повітря і грунту, ступінь вертикальної стійкості повітря).

Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома

станами атмосфери в приземному шарі повітря: інверсією, ізотермією,

конвекцією.

Інверсія визначається тим, що нижні шари повітря холодніші, ніж

верхні, тобто температура з висотою збільшується, завдяки цьому

розсіювання повітря по вертикалі не відбувається, створюючи найбільш

сприятливі умови для збереження високих концентрацій зараженого повітря.

Інверсія виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру

приблизно за 1 годину до заходу сонця і руйнується протягом години після

його сходу. При інверсії глибина поширення хмари зараженого повітря

максимальна.

Ізотермія характерна стабільною рівновагою повітря в межах до

20-30 км від земної поверхні, тому що температура в цьому шарі з висотою

практично не змінюється. Характерна для похмурої погоди, але може

виникати вранці і ввечері як перехідний стан від інверсії до конвекції (вранці)

і навпаки (ввечері). Ізотермія сприяє тривалому застою парів отруйних

речовин на місцевості, у лісі і населених пунктах.

Конвекція характерна тим, що нижні шари повітря (біля поверхні

землі) нагріваються сильніше за верхні, внаслідок чого створюються

вертикальні рухи повітря, і хмара зараженого повітря швидко розсіюється.

Конвекція виникає в ясну погоду при швидкості вітру менше 4 м/с приблизно

через 2 години після сходу сонця і руйнується за 2-2,5 год. до його заходу.

Глибина поширення хмари при конвекції мінімальна.

Ступінь вертикальної стійкості повітря в приземному шарі може

бути визначений за допомогою схеми (рис.1)

Швидкість

Ніч

День

руху, м/с

ясно

напівясно

хмарно

ясно

напівясно

хмарно

0,5

0,6-2,0

Інверсія

Конвекція

2,4-4,0

Ізотермія

Рис.1 - Схема визначення ступеня вертикальної стійкості повітря

Масштаби хімічного зараження визначаються площею осередку

хімічного ураження і зони хімічного зараження, які включають район

місцевості, заражений аерозолями і краплинами отруйної речовини, а також

зону поширення зараженої хмари. Розрахункова глибина поширення

зараженого повітря на відкритій місцевості при застосуванні хімічної зброї

наведена в табл. 1.

Таблиця 1 - Глибина небезпечного поширення хмари зараженого повітря

(при ізотермії), км

Тип БТХР

Швидкість вітру, м/с

Тип БТХР

1-2

2-4

VX (ві-ікс)

Зарін

5-8

8-12

Іприт 24

Примітки:

1. При конвекції глибина поширення хмари зараженого повітря

зменшується приблизно вдвічі, при інверсії збільшується в 1.5-2 рази.

2. При нестійкому вітрі глибина поширення заріну в 3 рази, а

іприту - в 2 рази менша.

3. У населеному пункті із суцільною забудовою і лісових масивах

глибина поширення зараженого повітря зменшується в 3,5 рази.

Довжина зони хімічного зараження залежно від способу

застосування бойових токсичних хімічних речовин (БТХР), їх типу, типу та

кількості літаків вибирається за табл. 2.

Таблиця 2 - Довжина зони хімічного зараження, км

Спосіб застосування

Кількість і тип літаків

Довжина зони

і тин БТХР

зараження L, км

Поливка

СБ

(VX)

СБ

(VX)

ВБ

Бомбардування

СБ

(зарін)

СБ

(зарін)

ВБ

Примітка: СБ - стратегічний бомбардувальник; ВБ - винищувач-

бомбардувальник.

Орієнтовний час підходу хмари зараженого повітря до визначеного

об'єкта наведено в табл. 3.

Таблиця 3 - Час підходу зараженого повітря до об'єкта, годин

Відстань від району

застосування хімічної

зброї, KM

Швидкість вітру в п

риземному шарі, м/с

Відстань від району

застосування хімічної

зброї, KM

100

135

45 30

150

180

100

240

120

300

160

110

360

200

140

105

420

240

160

120

Приклад 1

Стратегічний бомбардувальник завдав хімічного удару (поливкою) по

центру міста. Застосовано VX. Швидкість вітру 3 м/с, ізотермія.

Визначити площу зони хімічного зараження і час підходу хмари зараженого

повітря до об'єкта, розташованого в місті на відстані 2 км від центру.

Розв'язання:

1. За даними табл. 2 знаходимо довжину зони зараження L =8 км,

а за даними табл. 1 - глибину зони Г =10 км. Зважаючи на те, що об'єкт

розташований у місті, враховуємо поправку до табл. 1 (п, 3), тоді ймовірна

глибина зони зараження становитиме:

Г=10:3,5 Зкм.

2. Визначаємо площу зони хімічного зараження:

S = Г(L + 0,08

3) 25 км

3. За даними табл. 3 знаходимо час підходу зараженого повітря до

об 'єкта:

t =10 хв.

Стійкість бойових токсичних хімічних речовин (БТХР) визначається

відрізком часу, після закінчення якого формування ЦО і населення можуть

знаходитися на місцевості, що була заражена, без засобів індивідуального

захисту.

При визначенні стійкості отруйних речовин на місцевості необхідно

врахувати тип речовин, швидкість вітру, температуру фунту і повітря, рельєф

місцевості. Розрахункові значення стійкості отруйних речовин дані в табл. 4.

Таблиця 4 - Стійкість бойових токсичних хімічних речовин

Тип

БТХР

Швидкість

вітру,.м/с

Температура ґрунту," C

Тип

БТХР

Швидкість

вітру,.м/с

+10

+20 +30

+40

VX 0-8

17-20 діб

9-10 діб

4-5діб

1,5 доби

1 доба

Зарін

До 2

28 год

13 год

бгод

3 год

1,5 год

Зарін

2-8 19 год

8 год

4 год

2 год

1 год

Іприт

До 2

3-4 доби

2,5 доби

20-30 год

10-20

год

Іприт

2-8

1,5-2,5 доби

1-1,5 доби

11-20 год

6-10 год

Примітки:

1. На місцевості без рослинності знайдене в таблиці значення

стійкості необхідно помножити на 0,8.

2. Стійкість БТХР в лісі в 10 разів більша приведених даних в таблиці.

3. Стійкість заріну взимку - від 1 до 5 діб, VX - понад 1 місяць.

4. Стійкість БТХР на місцевості з рослинністю більша в 2-3 рази.

Перебування людей на місцевості після часу, вказаного в таблиці,

можливе тільки після проведення хімічної розвідки.

Втрати населення в осередку хімічного ураження залежать від типу

БТХР, кількості людей, які перебувають в осередку ураження, ступеня (рівня)

захищеності та своєчасного застосування протигазів.

Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня

захищеності наведені в табл. 5.

Таблиця 5 - Втрати людей в зонах хімічного ураження, %

Втрати Втрати на відстані, км

Рівень

в районі застосування 5

захи-

щеності

Смертельний

і важкий

ступені

Легкий

ступінь

Смертельний

і важкий

ступінь

Легкий

ступінь

Легкий

ступінь

Високий

3О

Середній 10-20

30-50

0-10

70-80

Слабкий

50-90

10-50

10-20

70-80

Примітка. Високий рівень захищеності - люди добре підготовлені

до застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) і розміщені в

протирадіаційних укриттях (ПРУ); середній - задовільно підготовлені до

застосування ЗІЗ і перебувають в закритих щілинах, приміщеннях і житлових

будинках; слабкий - незадовільно підготовлені до застосування ЗІЗ,

знаходяться на відкритій місцевості, або у відкритих щілинах.

Приклад 2

По промисловому об'єкті, розташованому в місті, завдано хімічного

удару із застосуванням іприту. Рівень захищеності людей - високий.

Швидкість вітру 3 м/с, температура ґрунту —10 C.B районі об'єкта

місцевість без рослинності. Визначити стійкість іприту та втрати людей в

осередку ураження.

Розв'язання:

1. За табл. 4 визначаємо стійкість іприту на місцевості — 2,5 доби

(максимальне значення). Враховуючи те, що місцевість без рослинності,

стійкість іприту становитиме 2,5x0,8 = 2 доби.

2. За даними табл. 5 визначаємо можливі втрати людей в районі

застосування хімічної зброї: зі смертельним і важким ступенем вони

можуть становити 10 %, легким ступенем — ЗО %.

Час перебування людей в засобах індивідуального захисту шкіри

(ізолюючого типу) в осередках хімічного ураження буде залежати головним

чином від температури навколишнього повітря і визначається за даними

табл. 6.

Таблиця 6. - Час перебування людей в засобах індивідуального захисту

Температура повітря, °С

Тривалість перебування, год

ЗО і більше

0,3

25-29

0,5

20-24

0,8

15-19

2,0

15 і нижче

3,0 і більше

Індивідуальні завдання

з теми "Оцінка хімічної обстановки"

Задача 1

Авіацією завдано хімічного удару (поливкою) по центру міста з

використанням VX. Місцевість в районі застосування VX без рослинності.

Щільність населення (чол/км

), тип і кількість літаків - згідно з варіантом

роботи. Метеорологічні умови: швидкість вітру W м/с, ізотермія.

Визначити: площу хімічного зараження, час підходу хмари

зараженого повітря (T) до об'єкта, розташованого в місті на відстані від його

центру.

Значення вихідних даних наведені в табл. Д.1.

Задача 2

По об'єкту, розташованому в місті, завдано хімічного удару із

застосуванням іприту. В районі розташування об'єкту місцевість без

рослинності. Рівень захищеності людей, швидкість вітру і температура грунту

- згідно з варіантом роботи.

Визначити стійкість іприту та втрати людей в районі застосування.

Значення вихідних даних наведені в табл. Д.1.

Задача З

По місту завдано хімічного удару. Забудова міста в районі

застосування бойових токсичних хімічних речовин (БТХР) суцільна.

Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря і максимальну

глибину поширення хмари зараженого повітря.

Значення вихідних даних наведені в табл. Д. 1.

II. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ПІСЛЯ АВАРІЇ

НА ВИРОБНИЦТВІ З ВИКИДОМ (ВПЛИВОМ)

СИЛЬНОДІЮЧИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно

небезпечних об'єктах проводиться з метою виявлення масштабів можливого

зараження для своєчасного оповіщення населення і організації заходів по

його захисту.

Наслідки аварій на хімічно небезпечному об'єкті визначаються

масштабом, ступенем небезпечності та тривалістю хімічного зараження.

Визначення масштабів хімічного зараження

Масштаб хімічного зараження характеризується (рис. 2):

-радіусом Ra і площею Sa району аварії;

-глибиною Г

і площею S1 зони поширення первинної хмари

СДОР;

-глибиною Г

і площею S

зони поширення вторинної хмари

СДОР.

Зона зараження - це територія, яка внаслідок аварії заражена СДОР

у небезпечних для життя людей концентраціях.

Вона включає район (ділянку) розливу (викиду) СДОР і територію,

над якою поширюються пари цих речовин з уражаючими концентраціями.

При аварії можуть виникнути первинна і вторинна хмари СДОР.

Рис.2 - Зона хімічного зараження

Первинна хмара - це хмара СДОР, яка утворюється внаслідок

миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини СДОР при руйнуванні

ємностей, в яких вона знаходиться.

Вторинна хмара - це хмара СДОР, що утворюється внаслідок її

випаровування з площі (поверхні) розливу внаслідок аварії.

Район аварії обмежовується радіусом R

, що визначає площу кола, в

межах якої хмара СДОР має найбільші уражаючі властивості. Його розміри

залежать від виду СДОР, їх кількості та умов зберігання (використання).

Значення R

для різних СДОР залежно від кількості наведені в табл. 7.

Таблиця 7 - Значення R

для аміаку, окису вуглецю, сірчистого ангідриду,

фосфору, хлору, ціаністого водню, фосгену, оксидів азоту)

Ємність, T

Значення R

, км

До 100

0,5

Більше 100

При виникненні пожеж під час аварії радіус району аварії може бути

збільшений в 1,5-2 рази, що пояснюється можливістю викидів великої

кількості СДОР за цих умов, а також розкидання їх за рахунок вибуху.

Для визначення глибини поширення первинної хмари СДОР (Г

) з

урахуванням конкретних метеорологічних умов, впливу температури повітря

(Kt) на кількість СДОР, яка переходить в первинну хмару, визначається:

1 =

1табл

. К

де Г

- глибина поширення первинної хмари СДОР на рівнинній місцевості, км;

1табл

табличне значення глибини поширення первинної хмари

СДОР (табл. 8);

- поправочний коефіцієнт, який враховує температуру повітря

(табл. 9);

- коефіцієнт пропорційності, який враховує зміни маси СДОР

від типової ємності (табл. 10).

Таблиця 8

—

Глибина

1табл

поширення первинної хмари

СДОР,

км, за

швидкістю повітря, м/с

Ємність

Конвекція

Ізотермія

Інверсія

зберігання Швидкість повітря, м/с

СДОР, т

2 2 4 6

S-

Хлор

0,5

0,5 0,6 0,5 0,5

2,1

2,4

10 0,9

0,6

2,7

1,8

1,3

8,7

5,7

100 2,9

2 9,5 6,4

5,1

500 5,5

4 2,5

1,7

до

до 60

1000

3,4

2,5 11,4 7,7

6,1

37 24

Продовження таблиці 8

5 6

Фосген

0,5

0,5 0,6 0,5 0,5

1,8 1,2

1,2

0,5

1,7

1,2

0,9

4,1

2,7

100

3,6

2,6

6,5 4,4

3,5

16,7 11

Аміак

0,7

0,5

1,6

1,1

0,8

5,0

3,2

100 0,9

0,6 2,4

1,6

1,3

6,7

4,4

500

2,0

1,4

6 4

3,2

18,3

1000

3,1

2,3

10,4

5,5

33,7 22

3000

5,3

3,8

19,5

13,1

10,4

до 60

43,6

Ціаністий водень

0,5 0,5

0,5 0,5 0,5 0,5

0,5

0,5 0,5

0,5

1,3

0,9

0,5

1,2

0,8

0,6

3,7

2,4

100

0,7

0,5

1,8

1,2

5,6 3,7

рчистий ангідрид

0,5 0,5

0,6 І <0,5

<0,5

1,4

0,9

Оксиди азоту

0,8 0,6

2,4

1,6

1,3

7,5 4,9

1,7

1,2

5,9

3,2

100

2,3

1,7

8,8 5,9

4,7

30 20

Таблиця 9 - Значення поправочного коефіцієнта К

, що враховує температуру повітря

СДОР

Температура повітря, °С

СДОР

-40

-30 -20 -10 0 10 20

Хлор, аміак

0,3

0,5 0,7

0,8 0,9

1,1

1,2

Фосген

- - - - -

0,3

1,4

1,8

Ціаністий водень

- -

- - -

2,2

Сірчистий ангідрид

- - -

0,6 0,8

1,2

1,4

Оксиди азоіу

- - -

- -

1,5

Таблиця 10 - Значення коефіцієнта пропорційності (K

), що враховує зміни маси

СДОР у порівнянні з типовою ємністю

Вертикальна

стійкість повітря

Qзад/Qтабл.

Вертикальна

стійкість повітря

0,2 0,4

0,6 0,8

4 6

Конвекція

0.5

0,6 0,8 0,9

1,4 1,9

2,4 2,7

3,0

Ізотермія 0,4

0,6 0,8

0,9

1,5

2,2

2,8 3,3

3,8

Інверсія 0,3 0,5

0,7 0,9

1,6

2,6

3,4

4 4,6

Таблиця 11 - Значення половини кута сектора для первинної (φ

) і вторинної (φ

)

хмар залежно від вертикальної стійкості при ймовірності 75%

Вид параметра

Вертикальна стійкість

повітря

Значення

половини

Вид параметра

Вертикальна стійкість

повітря

кута, град.

Вертикальна стійкість

повітря

Інверсія

Первинна хмара

Ізотермія

Конвекція

Інверсія

Вторинна хмара

Ізотермія

Конвекція

Для визначення коефіцієнта K

знаходять спочатку відношення

заданої кількості СДОР до вибраної табличної, а потім за даними табл. 10

знаходять K

(При необхідності проводиться інтерполяція).

Глибина поширення вторинної хмари СДОР визначається за

формулою, км:

= Г

2табл

де

2табл

-табличне значення глибини поширення вторинної хмари

СДОР, (табл. 12);

- поправочний (температурний) коефіцієнт, що враховує вплив

температури грунту і повітря (табл. 13).

Таблиця 12 - Глибина (Г

2табл

) поширення вторинної хмари СДОР, км

Ємність

зберігання

СДОР, т

Конвекція

Ізотермія

Інверсія

Хлор

0,5

0,8

1,1

100

0,5

1,2

500

0,7

2,6

4,5

1000

1,2

4,6

8,7

Фосген

0,5

0,6

0,5

1,4

2,1

100

0,7

2,1

3,8

Аміак

До 50

менше 0,5

0,6

0,9

100

0,5

500

0,5

0,6

10000

0,7

2,8

3,5

30000

0,8 4

5,4

Таблиця 13 - Значення поправочного коефіцієнта K

, що враховує вплив

СДОР

Температура повітря,

° C

СДОР

-40

-30

-20 -10 0

10 20

Хлор, аміак

0,5 0,6

0,6

0,7 0,8

0,9

1.1

1,2

Фосген

0,3

0,4 0,5

0,6

0,7 0,9

1,2

Ціаністий водень

0,3

0,4

0,4 0,5

0,6

0,7

0.8 1

1,1

Сірчистий ангідрид

0,4 0,5

0,6 0,7

0,8 0,9

1,1

1,2

Оксиди азоту

0,2 0,3

0,4 0,5

0,6

0,7 0,8

1,3

1,6

Площі поширення первинної та вторинної хмари СДОР (S

і S

)

визначаються за формулами:

=(Г

)

/60, км

=(Г

)

/60, км

де Г

- глибина поширення первинної хмари, км;

- глибина поширення вторинної хмари, км, R

- радіус району

аварії, км;

- половина кута сектора, в межах якого можливе поширення

первинної хмари СДОР, в градусах;

- половина кута сектора, в межах якого можливе поширення

вторинної хмари СДОР, в градусах (табл. 11).

Ціаністий водень

0,5

0,6

0,5

1,5

100

0,5

0,7

1,1

Сірчистий ангідрид

0,5

0,7

100

0,5

Оксиди азоту

менше 0,5

1,3

0,8

3,2

5,2

Г 100

0,6

2,2

Продовження таблиці 12

Площі району аварії і можливого поширення первинної і вторинної

хмар СДОР позначаються суцільною лінією синього кольору і

зафарбовуються жовтим кольором. Поруч зі схемою умовного зображення

району аварії робиться надпис синього кольору (в чисельнику - тип СДОР і її

кількість, в знаменнику - час аварії).

Визначення ступеня небезпечності

Ступінь небезпечності хімічного зараження СДОР характеризується:

можливою кількістю уражених людей в районі аварії і зонах

поширення СДОР;

кількістю зараженої техніки та засобів захисту, що потребують

спеціальної обробки.

При 100 % забезпеченості людей засобами індивідуального захисту число

уражених не перевищить 3-5 % (в основному через технічну несправність засобів

індивідуального захисту).

При поширенні хмари СДОР найбільші концентрації будуть

спостерігатися при надходженні первинної хмари, тому й саме вони

зумовлюють найбільшу кількість уражених людей.

Для людей, які не забезпечені засобами індивідуального захисту,

орієнтовний процент уражених при поширенні первинної хмари СДОР

визначається за табл. 14.

Таблиця 14 - Орієнтовний відсоток уражених при відсутності засобів захисту

Тип СДОР Кількість уражених, %

Оксиди азоту

10-20

Хлор, аміак, сірчистий ангідрид

20-30

Ціаністій водень, фосген

30-40

Визначення тривалості хімічного зараження

Тривалість хімічного зараження Т° залежить: від фізико-хімічних

властивостей СДОР, характеру впливу, метеорологічних умов, рельєфу

місцевості тощо.

Наприклад, тривалість хімічного зараження Т° приземного шару

повітря визначається часом випаровування СДОР. При швидкості вітру 1м/с

дані беруться з табл. 15.

Таблиця 15-

Ємність

Стійкість (час випаровування) (T

) СДОР при швидкості вітру 1м/с,

Темпегіятл/пя пгтітпа ° C

діб

зберігання, т

-40

-ЗО

-20

-10

Хлор

12г 10,3г

8,6г

6,9г

6г

5,2г

4,6г

3,8г

3,3г

10 13,9г 11,9г

9,9г 7,9г

6,9г

5,9г

5,4г

4,4г

3,8г

100 8,6

7,3 6,3

5,3 4,7

4,1

3,4 3,1

2,6

500 12,3 10,5

8,9

7,7

6,8

5,8

5,1.

4,5

3,7

1000 14,7 12,5

10,9

9,2 8,1

5,3

4,5

Фосген

15г 12г

9г 7г

6г

5,2г

4,5г

3,6г

2,8г

18,6г 14,9г

11,2г

9,3г

7,4г

6,5г

5,6г

4,5г

3,4г

100 13,6 11

8,1

6,6

5,2

4,4

3,4г

2,9г 2,3г

Аміак

1,3

1,1

21,7г 18,3г

16г

13,4г 11,3г

10г

8г

100 27 23,2

18,6

15,9 13,1

11,3 9,4

3,7

10000

більше місяця

28,4

23,5

20,3

30000

більше місяця

28,2

24,3

20,4

17,8

Сірчистий ангідрид

до 25

1,2

20,4г

15,9г

13,6г

11,3г

9г

7,9г

6,8г

50 1,3

1,1

21,3г

16,6г

14,2г 11,8г

9,4г

8,2г

7г

100 17,5 14,4

11,3 9,6г

7,8

6,5

5,3

4,5

3,7

Оксиди азоту

10 5,8 4,4

3,1

2,5

1,8

1,4г

25г

21г

16г

50 6,3

4,8

3,4

2,7 2

1,6

1,2

18,5г

100

більше місяця

15,5 14,3

Примітка. Літерою "г" в таблиці позначені години. Для інших умов

вводиться поправочний коефіцієнт К, який враховує швидкість вітру,

відмінну від табличної і береться із табл. 16.

Таблиця 16 - Значення поправочного коефіцієнта К, який враховує швидкість вітру

Швидкість вітру,

м/с

4 5

6 7

Поправочний

коефіцієнт K

0,12

0,14

0,16

0,2 0,25

0,33

0,5

За умов, коли відомий характер виливу СДОР при аварії, тривалість

уражаючої дії можна розрахувати за формулою, годин:

= h

d /K

де h - товщина шару розлитої СДОР, м;

d - густина СДОР, т/м

(табл. 17);

, K

- допоміжні коефіцієнти (табл. 17);

- допоміжний коефіцієнт (табл. 18).

Товщина п шару СДОР при вільному виливі на поверхню

приймається рівною 0,05 м по всій площі розливу, а при виливі у піддон або

обвалування визначається за формулою:

n = H-0,02,

де H-висота піддону або обвалування, м.

Найменування

СДОР

Густина т/м

Температура

кипіння, °С

Уражаюча

токсодоза л/м

Хлор

1,553

-34,1

0,6

Аміак

0,681

-33,4

1,5

Ціаністий

водень

0,687

25,7

0,2

Оксид азоту

1,491

21,0

1,5

Сірчистий

ангідрид

1,462

-10

1,8

Фосген 1,432 8,2

0,5

Продовження таблиці 17

Найменування

СДОР

Найменування

СДОР

-40°C

-20°C

0° C

20°C

40°C

Хлор

0,052

0/0,9

0,3/1

0,6/1

1/1

1,4/1

Аміак

0,025

0/0,9 0,3/1

0,6/1

1/1 .

1,4/1

Ціаністий

водень

0,026

0,4

1,3

Оксид азоту 0,04

0,1

Сірчистий

ангідрид

0,049

0/0,2

0/0,5

0,3/1

1/1

1,7/1

Фосген

0,061 0/0,1

0/0,3

0/0,7

1/1

2,7/1

Швидкість

вітру, м/с

4 5

7 8 9

1,33

1,67

2,34

2,67 3

3,34

3,67 4

5,68

Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта

Час t підходу зараженого повітря визначається за формулою, год:

—,

де L - відстань від джерела зараження до об'єкта, км; V- швидкість

перенесення зараженого повітря, км/год (використовувати табл. 19 з

урахуванням табл. 20).

Таблиця 19 - Швидкість перенесення зараженого повітря

Таблиця 20 - Ступінь вертикальної стійкості повітря за прогнозом погоди

Ніч

Ранок

День

Вечір

ін

із

із із

із

ін

із

2,3-9

ін

із

4 із

із

із із

із

із із

із

Примітка. Прийняті позначення: ін - інверсія, із - ізотермія, к -

конвекція.

Заходи по захисту населення від ураження СДОР

Надійний захист населення від ураження СДОР досягається

виконанням цілого ряду заходів. Основними з них є:

1. Інженерно-технічні і організаційні заходи, що спрямовуються на

недопущення виникнення аварії із викидами СДОР.

2. Хімічний контроль за викидами СДОР в атмосферу, водоймища,

а також за вмістом їх у повітрі робочих приміщень.

3. Забезпечення робітників і службовців (населення) засобами

індивідуального захисту і підтримка їх в постійній готовності.

4. Організація оповіщення населення про аварію та евакуація його в

безпечні райони.

Примітка. У чисельнику подано дані для первинної хмари, у

знаменнику - для вторинної.

Таблиця 18 - Значення коефіцієнту К

залежно від швидкості вітру

Ступінь

вертикальної

стійкості повітря

Швидкість перенесення зараженого повітря, км/год,

при швидкості вітру, м/с

Ступінь

вертикальної

стійкості повітря

3 4 5

8 9

10 11

Інверсія

- - - - - - -

Ізотермія

12 18 24 29

47 53

59 65

Конвекція

14 21

- - - - - - -

Ясно, мінлива хмарність

Ясно,

мінлива

хмарність

суцільна

Швидкіст

вітру м/

Швидкіст

вітру м/

При аварії з викидом СДОР негайно повідомляються аварійні служби

(газорятувальна, протипожежна, медична), штаб цивільної оборони,

керівники установ і підприємств відповідно до завчасно розробленої схеми

оповіщення і передається текст звернення, після подання сигналу "Увага

всім" з включенням об'єктових сирен.

Для захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об'єкті

використовуються промислові протигази або респіратори спеціального

призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди. Населення

житлового сектора повинні зачинити вікна і кватирки, вимкнути опалювальні

прилади, загасити вогонь, надіти підручні засоби захисту і швидко вийти із

зони хімічного ураження.

Напрям виходу із зони вказують працівники ЦО або міліції.

Виходити потрібно в сторону перпендикулярну напрямку руху зараженого

повітря, бажано на підвищену добре провітрювану місцевість.

При відсутності протигазів періодично затримувати дихання на

декілька секунд, використовувати змочені водою тканини для захисту органів

дихання.

Люди, які отримали хімічне ураження (нудота, кашель) повинні

звернутися за допомогою до медичних установ.

Про усунення небезпеки ураження населення сповіщається органами

ЦО. У всіх випадках вхід у виробничі і житлові приміщення дозволяється

тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень з

дозволу керівника робіт з ліквідації аварії.

Заходи по локалізації і ліквідації осередку ураження

Роботи з ліквідації аварії виконують аварійно-технічні групи.

Перекриваються ушкоджені комунікації, а СДОР із пошкоджених ємностей

перекачується в неушкоджені, ділянки розливу обваловуються. Для

зменшення глибини, поширення зараженого повітря ставлять вертикальні

водяні завіси, що розсіють пару СДОР.

При цьому також відбувається нейтралізація СДОР. Дегазація

(знезараження) СДОР проводиться розчинами речовин, які вступають з ними

в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.

Основний принцип знезараження речовин кислого характеру -

дегазація їх лужними речовинами (гашене вапно, розчин соди, їдкого пару) і

навпаки.

Хлор і аміак знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи

проводяться з навітряної сторони з використанням поливальних і пожежних

машин, а також засобів індивідуального захисту.

По закінченню робіт проводиться спеціальна обробка техніки, одягу,

засобів індивідуального захисту, санітарна обробка людей на пунктах,

санітарні обробки.

Завдання на розрахунково-графічну роботу з теми

"Захист населення при аварії на хімічно небезпечному об'єкті"

На хімічно небезпечному об'єкті відбулася аварія з викидом СДОР.

Відомі:

місце аварії;

найменування СДОР;

кількість СДОР;

характер впливу;

напрям вітру;

швидкість вітру;

температура повітря;

ступінь вертикальної стійкості повітря;

кількість робітників;

забезпеченість засобами індивідуального захисту;

найменування населеного пункту, щодо якого приймається

рішення захисту.

Карта місцевості представлена на рис. 3. Значення вихідних даних

наведені в табл. Д.2 додатку.

Необхідно:

1. Намалювати карту місцевості.

2. Дати коротку характеристику СДОР

3. Розрахувати глибину поширення первинної та вторинної хмари

СДОР.

4. Розрахувати поширення первинної та вторинної хмари СДОР.

5. Розрахувати втрати робітників

6. Розрахувати час підходу хмари до населеного пункту.

7. Розрахувати тривалість дії СДОР.

8. Нанести на намальовану карту місцевості зону поширення

хімічного зараження.

9. Зробити висновки та дати пропозиції щодо захисту людей

населеного пункту.