Ямненко Р.Є. Дискретна математика

Подождите немного. Документ загружается.

Задачi для аудиторної роботи

1. Знайти всi (з точнiстю до iзоморфiзму) дерева, у яких не бiльше

а)4вершин;

б) 5 вершин.

2. Записати код Прюфера графiв:

• •

••

3 5

а)

• •

•

•• ••

•

1 2

45 67

б)

3. Скiльки можна побудувати дерев на n вершинах?

4. Довести, що неорiєнтований граф є дводольним тодi, i тiльки тодi, коли

вiн не мiстить циклiв непарної довжини.

5. Довести, що у непорожньому дводольному регулярному графi долi мi-

стять однакову кiлькiсть вершин.

6. Нехай G – дводольний граф, долi якого мiстять m i n вершин вiдпо-

вiдно. Довести:

а) якщо G – гамiльтонiв граф, то m = n;

б) якщо G – напiвгамiльтонiв граф, то |m − n|≤1.

7. Нехай n – кiлькiсть вершин дерева, r – його радiус. Показати, що n ≥

2r.

8. Довести, що кожне дерево є дводольним графом. Якi з дерев є повними

дводольними графами?

9. Довести, що центр дерева складається з однiєї вершини, якщо дiаметр

дерева – парне число, та з двох вершин, якщо це не так.

10. Чи може регулярний граф степеня бiльшого, нiж 1, мати мости? (Мiст

– це ребро графа, видалення якого збiльшує кiлькiсть компонент зв’язностi.)

Додатковi задачi

1. Показати еквiвалентнiсть наступних тверджень для графа T :

а) T є деревом;

б) будь-якi двi вершини T зв’язанi єдиним ланцюгом у T ;

в) T – це мiнiмально зв’язний граф, тобто виключення довiльного

ребра робить його незв’язним;

100

г) T є максимально ациклiчним графом, тобто додаючи одне ребро,

сполучивши довiльнi двi не з’єднанi вершини T ,отримаємограф,щомiстить

цикл.

2. Показати, що ймовiрнiсть того, що при n →∞випадково вибрана

вершина дерева, яке має n вершин, є кiнцевою, прямує до

3. Нехай l

,...,l

– заданi натуральнi числа. Довести, що дерево з

n>1 вершиною, в якому степiнь вершини x

дорiвнює l

, iснує тодi, i тiльки

тодi, коли



i=1

=2(n − 1).

4. (Задача про гарем) Нехай є скiнченна множина юнакiв, кожен з яких

знайомий iз деякою скiнченною пiдмножиною множини дiвчат. Кожен юнак

прагне взяти за дружину бiльш нiж одну знайому дiвчину. Знайти необхiдну

i достатню умови вирiшення цiєї задачi.

Задачi для самостiйної роботи

1. Довести, що зв’язний граф є деревом тодi, i лише тодi, коли кожне

його ребро є мостом.

2. Показати, що вершини дерева завжди можна занумерувати так, що

для кожного i ≥ 2 вершина x

матиме лише одного сусiда з множини

,...,x

i−1

3. Вiдновити дерева за кодом Прюфера:

а) [1, 2, 1, 1, 3];

б) [4, 2, 1, 4, 3].

4. Показати, що кожна вершина x

дерева з’являється в кодi Прюфера

d(x

) − 1 разiв.

5. Скiльки ребер має повний дводольний граф, долi якого складають m i

n вершин?

6. Чи правда, що у деревi з непарним дiаметром довiльнi два простих

ланцюги найдовшої довжини мають спiльне ребро?

7. Показати, що коли дерево має не менше двох ребер, то його радiус

менше дiаметра.

8. Волейбольна сiтка виглядає, як прямокутник завбiльшки 50 × 600 клi-

ток. Яке найбiльше число мотузкiв можна перерiзати так, щоб сiтка не роз-

палася?

9. Чим характерна матриця сумiжностi дводольного графа?

101

ЗАНЯТТЯ 18

Формула Стiрлiнга

Теорема 18.1. Має мiсце формула Стiрлiнга:

n!=

√

2πn

−n

12n

де 0 <θ

< 1.

Задачi для аудиторної роботи

Наближено обчислити:

1·3·5·...·99

2·4·6·...·100

;

2. C

100

;

3. C

4. Вивести асимптотичну формулу для добутку

(2n − 1)!! = 1 · 3 · 5 ...(2n − 1).

5. Скориставшись формулою Стiрлiнга, знайти границi:

а) lim

n→∞

√

;

б) lim

n→∞

ln n!

ln n

6. Довести, що для будь-яких додатних цiлих a та b:

(a +1)(a +2)...(a + n)

(b +1)(b +2)...(b + n)

∼

a−b

,n→∞.

7. Знайти суму ряду:

∞



n=1



n ln

2n +1

2n − 1

− 1



8. За Ойлером, гамма-функцiя визначається такою формулою:

Γ(x) = lim

n→∞

x(x +1)...(x + n)

Виходячи з цiєї формули:

а) записати функцiю Γ(x) у виглядi нескiнченного добутку;

102

б) вивести властивiсть Γ(x +1)=xΓ(x);

в) отримати значення Γ(n) для n цiлого i додатного.

Додатковi задачi

1. Гамма-функцiю визначають рiвнiстю:

Γ(x)=

∞

x−1

−t

dt,

де x>0. Показати, що

а) Γ(x) ∼

√

2πe

−x

x−

;

б) Γ(x) у попереднiй задачi (аудиторнi, №8) має змiст для всiх дiйсних

x, якi не дорiвнюють цiлому вiд’ємному числу;

в) поняття гамма-функцiї збiгаються у цiй задачi та у попереднiй (ау-

диторнi, №8).

2. Нехай a та r довiльнi додатнi числа, а n — цiле додатне число. Довести,

що

a(a + r)(a +2r) ...(a + nr) ∼ Cr

n+1

−n

,n→∞.

Стала C дорiвнює

√

2π/Γ(a/r).

3. Показати, що

a(a + r)(a +2r) ...(a + nr)

b(b + r)(b +2r) ...(b + nr)

∼

Γ(b/r)

Γ(a/r)

(a−b)/r

,n→∞.

Задачi для самостiйної роботи

Скориставшись формулою Стiрлiнга, наближено обчислити:

1. lg100!;

2. 1 · 3 · 5 · ...· 1999;

100!

20!30!50!

4. Скориставшись формулою Стiрлiнга, знайти границi:

а) lim

n→∞

√

n!;

б) lim

n→∞

(2n − 1)!!

5. Народження хлопчика i дiвчинки рiвноймовiрнi подiї. Яка ймовiрнiсть

того, що серед 100 новонароджених:

а) число хлопчикiв i дiвчаток однаковi;

б) хлопчикiв буде бiльше, нiж дiвчаток?

103

Список рекомендованої лiтератури

[1] Виленкин Н.Я., Виленкин А.Н., Виленкин П.А. Комбинатоpика. — М.: ФИМА,

МЦНМО, 2006 – 400 с.

[2] Виленкин Н.Я. Индукция. Комбинаторика. — М.: Просвещение, 1976.

[3] Гаврилов Г.П., Сапоженко А.А. Сборник задач по дискретной математике. —

М.: Наука, 1977.

[4] Грэхем Р., Кнут Д., Паташник О. Конкретная математика. — М.: Мир, 1998.

[5] Дрозд Ю.А. Дискретна математика. — К.: 2004.

[6] Ерусалимский Я.М. Дискретная математика: теория, задачи, приложения. —

М.: Вузовская книга, 2000. — 280 с.

[7] Єжов I.I., Скороход А.В., Ядренко М.Й. Елементи комбiнаторики. — К.: Вища

школа, 1974. (рос. переклад — М.: Наука, 1977.)

[8] Комбинатоpный анализ. Задачи и упpажнения. Под pедакцией

К.А.Рыбникова. — М.: Наука,1982.

[9] Кристофидес Н. Теория графов. Алгоритмический подход. — М.: Мир, 1978.

[10] Оре О. Теория графов. — М.: Мир, 1965.

[11] Риоpдан Дж. Введение в комбинатоpный анализ. — М.: ИЛ, 1963.

[12] Риоpдан Дж. Комбинатоpные тождества. — М.: Наука, 1982.

[13] Рыбников К.А. Введение в комбинатоpный анализ. — М.: Изд-во Московского

унивеpситета, 1985.

[14] Сачков В.Н. Введение в комбинаторные методы дискретной математики. —

М.: Наука, 1982.

[15] Стенли Р. Перечислительная комбинаторика. — М.: Мир, 1990.

[16] Уилсон Р. Введение в теорию графов. — М.: Мир, 1977

[17] Феллеp В. Введение в теоpию веpоятностей и ее пpиложения. — Т.1. — М.:

Миp, 1984.

[18] Холл М. Комбинатоpика. — М.: Миp, 1970.

[19] Шапиро С.И. Решение логических и игровых задач (логико-психологические

этюды). — М.: Радио и связь, 1984.

[20] Яблонский С.В. Введение в дискретную математику. — М.: Наука, 1986.

[21] Ядренко М.Й. Принцип Дiрiхле та його застосування. — К.: Вища школа,

1985.

[22] Ядренко М.Й. Дискретна математика: навчальний посiбник. — К.: МП “ТВiМ-

С”, 2004.

[23] Deistel R. Graph theory. — Springer, 2000.

[24] Grimaldi R.P. Discrete and combinatorial mathematics. — Addison-Wesley, 1994.

[25] Biggs N. Discrete Mathematics. — Oxford Science Publications, 1990.

[26] Matson A.F. Discrete Mathematics with applications. — John Wiley and Sons Inc.,

1993.

104