Аналіз законодавства про свободу інформації
доступ до інформації, яКа Знаходиться у роЗпорядженні
генеральної проКуратури уКраїни
Як відомо, Генеральна прокуратура України (далі ГПУ) є одним
з найбільш закритих відомств серед органів влади. Водночас вона
є органом, який здійснює нагляд за дотриманням прав людини, і
тому питання доступу до інформації, якою розпоряджається ГПУ, є
важливим. На жаль, ГПУ, як і раніше, не реєструє свої нормативні
акти в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президен
та України № 493 від 21 травня 1998 року, внаслідок цього багато
нормативноправових актів Генеральної прокуратури взагалі неві
домі. Зокрема, закритою є статистика щодо дотримання законності
правоохоронними органами. У 2003 році цілком випадково стало
відомо, що існує Наказ Генерального прокурора № 89 від 28 грудня
2002 року «Перелік утворюваних в діяльності органів прокуратури
України документів, що містять конфіденційну інформацію і яким
надається гриф обмеження доступу «Для службового користуван
ня». З великими труднощами неофіційним шляхом вдалося здобути
текст цього наказу. Він був оприлюднений Харківською правозахис
ною групою.
У річному звіті «Права людини в Україні – 2004. Доповідь пра
возахисних організацій» зазначалося, що до цього переліку ГПУ
включила відомості, які мають бути обов’язково відкритими. Справа
в тому, що після змін до Закону України «Про інформацію», ухвале
них 11 травня 2004 року цей наказ ставав незаконним, бо засекречу
вав інформацію, яку втаємничувати прямо заборонялося вказаними
змінами, як, наприклад, «Спецповідомлення про катастрофи, аварії
та інші надзвичайні події, що спричинили загибель людей чи завда
ли значних матеріальних збитків».
Щоб дізнатися про долю наказу Генерального прокурора № 89
від 28 грудня 2002 року, Євгеном Захаровим був надісланий запит
до Генеральної прокуратури. У відповіді ГПУ зазначалося, що наказ
№ 89 скасований, і замість нього діє наказ № 18 від 18.3.2005, текст
наказу був доданий до листа. Правда, спроба знайти цей наказ в
комп’ютерних правових системах була безуспішною. Тому Є.Захаров
надіслав текст цього наказу до адміністрації комп’ютерної правової
системи «Ліга: Закон», яка вмістила його до бази нормативних доку
ментів. Наводимо текст Наказу.