Юринець В.Є., Юринець Р.В. Автоматизовані інформаційні системи. Електронний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

583

кого кола користувачів. Ідеться про технологію проведення віртуальних

конференцій, під якими розуміють три основні напрями: аудіоконфе-

ренцзв’язок, відеоконференцзв’язок (ВКЗ) і Web-конференції.

У всьому світі віртуальні конференції стали комфортним засобом

обговорення важливих питань бізнесу (особливо в компаніях з тери-

торіально розгалуженою мережею офісів). Коли доводять необхідність

впровадження конференцзв’язку, часто як

аргумент наводять еконо-

мію коштів на відрядження, проте фахівці з ВКЗ відзначають його

другорядне значення. Визначальним чинником під час вибору засобів

зв’язку є потреба в терміновому прийнятті стратегічного рішення: в

бізнесі, політиці, економіці, медицині.

Інтегрування технології конференцзв’язку на базі Web у корпора-

тивну інфраструктуру дає змогу використовувати її у великих органі-

заціях як інструмент колегіального спілкування середньої керівної ланки

і здатна якісно змінити стиль її роботи.

За допомогою Web-конференції співпрацівники віртуального

конструкторського бюро можуть спільно працювати над реальним

ескізним проектом, оперативніше погоджувати рішення, швидше

усувати розбіжності та різні тлумачення, через які виникають помил-

ки в проектуванні. Це відбувається завдяки тому, що всі учасники

бачать

один і той же об’єкт водночас.

Одне з найефективніших застосувань конференцзв’язку на базі

Web – їх інтегрування до системи управління дистанційним навчан-

ням. Інша, не менше перспективна сфера застосування цієї технології –

відділи роботи з персоналом і кадрові агентства.

Більшість систем Web-конференцзв’язку побудована на основі

клієнт-серверної архітектури для створення синхронного

обміну аудіо-

і графічною інформацією. Здебільшого Web-конференція складається

з двох паралельних потоків – на аудіоконференцію накладається

конференція для роботи з інформацією. В рамках Web- конференцій для

доступу до інформації використовують браузери Web.

Спільна робота з програмами побудована на тих же принципах:

базові системи зчитують і пересилають зображення доповідача, а

розвинутіші підтримують одночасне звертання до програм декількох

користувачів.

584

4.7.7. Системи управління інформацією – портали

Багато сучасних українських і зарубіжних компаній нині активно

створюють інфраструктуру, що дає змогу використовувати Інтернет

не лише як засіб комунікації, а й як один з основних інструментів

ведення бізнесу. Створення подібної інфраструктури означає впровад-

ження Інтернет-програм, що дає можливість компанії надавати своїм

клієнтам і співпрацівникам актуальну інформацію, прямий доступ до

корпоративних інформаційних

систем та інших бізнес-програм, а також

своєчасно обробляти відомості, що надходять від них (наприклад,

замовлення або пропозиції). Для цієї мети нерідко застосовують пор-

тальні технології, що дають змогу здійснити інтегрування наявних

програм у рамках єдиного способу доступу до них. Корпоративний

портал відіграє роль інтерфейсного пристрою; його можна сприймати

як інструмент, за допомогою

якого дані подаються у формі, доступній

для перетворення їх людиною в інформацію.

Портал – це єдина точка входу в корпоративній системі, яка дає

змогу знаходити і вивільняти (identify і unlock) структуровану і

неструктуровану інформацію з різних джерел з метою перетворення її

на корпоративні знання, необхідні для прийняття рішень, і надає доступ

до різних сервісів на основі

персоналізації користувачів за допомогою

будь-якого пристрою, під’єднаного до Інтернету.

4.7.8. Класифікація порталів

Класифікувати портали можна за різними ознаками, але найчас-

тіше використовують класифікацію за призначенням. Нині за цією

ознакою розрізняють три основні типи порталів:

1. Загальнодоступні або горизонтальні портали (іноді їх називають

мегапорталами), до яких належать Yahoo!, Lycos, Excite, Rambler. Ці

портали призначені для найширшої аудиторії, про що свідчить зміст

поданої ними інформації і структура послуг, хоча зазвичай вони

носять

загальний характер (наприклад, новини про політичні події і культурне

життя, електронна пошта, розсилання новин тощо). Сфера діяльності

таких порталів переплітається зі сферою діяльності засобів масової

інформації, тому останнім часом спостерігаються процеси злиття

585

загальнодоступних порталів і засобів масової інформації в рамках однієї

компанії. Вони містять пошукові можливості, рядки новин, біржові

відомості, прогнози погоди, тобто все, що необхідне для щоденного

інформаційного забезпечення. Водночас вони надають користувачам

послуги електронної пошти, сервіси для планування часу, ведення баз

даних адрес і дат, а також інші безкоштовні програми. Тим самим

вони збільшують

кількість відвідувачів, що є життєво важливим для

них, оскільки загальнодоступні портали існують за рахунок рекламної

діяльності.

2. Вертикальні портали призначені для специфічних видів ринку і

обслуговують аудиторію, яка користується послугами цього ринку або

працює на ньому. Прикладами таких порталів можуть слугувати

програми B2C (Business-to-consumer), наприклад, туристичні агентства,

які надають послуги з бронювання місць у готелях,

замовлення і доставки

квитків, доступу до карт і відомостей про автомобільні маршрути тощо,

або портали типу B2B (Вusiness-to-business), що дають змогу своїм

клієнтам реалізовувати сумісні бізнес-операції (наприклад, обирати

постачальників і здійснювати закупівлю товарів, проводити аукціони

тощо). Кількість подібних порталів останнім часом швидко зростає,

оскільки всі нові ринки товарів і послуг переміщаються до Інтернету

3. Корпоративні портали призначені для співпрацівників, клієнтів і

партнерів одного підприємства (іноді їх називають B2E-портали – Busi-

ness-to-employees). Користувачі такого порталу отримують доступ до

призначених їм сервісів і програм залежно від їхньої ролі і персонального

профілю, і це найцікавіша категорія порталів у плані реалізації корпоративної

інфраструктури й інтеграції програм. Призначенням корпоративного

порталу є надання зовнішнім і

внутрішнім користувачам можливості

персоніфікованого доступу до всіх корпоративних даних і програм

(включаючи неструктуровані і різнорідні дані), об’єднання ізольованих

моделей бізнесу, інтеграція різних корпоративних програм (у тому числі

програм бізнес-партнерів), забезпечення повноцінного цілодобового

доступу всіх користувачів (включаючи і мобільних) до ресурсів компанії

незалежно від їх місця перебування.

У деяких публікаціях пропонують детальнішу

класифікацію

корпоративних порталів. За їх допомогою портали поділяють на:

портали, які подають результати аналізу даних (Business intelligence

586

роrtals), внутрішньокорпоративні інтернет-портали (Business area

роrtals), портали для організації групової роботи (Enterprise Collabora-

tive Portals), портали, призначені для управління знаннями (Enterprise

Knowledge Portals), т. зв. ролеві портали (Role роrtals), які підтримують

три бізнес-моделі – B2E, B2C і B2B. Деякі джерела відносять до

корпоративних порталів і сайти, засновані на засобах управління доку-

ментами та інформаційним наповненням сайтів і призначені лише для

надання інформації різним

групам відвідувачів. Крім цього, порталами

іноді називають інші типи Web-програм, що надають своїм користу-

вачам ті або інші послуги через Інтернет, наприклад, голосові портали,

що дають право доступу до деяких послуг з телефонної лінії за допо-

могою голосових команд, команд, надісланих з клавіатури телефону,

або т. зв. персональні портали, які надають

послуги персональних

інформаційних менеджерів і електронної пошти.

Лідерами на ринку корпоративних порталів є SAP, IBM, Sun і

Sybase, CA, Oracle, Microsoft і PeopleSoft – продукти цих компаній

належать до найкращих пропозицій у галузі засобів управління порта-

лами загального призначення.

4.7.9. Основні характеристики корпоративних порталів

Аналітична компанія Gartner Group у своїх дослідженнях сформу-

лювала основні вимоги до корпоративних порталів, що характеризують

перші два покоління цих продуктів. Згідно з цим дослідженням, перше

покоління корпоративних порталів має такі характеристики:

— пошук та індексування широкого набору інформаційних

репозитаріїв;

— віднесення до відповідних категорій інформаційного напов-

нення;

— управління інформаційним наповненням і його агрегування;

—

персоналізація (налаштування робочого місця користувача

відповідно до його індивідуальних запитів, звичок і вимог);

— високоефективне розроблення програм і можливості інтег-

рування з іншими програмами.

Для другого покоління корпоративних порталів, які використовують

як складові частини електронного бізнесу, характерні:

587

— надійне середовище реалізації програм;

— забезпечення захисту збереженої інформації, використовуючи

програмні (логічні) і фізичні способи забезпечення безпеки (вста-

новлення автентичності, управління доступом, конфіденційність і

цілісність даних тощо);

— потужні і гнучкі інструменти розроблення програм;

— широкі можливості у сфері інтегрування програм;

— відповідність вимогам до інформаційних систем масштабу

підприємства;

— програмна підтримка інтегрування з

іншими програмами та

інформаційними системами партнерів;

— програми інтелектуального аналізу (т. зв. системи управління

знаннями);

— підтримка мобільного (бездротового) доступу до даних.

Корпоративний портал є програмним продуктом або набором

програмних продуктів, оснований на комп’ютерній інфраструктурі

(зазвичай він має щонайменше сервер-програм і сервер-баз даних) і

реалізує вище описані функції. Загальний вигляд функціональної

архітектури корпоративного порталу (на прикладі Sybase Enterprise

Portal) зображено на рис. 4.1.

У складі типового корпоративного порталу умовно можна виді-

лити три основні функціональні шари:

1. Шар базової інфраструктури, що відповідає за базові сервіси,

як управління транзакціями, система безпеки, управління порталом

тощо. Технічно він, здебільшого, містить сервер програм, сервер баз

даних і Web-сервер, або декілька схожих

серверів.

2. Шар інтегрування програм, що відповідає за взаємодію порталу

зі всіма наявними в компанії програмами, як СУБД, CRM- і ERP-

системи, успадковані програми тощо.

3. Шар інтерфейсів, що має засоби управління інформаційним

наповненням, інтерфейси для обміну даними з інформаційними систе-

мами бізнес-партнерів, засоби для роботи з мобільними і бездротовими

пристроями тощо. До цього

ж шару належать візуальні і невізуальні

компоненти порталів, зазвичай відомі під назвою портлети, хоча іноді

вони мають інші назви (Pagelets, Gadgets, iViews тощо).

588

Здебільшого, портали мають відкриту архітектуру, що дає змогу

розширювати їхню функціональність за рахунок додаткових програм

чи компонентів. Зазвичай, такими компонентами є засоби управління

інформаційним наповненням, тому такі засоби випускають виробники

порталів, або просто вони входять до складу останніх.

Процес роботи інформаційного порталу можна розподілити на

декілька фаз:

1. До порталу з різних джерел надходить

інформація.

2. Портал проводить первинне розпізнавання інформації і надає

до неї доступ.

3. Під час використовування систем управління знаннями

формуються метадані.

4. Метадані проходять через “фільтр”, встановлений користу-

вачем, і при цьому непотрібні дані відкидаються.

Рис.4.1. Архітектура корпоративних порталів

589

5. Після цього відфільтровані дані передають користувачу.

Користувач також може налаштувати “фільтр” під свої особисті вимоги.

Функціональна структура корпоративного інформаційного порталу

може бути розбита на такі складові:

♦

Програми. У системі порталу інструментом користувача є

браузер або навігатор, який забезпечує доступ до сторінок у необ-

хідному форматі. Багато порталів (наприклад, Hummingbird Communi-

cations EIP) дають змогу користувачеві налаштувати домашню або

персональну Web- сторінку під його особисті вимоги пошуку і прийняття

інформації (т. зв. механізм фільтрації даних).

♦

Система забезпечення безпеки. Зазвичай вона має стандарт-

ні захисні можливості, наприклад: криптографічне кодування, створення

паролю, привласнення ідентифікатора, електронний цифровий підпис

тощо.

♦

Програми інтелектуального аналізу або система управ-

ління знаннями (Knowledge Management). Ця система дає змогу

структурувати і відносити до відповідних категорій невраховані дані

(наприклад, загублені в поштових скриньках), сформувати зручні меха-

нізми доступу до них і, використовуючи спеціальні аналітичні методи,

сконструювати звіти про зібрану таким чином інформацію. Їх принцип

роботи полягає в анотуванні існуючих

документів, формуванні на

підставі цих анотацій, що описують документи, метадані та їх розмі-

щення в інформаційному сховищі разом з посиланнями на початковий

документ. Водночас встановлюється мова документа, його тема, дата

створення і приналежність. Водночас створюються спеціальні слов-

ники або бази даних наявних у документі імен, термінів та інших атри-

бутів з вказівкою

їх джерела. Результатом діяльності є розбиття

текстового документа на зв’язані категорії, за допомогою евристичного

аналізу смислової і термінологічної близькості розподілюваних за

ієрархічними рубриками текстів.

♦

Репозитарій – сховище метаданих про інформаційні об’єкти,

користувачів, робочі групи тощо. Метадані вказують тип об’єкта,

розділ, до якого він належить, формат документа і навіть його зміст.

♦

Підсистема публікацій і підписки, яка дає змогу користу-

вачам публікувати свої документи і підписуватися на отримання

необхідної інформації із зовнішніх джерел.

590

♦

Механізми аналізу і планування бізнес-процесів, у тому

числі системи планування ресурсів підприємства (Enterprise Resource

Planning – ERP). Системи ERP – набір інтегрованих програм, які в

єдиному інформаційному просторі підтримують усі основні аспекти

управлінської діяльності підприємства. Серед них можна назвати

планування ресурсів для виробництва товарів і послуг, оперативне

управління виробничим планом, види обліку й аналізу результатів

економічної діяльності. Всі операції

планування та аналізу в ERP розбиті

на окремі функціональні модулі.

♦

Модуль CRM – Customer Relationship Management (може

входити до системи ERP), який забезпечує об’єднання front і back-

office компанії, даючи змогу сформувати інформаційну базу з даними

про клієнтів, службу інформаційної підтримки клієнтів, налаштовувати

портал під вимоги клієнта (наприклад, видавати користувачеві асорти-

мент товарів або список інформації, ґрунтуючись на минулих звертан-

нях) тощо. Водночас підприємство може не лише значно підвищити

потенціал

front-office і впорядкувати процес документообігу з опонен-

том, а й проводити дослідження переваг покупців. Проте, основною

функцією CRM є “утримання” клієнта, що стає першочерговим

завданням для будь-якого бізнесу (на думку експертів, “утримання”

5 % покупців дає приріст прибутку на 25–125 %).

4.7.10. Стандартні модулі порталу

Існує набір модулів, які необхідні практично на будь-якому

Інтернет-сайті.

Рядок новин. Новини вводить редактор у форму на сайті, або

вони надаються в певному форматі (наприклад, XML). Інформація

кожної новини може мати: заголовок, короткий опис для показу в списку

новин, детальний зміст, важливість, актуальність, посилання, дату, дату

створення, картинки. Користувач сайту може проглядати

список новин,

упорядкований певним чином, наприклад, за датою. Для кожної новини

може бути доступний її детальний зміст на окремій сторінці.

Публікація інформації. Цей модуль дає змогу публікувати

інформацію на сторінках сайту. Редактор під час введення обирає розділ

для публікації, вводить вміст і атрибути інформаційного документа.

591

Редактор може задавати ієрархію розділів та інформаційних елементів.

Користувач сайту бачить у меню (або іншим чином) задану редактором

ієрархію і може ознайомитися з опублікованою інформацією.

Документи. Розділ надає можливість обміну документами. Ре-

дактор розділу або будь-який авторизований користувач завантажує

документи і забезпечує їх атрибутами (назва, короткий опис для показу

в списку

документів, детальна анотація, автор, важливість, посилання,

дата виконання, дата створення, картинки). Користувачі можуть

проглядати список документів, здійснювати пошук документа за

атрибутами і завантажувати документи. Можливе також розміщення

документів у папках комп’ютера, віднесення документів до відповідних

класифікаційних категорій і контроль доступу до окремих документів.

Запити користувачів. Користувачі, заповнюючи на сайті форми

різного

вигляду, відправляють запити. Відповідальні за оброблення

запитів редактори сайту отримують повідомлення і мають ознайоми-

тися зі змістом запитів. Різним типам запитів призначаються різні від-

повідальні. Можливий контроль виконання й автоматичне передавання

інформації в модуль “Питання-відповідь”.

Запитання-відповідь (FAQ). Інформація подана у вигляді “запи-

тання – відповідь”. Можливе віднесення до відповідних категорій

запитань і

пошук інформації.

Пошук інформації. Модуль забезпечує пошук за всією інфор-

мацією, розміщеною на порталі. Користувач, заповнивши пошукову

форму, відправляє пошуковий запит і отримує набір посилань на елемен-

ти порталу, що відповідають запиту.

Форум (конференція, дискусія). Модуль надає можливість

ведення обговорень у режимі оф-лайн. Користувачі задають запитан-

ня і висловлюють пропозиції

, заповнюючи форми на сайті. Таким чином

створюють теми обговорення (нитки дискусії). Відповіді розміщують

в ієрархії і прикріплюють до запитань (батьківським елементам).

Ієрархія тем і відповідей може бути відображена в різних виглядах.

Модератор дискусії може редагувати і вилучати всі введені

користувачами повідомлення. Можлива фільтрація повідомлень за стоп-

листом.

592

Чат. Модуль надає можливість ведення обговорень у режимі

он-лайн. Вводячи логін, користувач входить у чат, бачить список

учасників і останні повідомлення. Введені у форму і відправлені

повідомлення стають миттєво доступними учасникам обговорення.

Голосування. Модуль надає можливість збирання інформації про

думки аудиторії користувачів. Користувачі можуть висловлювати свою

думку з питань голосування (питання +

декілька варіантів відповіді), а

також дивитися поточні результати голосування.

Анкетування. Модуль надає можливість збирання інформації про

думки аудиторії користувачів. Для відповіді пропонується довільна

кількість зв’язаних питань (анкета). Дані поміщують до бази даних. Вони

доступні для перегляду через Web-інтерфейс і за допомогою звітів.

Файловий архів. Модуль надає можливість завантаження файлів

через Web. За

функціональністю цей модуль із деякими спрощеннями

наближений до модуля “Документи”.

Електронний магазин. Він складається з таких елементів:

— Електронна вітрина з розбиттям товарів на категорії і з дета-

лізацією їхнього опису.

— Віртуальна корзина.

— Засоби управління проходженням замовлення.

— Засоби адміністрування.

База даних користувачів. Користувачі мають бути зареєстро-

вані в системі

для того, щоб вони могли отримувати доступ до закритих

розділів і користуватися можливостями персоналізації. Реєстрацію

користувачів здійснює відповідальний за реєстрацію, також можлива

самореєстрація користувачів. Реєстраційна інформація може включати:

логін/пароль, прізвище, ім’я, по батькові, телефон, адресу електронної

пошти тощо. Користувач входить на портал, ввівши ім’я (логін) і пароль

у вхідну форму.

Система безпеки. Можливий контроль доступу користувачів до

окремих розділів і інформаційних елементів порталу (захищені

елементи). Водночас до захищених елементів отримують доступ лише

ті користувачі, яким дозволено доступ адміністратором розділу.