Якименко О.О. Внутрішні хвороби

Подождите немного. Документ загружается.

359

РОЗДІЛ III

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ

ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ

ПРИ ХВОРОБАХ ЛЕГЕНІВ

Існує патогенетичний зв’язок між кисневим голодуванням

тканин і пародонтозом.

У хворих із хронічною гіпоксією, зумовленою захворюван-

нями органів дихання, пародонтоз спостерігається в 2–3 рази

частіше, ніж у здорових осіб.

При крупозній пневмонії може бути запалення головних про-

токів слинних залоз. При цьому характерними є «слинні коль-

ки», набряки горла, протоки, під час масажу залози виділяють-

ся каламутна слина, гній.

Внаслідок загальносудинних, трофічних порушень та ін-

фекції можуть виникати гострі стоматити, гінгівіти. Останні

перебігають у вигляді катарального запалення ясенних сосочків

з набряком, гіперемією, болючістю, кровотечею. Може мати

місце гострий неепідемічний паротит, при якому виникають

біль у ділянці залози з іррадіацією у вухо, сухість у роті, утруд-

нене ковтання, затвердіння залози.

Стоматологічні ознаки при бронхопневмонії залежать як від

легеневого процесу, так і від фону, на якому виникла пневмо-

нія. Можуть мати місце порушення салівації, запалення про-

токів слинних залоз, неепідемічний паротит, гострі стоматити,

гінгівіти. Останні можуть мати катаральний, виразковий, ви-

разково-некротичний характер.

При тривалому лікуванні антибіотиками, внаслідок чого

змінюється мікрофлора організму, виникає дисбактеріоз, пору-

шується синтез вітамінів групи В, розвиваються грибки типу

360

Candida і стійкі штами стафілококів. У клініці це проявляєть-

ся молочницею фунгозної або змішаної форми. Для останньої

характерні сухість слизової оболонки, гіперемія, крапкові білу-

ваті утворення, які швидко зливаються в бляшки і є спаяними

з прилягаючими нижче тканинами, при видаленні яких виника-

ють кровоточиві ерозії.

У хворих на бронхіальну астму карієс зубів спостерігаєть-

ся частіше, ніж у здорових осіб. У тяжких випадках за наявнос-

ті гіпоксії губи, язик є ціанотичним, ясна кровоточать.

Стоматологічні прояви щодо ранніх стадій раку легенів не

є демонстративними і ще недостатньо вивчені. Наслідком рент-

генотерапії з приводу раку легенів може бути променеве ура-

ження зубів та інших органів порожнини рота. Зміни розвива-

ються через 4–5 міс після опромінення. Спостерігаються пігмен-

тація, розм’якшення, некроз емалі зуба. Процес частіше розпо-

чинається з ділянок щік і зубів, далі поширюється на дентин і

цемент пришийкової ділянки. Пізніше коронка зуба повністю

руйнується. Цей процес перебігає безсимптомно.

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ПРИ ПАТОЛОГІЇ

СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Ревматизм

Хронічний тонзиліт, а також ангіни, фарингіт відіграють

важливу етіологічну роль у розвитку ревматизму. Іноді тон-

зиліт виникає внаслідок гнійного процесу в періодонті. Серед

уражених суглобів можуть бути висково-нижньощелепні з на-

бряком, почервонінням м’яких тканин, болем і утрудненою ру-

хомістю. Іноді буває асептичне запалення синовіальної оболон-

ки з випотом у порожнину суглоба.

У хворих на ревматизм значно частіше, ніж у здорових осіб,

розвивається карієс зубів, який є поліетіологічним захворюван-

ням і сполучається при ревматизмі з порушеннями білкового

та мінерального обмінів.

Міокардити

У гострому періоді стоматологічні прояви нерідко характе-

ризуються гіперемією слизової оболонки, при хронічному пе-

ребігу із застоєм — ціанозом губ, щік, під’язикових ділянок. За-

пальні процеси характеризуються петехіальними висипами,

361

гінгівітами. За даними Є. Є. Платонова (1980), у хворих з ура-

женням серцево-судинної системи пародонтоз спостерігається

у 77,4 % випадків.

Гіпертонічна хвороба

Стоматологічні прояви можуть характеризуватися неврал-

гією язикового і язикогорлового нервів. Клінічна картина при

цьому така: парестезії або біль у ділянці, м’якому піднебінні

та мигдаликах, іноді нападоподібного характеру. Болі можуть

виникати під час вживання їжі, холодної води, протягом роз-

мови; іррадіація їх відбувається у вухо, нижню щелепу. При

невралгії крилопіднебінного вузла болі розпираючі, іноді вини-

кають у ділянці ока, поширюються на всі зуби, корінь носа,

надбрівні дуги, половину обличчя з його подальшою гіпере-

мією, набряком, гіперемією кон’юнктиви, сльозо- і слинотечею.

Ураження органів порожнини рота спостерігається у 89 %

хворих. Нерідко відмічаються кровоточивість ясен, гінгівіт,

атрофія міжзубних сосочків, утворюються кишені. При рент-

генологічному дослідженні у 85 % хворих виявляється атрофія

міжальвеолярних перегородок різного ступеня.

Ішемічна хвороба серця, атеросклероз, недостатність

кровообігу

Стоматологічні прояви мають спільний патогенез з основ-

ним захворюванням, вони пов’язані з порушенням кровообігу

і склеротичними змінами у периферичних судинах. У хворих

часто розвиваються пародонтоз, гінгівіти, рецидивуючий аф-

тозний стоматит. При інфаркті міокарда і серцевій недостат-

ності слизова оболонка порожнини рота нерідко є набряклою,

ціанотичною, з дрібними крововиливами. Пізніше на слизовій

оболонці щік виникають фібринозно-геморагічний ексудат,

ерозії. Розміри язика внаслідок набряклості збільшені, його со-

сочки напухлі, гіпертрофовані. У тяжких випадках на місці

ерозій утворюються виразки, покриті брудним нальотом.

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

Стоматологічні прояви можуть бути різноманітними. Зумов-

люючи зневоднення організму, захворювання органів травлен-

362

ня можуть супроводжуватися гіпосалівацією з подальшим зни-

женням бактерицидних властивостей слини. Нерідко розвива-

ються гінгівіти, стоматити, іноді — афтозні, атрофія альвео-

лярного апарату або гіпертрофія сосочків. Можливими є роз-

виток пародонтозу, підвищене стирання зубів, шорсткість

емалі, зміна кольору і гіперестезія зубів. Гінгівіти можуть пе-

ребігати гостро або хронічно. Між зубами і яснами відкладаєть-

ся зубний камінь.

При захворюваннях шлунка наявні печіння і гіперестезія язи-

ка, гіпертрофія сосочків і лімфоїдної тканини біля його коре-

ня. У хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої

кишки виявляють запальну форму пародонтозу (за тривалості

хвороби до 5 років) і атрофічну форму (за тривалості хвороби

понад 5 років). Карієс зубів у осіб з виразковою хворобою спо-

стерігається частіше, ніж у здорових.

При гастриті нерідко виявляється невралгія крилопіднебін-

ного вузла з нападоподібними болями, які поширюються на всі

зуби, корінь носа, половину обличчя, виникають набряки, гіпе-

ремія кон’юнктиви, сльозо- і слинотечі. При гастриті можлива

невралгія язикового і язикогорлового нервів з болем, гіперес-

тезією, сухістю в горлі.

При ентеритах і колітах спостерігаються посилення салівації,

афтозний стоматит, який іноді переходить у виразковий.

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПЕЧІНКИ

При захворюваннях печінки часто змінюється колір слизо-

вої оболонки порожнини рота (жовтіє), зі слиною виділяються

складові частини жовчі — хворі відчувають гіркоту в роті. Ча-

сто розвивається патологія пародонта.

При цирозах печінки спостерігаються кровоточивість ясен,

підвищена чутливість до температурних і хімічних подразників;

при прогресуванні стоматологічних проявів виникають атро-

фія альвеолярних відростків, рухомість зубів, посилюється кро-

воточивість. При гепатоцелюлярній дистрофії відзначаються

гіперсалівація, рідше — сухість у порожнині рота, ціаноз ясен,

гіперестезія та некроз емалі зубів, гінгівіт, дистрофія пародон-

та. З іншого боку, за наявності пародонтозу знижується анти-

токсична функція печінки.

363

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НИРОК

Стоматити і гінгівіти можуть бути майже постійними і при

гострих, і, що частіше, при хронічних процесах. При нефритах

зі зневодненням організму нерідко наявна гіпосалівація. Разом

з тим знижуються бактерицидні властивості слини. При хроніч-

ному нефриті часто виявляються дистрофічні зміни у пародонті

та катаральний гінгівіт. Останній у вигляді папіліту супрово-

джується набряком окремих сосочків, гіперемією, болючістю,

кровоточивістю. Гінгівіт може бути крайовим і дифузним.

При уремії в слині підвищуються рівні загального і залишко-

вого азоту. Хворих непокоять сухість у роті, уремічний запах з

рота (аміаку). Язик сухий, покритий коричневим нальотом, уз-

довж периферії — набряки, слизова оболонка легко кровоточить.

Іноді виникають виразковий і навіть флегмозний глосити.

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ КРОВІ

Й ГЕМОРАГІЧНИХ ДІАТЕЗАХ

Стоматологічні прояви у таких випадках наявні майже по-

стійно. Так, при захворюваннях крові характерним є розпов-

сюджений карієс. Лейкемічні інфільтрати при лейкозах виявля-

ють у порожнині рота. Вони спричинюють некрози ясен, миг-

даликів, фолікулів язика, а також геморагії.

При захворюваннях крові виразкові гінгівіти нерідко розви-

ваються повільно. Спочатку виникають болі, посилена саліва-

ція, почервоніння, набряклість, кровоточивість. Далі в ясенних

сосочках утворюються ерозії, які переходять у виразки з не-

рівними краями, сірим дном, брудними виділеннями. Процес

поширюється на слизову оболонку порожнини рота.

Гострі лейкози супроводжуються виразково-некротичною

ангіною у сполученні з гострим або підгострим гінгівітом, кро-

воточивістю ясен з інфільтрацією перицементу, з явищами не-

крозу, вторинною інфекцією, остеоперіоститами. Вогнища не-

крозу на слизовій оболонці порожнини рота розповсюджують-

ся майже до кістки.

При апластичній анемії спостерігаються явища геморагіч-

ного діатезу, некрозу всіх шарів слизової оболонки, м’язів і на-

віть кісткової тканини. При вітамін В12-дефіцитній анемії спо-

стерігаються сухість у роті, язик яскраво-червоного кольору,

364

гладенький, ніби полірований, атрофія сосочків (гунтерівський

глосит); ясна розпушені, кровоточать; іноді на слизовій обо-

лонці є везикули, ерозії, виразки.

При геморагічних діатезах відмічаються кровоточивість

ясен, вогнища крововиливів на слизовій оболонці порожнини

рота. Екстракція зуба нерідко супроводжується тривалими

стійкими кровотечами (при тромбопенії, гемофілії).

СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ

ПРИ ЕНДОКРИННИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

Ендокринні залози впливають на розвиток зубощелепної си-

стеми та на її функції. При гіпофункції гіпофіза спостерігають-

ся зменшення розмірів щелеп і коронок зубів, відставання зміни

зубів, іноді адентія, аномалія зубного ряду. При акромегалії

щелепа й язик збільшуються, зуби розсовуються, випадають.

Існують дані, які свідчать про зв’язок між пародонтозом і гіпо-

функцією статевих залоз (О. В. Удовицька, 1988).

При експериментальному гіпертиреозі виявляються гіпере-

мія в періодонті, збільшення остеокластів, лакунарне розсмок-

тування альвеолярного відростка щелеп.

У хворих на дифузний токсичний зоб наявні гіперсалівація

або сухість у роті, порушення смакового відчуття, а також ка-

рієс, гіпоплазія емалі, патологічне стирання, крихкість і випа-

дання зубів. Під час лікування радіоактивним йодом можуть

виникати афтозні, виразкові та некротичні стоматити.

При цукровому діабеті, крім гіпосалівації, нерідко вияв-

ляється хронічний гінгівіт з набряком ясен, розпушенням між-

зубних сосочків, болючістю, кровоточивістю. На слизовій обо-

лонці порожнини рота при травматизації іноді виникають ви-

разково-некротичні явища. Частота розвитку карієсу досить

значна. Внаслідок розсмоктування кісткової речовини можли-

вий розвиток остеопорозу, іноді виникають патологічні дефор-

мації та переломи.

Пародонтоз при цукровому діабеті є частим явищем, перебіг

його тяжкий, може виникнути абсцедування. Нерідко спосте-

рігаються невралгія крилопіднебінного вузла, язикового і язи-

когорлового нервів, що супроводжується нападоподібними бо-

лями, парестезією, почервонінням, набряком на болючому боці,

сльозо- і слинотечами.

365

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамов М. Г. Гематологический атлас. — 2-е изд. — М.: Меди-

цина, 1985. — 344 с.

2. Амосов Н. М., Бендет Я. А. Терапевтические аспекты кардиохи-

рургии. — К.: Здоров’я, 1990. — 288 с.

3. Арабидзе Г. Г. Симптоматические артериальные гипертонии // Бо-

лезни сердца и сосудов. / Под ред. Чазова Е. И. / — М.: Медицина, 1992.

— Т. З. — С. 196–226.

4. Баркаган З. С. Геморрагические заболевания и синдромы. — М.:

Медицина, 1980. — 336 с.

5. Боднар П. Н., Зелинский Б. А. Руководство к практическим заняти-

ям по эндокринологии: Учеб. пособие. — К.: Вища шк., 1989. — 287 с.

6. Воронков Л. Г. Сучасна фармакотерапія хронічної серцевої недо-

статності // Журн. практ. лікаря. — 1999. — № 2. — С. 39–42.

7. Внутренние болезни / Под ред. Ф. И. Комарова, В. Г. Кукеса,

А. С. Сметнева. — 2-е изд. — М.: Медицина, 1990. — 688 с.

8. Внутренние болезни. В 10 книгах. Книга 1: Пер. с англ. / Под ред.

Е. Браунвальда, К. Дж. Иссельбахера, Р. Г. Петерсдорфа и др. — М.:

Медицина, 1993. — 560 с.

9. Там же — С. 480.

10. Внутренние болезни / В. И. Маколкин, С. И. Овчаренко, Н. Н.

Семенков — М.: Медицина, 1998. — 432 с.

11. Внутренние болезни: Учеб. пособие / Под ред. Ю. Ю. Елисеева.

— М.: КРОН-ПРЕСС, 1999. — 848 с.

12. Нейко Є. М., Боцюрко В. І. Внутрішні хвороби — К.: Здоров’я,

2000. — 528 с.

13. Гембицкий Е. В., Комаров Ф. Н. Военно-полевая терапия. — М.:

Медицина, 1983. — 256 с.

14. Гогин Е. Е. Гипертоническая болезнь и симптоматические гипер-

тензии // Диагностика и лечение внутренних болезней. М.: Медицина,

1993. — Т. 1. — С. 21–109.

366

15. Гуревич М. А. Проблема некоронарогенных заболеваний мио-

карда в клинической практике // Рос. мед. журнал. — 1997. — № 6. —

С. 1523–1531.

16. Дощицын В. Л. Лечение аритмий сердца. — М.: Медицина, 1993.

— 318 с.

17. Дворецкий Л. И. Железодефицитные анемии. — М.: Ньюдиамед-

АО, 1998. — 40 с.

18. Диагностика и лечение внутренних болезней. Руководство для

врачей. В 3-х т. / Под общ. ред. Ф. И. Комарова. — М.: Медицина, 1991.

Т. 1. — 560 с.

19. Там же — С. 512.

20. Там же — С. 528.

21. Ефимов А. С., Ткач С. Н. Сахароснижающие пероральные препа-

раты и их применение. — К., 1997. — 108 с.

22. Зборовский А. Б., Скворцов В. А. Гемостаз и ревматические болез-

ни. — М.: Медицина, 1978. — 108 с.

23. Кассирский И. А., Алексеев Г. А. Клиническая гематология. — М.:

Медицина, 1970. — 800 с.

24. Кушаковский М. С., Журавлева Н. Б. Аритмии и блокады сердца

// Атлас электрокардиограмм. — Л.: Медицина. Ленигр. отд., 1981. — 340 с.

25. Клиническая эндокринология. Руководство / Под ред. Н. Т. Стар-

ковой. — М.: Медицина, 1991. — 512 с.

26. Клинические лекции по внутренним болезням. В 2-х т. Гастроэнте-

рология, гематология, нефрология / В. Г. Передерий, С. М.Ткач — К.,

1998. — Т. 2 — 574 с.

27. Кнышов Г. В., Бендет Я. А. Приобретенные пороки сердца. — К.:

Ин-т серд.-сос. хирургии, 1997. — 280 с.

28. Козловская Л. В. Амилоидоз // Тер. архив. — 1998. — № 6. —

С. 62–70.

29. Малая Л. Т., Власенко М. А., Микляев Ю. И. Инфаркт миокарда.

— М.: Медицина, 1981. — 487 с.

30. Маресев В. Ю. Новые достижения в оптимизации лечения хрони-

ческой сердечной недостаточности // Кардиология. — 1997. — № 12. —

С. 4–9.

31. Насонова В. А., Астапенко М. Г. Клиническая ревматология. Рук-во

для врачей / АМН СССР. — М.: Медицина, 1989. — 592 с.

32. Недостаточность кровообращения. Методическое пособие в таб-

лицах и схемах / Г. В. Дзяк, Й. Дрыновец, Л. И. Васильева, А. А. Ханю-

ков. — Днепропетровск, 1999. — 270 с.

33. Нетяженко В. З. Класифікації внутрішніх хвороб. Діагностичні

заходи та алгоритми лікування. — Частина І. — К., 2001. — 280 с.

34. Николаев А. Ю. Современные принципы активного лечения уре-

мии // Рос. мед. журн. — 1997. — № 5. — С. 52–54.

35. Пропедевтика внутренних болезней. Под ред. В. Х. Василенко, А. Л.

Гребенева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 1982. — 640 с.

367

36. Пропедевтика внутрішніх хвороб / Ю. І. Децик, Є. М. Нейко,

Л. А. Пиріг та співавт. // За ред. Ю. І. Децика. — К.: Здоров’я, 1998. —

504 с.

37. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними

хворими / За заг. ред. А. В. Єпішина. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

— 768 с.

38. Робоча класифікація серцевої недостатності Українського науко-

вого товариства кардіологів (1997) // Укр. кардіол. журн. — 1996. —

№ 5. — С. 125–128.

39. Руководство по гематологии / Под ред. А. И. Воробьева. — М.:

Медицина, 1985. — Т. 1. — 430 с.

40. Руководство по гематологии Под ред. А. И. Воробьева. — М.:

Медицина, 1985. — Т. 2. — 369 с.

41. Симоненко В. Б., Колесников С. А. Инфекционный эндокардит: со-

временное течение, диагностика, принципы лечения и профилактика

// Клинич. медицина. — 1999. — № 3. — С. 44–49.

42. Справочник по нефрологии / Под ред. И. Е. Тареевой, Н. А. Му-

хина. — М.: Медицина. 1986. — 432 с.

43. Коломоєць , Троян М. Ф., Федів О. І. Схема історії хвороби та до-

даткові матеріали з терапії. Навч. посібник. — К.: Книга плюс, 1999.

— 350 с.

44. Султанов В. К. Исследование объективного статуса больного. —

СПб: Питер Пресс, 1996. — 240 с.

45. Сыркин А. Л. Инфаркт миокарда. — М.: Медицина, 1991. — 302 с.

46. Терапия: Пер. с англ. доп. / Гл. ред. А. Г. Чучалин. — М.: Гєотар

медицина, 1997. — 1024 с.

47. Окороков А. Н. Лечение болезней внутренних органов: Практ. рук-во

в 3 т. 2-е изд., перераб. и доп. — Мн.: Высш. шк.; Витебск: Белмедкніга,

1997. — Т. 1 — 552 с.

48. Окороков А. Н. Диагностика болезней внутренних органов: Практ.

рук-во в 4 т. — Витебск: Белмедкніга, 1998. — Т. 2. — 565 с.

49. Окороков А. Н. Диагностика болезней внутренних органов: Практ.

рук-во в 4 т. — М.: Мед. лит., 1999. — Т. 4. — 560 с.

50. Орланд М., Семенкович К. Болезни эндокринной системы. — В кн.:

Терапевтический справочник Вашингтонского ун-та: Пер. с англ. / Под

ред. М. Вудли, А. Уэлан. — М.: Практика, 1995. — 832 с.

51. Фомина И. Г. Неотложная терапия в кардиологии. — М.: Меди-

цина, 1977. — 255 с.

52. Хмелевский Ю. В., Поберезкина Н. Б. Витамины и возраст чело-

века. — К.: Наук. думка, 1990. — 168 с.

53. Яковлев Т. Н. Лечебно-профилактическая витаминология. — Л.:

Медицина. Ленингр. отд., 1981. — 199 с.

54. Ярыгина Н. Е., Насонова В. А., Потехина Р. М. Системные ал-

лергические васкулиты. — М.: Медицина, 1980. — 328 с.

368

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АБ — амілоїдні білки

АГ — артеріальна гіпертензія

АКТГ — адренокортикотропний гормон

АКШ — аортокоронарне шунтування

АТ — артеріальний тиск

АПФ — ангіотензинперетворюючий фермент

АСГ — антистрептогіалуронідаза

АСК — антистрептокіназа

АСЛ-0 — антистрептолізин-0

АСТ — аспартатамінотрансфераза

АЛТ — аланінамінотрансфераза

АЧПЧ — активований частковий протромбіновий час

БА — бронхіальна астма

ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я

ВІЛ — вірус імунодефіциту людини

ГБО — гіпербарична оксигенація

ГЛОА — гіпертонічна легенева остеоартропатія

ГН — гломерулонефрит

ГПХ — гостра променева хвороба

ГСН — гостра серцева недостатність

ГХ — гіпертонічна хвороба

ДВЗ — дисеміноване внутрішньосудинне зсідання

ДНК — дезоксирибонуклеаза

ДТЗ — дифузний токсичний зоб

ЕКГ — електрокардіограма

ЕхоКГ — ехокардіографія

ЖМ — життєздатна місткість

ЗБЙ — зв’язаний з білком йод

ЗДА — залізодефіцитна анемія

ЗОЛ — загальний об’єм легенів

ЗО — залишковий об’єм

ЗПСО — загальний периферичний судинний опір

ІЕ — інфекційний ендокардит

ІХС — ішемічна хвороба серця

ІМ — інфаркт міокарда

КЛС — кислотно-лужний стан

КФК — креатинфосфокіназа

ЛДГ — лактатдегідрогеназа

ЛПНЩ — ліпопротеїди низької щільності

НЗПН — нестероїдні протизапальні препарати

НС — нефротичний синдром