Р
Розподіл поняття – логічна операція, яка розкриває об’єм поняття [12, c.
55].
Розділово-категоричний умовивід – умовивід, у якому одна посилок –
розділове, а інша посилка та висновок – категоричне судження [12, c. 149].
Розділове (диз’юнктивні) судження – судження, які складаються з
декількох простих, пов’язаних логічною зв’язкою «або» [12, c.80].
С
Спростування [лат. refutatio] – доказ помилковості або неспроможності
якоїсь тези [13, c. 359].
Семіотика [грец. sēmeiōtos - позначений] – наука про знаки та знакові
системи, а також про природні та штучні мови як знакові системи [13, c.
459].
Синтез [грец. sуnthesis – поєднання] – логічний прийом, в ході якого
відбувається уявне поєднання в єдине ціле частин предмету або його ознак,
отриманих у процесі аналізу [1, c. 74].
Середній термін силогізму – у простому категоричному силогізмі
поняття, який міститься в обох посилках, пов’язує їх, але відсутнє у
висновку [14, c. 20].
Строга диз’юнкція – диз’юнктивне (розділове) судження, у якому
судження, що входять до нього пов’язані логічним союзом «або», який має
виключаючи значення [13, c. 500].
Суб’єкт – 1) предмет думки у судженні; логічний підмет[14, c. 20]; 2)
термін судження, якій відображає предмет судження [12, c. 65].
Судження – форма мислення, у якій щось стверджується або
заперечується про існування предметів, зв’язках між предметом та його
властивостями або про відношення між предметами [1, c. 74].
21