438
100 ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ
Часто знак від ступні намагалися прикрити, щоб парубка не
зачарувала суперниця, не завдала шкоди через слід:
Пусти мене, мамцю, в вишневий садочок.
Та най я си вирву з калини цвіточок.
Та най я закрию милого слідочок,
Щоб вітер не віяв, щоб роса не спала,
Щоб мого милого інша не кохала.
Слід використовувався не лише в чарах кохання, а й у "чорній
магії". Та сама Маринка, що в билині спочатку причарувала Доб-
риню, за допомогою слідів богатиря перетворює його на "гнідого
тура" або оленя. Вірування про заподіяні через слід шкоду, смерть,
хвороби надзвичайно поширені у всьому світі. Литовці закопували
слід на кладовищі, сподіваючись, що людина скоро піде за своїм
слідом (тобто помре). У росіян свіжі сліди, які залишив злодій, ра-
дять зібрати в мішок і повісити на димарі, щоб він висох, як скал-
ка. У нганасанів той, хто задумує заздалегідь помститися комусь,
має знайти на землі або на снігу його сліди. Тоді він ріже їх но-
жем, приказуючи: "Нехай скоро помре". Шотландці втикають цвях
у слід людини, якій хочуть зашкодити. Розповідають, начебто одне
з міст Франції часто відвідувала чаклунка. Коли за нею хтось ішов
і втикав у її сліди ніж, жінка не могла зрушити з місця, доки його
не виймали.
Слід застосовувався і як лікувальний матеріал у магічній на-
родній медицині: "Напередодні середи жінка з дому хворого відмі-
ряє ниткою довжину його ступні, відрізує п'ять гілок такої ж дов-
жини.., потім шукає біля річки камінь... Хворий повертається до
сходу, стає правою ногою на поліно...".
У шлюбі має значення, хто першим поставить ногу і зробить
слід на весільному рушнику: той владарюватиме в домі. Дівчина,
яка виходить заміж, володіє магічною силою, і ця сила виявляєть-
ся, зокрема, у здатності залишати сліди:
Ой десь би то, дівчинонько,
Ти з паперу звита,
Що ти мене додержала
До білого світу!
Ой з паперу, не з паперу —
З кучерявої м'яти,
Де стояла, розмовляла —
Підківочки знати.
Сліди
439
У цьому випадку допомагає розкрити дещо затемнений зміст
пісні образ кучерявої м'яти (символ незайманості). В інших піснях
наголошується зв'язок слідів на камені з померлими предками, які
додають сили своїм живим родичам (здебільшого власник слідів —
сирота).
Десь у тебе, дівчинонько,
Та й нерідная мати.
Як ти станеш на камені,
Підківочки знати.
У цій пісні зв'язок із померлою матір'ю очевидний.
Найчастіше стародавній мотив слідів зустрічається в похо-
ронних голосіннях, де він засвідчує ідею відродження, повернен-
ня з того світу: "Станьте, мамко, станьте, та походіт по своїм
подвір'єчку, та наробіть нам слідочків! Ми будем ті слідочки зби-
рати, будем їх васильчиками обтикати та по тих слідочках вас,
мамко, будемо пізнавати!". У давніх похованнях було заведено
зображувати на антропоморфних стелах або й просто на камені
ступні ніг або сліди, що символізувало вихід із потойбіччя — но-
ве народження.
Жвавий інтерес до теми сліду в його магічному значенні від-
бився в мові. Частина висловів ("іти слідом", "вислідити", "наслі-
дити", "напасти на слід") своїм корінням сягає доби мисливства й
тотемного вшановування звіра. Інші (як "послідовник", "наслі-
док", "слід охолов", "не залишити й сліду", пов'язані з уявлення-
ми про померлих предків як охоронців роду і про дорогу як шлях
до потойбічного світу. Таке ж значення далекої дороги, розлуки
надає символові сліду народна пісня:
Нема мого миленького,
Нема його тута!
Посходила по слідоньках
Шавлія і рута.