2)сторони за власним розсудом;
3)сторона, на чиїй території виник спір;
4)міжнародний комерційний арбітраж;
5)господарський суд країни, на території якої вирішується спір.
4.Місце арбітражного розгляду визначає:
1)сторона, на чиїй території вирішується спір;
2)сторони за власним розсудом;
3)сторона, на чиїй території виник спір;
4)міжнародний комерційний арбітраж;
5)господарський суд країни, на території якої вирішується спір.
5.Мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді, визначають:
1)сторона, на чиїй території вирішується спір;
2)сторони за власним розсудом;
3)сторона, на чиїй території виник спір;
4)міжнародний комерційний арбітраж;
5)господарський суд країни, на території якої вирішується спір.
6.Процедуру розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем визначають:
1)сторона, на чиїй території вирішується спір;
2)сторони за власним розсудом;
3)сторона, на чиїй території виник спір;
4)міжнародний комерційний арбітраж;
5)господарський суд країни, на території якої вирішується спір.
7.Третейський суд (міжнародний комерційний арбітраж) може продовжити розгляд справи
та прийняти рішення у випадках:
1)позивач не подає свою позовну заяву згідно з вимогами законодавства;
2)відповідач не подає своїх заперечень щодо позову згідно з вимогами законодавства;
3)сторони домовились про це;
4)будь-яка сторона не подає документальні докази;
5)будь-яка сторона не з’являється на слухання.
8.Вирішення спору міжнародним комерційним судом закінчується:
1)винесенням арбітражного рішення;
2)мировою угодою;
3)залишенням позову без розгляду;
4)припиненням арбітражного розгляду;
5)роз’ясненням рішення.
9.Арбітражне рішення може бути оспорюване:
1)за домовленістю сторін;
2)за згодою міжнародного комерційного арбітражу, який прийняв рішення;
3)у випадках, передбачених законодавством про міжнародний комерційний арбітраж;
4)у випадках, передбачених законодавством сторони, на чиїй території вирішується спір;
5)за згодою господарського суду, до якого звертаються з оспорюванням арбітражного
рішення.
10.Арбітражне рішення визнається обов’язковим і має бути виконане:
1)за домовленістю сторін;
2)залежно від того, в якій країні воно було винесено;
3)незалежно від того, в якій країні воно було винесено;
4)за згодою суду країни, в якій воно було винесено;
5)незалежно від згоди суду країни, в якій воно було винесено.