118
Лабораторна робота № 12
Дослідження роботи інтерфейсних пристроїв на прикладі
програмованого паралельного інтерфейсу 8255
Теоретична частина
Як зазначалося у попередній лабораторній роботі, програмна
реалізація передачі інформації між мікропроцесором та
периферійними пристроями ускладнює програмне забезпечення і,
крім того, знижує продуктивність всієї системи. При наявності
спеціальних апаратних засобів, які автоматично виконують
прийом і передачу сигналів, програмне забезпечення
спрощується, а продуктивність системи зростає. Такі апаратні
засоби називають інтерфейсними пристроями.
Характеристики інтерфейсу з боку периферійного пристрою
повинні бути узгоджені з характеристиками цього пристрою.
Іноді виникає проблема, яка полягає в тому, що дуже часто
однотипні периферійні пристрої мають індивідуальні відмінності,
тому з метою уніфікації інтерфейсної схеми використовується
метод визначення цих відмінностей програмним шляхом.
Інтерфейс, в якому дана проблема розв’язується подібним
способом, називається програмованим інтерфейсом. Відмінності
визначаються з допомогою запису відповідних бітових
комбінацій у передбачені для цього регістри інтерфейсної схеми.
Для приведення в дію складних периферійних пристроїв
(таких, як накопичувач на гнучких дисках) зазвичай необхідне
складне керування, при цьому бажано, щоб таке керування
здійснювалось інтерфейсом автоматично. Для цього є декілька
команд, одна з яких вказується мікропроцесором, який записує
необхідну команду в регістр команд, що знаходиться в
інтерфейсній схемі. Все інше виконується інтерфейсом
автоматично. Інтерфейс такого роду називають контролером.
Контролер здійснює декілька функцій: він може безперервно
керувати деякими периферійними пристроями одночасно з
функціонуванням процесора, обробляти дані, які циркулюють
між центральним процесором і периферійним пристроєм, і
реагувати на команди, які надходять із центрального процесора,